Досліджено навички та вміння, які дозволяють ефективно й гармонійно взаємодіяти з іншими людьми в професійній діяльності, навички самокерування й ефективного мислення. Проаналізовано психологічні особливості професійного спілкування. Увагу приділено видам та поняттям ділового спілкуванкя, а також професійному листуванню, зокрема електронному листу. Охарактеризовано процес проведення переговорів, а також різноманітні підходи до стилів та методів ведення переговорів. Увагу приділено особливостям структурним елементам переговорів (згідно з Гарвардським методом принципових переговорів). Презентовано правила створення психологічно впливової презентації. Розглянуто стадії вирішення міжособистісних конфліктів та правила роботи з ними. Висвітлено навички особистісної саморегуляції в структурі професійної компетентності.

Мета дослідження - з'ясування сутності віртуальної реальності (ВР) та її продуктивної ролі у самореалізації особистості, а також значення процесу самореалізації особистості для розширення вимірів її ідентичності шляхом включення у неї віртуальних вимірів. Для цього розкрито процес формування феномена віртуальної ідентичності (ВІ) у середовищі ВР і виявлено вплив продуктивної діяльності людини у ВР на характер віртуалізації її ідентичності. Теоретичним базисом роботи є розуміння ВР як поєднання свідомої продуктивної уяви як її атрибута, з одного боку, та технологічного компонента у вигляді комп'ютера та відповідних програм, - з іншого. Антропологічною передумовою ВР є здатність творчої уяви людини з багатьох розумових проектних моделей вирахувати й обрати найоптимальнішу, використовуючи, крім іншого, горизонтальні комп'ютерні мережі, в яких і формується ВІ. З'ясовано, що необхідною умовою формування ВІ є обмін результатами продуктивної та посередницької діяльності між інтернет-користувачами, яку вони здійснюють у інтеренет-мережах за допомогою самої ВР. Відповідно до цього, філософські дослідження ВР (R. Burrows, G. Cooper, M. Heim, R. Harper, N. Green, J. Juul, B. Loader, N. McDonnell, N. Wildman, S. Muncer, G. M. Murtagh, S. Nettleton, O. Ollinaho, N. Pleace, G. M. P. Swann, T. P. Watts) поступово доповнюються дослідженнями у царині ВІ (R. Baltezarevic, B. Baltezarevic, V. Baltezarevic, D. Deh., D. Glodovic, Este N. Beck, P. Kwiatek, R. A. Hardesty, B. Sheredos, N. McDonnell, N. Wildman, O. Ollinaho, E. J. Ramirez, S. LaBarge, J. Spiegel). Конкурентне продукування та розподіл засобів існування людини шляхом творчої проектної роботи у ВР у взаємодії та комунікації з Іншими в умовах швидко змінюваного соціуму вимагає розширення ідентичності, включаючи у неї і віртуальні виміри. Самореалізація особистості у сучасному світі включає у себе розширення ідентичності за рахунок її віртуалізації. Зроблено висновки, що продуктивна діяльність людини у комп'ютерній ВР, - як допоміжного інструмента її творчої уяви, - у солідарній і конкурентній взаємодії з Іншими створює її віртуалізовану ідентичність, сприяє самореалізації її особистості та робить її цілісну ідентичність більш гнучкою. Відповідно і філософські дослідження ВР із часом доповнюються філософсько-антропологічними дослідженнями ВІ.

Присвячено аналізу проблеми соціально-психологічних особливостей ставлення до праці молоді з різним рівнем економічного статусу. Представлено модель соціально-психологічних особливостей ставлення до праці, що містить три компоненти, а саме: мотиваційно-смисловий, емоційно-оцінний та поведінковий. Визначено основні показники, що виявляють соціально-психологічні особливості ставлення до праці: трудові мотиви та соціально-психологічні установки, задоволеність працею та емоційне ставлення до неї, соціально-професійна активність, прояви трудоголізму/ліні. Представлено результати дослідження соціально-психологічних особливостей ставлення до праці молоді з низьким, середнім та високим економічним статусом. Виявлено соціально-психологічні фактори ставлення до праці, якими є: соціально-професійна реалізованість, задоволеність соціальними та професійними умовами праці, задоволення від процесу роботи, нематеріальна мотивація, емоційна стійкість, прагнення суспільного впливу. Доведено, що молодь з низьким економічним статусом, на відміну від молоді з високим статусом, має негативні емоційні та слабоефективні когнітивні установки щодо праці, які реалізуються в низькому рівні соціально-професійної активності. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності праці молодих спеціалістів та оптимізації процесів іх включення в систему соціально-професійних відносин.

Висвітлено аспекти адміністрування та соціально-психологічні особливості функціонування ринку праці, проаналізовано питання управління персоналу та економіки праці державної служби зайнятості. Обговорено соціальні та психологічні чинники мотивації безробітної молоді до трудової діяльності, аспекти взаємодії служби зайнятості з роботодавцями. Висвітлено характерні риси європейської політики зайнятості населення, фактори мотивації для підвищення якості діяльності служби зайнятості. Розглянуто формальні та неформальні організації в системі публічного управління та адміністрування соціальним захистом населення, питання становлення та розвитку системи територіального планування на регіональному рівні.

Розроблено теоретичну модель стратегіально-типологічних особливостей становлення особистісної ідентичності суб'єкта праці у процесі професійної адаптації. На основі результатів емпіричного дослідження виокремлено основні стратегії адаптації до професійного середовища. Проаналізовано відмінності становлення особистісної ідентичності осіб, які реалізували різні стратегії професійної адаптації: ситуативно-адаптивну, стратегію типового розвитку та суб'єктно-ціннісну стратегію. Виокремлено загальні закономірності професійної адаптації суб'єкта праці у професіях типу "людина - людина" та "людина - техніка". Здійснено порівняльний аналіз розвитку основних структурних компонентів особистісної ідентичності на нормативно-орієнтаційному, пошуковому, рефлексивному та етапі ціннісного розвитку. Подано результати дослідження становлення особистісної ідентичності працівника у процесі адаптації до професій типу "людина - людина" та "людина - техніка". Визначено, що відмінності предмету праці та особливості організації виробництва зумовлюють стратегіально-типологічні відмінності розвитку особистості.

Розглянуто актуальну проблему вітчизняної та зарубіжної психологічної науки щодо активності молоді. Зосереджено увагу на декількох ознаках активності студентів ВНЗ м. Львів. Зауважено, що в останні роки помітно підвищився інтерес до вивчення активності молоді у зв’язку з проблемами соціалізації й адаптації студентів. За результатами емпіричного дослідження визначено загальний низький рівень залученості молодих людей у різноманітні сфери життєдіяльності. Відзначено, що студенти всіх досліджуваних навчальних закладів найбільше схильні до прояву активності у таких сферах: соціальній, громадській і науковій. Виявлено, що студенти жіночої статі більше схильні до прояву активної релігійної та соціальної позиції. Обгрунтовано доцільність більш активного залучення студентів до організації та проведення культурно-дозвіллєвої діяльності на факультеті з перших місяців навчання.

Рассмотрена актуальная проблема отечественной и зарубежной психологической науки о активности молодежи. Сосредоточено внимание на нескольких признаках активности студентов ВУЗ г. Львов. Замечено, что в последние годы заметно повысился интерес к изучению активности молодежи в связи с проблемами социализации и адаптации студентов. По результатам эмпирического исследования выявлен общий низкий уровень вовлеченности молодых людей в различные сферы жизнедеятельности. Отмечено, что студенты всех исследуемых учебных заведений склонны к проявлению активности в таких сферах: социальной, общественной и научной. Показано, что студенты женского пола больше склонны к проявлению активной религиозной и социальной позиции. Установлена целесообразно более активного привлечения студентов к организации и проведению культурно-досуговой деятельности на факультете с первых месяцев обучения в ВУЗ.

Actual problems of domestic and foreign psychology of youth activities. Focus on a few signs of activity of students in higher educational institutions of the city. Pointed out that in recent years has increased the interest in studying the youth activity in connection with the problems of socialization and adaptation of students. Found that the results of empirical studies revealed the low level of involvement of young people in various spheres of life. Noted that students of all study schools likely to be proactive in the following areas: social, public and scientific. Found that female students are more likely to be proactive religious and social positions. Determined that it is advisable to involve more students in the organization and holding of cultural and leisure activities at the Faculty in the first months of study at the university.

Розглянуто аспекти впливу кризи на суспільство та окремого індивіда, розглянуто психологічні проблеми впливу кризи на продуктивність населення в цілому та трудові ресурси зокрема. Надано загальні поради щодо підвищення рівнів потенціалу якості населення за умов економічної кризи.

Висвітлено сучасний досвід психологічної інтерпретації найбільш суперечливого й недостатньо розробленого на рівні наукового аналізу феномену кризового ринку праці - безробіття. Визначено концептуальні основи для подальшої теоретичної верифікації цієї проблеми в зарубіжних психологічних дослідженнях.

Розкрито зміст та особливості підприємницької діяльності (ПД), проблему мотивації у психологічних дослідженнях та основні підходи до її розв'язання, значення мотивації ПД та чинники її розвитку. Проаналізовано основні мотиви ПД, визначено структуру мотивації ПД та її динаміку в процесі розвитку ПД на основі методик дослідження. Висвітлено взаємозв'язок мотивації ПД з успішністю ПД та особистісним успіхом підприємців, їх організаційно-професійними та соціально-демографічними характеристиками. Обгрунтовано психологічні умови розвитку мотивації ПД.

Проаналізовано основні підходи щодо розуміння сутності феномену переживання. Розкрито зміст поняття переживання професійної кризи. Обгрунтовано змістовий характер і структурну організацію переживання професійної кризи як системної єдності формально-змістових, змістовно-структурних і результативних показників. Виявлено, що ефективним шляхом подолання неконструктивних способів переживання професійних криз у молодих безробітних є впровадження у процес їх професійної перепідготовки спеціальної психотренінгової програми. У молодих безробітних експериментальної групи в ході формувальних заходів відзначено активізацію процесів смислової інтеграції життєвого та професійного минулого, теперішнього та майбутнього; актуалізацію потреб у розширенні власного професійного простору, у розвитку професійних знань та інтересів.

На підставі досліджень сформовано теоретичні моделі соціально-трудової поведінки індивідів, які базуються на цінностях і нормах сучасних учасників трудових взаємин.

Розглянуто феноменологію сприйняття аплікантами ситуації безробіття, зокрема її афективних, аксіологічних, когнітивних та праксеологічних складових.

Здійснено порівняльний аналіз особистості безробітних, які перебувають на обліку в центрах зайнятості тривалий час, і тих, що лише недавно стали на облік. Виявлено чинники психологічних змін в особистості безробітних.

Визначено умови психологічного простору і функції професійного спілкування, що створюються для порівняння особистих якостей клієнтів з вимогами професії. "Простором" визначено об'єктивні чинники, моделі ситуацій професійної реабілітації, зміни у професійній спрямованості особистості у ставленні до праці безробітного.

Охарактеризовано соціально-психологічний аспект безробіття на основі синергії двох наукових напрямів - психології ситуації і психології особистості. Психологію ситуації безробіття розглянуто як сукупність умов і обставин, які детермінують поведінку особистості безробітного. Ця поведінка подається через відчуття безробітним впливу ситуації та психологічних механізмів її подолання.

Розглянуто структуру усвідомленої саморегуляції діяльності суб'єкта в кризовій ситуації, зокрема, в ситуації, пов'язаній з втратою роботи.

Досліджено соціально-психологічну поведінку людини за умов безробіття, визначено види хронологічних змін особистості.

Подчеркнуто, что представленная методика не претендует на отказ от традиционной аттестации, а является надежным и эффективным средством коррекции полученной ранее оценки качества работы и профессионализма педагогического персонала. Раскрыта ценность методики - она легко может быть адаптирована к оценке работы педагогического персонала средних школ, включая их управленческие команды. Освещены основные направления оценки качества труда педагогического персонала высших учебных заведений. Предложена анкета социально-психологической оценки качества труда педагогического персонала. Представлена методика оценки качества труда педагогического персонала, приведено описание расчетной части методики. Акцентировано внимание на том, что методика дает возможность выявить не только недостатки, но и получить информацию о той части профессорско-преподавательского состава, которая выпала из поля зрения руководства, а по уровню и мастерству заслуживает повышения в должности и окладе.

Обгрунтовано актуальність вивчення соціально-психологічних аспектів особистісної залежності від роботи - трудоголізму. Зазначено, що особливістю трудоголізму є соціальна толерантність багатьох його симптомів. Метою дослідження є виявлення соціально-психологічних чинників трудоголізму в програмістів.

Обоснована актуальность изучения социально-психологических аспектов личностной зависимости от работы - трудоголизма. Отмечено, что особенностью трудоголизма является социальная толерантность многих его симптомов. Целью исследования является выявление социально-психологических факторов трудоголизма у программистов.

Workaholism Ч a form of addictive behavior, which is a way of escaping from personal emotional experience and difficulties in private life. Appearance of a new problem for our society Ч workaholism of programmers Ч is stipulated, on the one hand, by active development of modern information technologies on the other hand Ч by specificity of concrete profession. It is established that workaholics Ч programmers, though sparing much time to work, are focused on themselves rather than on work. They are more neurotic and have difficulties in making social contacts.

Розглянуто мотиваційно-смислову регуляцію професійної реалізації психолога у стильовому аспекті її прояву. Виявлено структурно-функціональні та динамічні особливості мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації та специфіку репрезентації процесуальних і результативних характеристик професійного досвіду на кожному з етапів професійного становлення психолога. Запропоновано загальну стратегію та засоби визначення стилю мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога. Встановлено закономірності стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога, а також засіб фіксації й оцінки досліджуваного феномену. Обгрунтовано стильову типологію мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації та шляхи ефективного набуття професійного досвіду. Розроблено модель мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога та визначено її концептуальну універсальність як засіб вивчення інтрапсихічних детермінант професіоналізації особистості.