Розглянуто теоретичні засади корекції розвитку дітей з розумовими вадами. Розкрито сутність корекційно-розвивальної роботи у спеціальному освітньому закладі, з'ясовано її місце у системі загальної та спеціальної освіти. Визначено основні ланки педагогічного процесу, а також складові досягнення корекційної мети. Наведено структуру дефекту аномальних дітей усіх основних категорій (дітей з вадами слуху, зору, інтелекту, мовлення). Проаналізовано можливості формування в учнів з вадами розумового розвитку учбової діяльності відповідно до її структури, учбових дій та становлення у них теоретичних узагальнень. Значну увагу приділено особливостям формування в учнів з вадами інтелекту узагальненості, усвідомленості, самостійності, стійкості розумової діяльності та індивідуального способу діяльності.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню психологічних аспектів розумової працездатності хворих на невроз молодших школярів, які навчаються в умовах психоневрологічного стаціонару. Виявлено, що розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку, які хворі на невроз, має певні психологічні особливості. Встановлено, що індивідуально дозоване навчальне навантаження, що здійснюється в процесі лікування цих дітей у психоневрологічному стаціонарі є елементом комплексного їх лікування та сприяє відновленню працездатності. Запропоновано спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення працездатності, що базується на зіставленні поточних її показників з нормативними величинами.

Робота присвячена дослідженню особливостей соціально-комунікативної активності дітей 5-10-річного віку із затримкою психічного розвитку. Визначено і теоретично обгрунтовано структуру соціально-комунікативної активності, встановлені взаємозв'язки між афективним, когнітивно-аксіологічним та праксеологічним компонентами. Спеціальний розділ присвячений теоретичному обгрунтуванню, розробці та апробації експериментальних засобів виявлення рівнів соціально-комунікативної активності (СКА). Представлена програма і методика дослідження, а також аналіз емпіричних даних, одержаних у результаті констатуючого і формуючого експериментів. Визначено систему внутрішніх психологічних детермінант відхилень у соціальному розвитку дитини із затримкою психічного розвитку (ЗПР); досліджено зовнішні фактори становлення і розвитку конструктивної (деструктивної) СКА, що слугувало основою визначення принципів і підходів до організації різноманітних видів діяльності, спрямованих на корекцію відхилень у соціальному розвитку, актуалізацію і стимулювання соціально-комунікативної активності дитини із ЗПР.

Рассмотрены проблемы возникновения и проявления дидактогений у детей младшего школьного возраста с ЗПР, которые обучаются в разных типах образовательных учреждений: инклюзивных классах, интегрированных и специализированных школах-интернатах. Проанализировано состояние проблемы дидактогений в настоящее время и выбран методологический инструментарий для диагностики школьной дезадаптации у детей младшего школьного возраста и выбора учителями определённых стилей общения с детьми, которые имеют нарушения в развитии (ЗПР), с детьми с типичным развитием. Определены основные направления преодоления проблемы дидактогений в различных типах образовательных учреждений.

Наведено дані опитування 87 студентів 4 курсу Харківського національного медичного університету, проведеного за допомогою спеціально розроблених анкет для виявлення ознак мігренозної цефалгії та визначення основних тригерів даного захворювання. Результати дослідження переконливо свідчать про наявність у 28 респондентів ознак мігрені, 13 з яких жіночої статі. Основним фактором, який провокує головний біль, названо навчальний стрес (його відзначили всі студенти), додатковими тригерами визнано невчасне харчування, порушення сну, магнітні бурі, алергічні захворювання, передменструальні дні у жінок тощо. Враховуючи отримані результати, для попередження виникнення мігрені розроблено рекомендації щодо профілактики навчального стресу.