We continue to develop the theory of fundamental (Lagrangian) particles (beginning in [1]) based on the realistic model of relativistic bi-Hamiltonian dynamics. Two representations of the Heisenberg algebra connected with the hadron and lepton era are considered. Lepton and barolepton fields are found. The explicit form of particle fields and numerical values of their masses are obtained.

Показано, що спінова структура елементарних частинок природно описується узагальненими лагранжіанами Остроградського, що залежать від похідних вищого порядку. Одна компонента спіну відповідає обертанню частинки, а друга, що обумовлена залежністю лагранжіана від прискорення, відома як вібраційна (zitterbewegung) компонента.

Розглянуто ефективну дію Д'яконова - Петрова (ДП) у квантовій електродинаміці, що стосується інстантонної компоненти вакууму, та запропоновано поліпшену ефективну дію, отриману на основі результатів Лі - Бардіна для кваркового детермінанта в інстантонному полі. Поліпшена ефективна дія ( порівняно з дією ДП) забезпечує врахування дії кварків, що особливо суттєво для дивних кварків. Цю дію було успішно перевірено розрахунками кваркового конденсату, мас псевдоскалярного октету мезонів та аксіально-аномальними низькоенергетичними теоремами.

Розглянуто непертурбативний ефект порушення кіральної симетрії конденсату ... psi bar psi > та динамічно генерованої ферміонної маси у КЕД за наявності зовнішнього магнітного поля. Показано, що динамічна маса ферміона (енергетична щілина у ферміонному спектрі) залежить суттєво неаналітично від перенормованої константи зв'язку в сильному магнітному полі.

Зроблено огляд сучасних експериментальних методик, що використовують синхротронне випромінювання й електронний удар, обговорено їх вплив на формування широкої спектроскопічної бази даних.

Сформульовано непертурбативне функціональне співвідношення для перенормування маси в моделі Юкави двох взаємодіючих скалярних полів. Виконано аналіз розв'язків умови перенормування в одновимірній системі для довільних констант взаємодій. Розроблено наближену оптимізаційну варіаційну схему числових розрахунків умов перенормування маси, яка має добру збіжність і високу точність для довільних параметрів взаємодії.

Із використанням експериментальної установки, створеної в Інституті проблем механіки Російської академії наук, виміряно кут розсіювання й енергію швидких частинок. Виміряно також диференціальні перерізи та спектри енергетичних втрат для пружних і непружних процесів. Запропоновано процедуру знаходження потенціалу взаємодії з цих диференціальних перерізів.

На основі тричастинкового формалізму й означення Ватсона - Фешбаха для ефективного (оптичного) потенціалу досліджено поведінку поляризаційного потенціалу взаємодії між легкою зарядженою частинкою і двочастинковим зв'язаним комплексом, що складається з зарядженої та нейтральної частинок, в інтервалі відстаней, що перевищують розміри комплексу, але обмежені зверху. Вперше одержано явні аналітичні вирази для поляризаційного потенціалу (як в імпульсному, так і в конфігураційному просторах) , що в зазначеному інтервалі має специфічну нелокальну поведінку у всіх парціальних орбітальних станах. Знайдено, що форма поляризаційного потенціалу в проміжній області повністю визначається зовнішньою кулонівською парною взаємодією та не залежить від вигляду внутрішньої короткодійної парної взаємодії.

Описано спін-спінове розщеплення у важких і змішаних мезонах у межах потенціальної моделі з екранованим потенціалом. Показано, що конфайнментна частина потенціалу має змішану Лоренц-структуру. Для розрахунків використано ті ж параметри, за якими було розраховано усереднений спектр мас частинок. Розрахунки проведено за допомогою методу накладання конфігурацій.

Дивність, чармоніум і чарівність, що спостерігались в релятивістських нуклон-нуклонних зіткненнях, розглянуто в рамках статистичної моделі як можливі свідчення про кварк-глюонну плазму.

Замість КХД запропоновано нову квантову теорію, яка є граничним випадком теорії Гейзенберга - Шредінгера. Ця теорія добре пристосована до розгляду фізичних явищ, які виникають на надмалих відстанях (в області надвисоких енергій). В основі теорії лежать майже періодичні функції, які розглядаються на імпульсному просторі. На конфігураційному просторі їм відповідають функції, зосереджені на точкових підмножинах. Такими функціями описуються точкові об'єкти - конституенти фундаментальних частинок, які названо гранулами.

Обгрунтовано можливість виділення внеску резонансних процесів із сумарного перерізу непружного розсіяння електронів на мішенях і розкладу цього внеску на елементарні компоненти. Таким шляхом уперше проаналізовано структуру в прецизійно дослідженій енергетичній залежності ефективного перерізу збудження повільними електронами сумарної емісії резонансних ліній іона цинку. Спостережену структуру пов'язано з конкретними групами автоіонізаційних станів системи електрон+іон.

Розглянуто взаємодію квазічастинок, яка за певних умов викликає їх злипання та виникнення солітонів і кінків. Вивчення властивостей солітонів і кінків дозволило розглядати їх як нові квазічастинки. Було введено поняття біонів. Наведено приклади конкретних фізичних систем, в яких можлива поява солітонів і кінків.

Одержано точні аналітичні вирази для функцій Гріна лінійного ланцюжка з двохатомною елементарною коміркою, що містить ізотопічний домішок заміщення. Розглянуто необмежений ланцюжок і напівобмежений ланцюжок з домішком на вільному кінці. Досліджено повну зміну фононного спектра, а також спектральні густини коливань домішку та його найближчих сусідів. Проаналізовано умови виникнення та характеристики локальних та щілинних коливань. Для широкого класу одновимірних систем запропоновано загальний засіб отримання точних рішень методом якобійових матриць.

Виконано молекулярно-динамічне моделювання атомних каскадів зіткнень, спричинених бомбардуючими іонами Ar з енергією 100 еВ, у кристалі Al(100) за температур від 0 до 500 К через кожні 100 К. Доведено, що з ростом температури зростає кількість переміщень атомів у бік поверхні.

Розглянуто процес народження віртуальним фотоном векторного мезона на поляризованому нуклоні при високих енергіях. Розраховано симетричну та антисиметричну частини імпакт-фактора фотона. Одержано аналітичні вирази для амплітуд народження на поляризованому та неполяризованому нуклонах і показано, що у рамках наближення двоглюонного обміну поляризаційні ефекти при високих енергіях не проявляються.

Зроблено огляд найбільш важливих досліджень, виконаних теоретиками Харківського фізико-технічного інституту в області фізики високих енергій та статистичної фізики, починаючи з довоєнних років.

Знайдено асимптотично точний розв'язок моделі з позитивною чотириферміонною взаємодією за довільних температур.

Вивчено динаміку нуль-струн у широкому класі лоренцевих просторів з нетривіальною конформною групою. Для усіх просторів із цього класу для замкнутої нуль-струни вдається знайти точні розв'язки в загальному вигляді. Виявлено, що в цих просторах існує такий набір початкових даних, при якому замкнена нуль-струна не взаємодіє з навколишнім фоновим полем. Одержані результати можуть служити основою для дослідження нуль-струни в полі ударних як електромагнітних, так і гравітаційних хвиль, а також можуть бути використані як нульове наближення для дослідження динаміки струн за теорією збурень, де роль малого параметра відіграє натяг струни.

Видатному математику та фізику-теоретику М.М.Боголюбову належить чимало ідей та фундаментальних результатів у багатьох напрямках релятивістської динаміки частинок. Розробивши у середині 60-х рр. аксіоматику квантової теорії поля та дисперсійну техніку, М.М.Боголюбов з рядом своїх співробітників звернувся до теорії елементарних частинок, що бурхливо розвивалась в ті роки, та одержав у ній низку важливих результатів, зокрема, з теорії симетрії та теорії динамічних кваркових моделей.