Визначено сутність геотектоніки, методику та основні етапи її розвитку. Розглянуто питання внутрішньої будови і складу Землі, тектонічних рухів та їх класифікацію, тектонічних дислокацій, стосовно зон сучасної активності планети та подільності літосфери, будови внутрішніх областей океанів, областей переходу континент - океан, головних геоструктурних елементів океанів. Висвітлено головні етапи розвитку та загальні закономірності еволюції земної кори. Наведено основні геотектонічні гіпотези.

Висвітлено результати геоелектричних досліджень Євразійського складчастого поясу і прилеглих територій на великому просторі від Карпат до Байкалу, методи обробки та інтерпретації глибинних електромагнітних зондувань. Побудовано моделі електропровідності земної кори та верхньої мантії тектоносфери Карпат, Українського щита, Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Криму, Кавказу, Тянь-Шаню, Турану, Паміру, Алтаю і Байкальської рифтової зони та описано можливі геологічні причини утворення аномальних зон високої електропровідності.

Проанализированы подходы к выделению и состояние изученности переходных зон в системе "ороген-платформенная равнина". Обоснованы концептуальные основы исследования морфоструктуры, новейшей и современной геодинамики переходных зон. Обозначены приоритетные направления исследований.

Розроблено метод детального картування кінематичних вісей сучасних розломів земної кори і вперше у світовій практиці виконано демографічні вимірювання, безпосередньо, у вісях деяких найбільш активних розломів. Виявлено раніше невідоме явище циклічної пульсації розломів із правильним чергуванням періодів розширення та стискання. Показано, що всі експериментальні природні події та крупні технічні катастрофи пов'язані з моментами (піками) розширення сучасних розломів. Докладно розглянуто способи зменшення негативних наслідків геологічної пульсації.

Досліджено проблеми формування, будови (конструкції) та наступного руйнування (деструкції) континентальної земної кори пра-Карпат - гірськоскладчастої споруди, що існувала на території сучасних Карпат в передмезозойський час.

Приведены результаты реконструкции тектонических полей деформаций. Показана их роль в развитии аномальных геодинамических явлений. Предложены пути снижения себестоимости добычи полезных ископаемых, стоимости поддержания и охраны природных и инженерных объектов. Впервые реконструкция проведена в виде модели нейронных сетей в сочетании с основными положениями концепции геодеформационных полей в верхних слоях земной коры и кинематической методики определения разновозрастных тектонических полей деформаций.

На основании структурно-геоморфологического анализа Волыно-Подольской плиты и Предкарпатского прогиба выделены участки с признаками горизонтальных неотектонических движений земной коры. Проанализирована связь сдвиговых деформаций с трансрегиональными разломными зонами разных направлений и морфоструктурными узлами.

Ключ. слова: устойчивость равновесия, конечные деформации, самогравитирующий сжимаемый нелинейный вязкоупругий шар, следящее давление
Індекс рубрикатора НБУВ: Д390с

Висвітлено основні етапи життя, громадської, творчої та наукової діяльності академіка В.Г.Бондарчука - засновника теорії тектооргогенії (вчення про єдність геологічних рушійних сил), геотектонічної школи та структурно-геоморфологічного аналізу. Розглянуто основні положення теоретичного вчення В.Г.Бондарчука щодо тектоніки фундаменту материкових платформ, утворення родовищ корисних копалин та їх розміщення в структурно-формаційних комплексах України. Висвітлено внесок ученого у вивчення геології антропогену та розвиток різних напрямів геологічної науки (геоморфології, геотектоніки). Наведено спогади сучасників і повний перелік наукових творів і публіцистичних праць ученого.

Освещены основные жизненные этапы, общественная, творческая и научная деятельность академика В.Г.Бондарчука - основателя теории тектооргогении (учения о единстве геологических движущих сил), геотектонической школы и структурно-геоморфологического анализа. Рассмотрены основные положения теоретического учения В.Г.Бондарчука о тектонике фундамента материковых платформ, формировании месторождений полезных ископаемых и их размещении в структурно-формационных комлексах Украины. Показан значительный вклад ученого в изучение геологии антропогена, а также развитие различных направлений геологической науки (геоморфологии, геотектоники). Приведены воспоминания современников и полный перечень научных трудов и публицистических работ ученого.

Наведено результати реконструкції полів тектонічних напружень Ольховатсько-Волинцівської антикліналі Донбасу за дайками, жилами і штрихами ковзання. Визначено 12 головних етапів розвитку структури. Зроблено висновки про місце золоторудної мінералізації в історії розвитку антикліналі.

The results of Ol'hovats'ko-Volyntsivs'ka anticline (Donbas) tectonic stresses fields reconstruction by dykes, veins and sliskenslides have been presented. Twelve main stages of the structure development have been determined. The conclusions have beenmade about the place of gold mineralization in anticline development history.

Висвітлено науково-методологічні та методичні підходи щодо оцінки стану зсувних геосистем на території України. Наведено загальну характеристику основних просторово-часових закономірностей розвитку зсувів, розкрито основні аспекти прогнозування зсувного процесу. Викладено методологічні підходи до концепції інженерного захисту від зсувів, запобігання та реагування на їх катастрофічний розвиток.

Освещены научно-методологические и методические подходы к оценке состояния сдвижных геосистем на территории Украины. Приведена общая характеристика основных пространственно-временных закономерностей развития сдвигов, раскрыты основные аспекты прогнозирования сдвижного процесса. Представлены методологические подходы к концепции инженерной защиты от сдвигов, предупреждения и реагирования на их катастрофическое развитие.

Приведены результаты эколого-геохимических исследований Приазовья с учётом влияния геодинамически активных разломов. Описаны геоинформационные технологии для автоматизации расчёта и построения зон защиты и повышенного горного давления. Освещены особенности деформирования горного массива в условиях щитовой отработки крутых пластов. Проанализированы влияние краевой части угольного пласта на устойчивость кровли в очистном забое, обрабатываемом по смежному пласту, а также влияние неравномерности распределения физико-механических свойств пород на деформационное состояние массива, вмещающего выработку прямоугольного сечения.

Рассмотрены основные закономерности пульсации Земли, в частности, двадцатисуточный цикл, пульсационные пики с атлантическим суточным временем. Освещены особенности аномального режима пульсации Земли в 1977 - 1980 гг. Дан прогноз времени разрушительных геологических явлений в 2001 - 2002 гг. Предложены инженерные способы предотвращения разрушительных геологических явлений, рассмотрена история разработки способов технического уменьшения интенсивности развития современных разломов. Рассмотрены строительные способы уменьшения интенсивности развития современных разломов, в частности, максимально прочного соединения стоек с горными породами, ригелиями, а также максимальной жесткости горизонтальной поверхности рамы. Проанализированы особенности геологического катаклизма в Московском районе.

Приведены результаты сейсмических исследований земной коры Донбасса, проанализированы особенности ее глубинного строения. Приведена литолого-стратиграфическая характеристика вскрытого комплекса пород. Предложена методика оценки ресурсов метана угольной толщи региона. Дан прогноз перспектив нефтегазоносности района.

Розглянуто наукові засади техногенно-екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ, а також фундаментальні властивості природно-техногенних геосистем. Визначено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів у різних типах геологічного середовища та техногенного навантаження на нього. Запропоновано методику оцінки інженерного ризику території розвитку небезпечних геологічних процесів з його нормуванням та параметризацією.

Рассмотрены научные основы техногенно-экологической безопасности геологической и смежных сред, а также фундаментальные особенности природно-техногенных геосистем. Определены закономерности развития опасных геологических процессов в различных типах геологической среды и техногенной нагрузки на него. Предложена методика оценки инженерного риска территории развития опасных геологических процессов с его нормированием и параметризацией.

Розглянуто питання сучасної геотектоніки, наведено уявлення щодо складу та будови головних структурних елементів земної кори (континентальних платформ, рухливих поясів і геосинкліналей, епігеосинклінальних та епіплатформних орогенів, рифтів, океанів). Визначено закономірності їх розвитку як геологічної основи металогенічного аналізу та прогнозної оцінки територій. Наведено приклади конкретних геологічних структур.

Рассмотрены вопросы современной геотектоники, приведены представления о составе и строении главных структурных элементов земной коры (континентальных платформ, подвижных поясов и геосинклиналей, эпигеосинклинальных и эпиплатформных орогенов, рифтов, океанов). Определены закономерности их развития как геологические основы метагенического анализа и прогнозной оценки территорий. Приведены примеры конкретных геологических структур.

Розглянуто первинні та вторинні, зумовлені дислокаційними перетвореннями, форми залягання осадових, магматичних, гравітаційних та метаморфічних тіл. Наведено загальні уявлення про природні деформації та механізми дислокаційних перетворень гірських порід і формування дислокаційних структур, системний морфологічний та генетичний опис дислокаційних структур від елементарних до складних та комплексів останніх. Показано принципи якісно-кількісного аналізу дислокаційної тектоніки на структурно-парагенетичній основі, зокрема, на тектонофаціальній.

Рассмотрены первичные и вторичные, обусловленные дислокационными изменениями, формы залегания осадочных, магматических, гравитационных и метаморфических тел. Приведены общие представления о природных деформациях и механизмах дислокационных превращений горных пород и формирование дислокационных структур, системное морфологическое и генетическое описание дислокационных структур от элементарных до сложных и комплексов последних. Показаны принципы качественно-количественного анализа дислокационной тектоники на структурно-парагенетическом основании, в частности, на тектонофациальном.

Приведены результаты геолого-геофизических исследований проблемы комплексного освоения углегазовых месторождений Донецкого бассейна. Рассмотрены вопросы генезиса и развития геоструктуры региона, газоносности каменноугольных образований, определены условия сохранения углеводородных газов. Обоснованы геологические и методические предпосылки поисков промышленных скоплений метана в нетрадиционных местах.

Впервые создана сбалансированная геодинамическая модель строения Южного Донбасса на основе выделения принципиально новых структур пологих надвигов, послойных срывов, чешуй-деплексов, Донецкой коллизионной структуры. Впервые выявлены и частично прослежены восемь зон меланжей и меланжированных пород, шириной до нескольких километров и длиной до десятков километров. Обоснованы проявления будинажа, грязевого вулканизма и диапиризма. Проведена комплексная палинспастическая реконструкция структур Складчатого Донбасса. Приведены научные и практические рекомендации по изучению региона и поискам полезных ископаемых.

Рассмотрены состав и структура земной коры и верхней мантии Украины, изложена адвекционно-полиморфная гипотеза глубинных процессов. Предложены конкретные модели происходящих данных процессов в тектоносфере Днепровско-Донецкой впадины, Донбасса, Скифской плиты, Западно-Черноморской впадины, Карпатского региона, некоторых районов украинского щита. Предложен сравнительный анализ прогнозируемых данной гипотезой тектонических и математических явлений с известными согласно имеющихся геолого-геофизических данных. Установлена количественная согласованность прогнозируемых и наблюдаемых геологических явлений и физических полей.