Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*622.221 + Ю6*31-723.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: ДС47406 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*622.221 + Ю6*31-723.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: ДС47406 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*622.221 + Ю6*31-723.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: ДС47406 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджено категорію українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Запропоновано новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу, згідно якого по-новому розглянуто світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

Досліджено методолого-теоретичні питання аксіогенезу особистості. Згідно із загальною телеологічною установкою гуманітарних наук обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології особистості. Відповідно до висунутого принципу інтегральної суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву фактів і закономірностей, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості. Результати експериментально-діагностичного дослідження ціннісного самовизначення особистості уточнюють феноменологічну картину аксіогенезу молодших школярів. Обгрунтовано систему застосування експресивної психотехніки для дітей 5 - 11 років.

Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Цей факт є важливим у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

Визначено залежність рівнів репрезентацій ментальних смислів від комплексності соціальних систем. Проаналізовано етнопсихологічне та етноісторичне підгрунтя української ментальності, а також амбівалентність її основних рис. Досліджено їх творчий потенціал у соціальних перетвореннях. Значну увагу приділено способам репрезентації української ментальності в європейській культурі. Розкрито творчий потенціал збережених та відтворених ментальних змістів і настанов у соціокультурних синтезах, а саме: українська філософія, а також політична культура.

Висвітлено актуальні питання визначення нової ідеології державотворення та формування політики розбудови незалежної України на засадах гуманістичного світогляду. Проаналізовано шляхи становлення та змін механізмів формування світогляду в історії пізнання, соціальні особливості різноякісних світоглядних орієнтацій та напрямки формування уявлень про цілісне буття, досліджено духовні складові світогляду та механізми оптимізації їх практичного використання у сфері наукового пізнання, освіти та управління соціальними процесами. Основні результати дослідження застосовано для розробки та читання нових курсів, навчальних програм у процесі підготовки фахівців, а також у проектуванні науково-дослідних розробок.

Проаналізовано трансформацію моралі, світогляду та суспільної свідомості як чинників і передумови процесу широкомасштабного застосування насильства. Охарактеризовано сутність розуміння насильства у гуманістичних концепціях зарубіжної філософії та методологію дослідження сучасного тероризму.

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, дії сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою виховання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

Досліджено формування нігілізму в західноєвропейській традиції від античності до XX ст. Розвинуто проект філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю "буття" та "ніщо". Визначено місце, роль і способи становлення нігілізму в історичному розвитку людства, крізь призму культурно-антропологічної проблеми у філософії, яка започатковує розгляд контроверзи оптимізму та нігілізму. Доведено, що нігілізм є інтеграційним виразом даного аспекту людського світовідношення.

Наведено історико-філософський аналіз феномену європейського нігілізму. Простежено метаморфози європейського нігілізму в історії світової філософської та української думки. Висвітлено проблеми амбівалентності нігілізму, його позитивні аспекти.

Сделан историко-философский анализ феномена европейского нигилизма. Прослежены метаморфозы европейского нигилизма в истории мировой и украинской философской мысли. Освещены проблемы амбивалентности нигилизма, его положительные аспекты.

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та ознаки тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

Подано історіософський, соціально-психологічний та філософський аналіз становлення СРСР. Досліджено деякі проблеми світоглядного плану, розглянуто еволюцію та методи реалізації соціально-політичних та економічних програм, які призвели до значних негативних наслідків, як для економічного розвитку, так і для духовної складової східнослов'янських народів.

Дан историософский, социально-психологический и философский анализ становления СССР. Исследованы некоторые проблемы мировоззренческого плана, рассмотрены эволюция и методы реализации социально-политических и экономических программ, которые привели к значительным негативным последствиям, как для экономического развития, так и для духовной составляющей восточнославянских народов.

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є її жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховуючи ментальність українського народу, його традиції, культуру. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюються новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

Проаналізовано сучасні теоретичні та методологічні основи проблеми національної самосвідомості. Розглянуто механізми та основні принципи дослідження проявів національної самосвідомості. Значну увагу приділено структурі національної самосвідомості особистості та шляхам її формування. Висвітлено питання розробки та використання методик дослідження національної самосвідомості.

Приведён анализ современных теоретических и методологических основ проблемы национального самосознания. Рассмотрены механизмы и основные принципы исследования проявлений национального самосознания. Значительное внимание уделено структуре национального самосознания личности и путям её формирования. Освещены вопросы разработки и использования методик исследования национального самосознания.