Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Досліджено духовний розвиток особистості у контексті організації мистецької освіти. Окреслено шляхи формування ціннісних художніх орієнтацій молоді у галузі аматорського театрального мистецтва. Детально проаналізовано українську культуру XVI - XVII ст. Значну увагу приділено гуманістичним засадам діяльності правоохоронних органів України, деяким психологічним чинникам віктимності неповнолітніх, творчим можливостям людини, національним традиціям українського виховання, а також особливостям взаємовідносин генотипу та фенотипу у формуванні психічних функцій особистості.

Досліджується процес історичного розвитку мистецтва у зв'язку із загальним культурно-історичним процесом, взаємодія мистецтва і культури та їх взаємовплив.

Розглянуто поняття національної ментальності, досліджено втілення її рис у художній культурі Слобожанщини на прикладі культурних пам'яток з найдавніших часів до початку ХХ ст. На матеріалі творів різних видів мистецтва простежено національне та самобутнє начало українського народу, акцентовано увагу на процесі його становлення у ХVIII ст. і на розквіті в ХІХ ст. Простежено впливи європейської культури на художню спадщину Слобідської України, визначено фактори, що впливали на розвиток художньої творчості.

Отображается единство философского, эстетического, искусствоведческого, онтологического аспектов формообразований художественной культуры. Дан анализ авангардистского творчества как художественной установки, описываются особенности неотрадиционного творчества , концептуализируется феномен эстетического переживания в искусстве ХХ в. На материале архитектурного творчества и художественного творчества К.Малевича, В.Кандинского, П.Филонова, Э.Лисицкого, А.Петрицкого, В.Ермилова исследуются субстанциально-онтологические искания художников авангарда. Дается трактовка таких направлений, как "модернизм", "постмодернизм", "сюрреализм", "соцреализм", представленных в творчестве Г.Моро, Серова, Врубеля, Боннара, Ж.Дерриды, Вентури, М.Фуко, Б.Джонсона, К.Петрова-Водкина и др. Описывается динамика формообразования в пространственных искусствах, а также анализируются социокультурные детерминанты компьютерного синтеза искусств.

Розглянуто суть поняття творчості, особливості наукової та художньої творчості. Висвітлено питання мистецтва та літератури як об'єкта соціології. У контексті ідей Е.Нєізвестного розкрито сутність радянської політичної соціальної системи. Визначено прогностичну функцію мистецтва, запропоновано класифікацію людей за рівнем їх інтелекту як наукову проблему. Проаналізовано вплив індивідуального характеру людини на її стосунки з іншими людьми.

Рассмотрены сущность понятия творчества, особенности научного и художественного творчества. Освещены вопросы искусства и литературы как объекта социологии. В контексте идей Е.Неизвестного раскрыта сущность советской политической социальной системы. Определена прогностическая функция искусства, предложена классификация людей по уровню их интеллекта как научная проблема. Проанализировано влияние индивидуального характера человека на ее отношение с другими людьми.

Розглянуто питання технологічного радикалізму сучасної музики у контексті мистецької автономії. Проаналізовано маргінес новітньої української драматургії як діагностичну модель сучасного соціуму, досвід радикальної інтерпретації текстів у сучасній постмодерністичній культурі. Висвітлено взаємовплив сценографії та сучасного образотворчого мистецтва, проблеми естетичної мови сучасної архітектури і містобудування.

Рассмотрены вопросы технического радикализма современной музыки в контексте художественной автономии. Проанализированы маргинес новейшей украинской драматургии как диагностическая модель современного социума, опыт радикальной интерпретации текстов в современной постмодернистической культуре. Изучено взаимовлияние сценографии и современного изобразительного искусства, проблемы эстетического языка современной архитектуры и градостроения.

Висвітлено проблему класичних аналітико-класифікаційних методик і нових синтезованих підходів стосовно мистецтва та художньої творчості. Розглянуто особливості моделювання художньої свідомості засобами естетики синтезу, виявлено комплекс мистецькоутворювальних чинників - категорій, універсалій, парадигм. На підставі матеріалів з етноестетики пластичних мистецтв і архітектури України конкретизовано загальні закономірності синтезу, запропоновано методики, придатні в будь-яких сферах художньої творчості.

Освещена проблема классических аналитико-классификационных методик и новых синтезированных подходов относительно искусства и художественного творчества. Рассмотрены особенности моделирования художественного сознания средствами эстетики синтеза, выявлен комплекс для исскусствообразовательных факторов - категорий, универсалий, парадигм. На основании материалов по этноэстетике пластических искусств и архитектуре Украины конкретизированы общие закономерности синтеза, предложены методики, пригодные для различных сфер художественного творчества.

Розглянуто актуальну проблему сучасної гуманітарної теорії - логіку розвитку української художньої культури XX ст. в контексті міжнаукових інтеграційних процесів. Розкрито роль і значення естетичної науки, яка є наскрізним компонентом всіх суміжних наук - філософії, етики, психології. Значну увагу приділено виявленню закономірностей історичного розвитку естетики і мистецтвознавства, взаємодія яких багато в чому визначила сучасний рівень цих наук і вплинула на мистецьку практику.

Рассмотрена актуальная проблема современной гуманитарной теории - логика развития украинской художественной культуры XX в. в контексте межнаучных интеграционных процессов. Раскрыты роль и значение эстетической науки, являющейся сквозным компонентом всех смежных наук - философии, этики, психологии. Значительное внимание уделено выявлению закономерностей исторического развития эстетики и искусствоведения, взаимодействие которых много в чём определило современный уровень этих наук и имело влияние на художественную практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671.111 + Ю8,1 + Ю8г(4Укр) + Щ03(4Укр)

Рубрики:

Соціальна філософія

Естетика

Історія мистецтва. Загальні роботи типу "культура"

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання філософії музики у контексті естетики Г.Гегеля та Ф.Шеллінга. Проаналізовано динаміку категорії "прекрасного" в німецькій класичній естетиці. Висвітлено особливості переоцінки духовно-релігійних цінностей українськими філософами ХІХ - ХХ ст., взаємозв'язок ісламського теоретичного богослов'я і права. Визначено вплив масової культури на духовне формування нації, а також релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді. Розкрито специфіку сучасного музичного мистецтва в контексті пост-культури.

Рассмотрены вопросы философии музыки в контексте эстетики Г.Гегеля и Ф.Шеллинга. Проанализирована динамика категории "прекрасного" в немецкой классической эстетике. Освещены особенности переоценки духовно-религиозных ценностей украинскими философами ХІХ - ХХ ст., взаимосвязь исламского теоретического богословия и права. Определены влияние массовой культуры на духовное формирование нации, а также релятивистской культуры на процесс художественно-творческого воспитания одаренной ученической молодежи. Раскрыта специфика современного музыкального искусства в контексте пост-культуры.

Виконано комплексний аналіз еволюції художньо-освітнього простору (ХОП). Розглянуто художню культуру як складову ХОП, художню творчість як дефініцію художньо-освітньої життєдіяльності, "національне" як головну константу ХОП, творчу еліту як основу ХОП. Викладено розвиток ХОП України в контексті історії, проаналізовано міфо-фольклорні джерела ХОП. Показано місце ХОП у контексті традицій, обрядів, ритуалів. Розкрито генезу культурно-освітніх закладів України в ХХ ст. Висвітлено канадський досвід художнього виховання, особливості підготовки професійних музикантів у Німеччині.

Выполнен комплексный анализ эволюции художественно-образовательного пространства (ХОП). Рассмотрены художественная культура как слагаемая ХОП, художественное творчество как дефиниция художественно-образовательной жизнедеятельности, "национальное" как основная контанта ХОП, творческая элита как основа ХОП. Изложено развитие ХОП Украины в контексте истории, проанализированы мифо-фольклорные источники ХОП. Показано место ХОП в контексте традиций, обрядов, ритуалов. Раскрыт генезис культурно-образовательных заведений Украины в ХХ в. Освещены канадский опыт художественного воспитания, особенности подготовки профессиональных музыкантов в Германии.

Висвітлено теоретичні засади мистецької освіти школярів, визначено психолого-педагогічні засоби особистісного розвитку дітей на підставі виявлення їх індивідуальних здібностей, потреб і інтересів. Розкрито питання систематизації та класифікації світу мистецтва, визначено зв'язки між його окремими видами. Запропоновано методику викладання курсу "Світова художня культура" у загальноосвітніх закладах. Обгрунтовано головні принципи побудови даної програми та сучасні технології її застосування. Особливу увагу приділено методу художньо-педагогічної драматургії.

Освещены теоретические основы художественного образования школьников, определены психолого-педагогические средства личностного развития детей на базе выявления их индивидуальных способностей, потребностей и интересов. Раскрыты вопросы систематизации и классификации мира искусства, определены связи между его отдельными видами. Предложена методика преподавания курса "Мировая художественная культура" в общеобразовательных учреждениях. Обоснованы главные принципы построения данной программы и современные технологии их применения. Особое внимание уделено методу художественно-педагогической драматургии.

На підставі матеріалів з історії різних видів художньої творчості досліджено суспільну природу мистецтва, його виробничу базу, соціальну інфраструктуру та економічний аспект художнього виробництва. Проаналізовано закономірності функціонування художньої культури за ринкових умов. Розглянуто питання стосовно споживацької вартості предметів мистецтва, механізму становлення цін, завуальованих форм цензури, місця письменника як виробника у соціальній структурі суспільства. Розкрито проблеми культурного виробництва та розвитку недержавних некомерційних організацій в Україні.

На основе материалов по истории разных видов художественного творчества исследованы общественная природа искусства, его производственная база, социальная инфраструктура и экономический аспект художественного производства. Проанализированы закономерности функционирования художественной культуры в рыночных условиях. Рассмотрены вопросы, касающиеся потребительской стоимости предметов искусства, механизма становления цен, завуалированных форм цензуры, места писателя как производителя в социальной структуре общества. Раскрыты проблемы культурного производства и развития негосударственных некоммерческих организаций в Украине.

Освещена проблема универсального человека в эстетике, осуществлен поиск универсального содержания культуры в условиях маргинализации эстетической культуры в Ибероамерике и развивающихся странах. Рассмотрена маргинальность как рост дефицита общественного в процессах регуляции средствами эстетики. Раскрыто эстетическое содержание социокультурных трансформаций развивающихся стран. Изложен эстетический аспект универсального человека. Изучены вопросы эстетического универсализма модерна в художественной культуре Ибероамерики, социальной регуляции средствами эстетики.

Висвітлено специфіку творчої спрямованості театрів юного глядача у 1920 - 1930 рр. в Україні. Розкрито сутність та структуру феномену художньої культури. Проаналізовано антропологічний аспект художньої культури Запорізького Приазов'я наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Розглянуто жанрову систему різних видів мистецтв як проблему соціології культури.

Освещена специфика творческой направленности театров юного зрителя в 1920 - 1930 гг. в Украине. Раскрыты сущность и структура феномена художественной культуры. Проанализирован антропологический аспект художественной культуры Запорожского Приазовья в конце ХХ - начале ХХІ ст. Рассмотрена жанровая система разных видов искусств как проблема социологии культуры.

Розкрито архетипи образотворення, які впливають на художньо-творчу активність особистості. Розглянуто художньо-творчий розвиток (ХТР) особистості як шлях до краси та духовного одужання суспільства. Визначено роль дизайну у сучасному українському суспільстві. Висвітлено особливості управління перебігом педагогічного процесу на уроці образотворчого мистецтва. Запропоновано модель ХТР школярів на цих уроках. Особливу увагу приділено розвитку особистості у результаті художнього сприймання, ХТР особистості школяра та студента.

Раскрыты архетипы создания образа, которые влияют на художественно-творческую активность личности. Рассмотрено художественно-творческое развитие (ХТР) личности как путь к красоте и духовному оздоровлению общества. Определена роль дизайна в современном украинском обществе. Освещены особенности управления течением педагогического процесса на уроке изобразительного искусства (УИИ). Предложена модель ХТР школьников на УИИ. Особое внимание уделено развитию личности в условиях художественного восприятия, ХТР личности школьника и студента.

Розглянуто проблему екзистенційного виміру буття людини у творчості українських філософів. Висвітлено філософські проблеми соціальної доктрини протестантизму в контексті етики одухотвореного матеріалізму. Розкрито гуманістичний аспект цінностей у суспільстві. Проаналізовано різдвяно-новорічний цикл календарної обрядовості греків Приазов'я як феномен традиційної етнічної культури. Визначено культуротворчий потенціал людини як духовно-діяльний феномен. Описано особливості функціонування українських театрів у період соціально-культурної трансформації, стилістику й особливості синтезу національно-фольклорних традицій європейського професійного мистецтва в українській сольній баянній музиці.

Рассмотрена проблема экзистенциального измерения бытия человека в творчестве украинских философов. Освещены философские проблемы социальной доктрины протестантизма в контексте этики одухотворенного материализма. Раскрыт гуманистический аспект ценностей в обществе. Проанализирован рождественско-новогодний цикл календарной обрядности греков Приазовья как феномен традиционной этнической культуры. Определен культуротворческий потенциал человека как духовно-деятельностный феномен. Описаны особенности функционирования украинских театров в период социально-культурной трансформации, стилистика и особенности синтеза национально-фольклорных традиций европейского профессионального искусства в украинской сольной баянной музыке.