Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.252

Рубрики:

Методичні форми і заходи навчання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС45512 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.252

Рубрики:

Методичні форми і заходи навчання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС45512 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.252

Рубрики:

Методичні форми і заходи навчання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС45512 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.252

Рубрики:

Методичні форми і заходи навчання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС45512 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі пошуку ефективних форм організації пізнавальної діяльності старшокласників в умовах інформатизації навчання. Визначено сутність та види групових форм, обгрунтовано особливості групової роботи учнів в умовах інформатизації навчання, визначено основні вимоги до організації групової роботи. Науково обгрунтовано етапи її організації. Експериментально підтверджено позитивний вплив організації групової роботи на якість знань учнів (повноту, глибину та усвідомленість), рівень засвоєння знань в залежності від характеру самостійної діяльності учнів, рівень розвитку пізнавального інтересу, характер взаємовідносин учнів.

На основании результатов экспериментальных исследований определена сравнительная эффективность различных методик применения графопроектора в комплексе с другими средствами обучения.

Розкрито основні умови ефективності дискусії як форми навчальної роботи на уроках світової літератури. Обгрунтовано принципи організації навчальної дискусії, згідно з засадами гуманізації шкільної освіти. Визначено критерії ефективності навчальної дискусії: рівні знань школярів з предмета "Світова література", оволодіння вміннями та навичками, необхідними для вивчення світової літератури та досвідом творчої діяльності; ставлення до навчальних дискусій; рівні ініціативності й оригінальності думок і суджень школярів; рівні розвитку мислительних операцій учнів та вміння обгрунтовувати висловлені думки. Проаналізовано особливості формальної структури діалогу підлітків і зміст смислових зв'язків між послідовним висловлюванням учнів, спрямованість їх висловлювань. Виділено групи прийомів, за допомогою яких можна обгрунтувати власну точку зору - змістовні та незмістовні. Внаслідок проведеного аналізу встановлено основні психологічні умови, які впливають на ефективність навчальної роботи - активізацію, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до власної точки зору та думок інших учнів і вчителя, здатність розуміти та усвідомлювати висловлення партнерів у спілкуванні, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити власні ідеї та пропозиції, виправляти висловлювання інших учасників дискусії.

Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для подолання дидактичних труднощів. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя та учнів, знаходженням нових способів вирішення дидактичних ситуацій, розвитку розумових здібностей школярів у цілому.

Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для вирішення дидактичних ситуацій. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя і учнів, знаходженням нових способів вирішенням дидактичних ситуацій, розвитком розумових здібностей школярів у цілому.

Подано види дебатів, виділено три групи умінь, необхідних учням для проведення дебатів. Показано три етапи формування умінь групового спілкування: переддискусійний, дискусійний та самостійно-дискусійний.

Даны виды дебатов, выделены три группы умений, необходимых ученикам для проведения дебатов. Показаны три этапа формирования умений группового общения: преддискуссионный, дискуссионный и самостоятельно-дискуссионный.

The article contains the division of debates into three kinds, the description of three groups of skills, necessary for debates and shows three stages of communication skills formation: pre-discussing, discussing and independent discussing.

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив учителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мисленнєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізацію завдяки відповідним педагогічним впливам учителя мислення школярів, удосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення

Досліджено теоретико-методологічні засади формування, а також суть та структуру мовленнєвої культури молодших школярів у контексті духовної культури особистості, визначено її критерії та рівні сформованості. Обгрунтовано роль естетики слова, взаємодії мистецтв у формуванні мовлення, мовленнєвої культури особистості. Проаналізовано психологічні основи процесу її формування з урахуванням специфіки сучасного культурно-мовленнєвого простору, виховного потенціалу культурно-мовленнєвих ситуацій. Обгрунтовано суть педагогічних технологій використання мистецтва у мовленнєвому розвитку школярів молодшого віку. Розроблено відповідні рекомендації для вчителів і вихователів.

На підставі результатів аналізу теоретичних джерел уточнено місце робочих зошитів як засобу індивідуалізації процесу навчання, функції зошитів, а також розроблено класифікацію завдань стосовно робочих зошитів з друкованою основою (РЗДО) відповідно до рівнів навченості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови успішності використання РЗДО в індивідуальному процесі навчання, які забезпечують позитивні зміни в характері мотивації навчання, сприяють підвищенню якості знань, формуванню загальноінтелектуальних умінь, розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Запропоновано нову форму поточного контролю знань у вигляді гри під назвою "найслабкіша ланка". Проведено експериментальне дослідження впливу зміни характеру навчальної діяльності на розуміння основних базових категорій на прикладі розуміння категорії "здоров'я".

Досліджено сприйняття графічного зображення підлітками під час вирішення образотворчого завдання. Зазначено, що розвиток у процесі навчання індивідуальних особливостей розумової діяльності запобігає більш успішному вирішенню образотворчих завдань.

Исследовано восприятие графического изображения подростками при решении изобразительной задачи. Отмечено, что развитие в процессе обучения индивидуальных особенностей мыслительной деятельности способствует более успешному решению творческих изобразительных задач.

The article deals with the research of graphic pictures' perception by teenagers during the solution of the fine arts' problem. Development of mental activity individual peculiarities favours to a more successful solution of creative fine arts' problems.

Формування українського національного характеру особистості розглянуто як процес якісних змін усіх його складових в ієрархії ціннісних орієнтацій особистості, актуалізації архетипів колективного підсвідомого українського етносу: землі, матері, батька, дому, Бога, "воїна-землероба", засвоєння особистістю національного ідеалу та ідентифікації з ним, формування вольових якостей характеру (внутрішньої організованості, дисциплінованості, цілеспрямованості, активності, сміливості, наполегливості, впевненості у собі). Встановлено, що оволодіння учнями змістом морально-етичних і літературознавчих понять, вироблення відповідних умінь і навичок самоаналізу, аналізу особливостей національного характеру письменника та його героїв сприяє формуванню образу представника своєї національної спільноти та ідеалу.

Розкрито сутність національної свідомості, описано форми та методи її формування у процесі родинного виховання, під час вивчення фольклорних традицій в українській літературі та аналізу спадщини митців. Висвітлено взаємозв'язок української літератури та західноєвропейської.

Раскрыта сущность национального сознания, описаны формы и методы ее формирования в процессе семейного воспитания, во время изучения фольклорных традиций в украинской литературе и анализа наследия деятелей. Освещена взаимосвязь украинской литературы и западноевропейской.

Розглянуто ефективні методи та прийоми роботи стосовно виховання культури людських взаємин в учнів середнього шкільного віку. Встановлено, що пріоритетними є методи дискусійного характеру, виразного читання, творчих завдань. Відзначено, що запропонована методика істотно підвищує ефективність виховання культури людських взаємин в учнів. Визначено, що виховання культури людських взаємин в учнів V - VIII класів у процесі вивчення української літератури сприяє вдосконаленню навчального процесу, стимулює інтелектуальні процеси.

Подано ретроспективу використання вчителями шкіл Волині краєзнавчого матеріалу у своїй діяльності.

Дана ретроспектива использования учителями школ Волыни краеведческого материала в своей деятельности.

The article suggests a retrospective account of using Lokal Lore material by Volyn school teachers.

Розроблено, обгрунтовано та реалізовано педагогічну технологію формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури. Уточнено сутність понять "творча особистість" і "світова художня культура". Удосконалено критерії та показники вимірів впливу світової художньої культури на сформованість творчої особистості старшокласників. Експериментально обгрунтовано доцільність та ефективність використання розробленої технології формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури.