Рассматривается роль лицея в жизни Пушкина. Освещаются взаимоотношения поэта с А.Мицкевичем, его путь восхождения к христианству. Исследуется влияние творчества Пушкина на творчество А.Ахматовой, на его современников и др.

Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Розглянуто проблеми сприймання індійської літератури в творчості І.Франка. Простежено еволюцію та встановлено коло індологічних зацікавлень письменника. Проаналізовано основні форми рецепції індійської літератури в його спадщині. Висвітлено невідомі досі факти зв'язку письменника з літературою Стародавньої Індії. Використано структурно-семіотичну методологію та принципи порівняльного літературознавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Согласно теории театральной семиотики все театральные знаки можно разделить на три подвида: иконические (аналогии), указательные и символические. Рассмотрены особенности функционирования принципа художественной аналогии (или иконической образности) в контексте ренессансной предметно-изобразительной эстетики. Предпринята попытка показать, как лингвистическая аналогия функционирует в драматургических произведениях У.Шекспира.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Анализируются особенности пушкинского стиля, творческие взаимоотношения поэта с А.Мицкевичем, О.И.Сенковским, А.С.Грибоедовым, вероятность его знакомства с П.И.Фаленбергом, отношение А.С.Пушкина к предшествующей традиции ХVІІІ в. Рассмотрено развитие пушкинских традиций в русской поэзии ХХ в,. в украинской и южнославянских литературах, а также истолкование А.С.Пушкина в школьном преподавании.

Наведено вибрані листи видатного українського вченого, академіка Агатангела Кримського 1918-1941 рр. У цей час він обіймав посаду неодмінного секретаря УАН-ВУАН (1918-1928), брав участь у збереженні та розбудові Академії у наступні роки. Вперше представлено листи, в яких відображено важливі питання з організаційної та наукової роботи, а також події особистого життя. Висвітлено невідомі сторінки з життя та діяльності великого вченого, а водночас - з історії Всеукраїнської Академії наук у важкий час становлення тоталітарної держави.

Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Досліджено питання життя й творчості А.Міцкевича, зокрема, проаналізовано слово і проблему зради в А.Міцкевича, інтерпретацію письменником балади Й.-В.Гете "Mignon", проблему духовних сил героя в його поетичній творчості. Особливу увагу приділено характеристиці творчої діяльності А.Міцкевича у контексті слов'янської та української культур. Розглянуто поезію А.Міцкевича в оцінці І.Франка, типологію і контактно-генетичні зв'язки письменника з Т.Шевченком та Л.Українкою, балади А.Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П.Куліша тощо.

Рассмотрены основные этапы формирования и функционирования аксиоматики языковой системы. Показана роль аксиоматики в точных и гуманитарных науках. Раскрыты понятие и содержание аксиоматики.

Иллюстрацией двух направлений развития писательского творчества в эпоху Возрождения служит анализ представлений в произведениях Леонардо Бруни и Николаса Бретона морально-этической категории гнева.

Проаналізовано специфіку формування оцінки як основної категорії прагмалінгвістики. Розглянуто етапи її становлення в українській філософії та лінгвістиці нового і новітнього періодів. Описано її статус, сучасні аспекти та методику вивчення, вивчено мовленнєві та міжмовні процеси, що її супроводжують.

Рассмотрена проблема текста в современной филологии, раскрыт творческий характер художественной деятельности. Проведено методическое обоснование изучения художественного текста в контексте цветофоносемантики. Освещены ключевые аспекты изучения взаимосвязи звука и цвета, в частности, физический, психолого-символический и духовный. Проанализированы стилистические функции цвета в художественном тексте.

Висвітлено актуальні проблеми психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, а також сучасної семасіології. Значну увагу приділено комунікативній лінгвістиці, теорії тексту, когнітології, функціональній лінгвістиці та ономасіології.

Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Висвітлюються сучасні аспекти та нові підходи викладання іноземної мови у вищій школі, а також питання викладання основ термінознавства на заняттях з іноземної мови та активізації навичок спілкування у корективному курсі англійської мови. Особливу увагу приділено проблемам професіоналізації і спеціалізації при навчанні іноземним мовам в Україні та за кордоном.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.