Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.620.2-734 + ч421.352.212

Рубрики:

Поведінка дітей шкільного віку

Виховання самостійності, активності в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41324 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.620.2-734 + ч421.352.212

Рубрики:

Поведінка дітей шкільного віку

Виховання самостійності, активності в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41324 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.620.2-734 + ч421.352.212

Рубрики:

Поведінка дітей шкільного віку

Виховання самостійності, активності в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41324 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.620.2-734 + ч421.352.212

Рубрики:

Поведінка дітей шкільного віку

Виховання самостійності, активності в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41324 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються питання профілактики девіантної поведінки серед неповнолітніх, одним з основних напрямків якої є корекційно-профілактична робота з важковиховуваними дітьми. Розкрита роль шкільної психологічної служби у превентивній роботі з неповнолітніми. Виявлені і проаналізовані корекційні можливості професійно-педагогічного спілкування у забезпеченні профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Досліджена проблема відхилень у поведінці неповнолітніх в історії розвитку світової педагогічної думки.

Визначено акцентуації характеру, наведено їх психологічний аналіз у випадках нормативної та протиправної поведінки. Розроблено методику оцінки властивостей типів акцентуацій характеру для підгруп правопорушників і законопослушних осіб, досліджено взаємозв'язок типології особистості й основних форм правопорушень серед підлітків та юнаків. Наведено кореляційний та множинний регресійний аналіз діагностичних шкал психологічних тестів, кількісну оцінку властивостей типів акцентуацій характеру індивідуумів у випадках нормативної та протиправної поведінки.

Розглядаються історико-педагогічні, теоретико-методологічні та науково-методичні аспекти корекційної роботи з важковиховуваними учнями молодшого шкільного віку, в процесі професійно-педагогічного спілкування. Розкрито зміст понять "норма" і "відхилення" у формуванні особистості молодшого школяра та його поведінці і обгрунтовані у відповідності з цим теоретичні підходи до визначення суті "важковиховуваності" дітей. Досліджені корекційно-реабілітаційні можливості професійно-педагогічного спілкування, особливості стратегії, тактики і техніки спілкування з важковиховуваними дітьми. Теоретично обгрунтовані та експериментально апробовані організаційно-методичні умови оптимізації процесу педагогічного спілкування з метою забезпечення корекції відхилень у формуванні особистості і поведінці важковиховуваних учнів молодшого шкільного віку.

Проаналізовано психологічний зміст і причини виникнення внутрішньої та зовнішньої конфліктності підлітка. Розглянуто особливості становлення Я-концепції у молодшому підлітковому віці, її вплив на поведінку підлітка та формування його особистості загалом. Теоретично та практично обгрунтовано необхідність переростання корекції у самокорекцію як умови ефективного розв'язання задач корекції. Розроблено та обгрунтовано програму та методичне забезпечення корекції Я-концепції підлітків з метою зниження їх конфліктності.

Розглянуто питання процесу становлення "Я - образу" підлітків з найбільш поширеними акцентуаціями характеру. Теоретично обгрунтовано модель формування "Я - образу" підростаючої особистості. Встановлено загальні та індивідуальні особливості розвитку окремих структурних компонентів моделі "Я - образу" (когнітивного, емоційно-оцінного, поведінкового) в поєднанні з індивідуально-психологічними характеристиками чотирьох найбільш поширених у сучасних школярів типів акцентуацій - лабільної, демонстративної, гіпертимної, нестійкої. Практично перевірено систему психокорекційної роботи, зорієнтованої на оптимізацію розвитку адекватного "Я - образу" підлітків-акцентуантів.

Описано культурологічний механізм формування кримінального середовища неповнолітніх. Висвітлено проблеми виховання національної свідомості сучасної молоді, а також питання правового забезпечення соціального захисту дітей в Україні. Розкрито методичні аспекти еколого-правової освіти. Розглянуто особливості правового виховання дітей групи ризику як напрямок юридично-педагогічної діяльності. В історико-правовому контексті визначено статус позашлюбних дітей у спадковому праві.

Описан культурологический механизм формирования криминальной среды несовершеннолетних. Освещены проблемы воспитания национального сознания современной молодежи, а также вопросы правового обеспечения социальной защиты детей в Украине. Раскрыты методические аспекты эколого-правового образования. Рассмотрены особенности правового воспитания детей группы риска как направление юридическо-педагогической деятельности. В историко-правовом контексте определен статус внебрачных детей в наследственном праве.

Проаналізовано психологічну природу лихослів'я, запропоновано варіанти класифікації лихослів'я. Встановлено, що найбільш дошкульними та образливими є лихослів'я, які знецінюють природні, душевно-духовні, власне суб'єктні властивості людини. Кількісний та якісний аналіз емпіричних даних дозволив встановити особливості прояву лихослів'їв у шкільному середовищі та у сім'ї. З'ясовано ситуації, що провокують поширення лихослів'я серед учнів. На підставі результатів психодіагностичного дослідження встановлено залежність інвективної поведінки від індивідуально-психологічних особливостей досліджуваних (агресивності, тривожності, способу реагування у конфліктній ситуації, емпатії). Теоретично обгрунтовано і апробовано методичні засоби профілактики та корекції лихослів'їв.

Здійснено порівняльний аналіз особистісних особливостей підлітків відповідно до різновиду вживаної наркотичної речовини. У підлітків, які вживають опіоїди, виявлено виражену імпульсивність, конфліктність, схильність до ризику, відсутність належної довільної регуляції поведінки, особистісну незрілість, неконформність поведінки. Зазначено, що підліткам, які вживали канабіоїди, притаманні замкнутість, пасивність, некомунікабельність, ірраціональність суджень і вчинків, емоційна холодність. У більшості підлітків, які вживали алкоголь, спостережено ініціативність, гіперактивність, поверховість і нестійкість інтересів, легкість прийняття рішень, відсутність розбірливості у контактах, некритичне ставлення до своїх помилок і недоліків. Виявлено різні види агресії підлітків зазначених груп. Доведено, що на стадії психічної залежності від наркотиків виникає нівелювання особистісних особливостей, виражених брутальністю та цинізмом. Впроваджені методи психічної корекції побудовано на принципах урахування особливостей поведінки підлітків відповідно до специфіки їх особистісних особливостей, залежних від різновиду вживаної наркотичної речовини. Розроблено комплекс специфічних вправ згідно з особистісною диференціацією підлітків з залежною поведінкою, зумовленою вживанням наркотичних засобів. Доведно, що психокорекційна програма сприяє підвищенню соціальної адаптації підлітків, що пройшли курс лікування, формуванню у них відповідальності, навичок самоконтролю, значному зниженню агресивності.

На підставі вивчення категоріальної структури семантичного простору поняття "насильство" та особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях 53-х підлітків 12 - 17-ти років в межах суб'єктної парадигми визначено чинники, що є основою мотиваційної готовності до актуалізації віогенних діянь молодших підлітків та юнаків і призводять до поширення насильницької поведінки в підлітковому середовищі. Визначено вікову динаміку та гендерну специфіку нормативно-оцінювальних та змістових характеристик суб'єктивного образу насильства, який існує в молодших підлітків та юнаків. Створено програму психологічної профілактики та корекції їх насильницької поведінки.

On the basis of the theory concerning psychoanalytical direction of psychology and psychotherapy the author explains aggression as a reaction on frustration, multilatent aspects of the various importance and levels of emotional shock for each particular child.

Обгрунтовано положення щодо виховної діяльності інженерно-педагогічних колективів ПТУ з профілактики асоціальної поведінки серед учнів як педагогічної системи. Розкрито об'єктивні соціально-педагогічні передумови реформування змісту, форм і методів роботи з профілактики асоціальної поведінки учнів, суть асоціальної поведінки учнів і роль спеціальних технологій виховної діяльності у формуванні звички правильної поведінки. Розроблено модель і науково обгрунтовано необхідність функціонування спеціальної організаційно-педагогічної системи методичного навчання педагога для виконання ним функцій вихователя як організатора виховної роботи з профілактики асоціальної поведінки учнів ПТУ в системі позаурочної виховної діяльності.

Проаналізовано психологічні підходи до феномену дитячої агресивності. Розглянуто особливості дітей з порушеннями психічного розвитку на підставі саногенного підходу з урахуванням клінічних, психологічних та педагогічних позицій. Теоретично обгрунтовано діагностичний інструментарій для виявлення особливостей агресивної поведінки в молодших школярів з порушеннями психічного розвитку. Запропоновано та апробовано методики: "Тест ситуацій" і "Опитувальник форм агресивного реагування". Проаналізовано дані констатуючого та формуючого експериментів. Встановлено, що перебільшення деструктивної агресії за реактивним типом у паттерні поведінки учнів класів інтенсивної педагогічної корекції пов'язане з потенціально агресивним відчуттям та потенціально агресивною інтерпретацією, що формуються під впливом комплексу негативних факторів мікросоціального середовища. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель психокорекції агресивної поведінки молодших школярів з порушеннями психічного розвитку, експериментально підтверджено її ефективність.

Проаналізовано підходи вчених різних галузей психологічної науки до трактування природи та детермінації об'єкта дослідження. Уточнено зміст поняття "шкільна дезадаптація" у контексті вікової та педагогічної психології. Встановлено сутнісні характеристики ціннісно-мотиваційної сфери підлітків з різним типом адаптаційного процесу. Розроблено та апробовано модель подолання шкільної дезадаптації у підлітковому віці, а також оцінено її ефективність. Наведено методичні рекомендації щодо проведення профілактичної та психокорекційної роботи психологічної служби загальноосвітньої школи з підлітками, схильними до дезадаптації.

На основе результатов диагностического опроса обосновано место и необходимость интенсификации профилактических действий в школе. Описаны формы патологического поведения школьной молодежи (агрессивные поступки, курение, преступность, алкоголизм, наркомания).

Розглянуто психологічні проблеми адиктивної поведінки, зокрема, зловживання алкоголем і наркотиками. Розглянуто особливості залежності людиною від психотропних речовин, а також фактори та процес його виникнення, форми прояву. Висвітлено віковий аспект адиктивної поведінки, встановлено закономірності виникнення в підлітків особистісної схильності до алкоголізму та наркоманії.

Рассмотрены психологические проблемы адиктивного поведения, в частности, злоупотребления алкоголем и наркотиками. Рассмотрены особенности употребления человеком психотропных веществ, а также факторы и процесс его возникновения, формы проявления. Освещен возрастной аспект адиктивного поведения, установлены закономерности возникновения у подростков личностной наклонности к алкоголизму и наркомании.

Розглянуто проблему соціальної адаптації та самореалізації молодого покоління за сучасних умов. Описано моделі сімейних стосунків, висвітлено питання дезадаптації сімей та підлітків у школі, зміни в характері особистості підлітка, що ведуть до правопорушень. Проаналізовано роль патопсихологічних симптомів у кримінальній поведінці підлітків.

Рассмотрена проблема социальной адаптации и самореализации молодого поколения в современных условиях. Описаны модели семейных отношений, освещены вопросы дезадаптации семей и подростков в школе, изменения в характере личности подростка, которые приводят к правонарушениям. Проанализирована роль патопсихологических симптомов в уголовном поведении подростков.