Категорически отрицается известное мнение о том, что Н.В.Гоголь страдал шизофренией или другой формой психоза, приведено обоснование данной авторской точки зрения.

Визначено роль традиційних літературних образів Едіпа, Юди, Прометея, Фауста та інших у процесі формування глибинної психології. На прикладі фундаментальних праць З.Фрейда, А.Адлера та К.Г.Юнга досліджено два принципово різні підходи до проблеми психологічного тлумачення літературних образів: алегоричного і символічного. Стисло подано основні положення психоаналізу, індивідуальної та аналітичної психології. Детально розглянуто співвідношення понять "архетип" та "образ".

Уперше розглянуто модернізм як цілісність (епоху) в історії європейської культури, а типологію модернізму як художній метод. Визначено концепцію особистості. Висвітлено психіку людини як основу для структуризації епохи, описано психологічний тип символіста, експресіоніста, футуриста, сюрреаліста. Акцентовано увагу на проблемі літературознавчого психоаналізу.

Впервые рассмотрен модернизм как целостность (эпоха) в истории европейской культуры, представлена типология модернизма как художественный метод. Изложена концепция личности. Освещена психика человека как основа для структуризации эпохи, описан психологический тип Символиста, Экспрессиониста, Футуриста, Сюрреалиста. Акцентировано внимание на проблеме литературоведческого психоанализа.

Висвітлено творчий шлях Є.Гуцала, обговорено особливості образів дітей, створених письменником, показано ідейно-тематичну та формотворчу систему "дитячої прози", висвітлено індивідуальний художній досвід митця. Охарактеризовано твори "Сільські вчителі", "Шкільний хліб", "У гаї сонце зацвіло", "Бель Паризьєн", "Мертва зона", "Подорожні", "Родинне вогнище".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-333 + Ю937-711 + Э371-4

Рубрики:

Історія філософії

Психологія особи

Раннє християнство ( I-V ст.)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію розвитку психології особистості, розкрито значення найбільш важливих для сучасності персонологічних відкриттів. Наведено інформацію про життя, особливості стилю мислення та формування поглядів на природу особистості таких видатних вчених-персонологів, як В.Джеймс, Е.Кречмер, В.Шелдон, З.Фройд, А.Адлер, К.Юнг, К.Горні, У.Фромм, Е.Еріксон, Г.Мюррей, Г.Оллпорт, Д.Келлі, Г.Айзенк, Р.Кеттел, А.Маслоу, К.Роджерс.

Освещена история развития психологии личности, раскрыто значение наиболее важных для современности персонологических открытий. Приведена информация о жизни, особенностях стиля мышления и формирования взглядов на природу личности таких выдающихся ученых-персонологов, Как В.Джеймс, Э.Кречмер, В.Шелдон, З.Фройд, А.Адлер, К.Юнг, К.Горни, У.Фромм, Э.Эриксон, Г.Мюррей, Г.Оллпорт, Д.Келли, Г.Айзенк, Р.Кеттел, А.Маслоу, К.Роджерс.

Проаналізовано й оцінено евристичні потенціали поняття "творчої хвороби", що введено та використано відомим швейцарсько-канадським істориком науки Анрі Ф. Еленбергером задля реконструкції вирішальних моментів в інтелектуальних біографіях низки впливових мислителів, зокрема - Ф. Ніцше, З. Фрейда, К.-Г. Юнга.

Досліджено своєрідну дискретно-вузлову структуру та метрику довготривалості життєвого шляху творчої особистості. У хронологічній довготривалості життєвого шляху даної особистості виявлено низку вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів, у яких мають місце найбільш яскраві прояви самовизначення, самоздійснення та самореалізації творчої особистості, особистісні злами, кризи та творчі старти. Установлено чітку дискретну метрику довготривалості часу її життя, яка визначається законом відліку часу власним годинником індивіда. Показано чітку узгодженість подвійних вузлів з точками фазових сингулярностей, зумовлених дискретною метрикою довготривалості часу життя творчої особистості. Вікові точки ранніх і пізніх стартів у її життєвому шляху визначаються відповідними точками фазових сингулярностей у довготривалості життя. За законом відліку часу життя індивідуальний життєвий шлях окремо взятої творчої особистості має власну дискретно-вузлову структуру з індивідуальною метрикою. За різної довготривалості метрики життя дискретно-вузлова структура виявилася повністю ідентичною за зазначеним законом.

На основі використання історичної психології як загальнопсихологогічного методу реконструкції соціальності розглянуто проблеми культурно-історичної детермінації психічної діяльності. Особистість досліджено у власне людському, культурно-історичному просторі та розглянуто як історичне за своєю сутністю, соціально-зумовлене породження ментальних структур, як продукт і конденсат культури. Запропоновано варіант двобічного осмислення особистості: шляхом зіставлення її з іншими членами соціуму, що створюють спеціальні культурні умови, необхідні для розвитку індивідуальної свідомості та методом розкриття її власного унікального засобу соціалізації. Як матеріал для історико-психологічної реконструкції використано об'єктивовані в культурному просторі результати творчої діяльності суб'єктів, зокрема, Гете, насичені афективним і когнітивним змістом. Досліджено взаємозв'язок і взаємозалежність між психотипом та історичним процесом. Відтворено історію особистості Гете на підставі результатів його психокультурної діяльності. Обгрунтовано тезу про те, що художні об'єктивації, які є проекцією людської психіки, завжди створені з елементів дійсності, тому вони не можуть не бути відбиттям цієї дійсності в її психологічних аспектах: пануючих умонастроях, засобах мислення, особливостях переживань, тобто відображенням на рівні аксіології загальних закономірностей психічної діяльності, властивих усім представникам конкретної історичної епохи. На цій підставі запропоновано вважати їх історико-психологічним свідченням часу.

Дослідження спрямовано на експлікування ідей К.Г.Юнга про психічний розвиток, особистісний ріст та їх інтегрування у сучасне вітчизняне знання про особистість, а також на здійснення практичного дослідження типології та структури особистості та динаміки процесу розвитку індивідуальності. Створено та перевірено на надійність та валідність методику "Юнгівської типології особистості", що сприяє здісненню діагностики функціонально-психологічного типу особистості на вибірках випробуваних із різними соціально-демографічними характеристиками. Розглянуто можливість використання юнгівської моделі структури та розвитку особистості як методолого-теоретичної основи для процесу сприяння особистісному росту у межах психологічного консультування.

Надано аналіз певного матеріалу в ретроспекції з позицій психології подієвості у вітчизняній культурі та її інтеграції з предметом "Художня культура", що поза сторінками підручника на продуктах часу "дітей Срібної доби".

Розглянуто вплив парадоксальних особливостей витоків психоаналітичних досліджень С. Балея на їх зміст. Зроблено методологічний аналіз глибинно-психологічних творів С. Балея - засновника українського психоаналізу - у контексті Львівсько-Варшавської психологічної школи з її суворими раціоналістичними умовами. З'ясовано, що на підставі вивчення глибинних особистісних джерел творчості Т. Шевченка та Ю. Словацького С. Балей охарактеризував притаманні їм комплекси, що підсвідомо впливали на створення образів у творах письменників, і ввів до наукового обігу поняття "ендіміонський комплекс".

Рассмотрено влияние парадоксальных особенностей истоков психоаналитических исследований С. Балея на их содержание. Осуществлен методологический анализ глубинно-психологических трудов С. Балея - основоположника украинского психоанализа - в контексте Львовско-Варшавской психологической школы с ее строгими рационалистическими условиями. Установлено, что на основании изучения глубинных личностных источников творчества Т. Шевченко и Ю. Словацкого С. Балей охарактеризовал присущие им комплексы, которые подсознательно влияли на создание образов в произведениях художников, и ввел в научный оборот понятие эндимионского комплекса.

The methodological analysis of Baley's deeply psychological works in the context of the Lviv-Warsaw psychological school is made.

Досліджено процес формування і розвитку особи П. Куліша як педагога та громадського діяча в контексті соціокультурного розвитку другої половини ХІХ ст.

Исследован процесс формирования и развития личности П. Кулиша как педагога и общественного деятеля в контексте социокультурного развития второй половины ХІХ ст.

It is described the process of formation and development of P. KulishТs as a teacher and public man in the context of social and cultural progress in the second half of the XIX century

З метою удосконалення вміння учнів критично аналізувати художні та філософські аспекти твору на уроці проведено дослідження психології поведінки Доріана Грея, Родіона Раскольнікова, почуттів і перевтілення Пігмаліона. З'ясовано, що метод творчо-дослідницької роботи допомагає учням дійти висновку, що людина - це єдність тіла, душі та духу, а життя передбачає гармонійний розвиток фізичних, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей людини та її особисту відповідальність за життєвий вибір. Встановлено, що використання інтерактивних технологій на уроках зарубіжної літератури сприяє розвитку в учнів уміння думати, спілкуватися, співпрацювати та моделювати.

С целью совершенствования умений учеников критически анализировать художественные и философские аспекты произведения на уроке проведено исследование психологии Дориана Грея, Родиона Раскольникова, чувств и перевоплощения Пигмалиона. Установлено, что метод творчески-исследовательской работы помогает ученикам сделать вывод, что человек - это единство тела, души и духа, а жизнь предусматривает гармоничное развитие физических, интеллектуальных, волевых, эмоциональных качеств человека и усиливает его личную ответственность за жизненный выбор. Доказано, что использование интерактивных технологий на уроке зарубежной литературы побуждает каждого ученика думать, общаться, сотрудничать, моделировать.

This lesson induces to explore psychology of Dorian Grey's, Rodion Raskolnikov's, Pygmalion's feelings ans reincarnation and leads students to the conclusion, that a person is the unity of body, soul and spirit, and life foresees harmonious development of physical, intellectual, volitional, emotional qualities of person and his/her own responsibility for the life choice. Due to the interactive technologies this lesson inspires every student to think, communicate, co-operate, design.

Розглянуто історико-психологічну гіпотезу Вельтмана - Чепи про тотожність особи Бояна й літописного Яня. Показано на матеріалах історичних, літературних, етнопсихологічних артефактів, багатогранність особистості Бояна - поета, митця, мислителя, воїна громадянина Руси-України. Засобами історико-психологічної реконструкції, контент-аналізу, герменевтики обгрунтовується необхідність відзначення на державному та міжнародному рівні 1000-го ювілею Бояна - Яня у 2016 р.

Актуализирована проблема становления личности молодых людей в мультикультурной среде. Проанализировано понимание феномена «культура» отечественными и зарубежными исследователями и охарактеризованы основные подходы к его трактовке: «ценностный», «технологический», «семиотический», «человекотворческий». Исходя из обобщения этих подходов, культура определяется как способ жизнедеятельности, аккумулирующий в ценностях и нормах представление о значимых целях и способах их достижения, а усвоение этих представлений личностью способствует ее формированию и развитию. В свою очередь, мультикультура – сосуществование и взаимодействие в пределах одного общества разнообразных, равноправных и равноценных культур, подразумевающее также позитивное отношение его членов к этому разнообразию. Предложено применять в образовательном процессе методы и способы, которые необходимы для становления и развития поликультурной личности, так как это дает «инструменты» для эффективного функционирования в условиях мультикультурного общества. Подчеркнуто, что у человека, который не имеет знаний из области истории, социологии и психологии, тесно связанных с культурой разных народов, могут возникать различные проблемы в условиях адаптации к чужой культуре.

Актуалізовано проблему становлення особистості молодих людей в мультикультурному середовищі. Проаналізовано розуміння феномену «культура» вітчизняними та зарубіжними дослідниками й охарактеризовано основні підходи до його трактування: «ціннісний», «технологічний», «семіотичний», «людинотворчий». Виходячи з узагальнення цих підходів, культуру визначено як спосіб життєдіяльності, що акумулює в цінностях і нормах уявлення про значущі цілі та способи їх досягнення, а засвоєння цих уявлень особистістю сприяє її формуванню і розвитку. У свою чергу, мультикультура – це співіснування та взаємодія в межах одного суспільства різноманітних, рівноправних і рівноцінних культур, що припускає також позитивне ставлення його членів до цієї різноманітності. Запропоновано застосовувати в освітньому процесі методи та способи, які необхідні для становлення та розвитку полікультурної особистості, бо це дає «інструменти» для ефективного функціонування за умов мультикультурного суспільства. Підкреслено, що у людини, яка не має знань з області історії, соціології та психології, тісно пов'язаних з культурою різних народів, можуть виникати різні проблеми за умов адаптації до чужої культури.

This article updates the problems of multicultural environment, its importance in society, and it indicates the role of culture as an essential feature of society. In this regard, the understanding of the phenomenon of «culture» is studied, the author gives the peculiarities, which represented by domestic and foreign researchers. It is proposed to take into account the cultural elements and features that are necessary to form and develop, as this contribute to the development of personality, provides «tools» for effective functioning in a multicultural environment. Some definitions are proposed in order to give the clear picture of the phenomenon like «multicultural». The author shows the way of understanding of this phenomenon and it is clear that multicultural environment provides polycultural personality the methods, ways, which could be applied in the educational environment. The article underlines the importance of the problem like a personality that can have different problems if to ignore the knowledge, which is closely connected with the culture of different nations and this knowledge are not only from the fields of History, Sociology and etc. but psychological knowledge as well.

Розглянуто реалізацію обсесивно-компульсивної та паранояльної психопатології у персонажному дискурсі. Досліджено специфіку концептуальних спотворень персонажа та проаналізовано концептуальні перехрещення даних типів психопатології.

Рассмотрена реализация обсессивно-компульсивной и паранояльной психопатологии в персонажном дискурсе. Исследован характер концептуальных искажений и проанализирована концептуальная взаимосвязь данных типов психопатологии.

The paper examines the realization of obsessive-compulsive and paranoid psychopathology in personage's discourse. The character of conceptual distortions as well as the overlapping of the given types of psychopathology is analyzed.

Розглянуто персоніфікацію душевного апокаліпсису в українській прозі перших декад ХХ ст., кінцевий результат якого в житті людини - суїцид. Матеріалом для дослідження є психологічні моделі поведінки персонажів у творах М. Коцюбинського, О. Турянського, О. Довженка, Л. Яновської, М. Могилянського, А. Хомика. Методологічний інструментарій охоплює здобутки психоаналітичного та богословського підходів у сфері суїцидології.

Рассмотрена персонификация душевного апокалипсиса в украинской прозе первых декад ХХ ст., конечный результат которого в жизни человека - суицид. Материалом для исследования являются психологические модели поведения персонажей в произведениях М. Коцюбинского, О. Турянского, А. Довженко, Л. Яновской, М. Могилянского, А. Хомика. Методологический инструментарий охватывает достижения психоаналитического и богословского подходов в сфере суицидологии.

The article is devoted to personification of spiritual apocalypse in Ukrainian prose of the beg. оf the 20th cent., an eventual result of which in life of man is suicide. Material for research are psychological models of conduct of characters in worksof M. Kotsjubynskyy, O. Turjanskyy, O. Dovzhenko, L. Yanovska, M. Mohyljanskyy, A. Khomyk and others. A methodological tool engulfs achieving psychoanalitical and theological approaches in the field of suicidologi.

Розкрито проблему сучасної особистості та визначено її системно-синергетичні характеристики. Зроблено системно-параметричний аналіз (А.І. Уйомов) та представлено системно-синергетичну модель особистості у реаліях сьогодення. Зазначено, що головна її властивість, котру на початку бачили як головну характеристику: біфуркаційність, а в кінці аналізу виявилась дуже вузькою та взагалі для визначення сучасного образу будь-якої особистості замало однієї властивості, тому що людина знаходиться в постійному русі свого буття та здобуває цілу низку своїх індивідуальних параметрів. Запропоновано дескрипторні моделі та класифікацію типів особистості в її біфуркаційному бутті.

Проаналізовано вплив фактору особистості на зовнішню політику держави, а саме Президентів України новітньої доби. Як позитивні та негативні риси їх характеру впливали на прийняття зовнішньополітичних рішень. Особливу увагу приділено візуальній психодіагностиці як діагностичному методові дослідження й аналізу особистих рис керманичів Української держави, їх психологічних станів, властивостей, який базується на спостереженнях за їх зовнішнім виглядом і діяльністю.