Розглянуто структурно-функціональну модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, заснованої на багатоешелонній ієрархічній моделі структури складної системи, запропонованої М. Месаровичем, як сукупності відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем. При цьому деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування (багатоешелонна структура) визначається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими.

Проаналізовано теоретичні та методологічні основи психології праці та інженерної психології. Висвітлено сучасні погляди на проблеми вивчення суб'єкта праці, психологію професій і міжособистісної взаємодії. Наведено теоретичні узагальнення, що дають можливість всебічно вивчити проблему особистісного розвитку працівника. Висвітлено психологічну проблематику взаємодії особистості з технічними системами та віртуалізації професійної діяльності.

Розглянуто теоретичні основи психодіагностики стресу, що стосується психодіагностичної процедури, етики та етапи психодіагностичного обстеження. Наведено методики психологічної діагностики рівня стресу. Надано оцінку стресостійкості, виявлення копінг-стратегій, оцінки професійного стресу та діагностики посттравматичного стресового розладу.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування та практичну розробку психологічних засад професійної мотивації студентів з інвалідністю. Розкрито психологічні особливості професійної мотивації студентів з інвалідністю, роль ціннісно-смислової регуляції професійного самовизначення особистості, психологічні чинники вибору професії та їх вплив на подальше професійне становлення. Встановлено, що професійна мотивація студентів з інвалідністю, зумовлена внутрішніми мотивами, пов’язана з їх смисложиттєвими орієнтаціями, з уявленнями про себе як про сильну особистість, яка володіє достатньою свободою вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності зі своїми цілями. Загалом, отримані результати дослідження свідчать, що важлива роль у підтримці професійної мотивації студентів з інвалідністю належить осмисленості ними життєвих цілей і перспектив, внутрішньому локусу контролю, особистісній автономії, що полягає у здатності до самовизначення своїх позицій та здатності самостійно визначати і регулювати власне життя. Розроблено модель внутрішньоособистісної детермінації професійної мотивації студентів з інвалідністю в континуумі професійного самовизначення особистості, структурними компонентами якої є ціннісно-смислові утворення особистості, цілі професійної діяльності, особистісні якості, оцінка своїх можливостей, мотиви вибору професії, мотиви навчання, потреби професійної самореалізації. Розроблено та апробовано комплексну програму психологічного супроводу професійного становлення студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти (ЗВО) та представлено результати впровадження тренінгової програми і перевірки її ефективності.

Мета роботи - теоретичне узагальнення сучасних механізмів гібридної соціально-економічної війни з позицій поведінкової економіки. Обгрунтовано поведінкове підгрунтя гібридної соціально-економічної війни в якості об'єкта заходів впливу на сучасний розвиток соціотехнічних систем. Запропоновано концепцію розвитку соціотехнічних систем, яка детермінована об'єктивною залученістю поведінкової економіки до процесу проектування таких систем. Створено підхід зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, забезпечення розвитку соціотехнічних систем та інтегральної регуляції такого розвитку в надіндустріальну епоху. Новим є узагальнення поглядів на забезпечення розвитку та супровід соціотехнчних систем с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Нові уявлення про поведінкові механізми гібридної соціально-економічної війни містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про економічний розвиток. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня підходу до теоретичної оцінки надійності соціотехнічної системи діяльності.

Розглянуто тенденцію щодо інтелектуалізації виробництва та збільшення чисельності працівників, які зайняті переважно розумовою працею, що склалася в світі протягом останнього часу. На підставі проведеного аналізу даних літературних джерел наведено класифікацію різних видів розумової праці. Показано різницю між поняттями "оператор", як професійною назвою роботи, і "роботи, яка має характер операторської". На прикладі авіації проілюстровано тенденцію відставання можливостей оператора від прискореного розвитку сучасної техніки. Розглянуто еволюцію понять "надійність людини" та "людський фактор", а також наведено різні варіанти класифікації помилок людини-оператора складних технічних систем. Для докладного розгляду обрано групу помилок, що здійснюються оператором ненавмисно. Наголошено на особливій загрозі від виникнення помилок за умов змінної праці, особливо в нічний час. На підставі аналізу наукових публікацій, рознесених за часом більш ніж на 70 років, отримано розподіли кількості нещасних випадків і помилок оператора протягом робочого дня. Показано вплив досвіду роботи (як позитивний, так і негативний) на якість виконання службових обов'язків операторами різного профілю. Проведений аналіз наукових джерел надав можливість виділити зі списку факторів, які провокують операторів на вчинення помилкових дій з урахуванням широти поширення, такі як хронічний вплив електромагнітних випромінювань та ефект професійного психоемоційного вигорання. Для парирування цих факторів запропоновано метод протидії вищевказаному негативному впливу. З урахуванням оптимального поєднання ефективності та мінімізації негативних побічних наслідків запропоновано використовувати адаптогени рослинного походження. Використовуючи результати досліджень, отриманих у результаті аналізу наукових публікацій, побудовано регресійні моделі, що надають можливість прогнозувати витривалість оператора в екстремальних умовах. Виконано кластерний аналіз, який надав можливість провести групування адаптогенів за ознакою спільності змін в організмах лабораторних тварин, що відбуваються під впливом зовнішніх впливів. Згідно з отриманими результатами групування адаптогени, які потрапили в один кластер, мають еквівалентну дію на організм піддослідних тварин. Результати цього групування, спільно з отриманими регресійними моделями, можна використовувати для вибору рослинних адаптогенів, які найбільш сприяють підвищенню ефективності роботи операторів і мають найменші негативні наслідки для стану їх здоров'я.

Наведено результати наукових досліджень в галузі інженерної психології відносно створення методу відбору комплекту психодіагностичних методик для завдань професійного відбору і підготовки фахівців складних ергатичних систем. На сучасному етапі процес профвідбору фахівців складних ергатичних систем стандартизовано, але окремі його складові наразі залишаються формалізованими або мають суб'єктивний характер. Особливо це стосується етапів побудови еталону спеціаліста і формування оптимального комплекту психодіагностичних методик. Крім того, до істотних проблем щодо професійного відбору фахівців відносяться наступні: більшість застосовуваних методів побудови еталону спеціальності характеризуються значним суб'єктивізмом і безпосередньо залежать від кваліфікації експерта, що проводить відбір; жодна з існуючих моделей фахівця не є універсальною та в абсолютній більшості випадків має вузькопрофільний характер; відсутність формалізованих моделей психодіагностичних методик не дозволяє оптимальним чином вибрати ті, що необхідні для діагностики претендентів з урахуванням наявних обмежень і ресурсів; при оцінці узгодженості думок експертів не враховується ступінь їх компетентності, що на практиці може призводити до спотворення результатів. Розв'язання вказаних проблем надасть змогу розробити систему автоматизованої підтримки побудови еталону спеціальності фахівця і визначити необхідні для його профвідбору специфічні психодіагностичні методики. Для цього необхідно провести аналіз структури професійного відбору, розробити моделі психодіагностичної методики і побудови комплекту психодіагностичних методик, а також метод його визначення відповідно до побудованих еталонів та наявних ресурсів. Розроблений в роботі метод відбору комплекту психодіагностичних методик для завдань професійного відбору і підготовки фахівців складних ергатичних систем може бути використаний при автоматизації процесу профвідбору працівників-професіоналів будь-якої спеціалізації. Новизна запропонованого підходу полягає в формалізації процедури відбору комплекту діагностичних методик як завдання оптимізації. Розроблений комплекс алгоритмів дозволив формалізувати етапи вибору оптимального комплекту методик діагностики з метою вирішення завдань вибору найкращої методики для конкретної властивості та побудови низки методик для набору властивостей.

Наведено результати наукових досліджень в галузі інженерної психології відносно побудови математичної моделі психологічного портрету фахівця, що проходить професійний відбір за спеціальністю авіадиспетчера автоматизованих систем управління повітряним рухом. Дана модель може бути використана при автоматизації процесу створення еталонної моделі працівника-професіонала для будь-якого виду діяльності. Новизна запропонованої моделі полягає в комплексуванні точок зору на еталон фахівця з боку експертів, що приймають участь у профвідборі. При цьому значимість елементів верхнього рівня залежить від експертів-замовників для кожного портрету фахівця, в той час як ваги взаємозв'язків характеристик і певної якості можуть бути отримані від експертів-психологів заздалегідь.

Увагу приділено вирішенню актуальної наукової проблеми - забезпечення високої працездатності операторів за допомогою психофізіологічних заходів шляхом визначення принципів, механізмів та особливостей зміни надійності операторської діяльності за різних форм одержання інформації з використанням запропонованих моделей і методів оцінювання та корекції рівня надійності операторської діяльності, що служить основою під час розробки сучасної технології психофізіологічного оцінювання та підтримки надійності операторської діяльності. Розглянуто основні теоретичні перспективи розвитку проблеми та можливості їх реалізації на основі нових даних щодо психодинамічних та індивідуально-типологічних властивостей головного мозку людини. Проаналізовано сучасний досвід вирішення проблеми забезпечення надійності діяльності операторів. Висвітлено особливості концепції побудови інформаційної технології підтримки високої надійності операторської діяльності військовослужбовців. Подано інформацію щодо розробки організаційних засад медико-психологічної реабілітації.

Досліджено управлінський потенціал особистості. Предмет дослідження: психологічні особливості управлінського потенціалу особистості ІТ-фахівців. Мета дослідження: теоретичне дослідження та емпіричне вивчення управлінського потенціалу, його складових та особливостей реалізації у професійній діяльності IT-фахівця. Методи дослідження - теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, класифікація та систематизація сучасних наукових досліджень, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ вивчення управлінського потенціалу; емпіричні: бесіда, анкетування, тестування. З метою збору соціально-демографічних даних про респондентів застосовувалася спеціально створена анкета (вік, стать, освіта, країна проживання); основним психодиагностичним інструментом було обрано особистісний опитувальник NEO-PI-R, також використано авторські методики вивчення ціннісних орієнтацій, інтелектуально-творчого потенціалу, лідерського потенціалу, мотиваційно-діяльнісного потенціалу, соціально-комунікативного потенціалу та експертну оцінку на основі системи ґрейдів; математичні: розрахунок описових статистик, кореляційний аналіз (коефіцієнт r Пірсона), регресійний аналіз (простий лінійний та множинний лінійний, порядкова регресія), дисперсійний аналіз, кластерний аналіз, експлораторний факторний аналіз, конфірматорний факторний аналіз, шляхом моделювання структурними рівняннями. Уперше надано дефініцію управлінського потенціалу як системи окремих потенціалів особистості (соціально-комунікативного, інтелектуально-творчого, лідерського, мотиваційно-діяльнісного), які базуються на ціннісних орієнтаціях, особистісних рисах, соціально-демографічних особливостях; сформульовано визначення м’яких навичок ІТ-фахівця як загальних неспецифічних компетенцій; розроблено системну каузальну модель управлінського потенціалу, де виділено два рівні організації: рівень індивідуальних чинників та рівень окремих потенціалів; розширено та уточнено уявлення про індивідуально-особистісні особливості працівників ІТ-фахівців; дістало подальшого розвитку вивчення ролі ціннісних орієнтацій в управлінській діяльності; поглиблено уявлення про предиктори мотивації професійної діяльності, зокрема сумлінність, відкритість досвіду, толерантне лідерство тощо; доповнено дані про структуру соціально-комунікативного потенціалу особистості, якому виділено два блоки показників: блок професійного спілкування та особистісні особливості спілкування; сформовано дві взаємодоповнюючі класифікації стилів керівництва в IT-галузі: за ступенем включення в організаційну діяльність (відсторонений та залучений стиль) та за рівноправ’ям у спілкуванні (паритетний та домінантний стилі); побудовано моделі прогнозу професійної ефективності ІТ-фахівців з урахуванням переважних стилів керівництва. Науково обґрунтована модель управлінського потенціалу пройшла апробацію на вибірці ІТ-фахівців. Психометрично адаптований пакет психодіагностичних методик для визначення рівня сформованості управлінського потенціалу, який включає опитувальники та процедуру асесмент-центру, а також розроблена система грейдів може бути використана у процесах оцінки ІТ-фахівців та інших категорій інженерно-технічних працівників. Створення на підставі прогностичних моделей спеціальних програмних продуктів дозволить істотно підвищити ефективність відбору ІТ-фахівців.

Розглянуто процес аутентифікації та оцінювання функціонального стану людини при виконанні професійних обов’язків за голосовим сигналом. Увагу приділено підвищенню достовірності та швидкодії процедур аутентифікації та оцінювання функціонального стану водія в режимі реального часу шляхом розробки нових моделей та методів аналізу голосового сигналу. Зазначено, що методи дослідження базуються на комплексному використанні теорії аналогової та цифрової обробки сигналів, математичного моделювання, теорії прийняття рішень, метрології та статистичного аналізу, комп’ютерного моделювання. Для визначення основних характеристик голосового сигналу та виділення вокалізованих ділянок використано спектральний та кепстральний аналіз. Математичне моделювання використано для формування локалізованих структур голосового сигналу у просторі характеристик “структура - частота” та формування персоніфікованого голосового еталону особистості. Теорію прийняття рішень використано при розробці критерію аутентифікації та визначення функціонального стану людини. Теорію метрології та статистичний аналіз використано для оцінки достовірності й ефективності розроблених моделей. Комп'ютерне моделювання використано при програмній реалізації розроблених методів засобами пакету прикладних математичних програм SciLab 6.0.1. Вперше запропоновано метод аутентифікації та оцінювання функціонального стану людини в режимі реального часу, які полягають у формуванні локалізованих структур голосового сигналу конкретної людини шляхом багаторазового акустичного запису голосового сигналу та його обробки розробленими методами з подальшим порівнянням сформованих локалізованих структур з базовими безпосередньо під час виконання професійних обов’язків, що дозволяє підвищити достовірність процедур аутентифікації та оцінювання функціонального стану людини при виконанні професійних обов’язків у режимі реального часу у порівнянні з існуючими методами. Вперше запропоновано подання голосових сигналів людини у вигляді локалізованих структур у комбінованому просторі характеристик “структура - частота” як комбінації точок даного простору, які відповідають тому чи іншому звуку голосу людини. Удосконалено метод сегментації голосового сигналу за допомогою визначення локальних максимумів спектру сигналу, який відрізняється тим, що враховує відмінності у спектрах вокалізованих ділянок. Удосконалено метод фреймування вокалізованої ділянки, який відрізняється тим, що кінцевий момент фрейму уточнюється на основі кепстрального уточнення з подальшим пошуком точки переходу сигналу із від’ємної в додатну область. Акцентовано, що практичні результати полягають у розробленні алгоритму виділення основних характеристик голосового сигналу, розробленні системи аутентифікації та оцінювання функціонального стану водія в режимі реального часу безпосередньо під час виконання професійних обов'язків у вигляді поєднання апаратної та програмної підсистем, розробленні програмного забезпечення для прийняття аутентифікаційного рішення й оцінювання функціонального стану водія.

В психофизиологических исследованиях при решении широкого круга задач с варьирующей сложностью временных взаимосвязей, таких как определение скорости переработки информации, подвижности нервных процессов, степени утомления, часто обнаруживаются проблемы методологического характера. Это связано с невозможностью надежно оценить индивидуальные различия в параметрах, характеризующих возрастание времени ответа и количество ошибок по мере усложнения задачи, а также с нестабильностью получаемых корреляций этих параметров с внешними показателями. Исследования индивидуальных различий являются перспективными, как с точки зрения понимания процессов переработки информации, так и поиска их психофизиологических коррелятов. Одним из перспективных методов структурного моделирования являются модели латентных изменений, в частности, анализ времени реакции выбора по методу У. Хика, позволяющий анализировать временные процессы при наличии малого числа срезов. Однако, несмотря на позитивные свойства и простоту, он практически не получил применения в психофизиологии. Трудности представляет психофизиологическая интерпретация получаемых моделей латентных изменений на основе теоретических положений и экспериментальных данных. Цель исследования - разработать динамическую модель эффективности дифференцированной сенсомоторной реакции в условиях возрастающей нагрузки в режиме "навязанного ритма" и изучить ее связь с индивидуально-типологическими особенностями и механизмами регуляции психомоторной деятельности. Выявлен ряд относительно независимых параметров, характеризующих исходное состояние готовности к сложной перцептивно-моторной деятельности, интенсивность прироста количества ошибок и времени выполнения теста с усложнением задачи. На основе оценки числа и времени прироста количества ошибок выделены два ведущих механизма регуляции перцептивно-моторной деятельности. Один из них основан на преимущественно эмоциональной оценке степени успешности реализации заданного поведенческого акта, а другой - на аттенционно-когнитивной функции приема и переработки информации, как центральном звене, объединяющем показатели, связанные с точной координацией перцептивных и двигательных актов. Установлены коррелятивные взаимосвязи между исследуемыми по комплексной программе (батарее тестов) психофизиологических функций. Выводы: определяемые параметры объединены в единую трехфакторную экспоненциальную модель, позволяющую более четко дифференцировать характер индивидуальных различий в решении сложных задач, воспроизводящих элементы операторской деятельности.

To research the reliability of operator work in the conditions of an increased situational stress the model of chain with a weak link is offered. Program complex is offered to study the work reliability of military transport drivers and pilots in the conditions of increased situational stress.

Розглянуто особливості ергономіки та інженерної психології. Обгрунтовано методологічні принципи та методи інженерно-психологічних досліджень. Приділено увагу розподілу функцій у системі людина - машина. Висвітлено основні властивості приймання інформації оператором. Охарактеризовано психологічні моделі управління трудовою діяльністю. Показано вплив функціональних станів на ефективність діяльності операторів. Описано види взаємовідносин між операторами в малій групі.

Розкрито психологічний зміст поняття "саморегуляція професійної діяльності у майбутніх операторів авіаційного профілю", встановлено її структурні компоненти (регулятивно-процесуальний, регулятивно-особистісний та результативний). Обгрунтовано суб'єктно-діяльнісний підхід до вивчення особливостей саморегуляції професійної діяльності (СПД) у майбутніх операторів авіаційного профілю, врахування основних принципів якого дало можливість визначити методичну базу діагностики рівня розвитку СПД у студентів, встановити основні критерії та показники. З урахуванням визначених психологічних чинників побудовано психологічну модель розвитку СПД у майбутніх операторів авіаційного профілю та розроблено відповідну психолого-педагогічну програму, до якої увійшли психологічний тренінг та індивідуальні консультації. Експериментальна апробація засвідчила ефективність програми та дала підстави сформулювати методичні рекомендації практичним психологам і викладачам щодо розвитку СПД у студентів.

Розкрито теоретичні основи психофізіологічного дослідження особистості зимівника. Охарактеризовано екстремальні фактори середовища та їх вплив на психофізіологічні функції людини. Висвітлено умови фахової діяльності людини в Антарктиці. Розглянуто становлення та роль методів психофізіологічного відбору фахівців екстремальних видів діяльності. Викладено методику дослідження біологічного віку психофізіологічних функцій людини. Подано інформацію про оцінювання психоемоційного стану антарктичних зимівників за визначенням індивідуальної кольорової преференції (за С.-А. Мадяром). Увагу приділено проблемам психологічної діагностики особистості операторів екстремальних умов діяльності. Розглянуто конфлікти і шляхи їх вирішення за експедиційних умов.

Визначено сутність та зміст адаптаційного процесу особистості до життєдіяльності за умов дії кліматогеофізичних стрес-чинників природного середовища. З'ясовано механізм суб'єктивного сприйняття природних загроз і суб'єктивної оцінки готовності мешканців сейсмонебезпечних регіонів України щодо їх подолання. Визначено індивідуально-психологічні та гендерні особливості адаптації особистості студентського віку, що мешкає у небезпечних у геофізичному відношенні регіонах України. Вдосконалено структуру адаптаційного процесу особистості до життєдіяльності за умов загроз з боку небезпечних природних явищ. Набули подальшого розвитку наукові уявлення та знання про взаємодію людини та природної стихії з позицій особистісного розвитку та ресурсів його інтенсифікації, про ресурси та механізми адаптації особистості до життєдіяльності за умов дії кліматогеофізичних стрес-чинників природного середовища та про вплив природних умов на особистість мешканця небезпечних у кліматогеографічному або географізичному відношенні регіонів України.

Описано теоретичні та практичні результати дослідження, спрямованого на розв'язання актуального завдання організаційної психології - визначення психологічних основ профілактики та подолання професійного стресу у фахівців. З'ясовано умови й особливості професійної діяльності. Виокремлено суб'єктивні (внутрішні) та об'єктивні (зовнішні) детермінанти професійного стресу. Систематизація детермінант професійного стресу машиністів приміських електропоїздів надало змогу обгрунтувати психодіагностичний інструментарій, з'ясувати особливості проявів професійного стресу у різних категорій обстежуваних і розробити й апробувати авторську анкету диференційно-інтегрального оцінювання професійного стресу. На підставі професіографічного аналізу, співвідношення показників професійного стресу та визначення переважаючих копінг-стратегій поведінки обстежуваних розроблено комплексну програму профілактики та подолання професійного стресу, яка має превентивну спрямованість, включає заходи первинної та вторинної психопрофілактики та комплекс технік екстреної та пролонгованої психологічної допомоги особам з ознаками професійного стресу.

Исследована надежность работы эксперта-аналитика с помощью метода Терстоуна на примере двухфакторной модели.

Враховуючи вплив людського чинника на безпеку польотів, сформульовано поняття основної домінанти діяльності авіаційних операторів під час прийняття рішень, суть якої є схильність, несхильність, байдужість до ризику. Нестиковку блоків "людина - процедури ("L - S")" моделі SHEL, що рекомендується ІКАО для системного дослідження проблем людського чинника, розглянуто як закриту задачу прийняття рішень у випадку порушення норм ешелонування повітряного простору S = 20 км і S = 10 км, що надало змогу побудувати за обмеженим числом точок відповідні оцінні функції корисності-безпеки всього континууму зазначених відстаней. Виявлено, що за посилювання норми ешелонування майже 3/4 авіадиспетчерів, які перед тим виявили схильність до ризику під час вирішення більш простого професійного завдання, зберегли свою вихідну основну домінанту діяльності. Сто відсотків осіб, несхильних до ризику, змінили початкову домінанту та продемонстрували більш ризиковану поведінку: 77,8 % - схильність до ризику і 22,2 % - байдужість до ризику. З числа осіб, байдужих до ризику, 32 % зберегли початкову домінанту, 60 % змінили її на схильність до ризику та всього 8 % проявили несхильність до ризику. Спираючись на характерні точки оцінних функцій корисності-безпеки вирішено проблему вирішення "трикутника ризиків" ІКАО в зрозумілих фізичних одиницях.