Вперше здійснено системне філософське дослідження основних етапів зародження та формування дружинної етики Київської Русі як феномену давньоруської культури. На підставі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики. Особливу увагу приділено розгляду давньоруських образів "Христа-воїна" та "воїнства небесного", "ідеального князя" та мирського морального ідеалу. Показано відмінності давньоруської дружинної етики від західноєвропейської лицарської моралі. Визначено особливості становлення та розвитку таких фундаментальних категорій військового світогляду, як "честь", "слава", "доблесть", "вірність" у хронологічних межах Київської Русі. Встановлено ідейний контекст процесу зародження філософсько-етичної думки давньоруського періоду та української світської традиції. Проаналізовано малодосліджені аспекти тексту "Повчання" В.Мономаха як першої спроби створення світської професійної етики.

Впервые осуществлено системное философское исследование основных этапов зарождения и формирования дружинной этики Киевской Руси как феномена древнерусской культуры. На основе исследования автентических источников определены содержание, идеалы, категории и императивы дружинной этики. Особое внимание уделено изучению древнерусских образов "Христа-воина" и "воинства небесного", "идеального князя" и мирского морального идеала. Показаны отличия древнерусской дружинной этики от западноевропейской рыцарской морали. Проанализированы особенности становления и развития таких фундаментальных категорий военного мировоззрения, как "честь", "слава", "доблесть", "верность" во времена Киевской Руси. Установлен идейный контекст процесса зарождения философско-этической мысли древнерусского периода и украинской светской традиции. Проанализированы малоисследованные аспекты текста "Поучения" В.Мономаха - одного из первых образцов создания правил светской профессиональной этики.

Висвітлено проблеми моралі в українській філософії другої половини ХІХ - початку ХХ ст., розкрито сутність та специфіку моралі. Наведено оцінку етичних ідей академічної філософії в Україні за радянської доби. Проаналізовано співвідношення загального та індивідуального, теоцентричного та антропологічного у вирішенні проблеми свободи волі. Описано теорії песимізму та оптимізму в оцінках філософів в Україні.

Освещены проблемы морали в украинской философии второй половины ХІХ - начала ХХ ст., раскрыты сущность и специфика морали. Приведена оценка этических идей академической философии в Украине в период советской власти. Проанализированы соотношения общего и индивидуального, теоцентрического и антропологического в решении проблем свободы воли. Описаны теории пессимизма и оптимизма в оценках философов в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю73(4УКР)46 + Ю8г(4УКР)46

Рубрики:

Історія етики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сьогодні в загальноосвітніх школах України розпочалось вивчення предмету "Етика". На даний час актуальна і малорозроблена проблема - це розуміння нормативної моральності людини через літературний текст чи філософський трактат. Приділено увагу методолого-методичному обгрунтуванню предмету етики, розкриттю важливості формування внутрішнього світу людини через розкриття картини світу, а пізнаючи твори мистецтва - через діалог з виконавцем чи класиком - автором художнього твору. Проаналізовано останні дослідження і публікації, присвячені вивченню цієї проблеми. Надано обгрунтування сприйняття образу Сковороди через діалоги та їх естетику з позицій історизму, шляхи формування внутрішнього світу молодої людини на прикладі одних з перших у вітчизняній філософії діалогів Г. Сковороди, написаних ним для молодого шляхетства Харківського колегіуму 1766 року. Наголошено, що через філософію Г. Сковороди потрібно побачити людину, її внутрішній світ та навчити цьому інших, а не зупинятися на символах чи на речах, які лежать на поверхні.

Проведено теоретичне дослідження основних складових етико-гуманістичної концепції І.Франка з урахуванням новітнього методологічного базису. Визначено соціокультурні умови й теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, розкрито їх гуманістичну спрямованість, визначено ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті та творчості митця. Окреслено предметне поле естетичних досліджень І.Франка, зроблено теоретичну реконструкцію основних категорій і понять, зокрема, таких як "щиролюдська моральність", "цілий чоловік", взаємозв'язок добра і зла, розкрито моральний зміст щастя та сенсу життя. Зроблено висновок, що в етико-гуманістичній концепції І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра є предметом "останньої і найвищої науки - етики", основна мета якої - навчати людяності. Зроблено висновок, що всебічно вихована особистість, її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми - це ідеали та принципи, які на думку І.Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства. Проаналізовано взаємозв'язок морально-філософської проблематики творів письменника з його життєвою позицією. Висвітлено суттєвий вплив етико-антропологічної концепції І.Франка на розвиток національної філософської культури та вітчизняної етичної науки.

Встановлено значення моральних цінностей християнської релігії в культурі Київської Русі. Розглянуто процеси формування ментальних структур українського етносу, визначено особливості староукраїнської міфології як "первинного прояву" моралі. Висвітлено взаємозв'язки між нормами язичництва та цінностями християнства. Досліджено літописи києворуської доби, в яких відображені морально-ціннісні орієнтації даного періоду. З'ясовано специфіку вивчення функціонування християнських цінностей у культурі конкретного народу, проаналізовано особливості слов'янської міфології, а також вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. На підставі дослідження пам'яток культури Київської Русі доведено її толерантність щодо традицій минулого та цінностей інших культур і релігій.

Виявлено джерела й умови формування етичної складової світогляду митця у зв'язку з його персональною ідентичністю, що дозволило аргументувати позицію щодо цільності світогляду поета. Визначено та проаналізовано основні ціннісні орієнтири Т.Г. Шевченка - братолюбіє, воля, правда, крізь які розкривається зміст його морального ідеалу. Доведено, що у творчості Шевченка відбито персоналістську парадигму трактування особистості, вказано на наявність у ній персоналістської традиції. Інтерпретовано етичний аспект поглядів митця на суспільство та націю. Визначено один з основоположних для уявлень Т. Шевченка щодо досконалого суспільного устрою чинників - концепт правди-справедливості, що характеризується яскраво вираженою моральною конотацією й особливим семантичним зв'язком між істиною, правдою, справедливістю та життям людей, соціальних груп і народів.

Здійснено аналіз етико-філософських поглядів українського модерніста ХХ ст. Гната Михайличенка. Увагу приділено дослідженню поняття "символізм", яке розглядається як світовідчуття та своєрідна філософія. Проаналізовано суть і зміст гендерної проблематики: місце жіночого начала в структурі психіки чоловіка.

Досліджено філософсько-етичні аспекти модернізму як світоглядної парадигми. Проведено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму. Визначено структурні компоненти й особливості філософсько-етичної концепції українського модернізму. Досліджено світогляд В. Винниченка та його етичні погляди у контексті філософії модернізму. Окреслено процес формування ним власної концепції побудови щасливого людського буття. Розкрито сутність складових чинників його етичної концепції. Розглянуто світоглядну позицію М. Хвильового. На підставі здійсненого аналізу вироблено загальну концепцію творчості М. Хвильового як письменника, який перебував під впливом модерністичної філософсько-етичної системи. Художній світ автора подано як заздалегідь фікціональний, такий, шо разом з оповідачем не претендує на вірогідність і автономність.

Відображено історичні умови, у яких відбувалося викладання курсу етики та суспільні запити, яким мала відповідати ця наука у досліджуваний період. Відзначено такі особливості філософських курсів КМА, як моральний характер осмислення законів природи, увага до розуму як сутнісної основи людини, розуміння людини як гармонійної єдності. Досліджено вчення про свободу волі як найважливіше гуманістичне вчення того періоду, за допомогою якого вітчизняні мислителі намагалися віднайти розумний компроміс між суперечностями людської натури. Продемонстровано, яким чином у вітчизняних курсах етики розроблялося питання про взаємозв’язок і протиставлення розуму та волі у намаганні гармонізувати раціональні та вольові моменти у людині.

Отражены исторические условия, в которых происходило преподавание курса этики и общественные запросы, которым должна была отвечать эта наука в исследуемый период. Отмечены такие особенности философских курсов КМА, как нравственный характер осмысления законов природы, внимание к разуму как сущностной основе человека, понимание человека как гармоничного единства. Исследовано учение о свободе воли как важнейшее гуманистическое учение того периода, с помощью которого отечественные мыслители пытались найти разумный компромисс между противоречиями человеческой натуры. Продемонстрировано, каким образом в отечественных курсах этики разрабатывался вопрос о взаимосвязи и противопоставлении ума и воли в попытке гармонизировать рациональные и волевые моменты в человеке.

The historical conditions were reflected in which the teaching of ethics course took place as well as the social demand, which this science had to meet in the study period. Such features of KMA philosophical courses were marked as moral character of comprehension of the nature laws, attention to the intellect as the essential basis of person, understanding of man as a harmonious unity. The doctrine of free will was investigated as the most important humanistic doctrine of the period by which domestic thinkers have tried to find a reasonable compromise between the contradictions of human nature. It was demonstrated how the question of the mind and will relation and opposition was developed in the local ethics course in an attempt to harmonize the rational and volitional moments in a person.