Досліджено показники психофізичного стану курсантів І -ІV курсів, майбутніх спеціалістів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Визначено, що більшість показників морфофункціонального стану курсантів характеризується значним покращанням потенційних можливостей протягом навчання в інституті. Зазначено про необхідність розробки спеціальних педагогічних заходів щодо покращання психофізичного стану курсантів молодших курсів з урахуванням їх професійної діяльності.

Исследованы показатели психофизического состояния курсантов 1-4 курсов, будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций. Установлено, что большинство показателей морфофункционального состояния курсантов характеризуется значительным улучшением потенциальных возможностей на протяжении обучения в институте. Обоснована необходимость разработки специальных педагогических мероприятий, направленных на улучшение психофизического состояния курсантов младших курсов с учетом их профессиональной деятельности.

Parameters psychophysical conditions of cadets 1-4 rates, the future the expert in liquidation of consequences of extreme situations were investigated. It is found out, that the majority of parameters morphofunctionality opportunities during trainingin institute. Together with it, it is underlined necessity of development of special pedagogical receptions, promoting to be more best psychophysical of a condition of cadets of younger rates with taking into account of their professional work.

Теоретично досліджено професійну уяву як психічний процес когнітивної сфери розвитку особистості військового, а також шляхи формування її у курсантів-прикордонників у процесі вивчення дисципліни "Інженерна графіка". Визначену психологічну структуру професійної уяви, яка включає мотиваційну, змістово-операційну, емоційно-вольову сфери, комплексне формування трьох сфер можна здійснювати тільки через навчання та виховання.

Досліджено організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Запропоновано основні показники та розроблено методику організації їх соціально-психологічної адаптації. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації командуванню військової частини щодо організації даної адаптації.

Досліджено особистісні страхи призовників. Встановлено існування між окремими джерелами особистісних страхів внутрішніх структурних взаємозв'язків, які визначають міру спорідненості. Виявлено стійкі взаємозв'язки між частотою й інтенсивністю вияву окремих джерел особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями призовників. Розроблено методику діагностики особистісних страхів призовників, визначену для індивідуального та колективного обстежень в комплексі психодіагностичних заходів у системі військового професійного відбору.

Зроблено теоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв'язання тактичних задач за особливих умов. Вперше визначено зміст показника "рівень усвідомлення офіцером свого стану" й обгрунтовано рекомендації щодо його використання з метою оцінювання емоційного процесу та запропоновано математичну модель обчислення. Встановлено оптимальні значення показників емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв'язування тактичних і тестових (сенсорно-перцептивних, емоційно-образних і когнітивно-знакових) задач. Уточнено уявлення про функції та роль емоційного процесу в регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв'язання тактичних задач. Розроблено підходи щодо вибору показників оцінювання емоційного процесу та фіксації їх значень.

Проаналізовано зміни емоційної стійкості митника під впливом соціально складних ситуацій, визначено психологічні умови її корекції. Вперше емоційну стійкість співробітників митниці розглянуто як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, визначено її змістові, структурні та динамічні характеристики. Виділено найбільш суттєві компоненти емоційної стійкості - біосоціальний, мотиваційний, афективний та інтелектуальний. Систематизовано соціально складні ситуації, що мають місце у професійній діяльності митника та детермінують зміни його емоційної стійкості. Виокремлено особистісні якості митників, що обумовлюють рівень емоційної стійкості у соціально складних ситуаціях. Обгрунтовано діагностичні прийоми оцінювання варіативності емоційної стійкості митників, розроблено тренінг її емоційної корекції.

На основі системно-структурного моделювання професійної діяльності військових спеціалістів і даних психодіагностичного дослідження вивчено ефективність професійного психологічного відбору курсантів. Подано створені акмеограми офіцера-організатора загальновійськового тилового забезпечення й офіцера з експлуатації та ремонту озброєння і техніки. Виявлено рівень сформованості, динаміку та закономірності розвитку професійно важливих якостей курсантів досліджуваних. Розроблено систему критеріїв, діагностичну таблицю й алгоритми оцінки та прогнозування професійної придатності курсантів до навчання у вищому військовому навчальному закладі та подальшої військово-професійної діяльності.

Досліджено закономірності прояву агресивності майбутніх офіцерів, девіація рівнів якої пов'язана з виникненням негативних психічних станів за специфічних умов соціальної депривації життєдіяльності курсантів. Співвідношення видів агресії у курсантів має стійкий характер за умов поступової орієнтації на більш соціально припустимі їх види. Запропоновано організаційні та виховні заходи щодо профілактики прояву агресивності у курсантів на різних етапах підготовки, а також досліджено можливість психокорекції та модифікації агресивної поведінки курсантів у період адаптації.

Наведено теоретичне узагальнення та розв'язано нове наукове завдання щодо визначення психологічних особливостей і розробки оптимальної моделі професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом. Визначено, науково обгрунтовано й апробовано комплекс діагностичних методик щодо визначення психологічних особливостей, динаміки, чинників професійного становлення молодших командирів і комплекс методів його психологічного забезпечення. Розроблено модель такого становлення, практичні рекомендації щодо її застосування. Розвинуто складові системи організації психологічної роботи з молодшими командирами за контрактом Збройних Сил України.

Розвинуто систему наукових поглядів щодо місця психомоторики у структурно-інтегральному руховому розвитку особистості. Розроблено та впроваджено методику дослідження витривалості й прогнозування відповідних перспектив. Розглянуто особливості психічної регуляції рухів у процесі розвитку влучності дії з використанням аналогових вправ, побудованих на базі чисел ряду Фібоначчі та пропорції золотого перетину. Обгрунтовано й впроваджено комплекс психомоторних вправ, які сприяють ефективному підвищенню спритності рухів і дій. Визначено роль енергопотенціалу у системі розвитку фізичних якостей особистості.

За результатами теоретичного аналізу досліджень задоволеності службовою діяльністю особового складу військових частин розкрито суть основних понять та виявлено головні соціально-психологічні детермінанти впливу на позитивне ставлення до службової діяльності військовслужбовців. Виявлено та проаналізовано основні критерії оцінки та показники рівня їх задоволеності службовою діяльністю. Розроблено програму сприяння даній задоволеності й емпіричним шляхом перевірено її ефективність. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації посадовим особам військової частини як суб'єктам сприяння задоволеності службовою діяльністю різних категорій військових фахівців.

Визначено реальний стан, критерії оцінювання, показники розвиненості пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України, психологічні умови їх розвитку. Розроблено структурну модель їх пізнавальної діяльності. Розкрито зміст поняття "пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу" та її значення для ефективної професійної діяльності за особливих умов. Розглянуто питання моделювання пізнавальної сфери особистості правоохоронця. Запропоновано шляхи оптимізації професійної діяльності фахівців Державної прикордонної служби України.

Розроблено теоретичні та прикладні засади професійно-психологічного тренінгу (ППТ) працівників органів внутрішніх справ (ОВС) як одного з найбільш ефективних засобів професіогенезу. Запропоновано поняття та розроблено модель ППТ як генетико-моделювальну технологію, яка дозволяє забезпечити дієвість одержаних знань і умінь, перетворення якостей у властивості особистості. Теорія ППТ грунтується на особистісно-діяльнісному суб'єктному підході. Головним принципом ППТ визначено діяльнісне опосередкування становлення особистості як компонентного суб'єкта професійної діяльності. Розкрито суть поняття психотехнічної вправи як одиниці аналізу тренінгу. Визначено критерії відбору вправ, релевантних завданням тренінгу, а також оцінювання їх валідності, надійності, складності. Визначено чинники ефективності ППТ, які сприяють утворенню колективної зони найближчого розвитку, активізують процеси інтеріоризації-екстріоризації, схематизації-конкретизації, вправляння та рефлексії, усвідомлювання та індивідуалізації діяльності. Розроблено методику проектування та проведення ППТ. Створено аналітичну психограму, програму підготовки тренерів. Наведено пропозиції щодо подальшого впровадження ППТ у практику.

Розглянуто теоретико-методичні підходи до вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами. Виявлено індивідуально-психологічні властивості морфологічної, темпераментальної, інтелектуальної та особистісної складових індивідуальності. Розроблено та запропоновано організаційно-методичні рекомендації щодо психогігієни і психопрофілактики граничних нервово-психічних розладів, зважаючи на індивідуально-психологічні властивості та психотипологічні відмінності.

Розкрито сутність функціонування механізмів психологічного захисту у рятувальників за різних ситуацій професійної діяльності. Доведено існування тісного взаємозв'язку між індивідуально-типологічними й індивідуально-психологічними характеристиками та певними механізмами психологічного захисту рятувальника. Описано загальний алгоритм включення у дію механізмів психологічного захисту особистості рятувальника за умов екзистенціальної загрози. Доведено, що запуск у дію певних механізмів психологічного захисту пов'язаний з виникненням нової домінуючою потреби у рятувальника.

Розроблено методи для встановлення зв'язку між психофізіологічними характеристиками бійця і рівнем успішності виконання ним бойового елементу та прогнозування рівня ефективності виконання бійцем спецпідрозділу бойового завдання.

Розглянуто проблеми вивчення особливостей станів психологічної готовності курсантів Харківського університету Повітряних сил (ХУПС) і Університету цивільного захисту України щодо виконання службових завдань. Описано методику дослідження психофізіологічних особливостей нервової системи курсантів за допомогою комп'ютерної програми "Діагност II" пристосованої співробітниками НЦ ПС ХУПС до сучасних операційних систем WINDOWS (WINDOWS XP, WINDOWS WISTA, WINDOWS SEVEN і вище).

Розглянуто проблему психологічного віку особистості, а також фактори, що його визначають. Виявлено можливу кореляційну залежність між психологічним віком і рівнем тривожності, депресії особистості курсанта, високі показники яких можуть, в свою чергу, негативно позначатися на виконанні такого специфічного виду діяльності, якою є військова діяльність.

Розглянуто уявлення про психологічний ресурс особистості, його складові. Проаналізовано зміни, які відбуваються з складовими психологічного ресурсу особистості у випадку впливу на нього страху. Показано негативні наслідки впливу страху на людину.

Визначено вплив психічних станів на дії операторів бойових розрахунків у процесі чергування. Розглянуто психічні стани, їх вплив на істотні зміни в поведінці та ефективність спільної діяльності, зокрема: тривожність та напруженість (найчастіше спостерігається як реакція на небезпеку, реальну або уявну, що супроводжується зниженням спостережливості, гальмуванням активності мислення, скутістю дій, напруженістю та характеризується нервозністю, головними болями, тремором кінцівок, зміною виразу обличчя, розгубленістю); стомлення (його виникнення обумовлене специфічними умовами виконання дій, циклічністю роботи, особливим режимом дій, виявляється у втомі, млявості, пасивності, тимчасовому зниженні працездатності); монотонність (викликана особливостями операторської діяльності: одноманітністю, обмеженою рухливістю, операціями, що повторюються, особливостями робочого середовища), фрустрації (спостерігаються у тих операторів, які працювали у змінах з низьким рівнем психологічної сумісності, в цих випадках відсутні взаєморозуміння, узгодженість під час спільного вирішення завдань). Зроблено висновок, що розвиток психологічної сумісності операторів є однією з умов зниження негативних дій стрес-факторів.

Рассмотрено влияние психических состояний операторов на эффективность совместной деятельности в зависимости от их психологической совместимости. Показано, что воздействие стресс-факторов на операторов вызывает негативные состояния напряжения, тревожности, утомления, монотонности, фрустрации и т.д. Развитие психологической совместимости операторов является одним из условий снижения негативных последствий воздействия стресс-факторов.

In the article influence of mental conditions of operators is examined on efficiency of joint activity depending on their psychological compatibility. An author shows that influence on operators stressors causes the negative states of tension, anxietyfatigue, monotony, frustration et cetera. Development of psychological compatibility of operators is one of terms of decline of negative consequences of influence of stressors.