По материалам биографии физика Дж.Гамова показана его принадлежность к типу информационного метаболизма интуитивно-логический экстраверт (IL (ИЛЭ)).

Досліджено залежність використання засобів саморегуляції психофізіологічних станів працівників суду від їх індивідуально-психологічних якостей. Показано, що інтернали більше ніж екстернали піклуються про своє здоров'я та частіше використовують різні засоби саморегуляції.

Исследована зависимость использования средств саморегуляции психофизиологических состояний работников суда от их личностно-психологических качеств. Показано, что интерналы больше, чем экстерналы заботятся о своем здоровье и чаще используют разные средства саморегуляции

The relation of usage of ways of self-control of psychological conditions of workers of court on their personal psychological qualities. It is shown, that internaly the greater than ecsternaly care of the health and more often use different ways of self-control

Розглянуто характери людей та їх здатність до інженерної творчості у контексті психологічних характеристик і можливостей з метою вивчення особливостей інтересів людини, її ставлення до оточення, сприйняття інформації, шкали цінностей і способу прийняття рішень. Запропоновано класифікацію методів інженерної творчості на підставі ліво- та правопівкульного мислення. Наведено рекомендації, спрямовані на самовиховання здібностей до творчості.

Рассмотрены характеры людей и их способность к инженерному творчеству в контексте психологических характеристик и возможностей для изучения особенностей интересов человека, его отношения к окружающим, восприятия информации, шкалы ценностей и способа принятия решений. Предложена классификация методов инженерного творчества на основе левого и правого полушарий мышления. Приведены рекомендации, направленные на самовоспитание способностей к творчеству.

Изучены связи личностных переменных с суицидальным поведением и с его предиктором - феноменом безнадежности (ФБ) в двух возрастных группах: 18 - 29 и 30 - 39 лет. Для мужчин в обеих возрастных группах наиболее важной характеристикой, позволяющей дифференцировать суицидентов с ФБ, оказались низкие значения фактора экстраверсии, для женщин старшей возрастной группы - констеляция личностных черт, связанных с переживанием и выражением гнева. Рассмотрено возможное значение полученных данных с точки зрения типологии личности суицидентов.

Розглянуто наявність в українській ментальності двох аспектів - "буддисько-інтровертного" ("аполлонічного") та "лицарсько-екстровертного" ("фаустівського"), носіями яких є відповідні локуси - "село" та "місто", "культура" та "цивілізація". Дані аспекти не ворогують між собою (як вважають представники традиційного просвітянсько-заповідального дискурсу), а діалектично взаємодіють один із одним як принципи "інь-ян" ("ха-тха") і, власне, внаслідок цієї взаємодії етнос розвивається психологічно, будучи спроможним давати відповіді на виклики історії та породжуючи "нову діалектичну якість" буття. Розглянуто генезу протистояння інтро- та екстровертного аспектів через призму домінування різних сенсорних типів світосприйняття. Показано можливість для українського етносу взяти участь у місії здійснення їх "примирення" шляхом інтимної діалектики цисцендентного (людина) та трансцендентного (буття).

Проаналізовано зв'язок психологічних захисних механізмів (ПЗМО) з типологічними особливостями особистості (ТОО) у майбутніх медиків (ММ). Вироблено теоретико-емпіричне обгрунтування такого зв'язку, а також здійснено пошук найбільш актуальних ПЗМО для даного професійного кола. Вивчено типологічні особливості особистості (екстраверсія, інтроверсія, нейротизм, гальмування та збудження). Відзначено, що одержані дані щодо зв'язку ПЗМО та ТОО не збігаються з даними, одержуваними іншими вченими на інших професійних вибірках респондентів, що, вірогідно, пояснюється різними контингентами. У результаті дослідження виявлено закономірності: наявні кореляційні зв'язки між витісненням та регресією, заміщенням, проекцією, компенсацією та гіперкомпенсацією; гендерні відмінності у прояві ПЗМО тощо. Підтверджено гіпотезу про існування залежності вибору тих чи інших ПЗМО від певних типологічних характеристик особистості ММ.

Проанализирована связь психологических защитных механизмов (ПЗМЛ) с типологическими особенностями личности (ТОЛ) у будущих медиков (БМ). Произведено теоретико-эмпирическое обоснование такой связи, а также поиск наиболее актуальных ПЗМЛ для данного профессионального круга. Изучены типологические особенности личности (экстраверсия, интроверсия, нейротизм, торможение и возбуждение). Отмечено, что полученные данные о связи ПЗМЛ и ТОЛ не совпадают с данными, которые получали другие ученые на других профессиональных выборках респондентов, что, вероятно, объясняется различными контингентами. В результате исследования выявлены закономерности: корреляционные связи между вытеснением и регрессией, замещением, проекцией, компенсацией и гиперкомпенсацией; гендерные особенности развития ПЗМО т.д. Подтверждена гипотеза о существовании зависимости выбора тех или иных ПЗМО от определенных типологических характеристик личности БМ.

The article demonstrates results of analysis of correlation between psychological defensive mechanisms and typological personal features of future doctors.

Вивчено вплив індивідуально-особистісних властивостей на візуально-мисленнєві стратегії розв'язання творчих завдань, зокрема, відношення до колірної гамми зображення з опорою на експеримент (дві групи, І - 100 учнів художніх шкіл і студій, II - 125 студентів художньо-графічного факультету та представників творчих професій) з використанням методик: опитувальник структури темпераменту Р. М. Русалова, індивідуально-типологічний опитувальник, 16-факторний особистісний опитувальник (Р. Кеттелла), інтерперсональний опитувач Т. Лірі, методики Торренса, методика трансформації візуального образу, метод піктограм, тест вербальної креативності. Охарактеризовано виконання ряду творчих завдань екстравертами й інтровертами: зв'язок між колірними виборами та значеннями факторів екстраверсії і інтроверсії: констатовано пряму залежність між перевагою червоного кольору та рівнем екстравертованності та перевагою фіолетового та чорного кольорів у випробуваних з інтроверсією, в описі створених композицій, в яких інтроверти протиставляють внутрішній і зовнішній світ, обмежуючи основне зображення замкнутою формою; особливістю екстравертів - прагненням описати стан і почуття, причину їх виникнення вони бачать у зовнішньому середовищі.

Розглянуто взаємозв'язок між толерантністю і культурою, зокрема, між правовою культурою особистості. Висвітлено результати емпіричного дослідження щодо визначення розуміння деяких правових понять, зокрема, "покарання" у студентів, проведеного зі студентами-психологами, а також зі студентами, які навчаються на факультеті "початкового навчання" за спеціальністю "соціальні педагоги" та "вчителі початкових класів". Виокремлено результати, одержані за методикою Дж. Роттера "Когнітивна орієнтація (локус контролю)", яка дозволяє виявляти направленість особистості на зовнішні (екстернали) або внутрішні (інтернали) стимули. Констатовано, що в досліджуваній вибірці інтернали проявили більшу толерантність, ніж екстернали, що підтвердило робочу гіпотезу дослідження.

Рассмотрена взаимосвязь между толерантностью и культурой, в частности, между правовой культурой личности. Освещены результаты эмпирического исследования по определению понимания некоторых правовых понятий, в частности, "наказание" у студентов, проведенного со студентами-психологами, а также со студентами, которые учатся на факультете начального обучения по специальности "социальные педагоги" и "учителя начальных классов". Выделены результаты, полученные по методике Дж. Роттера "Когнитивная ориентация (локус контроля), которая позволяет выявлять направленность личности на внешние (экстерналы) или внутренние (интерналы) стимулы. Констатировано, что в исследуемой выборке интерналы проявили большую толерантность, чем экстерналы, что подтвердило рабочую гипотезу исследования.

The article presents interconnection between tolerance and culture, in particular- personalТs law culture. The results of empirical investigation testify that internals have a higher level of law culture and manifest tolerance in a greater degree in comparison with externals

Визначено сутність понять "спілкування", "потреба в спілкуванні" та "екстравертність-інтровертність". Показано зв'язок між потребою у спілкуванні та ектравертивністю-інтровертивністю в майбутніх психологів. З'ясовано, що більшість респондентів - екстраверти, це зумовлено вибором майбутньої професії. Екстравертованій спрямованості особистості в цілому, відповідає високий рівень потреби в спілкуванні, який вказує на те, що респондент відчуває потребу у встановленні та підтримці відносин з іншими людьми, що має велике значення в діяльності психолога.

Определена сущность понятий "общение", "потребность в общении" и "экстравертность-интровертность". Показана связь между потребностью в общении и экстравертивностью-интровертивностью в будущих психологов. Выяснено, что большинство респондентов - экстраверты, это обусловлено выбором будущей профессии, Экстравертированной направленности личности в целом, соответствует высокий уровень потребности в общении, указывающий на то, что респондент испытывает потребность в установлении и поддержании отношений с другими людьми, что имеет большое значение в деятельности психолога.

Defined the essence of the concepts of "communication", "need to communicate" and "extraversion-introversion." The connection between the need for communication of future psychologists. Found that most respondents extroverts, this is due to the choiceof future profession, extroverted personality in general orientation to the highest level of need for communication, indicating that the respondent feels the need to establish and maintain relationships with other people, which is important in the work of psychologist.

Досліджено психотипи викладачів вищої школи з позицій оригінально сформульованої та схематично зображеної концептуальної інтерпретації такого складного явища як психіка людини. Охарактеризовано чотири основні психотипи: викладач-передавач (викладач-ретранслятор), викладач-митець, викладач-професіонал, викладач-психолог. Наголошено, що враховуючи наведені психотипи, можна розробляти грунтовну та багатогранну класифікацію, засновану на системі засад, критеріїв і принципів досліджень.

Исследованы психотипы преподавателей вывшей школы с позиций оригинально сформулированной и схематически изображенной концептуальной интерпретации такого сложного явления как психика человека. Охарактеризованы четыре основные психотипа: преподаватель-ретранслятор, преподаватель-творец, преподаватель-профессионал, преподаватель-психолог. Подчеркнуто, что учитывая представленные психотипы можно разрабатывать основательную и многогранную классификацию, основанную на системе основ, критериев и принципов исследований.

Studied psychotypes teachers vyvshey school positions originally formulated and schematically conceptual interpretation of such a complex phenomenon as the human psyche. Characterized by four main psycho: teacher-repeater; teacher-creator, teacher professional, teacher and psychologist. Stressed that starting from submitted psycho, you can develop a thorough and multifaceted classification based on the system began, criteria and principles of research.