Проаналізовано особливості використання у психології категорій діяльності та активності. Обгрунтовано доцільність застосування категорії активності для характеристики мотивації творчих процесів.

В монографии с позиций историзма анализируются понятия творчества и креатотерапии, обобщаются результаты теоретических исследований по философии, психологии и педагогике творчества. Используется опыт собственных исследований авторов в практической психологии и педагогике. Оценены возможности использования творчества в целях психопрофилактики и психокоррекции.

Процес становлення творчо обдарованої особистості розглянуто у контексті суб'єктно-ціннісного аналізу. Обгрунтовано доцільність застосування поняття "суб'єктні цінності" як одиниці дослідження творчої обдарованості.

Рассматриваются некоторые аспекты менеджмента в образовании (социальный, психологический, педагогический). Особое внимание уделено вопросам выявления новых форм управления социальными процессами и творческого развития личности в период трансформации социальной среды, новаций в реально сложившейся социально-экономической ситуации крупного промышленного центра Украины. Анализируются научно-методические основы организации педагогической деятельности в системе среднего образования.

Досліджено проблему мислення, яка вивчалась багатьма дослідниками ще з XVII ст. Теорії біхевіористів, гештальтпсихологів та ін. не вирішили повністю дану проблему, хоча завдяки першим у цю сферу психологічних досліджень увійшло практичне мислення, а завдяки іншим стали звертати увагу на моменти інтуїції і творчості у мисленні. Вважається, що першим проблему творчого мислення розв'язав Дж. Гіпфорд. На його думку, творче мислення має такі особливості: оригінальність, нетривіальність, незвичайність висловлювання ідей та прагнення до інтелектуальної новизни.

Проведено теоретичний аналіз, що дозволив виявити основні позиції та погляди на сутність й особливості творчої активності як продуктивного процесу і високомотивованого стану особистості, який спрямований на пошукову діяльність. Виявлено творчу активність у формі продуктивного процесу, виражену основними етапами її розвитку, яким найбільш характерні: виникнення суперечності, активний мотивуючий стан особистості, спрямованість на активно-пошукову діяльність, творча ініціатива, інтелектуальна активність та збагачення продуктивного досвіду творчої активності.

Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

Теоретично й експериментально проаналізовано інтеграцію комунікативних та творчих компонентів у структурі особистості. Досліджено психологічні особливості образу "Я" у структурі самосвідомості особистості. Висвітлено взаємозв'язок творчих і комунікативних складових самосвідомості, їх інтеграцію. Розроблено й апробовано програму тренінгових занять, спрямовану на розвиток комунікативних і творчих здібностей людини. Отримані дані засвідчили доцільність та ефективність застосування розробленої програми у практичній діяльності.

Розглянуто основні питання психології творчості, особливості виявлення творчих здібностей людини на різних етапах формування її особистісної зрілості. З'ясовано структуру творчого процесу та охарактеризовано поняттєво-категоріальний апарат дослідження творчості. Вперше опубліковано матеріали з архіву відомого вченого - В.А.Роменця, які є художньою ілюстрацією до теоретичних узагальнень.

Висвітлено питання природи творчості людини, творення та здійснення ідеї, пізнання творчості, синтетичного інтуїціонізму, мудрості, феномену творчості, логіки дії, інтуїції, евристики. Розглянуто метод конструювання евристичних методів, педагогіку творчості як засіб формування еліти, а також успішність, відповідальність.

Освещены вопросы природы творчества человека, созидания и осуществления идеи, познавания творчества, синтетического интуиционизма, мудрости, феномена творчества, логики действия, интуиции, эвристики эвристики. Рассмотрены метод конструирования эвристических методов, педагогика творчества как средство формирования элит, самообразование, успешность, ответственность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.220 + Ю945.1 с

Рубрики:

Розумове виховання в галузі загальної педагогіки

Психологія творчості (в цілому)

Шифр НБУВ: Ж68599 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено психоаналітичні методологію та підходи до архетипізації творця, а також до проблеми мистецтва та наукового дослідження. Запропоновано методологічний розподіл філософсько-антропологічного аналізу на рівні щодо системи сучасної філософії. Сформульовано ієрархічну схему характерологічних понять архетипу. Уведено поняття антропологеми, яка має зміст загального комплексу світовідношення творця, розкрито її структуру. Проаналізовано продуктивність застосування психоаналітичної методики з метою теоретичної та практичної класифікації творчої особистості за схемою "некрофілічна - біофілічна орієнтація". Наведено порівняльний аналіз мистецької та наукової творчості. Значну увагу приділено принципу історизму та його використанню щодо особистісного аналізу творця. Доведено, що існує масштаб дослідження, за умов якого вказаний принцип не дає продуктивного результату.

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю407 + Ю935.12 + Ю945.1

Рубрики:

Пам'ять та уявлення

Психологія творчості (в цілому)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено своєрідну дискретно-вузлову структуру та метрику довготривалості життєвого шляху творчої особистості. У хронологічній довготривалості життєвого шляху даної особистості виявлено низку вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів, у яких мають місце найбільш яскраві прояви самовизначення, самоздійснення та самореалізації творчої особистості, особистісні злами, кризи та творчі старти. Установлено чітку дискретну метрику довготривалості часу її життя, яка визначається законом відліку часу власним годинником індивіда. Показано чітку узгодженість подвійних вузлів з точками фазових сингулярностей, зумовлених дискретною метрикою довготривалості часу життя творчої особистості. Вікові точки ранніх і пізніх стартів у її життєвому шляху визначаються відповідними точками фазових сингулярностей у довготривалості життя. За законом відліку часу життя індивідуальний життєвий шлях окремо взятої творчої особистості має власну дискретно-вузлову структуру з індивідуальною метрикою. За різної довготривалості метрики життя дискретно-вузлова структура виявилася повністю ідентичною за зазначеним законом.

Розглянуто класичні та нові методи творчого пошуку, на основі яких формуються креативні, аналітичні, конструктивні, дослідницькі стилі мислення, що сприятиме підвищенню якості та ефективності процесів пізнавальної та перетворюючої діяльності, формування особистості, держави та суспільства нового гуманістичного типу. Висвітлено античні та середньовічні уявлення про механізми творчої діяльності, описано її структуру, визначено диференціацію напрямків пізнання творчих процесів.

Рассмотрены классические и новые методы творческого поиска, на основе которых формируются креативные, аналитические, конструктивные, исследовательские стили мышления, способствующие повышению качества и эффективности процессов познавательной и преобразовательной деятельности, формирования личности, государства и общества нового гуманистического типа. Освещены античные и средневековые представления о механизмах творческой деятельности, описана её структура, определена дифференциация направлений познания творческих процессов.

Розглянуто методику практичного використання одного з найбільш простих евристичних методів - методу гірлянд випадків та асоціацій - для активізації творчого мислення й навчально-пізнавальної діяльності тих, кого навчають.

Розкрито сутність, специфіку та психологічні умови розвитку творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу. Вперше запропоновано новий особистісний визначально-актуалізуючий підхід щодо виявлення та розвитку творчої обдарованості студентської молоді. Охарактеризовано показники, рівні, суб'єктивні й об'єктивні методи визначення даної якості у студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки. Розроблено структурно-функціональну модель творчої обдарованості студентів технічного ВНЗ. Створено й апробовано психолого-педагогічну програму визначення, розвитку й актуалізації потенціалу творчої обдарованості майбутніх спеціалістів у галузі науки та техніки у навчально-виховному процесі, яка включає теоретичну та практичну частину. Доведено ефективність запропонованої програми та методики визначення, розвитку й актуалізації творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу.

Розглянуто структуру творчих якостей курсанта вищого військового навчального закладу, яка стала основою для діагностування рівнів їх сформованості. Визначено організаційно-педагогічні умови формування творчих якостей та методику їх реалізації. Удосконалено методичні основи практичної підготовки майбутніх фахівців радіоелектронної розвідки на основі концепції особистісно-орієнтованого навчання та суб'єктно-діяльнісного підходу за рахунок використання інноваційних форм та прийомів.

Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів у аспекті особистісного, креативно-комунікативного підходу. Визначено основні положення даного методологічного підходу. Розкрито суть поняття креативності особистості майбутніх учителів-філологів як її здатності до творчих мовленнєвої діяльності та спілкування. Доведено, що креативна особистість є цілісним суб'єктом творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога. Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності під час підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, який містить компоненти, зокрема, мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, когнітивно-цільовий, вербально-продуктивний, емоційно-креативний. Обгрунтовано психолого-педагогічну модель комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості даних студентів за умов професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах. Запропоновано шляхи ефективного використання цього комплексу.