Розглянуто питання, пов'язані з психологічними аспектами діяльності жінок, орієнтованих на працю на керівних посадах. Простежено функції та обов'язки жінки-менеджера. Наведено результати досліджень, метою яких було виявлення особистісних якостей сучасної жінки-керівника, для чого було використано тести: опитувальний "Кейрсі", "Кар'єрна орієнтація", Лірі. За результатами тестування визначено позитивні та негативні фактори управлінської діяльності жінок-менеджерів, що впливають на формування стилів управлінської діяльності.

Розглянуто особливості зв'язку статево-рольових шкал у дівчат 18 - 20 років. Подано психодіагностичну карту утворень маскулінності/фемінінності у дівчат. Отримано доповнення стосовно раніше запропонованої структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат.

Обсуждены проблемы гендерного равенства и карьерного продвижения женщин в условиях различных регионов мира, роли образования и воспитания в обеспечении профессионального роста женщин, возможностей и путей повышения их политической и деловой активности.

Проблема жіночої ідентичності в сучасному суспільстві прямо пов'язана з проблемою жіночої сексуальності, а отже й проблемою жіночності. Для багатьох жінок самовираження через почуттєві відносини часто стають серйозною психологічною проблемою, з якою вони змушені звертатися до психотерапевта. Бути асексуальною в нашому суспільстві вважається такою ж вадою, як колись у вікторіанській Англії одержувати задоволення від сексу. Досліджено проблему взаємозв'язку жіночої сексуальності та жіночої ідентичності.

Проаналізовано вплив статеворольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, методи виконання гендерно-специфічних ролей, функціональні різновиди подружніх відносин, особливості стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок найбільше виражена у випадку відхилення нормативної структури симптомокомплексу маскулінності/фемінінності від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосоматичні особливості структури жіночого простору, а також особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.

Вивчено внутрішньоособистісний рольовий конфлікт жінки-керівника. Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено особливості гендерних стереотипів як складових внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінки-керівника. Показано, що параметри гендерних стереотипів взаємопов'язані зі ступенем вияву цього конфлікту. Розглянуто особливості стереотипізації та зміст гендерних стереотипів у жінок-керівників. З'ясовано місце та значення гендерних стереотипів у структурі рольового конфлікту такої жінки. Визначено шляхи подолання рольового конфлікту жінки-керівника з застосуванням засобів корекції гендерних стереотипів.

Вперше визначено складові, структуру, типологію та динаміку мотивації професійної діяльності різних груп військовослужбовців-жінок Державної прикордонної служби України. Розроблено й експериментально перевірено структурну модель мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок прикордонного відомства, виявлено основні психологічні умови підвищення мотивації їх професійної діяльності. Удосконалено методику діагностики, встановлено критерії та показники оцінювання даної якості та запропоновано засоби її підвищення.

Проаналізовано вплив статево-рольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, особливості здійснення гендерно-специфічних ролей, функціональні особливості подружніх відносин, особливості любовних стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок більшою мірою виражена тоді, коли є відхилення нормативної структури симптомокомплексу "маскулінності/фемінінності" від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосемантичні особливості структури жіночого простору, а також з'ясовано особливості особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.

Вивчено особливості самоактуалізації жінки у її професійній діяльності на прикладі соціоекономічних професій, а саме: педагога, медика, військовослужбовця, керівника. До контрольної групи увійшли домогосподарки, які не займалися професійною діяльністю не менше одного року. Установлено, що психологічні особливості самоактуалізації сучасної працюючої жінки зумовлені задоволеністю її потреб у професійній та сімейній сферах. У професійній діяльності ці особливості стосуються вибору професій фемімінного чи маскулінного типів за компенсаторним принципом, орієнтації на різні базові та термінальні цінності, задоволеності своїм професійним вибором і самореалізованості в обраній діяльності, а також співвідношення "Я-актуального" та "Я-ідеального". Розроблено й апробовано тренінг, завдяки якому розвинуто якості, значущі для професійної самоактуалізації. Після проведення тренінгу виявлено ускладнення когнітивної складності особистісних конструктів, що дозволяють усвідомити значущість вищих цінностей-цілей - професійної й особистісної самореалізації, творчості та волі, а також здійснити вибір більш адекватних засобів їх досягнення.

Досліджено особливості феномену психологічної готовності вагітної жінки до перших пологів і майбутнього материнства. Розкрито сутність поняття материнської ідентичності як психологічного новоутворення розвитку материнської сфери, яка є не лише її ядром, а й одним із ключових аспектів формування особистісної ідентичності жінки. Розглянуто вплив індивідуальних і вікових особливостей вагітної жінки на сприймання нею власної вагітності та рівень її психологічної готовності до майбутніх пологів і материнства. Зроблено експериментальну діагностику залежності між типами сприймання та налаштування до пологів і стилями підготовки до материнства. Розроблено й апробовано програму психологічного супроводу вагітності, в якій одним з основних завдань є підготовка жінки до пологів. Створено експрес-програму психологічної підготовки до пологів. Проаналізовано результати роботи психолога щодо підготовки жінок до пологів.

Здійснено аналіз самотності як переживання стану. Зазначено специфіку переживання самотності жінками. Виявлено специфічні особливості організації життя самотніх жінок, а також вказано особливості прояву соціального інтелекту. Результати дослідження дають змогу проаналізувати дії з організації власного життя самотніми жінками та визначити їх проблемні зони. Розглянуто способи взаємодії цих жінок з оточуючими. Виділено типи жіночої самотності: самотність жінки без чоловіка; самотність жінки без конкретного чоловіка; самотність як нерозуміння; самотність як нереалізованість жінки. Досліджено особливості образу "Я" самотніх жінок, що відносяться до визначених типів самотності. Запропоновано стратегію та тактику психологічної корекції даним жінкам, а також способи психологічної допомоги.

Одержано дані щодо впливу стилів подружньої прив'язаності на успішність повторного шлюбу. Виявлено функціональні та дисфункційні стилі подружньої взаємодії. Показано роль трансгенераційних чинників і сімейної історії "за жіночою лінією" у побудові подружньої комунікації жінок у повторному шлюбі. Одержано дані щодо комунікативних і особистісних чинників, що сприяють задоволеності повторним шлюбом у жінок та відмови від дисфункційних сценаріїв подружньої взаємодії у повторному шлюбі. Розвинуто теоретичний аспект щодо типології ранніх психічних травм і способів їх подолання у контексті забезпечення успішності повторного шлюбу, а також щодо рольових шлюбних очікувань і образів подружнього партнера в жінок як чинника успішності повторного шлюбу.

Досліджено психологічний феномен самоактуалізації сучасної жінки за умов трансформаційних змін українського суспільства посттоталітарного періоду. Розкрито типологію особливостей гендерної соціалізації, що грунтуються на способі підпорядкування гендерним нормам (поступливості, схвалення, ідентифікації, непідкорення, андрогінії). Розглянуто вплив чинника сімейного стану жінки на рівень основних показників самоактуалізації. Експериментально діагностовано залежність основних показників процесу самоактуалізації від характеру розв'язання життєвих криз: індивідуального психічного розвитку, сімейного циклу та професійного становлення. Показано, що суперпозиція досліджуваних чинників дає змогу виокремити основні ментальні та поведінкові патерни сучасних жінок, які знаходять вияв у стилі саморегуляції. Цей стиль репрезентує психологічні механізми самоактуалізації (планування, моделювання, програмування, оцінку результатів) і регуляторно-особистісних властивостей жінки (гнучкості і самостійності).

Здійснено комплексне емпіричне досліження особливостей самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність. Побудовано систему індикаторів процесу самовизначення, що емпірично характеризують мотивацію, ціннісні орієнтації, самооцінку. Досліджено їх вплив на особливості самовизначення жінок. Поглиблено уявлення щодо впливу соціальної детермінації на розвиток людської особистості та механізми, які забезпечують засвоєння та активне відтворення соціального досвіду у такій сфері діяльності, як управління. Обгрунтовано шляхи вирішення проблем внутрішньогрупових відносин між керівником і підлеглими, обумовлених соціально-психологічними та особистісними чинниками. Поглиблено уявлення про самовизначення особистості, зокрема самовизначення жінки, орієнтованої на управлінську діяльність.

Проаналізовано стосунки, зумовлені міжособистісними залежностями в жінок за ранніх форм, які мають прояв у підлітковому віці, а також форм (утопічних адиктивних фантазій), що спостерігаються у дошлюбних стосунках. Показано вплив різних психологічних чинників на становлення міжособистісної залежності в жінок. Структурні зміни в емоційній сфері можуть бути чинниками, що передіспонують формуванню міжособистісної залежності в жінок. Проаналізовано динаміку формування стосунків міжособистісної залежності, механізми її ініціалізації та вікової динаміки. Визначено особливості структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у залежних жінок. Виявлено особливості сприйняття образів чоловіка та жінки у жінок зі стосунками, зумовленими міжособистісною залежністю. Показано вплив раннього особистісного досвіду в таких дівчат, спричиненого життєвим стилем і основними травмами дитинства. Виявлено особливості структури батьківської сім'ї у жінок зі стосунками, зумовленими міжособистісною залежністю. Здійснено психометричне оцінювання методики діагностики такої залежності Б.Уайнхолда. Визначено основні психометричні показники (валідність, надійність, диференціальну силу тверджень). Установлено нормативні показники рівнів прояву залежності для української популяції, а також пороговий діагностичний коефіцієнт міжособистісної залежності.

Досліджено вплив сімейних факторів на формування материнської сфери під час вагітності в жінок з загрозою невиношування. Розглянуто особистісні завдання вагітності, які впливають на формування материнської сфери та прихильності до плода: побудову стосунків зі значущими іншими, формування образу себе як матері й інтеграцію нового образу тіла. Проаналізовано сімейні передумови розвитку материнської сфери у жінок з загрозою невиношування у контексті теорії сімейних систем. Показано системний вплив сімейних чинників на формування материнської сфери під час вагітності.

Досліджено особливості формування психологічної готовності жінки до материнства. Виявлено високий рівень особистісної тривожності у вагітних з гестозами, причиною виникнення якої є процеси у центральній нервовій системі, низький рівень нервово-психічної стійкості та невирішені внутрішньоособистісні конфлікти, які виникли, здебільшого, у дитинстві вагітної. Виявлено вплив особистісної зрілості на формування психологічної готовності жінки до материнства. Показано зв'язок рівня психологічної готовності до материнства з виникненням гестозів та варіантами можливих стилів майбутнього виховання дитини, які обирають вагітні. Розглянуто біологічні, психологічні, сімейні, соціальні та духовні фактори, які впливають на формування психічної готовності жінки до материнства. Запропоновано технологію психологічної підтримки вагітних, що підвищує рівень їх психологічної готовності до материнства в результаті формування свідомого ставлення вагітних до себе, материнства, дитини.

Виявлено, що вагітність, пологи та перші місяці догляду за дитиною становлять таку зміну соціальної ситуації розвитку, яка веде до значущих трансформацій ціннісно-смислової сфери особистості через формування нової внутрішньої позиції (внутрішньої материнської позиції) та виникнення особливої психологічної структури - внутрішньої картини вагітності, а трансформація смисложиттєвих орієнтацій жінки відбувається в контексті становлення та взаємодії цих психологічних систем. Доведено, що ієрархія ціннісних орієнтацій впродовж вагітності змінюється, як і ієрархія сфер життя й емоційна насиченість життя. Доведено, що основним структурним елементом смисложиттєвих орієнтацій, який зазнає найбільших трансформацій під впливом вагітності, пологів і перших місяців догляду за дитиною, є ціннісне ставлення до себе та до інших (компонент "смисли"), відбувається перехід від афективних парціальних форм ставлень і самоставлення до формування смислової системи ставлень.

Описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлено зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності). Розроблено й апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та позитивної "Я-концепції". Доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.

Вперше предметом спеціального культурологічного дослідження на базі архетипної теорії К. Юнга постали не жіночі образи як такі, а жіночий архетип, форми його відтворення в міфопоетичній традиції української культури, його функціональне значення. Здійснено спробу дослідити регіональну актуалізацію жіночого архетипу в рамках національної культури з окресленням територіальних меж дослідження історико-етнографічними регіонами Середньої та Нижньої Наддніпрянщини та з залученням до аналізу жанрів усної народної творчості (казок, ліричних пісень) та традиційного декоративно-ужиткового мистецтва (декоративного розпису с кринь і вишивки рушників). До наукового обігу введено нові артефакти культури, якими стали весільні скрині Нижньої Наддніпрянщини кінця XIX - початку XX ст.