Зазначено, що текстуальний аналіз костюма дозволяє зрозуміти його соціокультурну природу, дослідити взаємний вплив костюма та тіла людини, а також розкрити зміст естетичного ідеалу.

Отмечено, что текстуальный анализ костюма позволяет понять его социокультурную природу, проследить взаимовлияние костюма и тела человека, а также уточнить содержание эстетического идеала.

Text analysis permits to understand the social and cultural nature of costume, coupling effect the costume and body, to precise the substance of aesthetic ideal.

Висвітлено філософські аспекти гуманізації стандартів в дизайні на прикладі зарубіжних стандартів. Виявлено проблемні питання і подано методи їх вирішення. Наголошено на актуальності розвитку гуманітарних стандартів дизайнерської діяльності в Україні.

Показаны философские аспекты гуманизации стандартов в дизайне на примере зарубежных стандартов. Рассмотрены проблемные вопросы и показаны методы их решения. Отмечена актуальность развития гуманитарных стандартов дизайнерской деятельности в Украине.

Philosophical aspects humanization standards in design on an example of foreign standards are shown. Problem questions and methods of their decisions are found out. The urgency of development of humanitarian standards of design activity in Ukraine is noted.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю811.18

Рубрики:

Естетичні цінності. Естетичний ідеал

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано взаємозв'язок філософських концепцій з історичною, політичною та культурною ситуацією в Україні у першій половині XX ст. Розглянуто та проаналізовано погляди українських вчених даного періоду щодо причин формування та основних рис національного світогляду, запропоновано визначення категорій "національний світогляд", "національний характер", "естетизм". Доведено, що естетична проблематика у значній мірі зумовила напрямок розвитку філософських концепцій дослідженого періоду, оскільки вона є важливим компонентом з'ясування своєрідності національного світогляду українського народу, а їх дослідження є вагомим теоретичним та практичним чинником розв'язання актуальних проблем сьогодення. В контексті філософських поглядів українських мислителів першої половини XX ст. розглянуто естетизм як одну з істотних рис українського національного світогляду, естетичні уявлення та ідеали народу.

Досліджено культурно-естетичну домінанту як вагому ознаку та відповідну складову національного світогляду, що є системою уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду. Увагу приділено архетипам української культури та ментальності, що визначають особливості домінанти. Відзначено, що гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства та подальшому поступу нації за складних історичних умов.

Досліджено особливості формування та розвитку мистецького ідеалу у процесі професійного становлення майбутніх учителів музики. Проаналізовано особистісні та соціальні чинники, які регулюють уявлення майбутніх учителів музики про професійну діяльність. Визначено структуру мистецького ідеалу. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що мистецький ідеал є складником професійної ідентичності майбутніх учителів музики, поєднує соціальні, психологічні та вікові особливості. Експериментально доведено, що його рефлексія сприяє професійному становленню майбутніх учителів музики. Проаналізовано психологічні прояви структури мистецького ідеалу, а саме: ідеал-взірець, ідеал-мрія, ідеал-мета. Зазначену структуру доповнено проявом найвищого ступеня - особистісного ідеалу. Визначено, що кожен з типів мистецького ідеалу базується на ідеалі-взірці, реалізується як його прийняття та застосування (ідеал-мета), як його вдосконалення (ідеал-мрія) та створення нового взірця (особистісний ідеал). Зазначено, що тип мистецького ідеалу визначає форми його реалізації у музично-педагогічній діяльності. Провідними формами реалізації мистецького ідеалу є композиторська, навчальна, концертна та педагогічна діяльність.

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що вважалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

Обгрунтовано онтологічну концепцію ролі естетичного ідеалу у структурі естетичної свідомості. Проаналізовано проблему виявлення онтологічних структур у бутті естетичного ідеалу. Досліджено онтологію естетичного ідеалу, яка виявляє себе як гетерогенна проблематика. Показано неоднорідність змістових рівнів репрезентації естетичного ідеалу в естетичній свідомості. Сформульовано визначення понять "естетичний ідеал" та "естетична свідомість". З використанням даних категорій проаналізовано онтологічну диференціацію ідеалу та розкрито її роль у формуванні ейдетики естетичного ідеалу. Описано форми синтезу антиномій естетичної свідомості. Виявлено трансцендентальні основи естетичних цінностей, висвітлено полісемантику естетичного ідеалу у просторі естетичного символу. На підставі визначення особливостей соціокультурного виміру ідеалу виділено способи його існування у культурному просторі. Розкрито специфіку конструювання онто- й автопоезису естетичного ідеалу у культурі.

Системно проаналізовано раціональні виміри естетичної оцінки. Досліджено аксіологічну природу естетичної свідомості, зокрема, існування естетичної оцінки як рефлективної форми естетичного самоусвідомлення. Визначено сутність і специфіку естетичної оцінки як ключового поняття для розуміння діалектики емоційно-почуттєвих і раціонально-теоретичних вимірів естетичної свідомості. Досліджено спрямованість естетичної оцінки на раціональне усвідомлення та інтерпретування інформації, яка наводиться в естетичних оціночних судженнях. Визначено специфіку ціннісної свідомості в контексті постнекласичної раціональності та показано сутність психоемоційної основи естетичної оцінки та її взаємозв'язку з процесами соціалізації. Обгрунтовано комплексну типологію естетичних оцінок, засновану на принципі реалізації "емоційної пам'яті" людини. Визначено специфіку естетичного та мистецтвознавчого дискурсу у структурі естетичної оцінки. Досліджено герменевтичну специфіку естетичної оцінки та її укоріненість у процесі використання соціокультурного досвіду.

З'ясовано, що процесі аналізу майже всіх сфер суспільного життя ідеалом екзистенціалістських досліджень обирали мистецтво. Саме в ньому завдяки ірраціональній інтуїції пізнавали глибинну антропологічну історію, людські реалії та цінності.

Досліджено головні аспекти теорії цінностей Р. Інгардена. Проведено аналіз естетичної аксіології філософа. Окреслено предмет естетичних досліджень Р. Інгардена, проаналізовано погляди філософа на мистецтво, розкрито значення його концепції естетичного переживання. Визначено зв'язок естетики з філософською антропологією. Розглянуто можливість використання естетичної аксіології Р. Інгардена у дослідженнях сучасного мистецтва. Показано, що ідеї польського естетика допомагають точніше окреслити феномен сучасного мистецтва і завдяки цьому можуть стати підгрунтям вироблення нових оригінальних дослідницьких проектів, що дозволяють розв'язати важливі проблеми сучасної естетики та мистецтвознавства.

Охарактеризовано специфіку феномена творчості, визначено її роль та місце як епістеми трансдисциплінарної акмеології.

Охарактеризована специфика феномена творчества, определены ее роль и место как эпистемы трансдисциплинарной акмеологии.

The article deals with the characteristics and phenomenon of art's peculiarity. It determinates it's place and role as episteme of transdiscipline acmeology.

Досліджено антропоцентричний характер естетичного ідеалу епохи Ренесансу. Розглянуто й охарактеризовано близькість науки та мистецтва у визначенні місця та ролі людини у світі у зазначену епоху. Доведено соціальну значущість діяльності митців і мислителів Ренесансу.

Исследован антропоцентрический характер эстетического идеала эпохи Ренессанса. Рассмотрена и охарактеризована близость науки и искусства в видении места и роли человека в мире в указанную эпоху. Доказана социальная значимость деятельности художников и мыслителей эпохи Ренессанса.

The article deals with the anthropocentrically character of an aesthetic ideal of an epoch of the Renaissance. The affinity of a science and art in vision of a place and a role of the person in the world during the specified epoch is considered and characterized. The social importance of artists and thinkers of an epoch of the Renaissance is proved.

Розглянуто психолого-педагогічні умови, чинники, психологічні механізми та компоненти формування ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді, критерії рівня розвитку ціннісних орієнтацій студентів.

Рассмотрены психолого-педагогические условия, факторы, психологические механизмы и компоненты формирования ценностных ориентаций современной студенческой молодежи, критерии уровня развития ценностных ориентаций.

The article examines psychological and pedagogical conditions, factors, psychological mechanisms and components of forming value orientations of modern student youth, criteria of the development level of value orientations.

Досліджено соціально-етичні цінності психологічної діяльності в уявленнях майбутніх психологів. Зазначено, що методичну процедуру склали рангові решітки техніки репертуарних решіток Дж. Келлі, які дозволили дослідити особливості суб'єктивних ієрархічних систем взаємозв'язків між соціально-етичними цінностями психологічної діяльності в студентів-психологів. Виокремлено 11 елементів рангових решіток, які задавались експериментатором, і які є професійними завданнями, що описують операційно-технологічні дії майбутнього психолога згідно з професійними функціями. Визначено "соціально-етичні цінності професії", які були описані за допомогою професійно заданих, ціннісних конструктів: допомога, співпереживання, усвідомлення наслідків професійних дій, припис собі відповідальності, влада, гуманність, автентичність - істинність власного прояву психолога, визнання унікальності іншої людини, безумовне позитивне прийняття. Розглянуто розташування трьома групами досліджуваних - студентами I - II, III - IV, V - VI курсів - 11-ти елементів відносно кожного конструкта та визначено значення цінності (від 1-го до 11-го рангу) для виконання вказаної в елементі професійної функції. Констатовано, що досліджувані різних підгруп виявили виразні особливості власних суб'єктивних ієрархічних систем взаємозв'язків між соціально-етичними цінностями психологічної діяльності, дефіцитарність та неузгодженість яких залежить від етапу їх навчання у ВНЗ. Наголошено, що це положення надає особливого значення змісту професійної підготовки, технології організації навчальної й навчально-професійної діяльності студентів, спрямованої на розвиток ціннісно-рольового компонента у професійному становленні майбутнього психолога.

Исследованы социально-этические ценности психологической деятельности в представлениях будущих психологов. Указано, что методическую процедуру составили ранговые решетки техники репертуарных решеток Дж. Келли, которые позволили исследовать особенности субъективных иерархических систем взаимосвязей между социально-этическими ценностями психологической деятельности у студентов-психологов. Выделены 11 элементов ранговых решеток, которые задавались экспериментатором, и представляют собой профессиональные задачи, описывающие операционно-технологические действия будущего психолога согласно профессиональными функциями. Определены "социально-нравственные ценности профессии", которые были описаны с помощью профессионально заданных, ценностных конструктов: помощь, сопереживание, осознание последствий профессиональных действий, предписание себе ответственности, власти, гуманность, аутентичность - истинность собственного проявления психолога, признание уникальности другого человека, безусловное позитивное принятие. Рассмотрены расположения тремя группами испытуемых - студентами I - II, III - IV, V - VI курсов - 11-ти элементов относительно каждого конструкта, и определены значения ценности (от 1-го до 11-го ранга) для выполнения указанной вэлементе профессиональной функции. Констатировано, что исследуемые различных подгрупп проявили выразительные особенности собственных субъективных иерархических систем взаимосвязей между социально-этическими ценностями психологической деятельности, дефицитарность, и несогласованность которых зависит от этапа их обучения в ВУЗ. Отмечено, что это положение придает особое значение содержанию профессиональной подготовки, технологии организации учебной и учебно-профессиональной деятельности студентов, направленной на развитие ценностно-ролевого компонента в профессиональном становлении будущего психолога.

The author investigates cognitive features of subjective hierarchical systems of intercommunication between social and ethic values of psychological activity of future psychologists.

На основі аналізу наукової літератури розглянуто суть гуманістичних цінностей особистості. Зазначено, що цінність особистості виміряється переважно сукупністю духовного досвіду людства і є індивідуальним вибором, мірою моральної вимогливості.

На основе анализа научной литературы рассмотрена сущность гуманистических ценностей личности. Отмечено, что ценность личности измеряется преимущественно совокупностью духовного опыта человечества и является индивидуальным выбором, степенью моральной требовательности.

On the basis of analysis of scientific literature the essence of the humanistic values of the individual are considered. It is noted that the value of the individual is measured primarily a set of spiritual experience of mankind, and is an individual choice, the degree of moral demands.

Запропоновано цілісну концепцію механізму гармонізації взаємодії людини та суспільства під впливом естетичного ідеалу. Суперечність між естетичним ідеалом особистості й естетичним ідеалом суспільства подано як геологічне явище-суперечність, що рухає соціальний світ у еволюційному напрямі на основі культивування принципів суміщення частини та цілого, гармонізації смислових полів особистості і соціуму та налагодження між ними сталого енергоінформаційного обміну. Відтворено його морфологію та функціональний потенціал.

Проаналізовано особливості психологічного підходу до вивчення ціннісно-мотиваційної проблематики, з’ясовано психологічні особливості ціннісної сфери особистості, розглянуто класифікації цінностей. В контексті особистісного ставлення суб’єкта до навколишньої дійсності та особливостей орієнтації в ній розглянуто теорію цінностей; акцентовано увагу на тому, що цінності є складним комплексним утворенням, що пов’язане із пізнавальними структурами, процесами соціального життя й культури, світоглядом людини. Доведено, що категорія “цінність” є залежною від історичного розвитку, соціальних умов, суспільних відносин, діалектики абсолютного і відносного, об’єктивного і суб’єктивного. Зазначено, що сучасне українське суспільство переживає активне проникнення в масову свідомість елементів ціннісної структури, характерних для західних країн. Зроблено висновок, що стан ціннісної системи суспільства може бути охарактеризований як такий, що постійно трансформується і спричиняє зміни в ціннісній ієрархії суспільства, плюралізацію ціннісних систем, котрі виконують не лише диференційну, а й інтегруючу роль.

С помощью анализа современных философских исследований проанализированы особенности психологического подхода к изучению ценностно-мотивационной проблематики, выяснены психологические особенности ценностной сферы личности, рассмотрены классификации ценностей. В контексте личностного отношения субъекта к окружающей действительности и особенностей ориентации в ней рассмотрена теория ценностей; акцентировано внимание на том, что ценности являются сложным комплексным образованием, что связано с познавательными структурами, процессами социальной жизни и культуры, мировоззрением человека. Доказано, что категория “ценность” является зависимой от исторического развития, социальных условий, общественных отношений, диалектики абсолютного и относительного, объективного и субъективного. Указано, что современное украинское общество переживает активное проникновение в массовое сознание элементов ценностной структуры, что является характерным для западных стран. Сделан вывод о том, что состояние ценностной системы общества может быть охарактеризовано как такое, которое постоянно трансформируется и вызывает изменения в ценностной иерархии общества, плюрализацию ценностных систем, которые выполняют не только дифференциальную, но и интегрирующую роль.

With the help of an analysis of contemporary philosophical research analyzed characteristics of the psychological approach to the study of values and motivational problems, psychological characteristics found valuable sphere of personality, consider the classification of values. Through the prism of the personal relation of the subject to reality and orientation features it considered the theory of value; focused on the fact that the values of the complex formation is complex, which is associated with cognitive structures, processes of social life and culture, a person’s world. It is proved that the category of “value” is dependent on the historical development, social conditions, social relations, the dialectic of absolute and relative, objective and subjective. It’s pointed out that the modern Ukrainian society is active penetration into the mass consciousness of the value structure elements that are typical of the western countries. It is concluded that the state of the value system of the society can be characterized as such, constantly transforming and causes changes in the hierarchy of values of society, pluralization value systems, which have not only a differential, but also integrating role.

Розглянуто різні наукові підходи до розуміння поняття «цінність іншої людини». Визначено сутність та зміст цінності іншої людини як наукової категорії. Запропоновано структурну модель поняття «цінність іншої людини».

Рассмотрены различные научные подходы к пониманию понятия «ценность другого человека». Определена сущность и содержание ценности другого человека как научной категории. Предложена структурная модель понятия «ценность другого человека».

In the article different scientific approaches to understanding the concept of «value of the other person» are described. Based on the analysis of philosophical, psychological and pedagogical sources the purpose and content of value of the other person is suggested.

Розкрито сутність творчого процесу митця в мистецько-педагогічному процесі, обгрунтовано та охарактеризовано критерії періодизації процесу формування ціннісних орієнтацій студентів ВНЗ мистецького профілю України ХХ ст. Визначено зміст, методологію та підходи щодо розгляду цього феномену на певному етапі розвитку вищої професійної школи та науково-педагогічної теорії в цілому.

Раскрыта сущность творческого процесса в художественно-педагогическом процессе; обоснованы и охарактеризованы критерии периодизации процесса формирования ценностных ориентаций студентов ВУЗ художественного профиля Украины ХХ в. Определены содержание, методология и подходы к рассмотрению этого феномена на определенном этапе развития высшей профессиональной школы и научно-педагогической теории в целом.

Disclosure of the nature of the creative process in art-pedagogical process; justified and described criteria periodization of the process of value formation among students in higher education in Ukraine artistic profile of the twentieth century, defined the content, methodology and approaches to addressing this phenomenon at a certain stage of development of higher vocational schools and scientific and pedagogical theory in general.