Запропоновано методику оцінки ролі стабільних ізотопів у подійній стратиграфії. Висвітлено питання вивчення розрізу венду України як можливого еталону передкембрійської геологічної системи. Розглянуто історію геологічного розвитку про-Карпат протягом ордовицького періоду. Наведено еколого-фаціальний аналіз юрських відкладів пенінської зони Українських Карпат, а також екологічний аналіз фауни дрібних ссавців Придніпров'я в період пізнього плейстоцену та голоцену. Подано удосконалену стратиграфічну схему міоцену Передкарпаття.

Предложена методика оценки роли стабильных изотопов в стратиграфии событий. Освещены вопросы изучения разреза венда Украины как возможного эталона предкембрийской геологической системы. Рассмотрена история геологического развития про-Карпат на протяжении ордовицкого периода. Приведены эколого-фациальный анализ юрских отложений пенинской зоны Украинских Карпат, а также экологический анализ фауны мелких млекопитающих Приднепровья в период позднего плейстоцена и голоцена. Дана усовершенствованная стратиграфическая схема миоцена Предкарпатья.

Наведено дані про розвиток палеопалінологічного напряму палеоботанічних досліджень в Україні у ХХ ст. Розглянуто питання висвітлення проблеми реконструкції основних змін у складі рослинного покриву України протягом плейстоцену в працях О. Т. Артюшенко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3" + Т4(237УКР)24

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Філогеографія - популярний сучасний напрям досліджень, який поєднує методи та підходи молекулярної філогенетики, популяційної екології, палеобіології, систематики та інших біологічних та геолого-географічних наук. Проаналізовано та узагальнено матеріали з філогеографії деяких, переважно деревних, судинних рослин Європи. Розглянуто проблеми та перспективи використання сучасних даних філогеографії для палеоботанічних та палеогеографічних реконструкцій квартеру. Висвітлено роль філогеографії у процесі вирішення актуальних питань історичної філогеографії, зокрема проблеми реліктів та рефугіумів. Різноманітна флора судинних рослин України має у своєму складі численні реліктові, ендемічні та інші важливі таксони (сконцентровані переважно у Карпатах, Криму, на Волино-Поділлі та інших територіях), які є перспективними для застосування методів філогеографії. Філогеографічний підхід створює надійну основу для реконструкції історії формування європейської біоти в комплексі з традиційними палеоботанічними та екологічними дослідженнями.

Доказано присутствие джарлеита как основного минерала меди на Картамышском рудопроявлении меди Бахмутской котловины. Выполнен его рентгеноструктурный анализ, приведены рентгенометрическая характеристика и параметры элементарной ячейки, исследованы структуры травления, основные из которых - ортогональная, плитчатая, сетчатая. Выявлены серая и голубовато-серая разновидности джарлеита. Голубая разновидность - джарлеит с шагреневой структурой травления. Формы выделения одной цветовой разновидности в другой обычно пятнистые, реже в виде ламелей, пламене-, прожилковидные.

Уперше узагальнено відомості про участь пилку дуба у складі палінологічних характеристик відкладів пізнього плейстоцену рівнинної частини України. Аналіз вмісту пилку дуба проведено як на рівні флористичних графіків (20 розрізів), так і спорово-пилкових діаграм (30 розрізів). Одержані дані вказують на відсутність пилку дуба у складі спорово-пилкових спектрів із відкладів максимуму останнього зледеніння (18 - 20 тис р. тому). Зроблено висновок про те, що дуб, очевидно, не брав у той період участі в формуванні рослинного покриву рівнинної частини України.

Монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділено єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату Закарпаття з раннього баденію до раннього сармату. Виявлено корінну перебудову в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів у кінці раннього сармату. Реконструйовано кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для визначення та реконструкції температур однорічного циклу застосовано модернізований тригонометричний поліном.

За результатами аналізу спорово-пилкових комплексів проведено фітостратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини, в яких виділено сім палінозон: дві у баремських відкладах - Cicatricosisporites - Classopollis - Protopinus, Pilosisporites - Ginkgoaceae - Clavatipollenites; дві у аптських - Clavifera triplex - Pinaceae - Liliacidites, Murosporoides floridus - Cedripites - Eucommiidites; три у альбських - Pinuspollenites - Murosporoides chlonova - Palmidites, Gleichenidites rara - Murosporoides rovninae - Retitricolpites, gleicheniidites senonicus - Pinaceae - Tricolporopollenites. За замінами у систематичному складі та співвідношенні спор і пилку різних екологічних угруповань рослин баремський спорово-пилковий комплекс Причорноморської западини вперше поділено на два підкомплекси, аптський - на два, альбський - на три підкомплекси. Склад виділених підкомплексів відображає етапи розвитку ранньокрейдової флори: ранньо- та пізньобаремський, ранньо- та пізньоаптський, ранньо-, середньо- та пізньоальбський. Вперше для Причорноморської западини за палінологічними даними реконструйовано рослинність та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань впродовж ранньої крейди. Виявлено, що в складі флори поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Зазначено, що клімат змінювався від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті до помірно-вологого субтропічного в альбі. Описано ландшафтні реконструкції для території Причорноморської западини в баремський, аптський та альбський часи.

Представлено все разнообразие палеогеновых цист динофлагеллат обширной территории бывшего СССР. Приведены краткий обзор строения клетки, жизненного цикла и экологии современных динофлагеллат, а также детальное строение и морфология ископаемых диноцист, принципы их классификации, методика извлечения из породы. Описаны новые виды и уточнены диагнозы известных таксонов. Показано стратиграфическое значение диноциста для расчленения и корреляции палеогена. Составлена таблица их вертикального распределения от нижнего палеоцена до нижнего миоцена. Охарактеризованы зональные подразделения по диноцистам палеогена Украины и России.

Охарактеризовано одне з найбагатших місцезнаходжень міоценової флори Закарпаття, яке розташоване у Солотвинській частині Закарпатського внутрішнього прогину (на території с. Велика Уголька) та датуються верхнім баденієм. Визначено й описано 78 видів викопних рослин, які належать до 55-ти родів з 37-ми родин. Виявлено зміну комплексів флори в інтервалі верхнього баденію. Проведено порівняння з неогеновими флорами суміжних країн і з окремими флорами віддалених територій. Зазначено, що досліджена флора найбільш повно характеризує пізньобаденську флору Паратетісу.

Охарактеризовано одно из наиболее багатых местонахождений миоценовой флоры Закарпатья, расположенное в Солотвинской части Закарпатского внутреннего прогиба (на территории с. Большая Уголька) и датирующееся верхним бадением. Определены и описаны 78 видов ископаемых растений, принадлежащих к 55-ти родам из 37-ми семейств. Выявлено изменение комплексов флоры в интервале верхнего бадения. Проведено сравнение с неогеновыми флорами смежных стран и отдельными флорами удаленных территорий. Отмечено, что исследованная флора наиболее характеризует позднебаденскую флору Паратетиса.

Наведено перші результати палінологічних та радіовуглецевих досліджень відкладів пізнього голоцену сфагнового болота Мішок, розташованого на території Регіонального ландшафтного парку "Надсянський". Встановлено склад колективної викопної палінофлори, яка налічує 109 таксонів різного рівня (3 порядки, 45 родин, 21 рід та 43 види). Вперше реконструйовано детальну картину природних та антропогенних змін рослинного покриву на дослідженій території за останні 500 років.

Узагальнено результати палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену-голоцену та реконструйовано цілісну картину змін рослинного покриву та клімату рівнинної частини України. Одержані дані розглянуто в контексті розробки проблеми реліктів, їх можливих рефугіумів та ролі постгляціальних міграцій у формуванні сучасної флори та рослинності України. Вперше на прикладі модельних територій (Волино-Поділля та Пониззя річок степової зони) наведено детальне палеоботанічне обгрунтування неможливості існування на території рівнинної України первинних рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори впродовж максимуму останного (валдайського, вюрмського) зледеніння ( LGM - Last Glacial Maximum). Зазначено, що нові палінологічні дані, разом з результатами критичного аналізу матеріалів попередніх досліджень, підтверджують та значно уточнюють класичні гляціалістичні концепції розвитку флори рівнинної частини України у пізньому плейстоценіголоцені, добре узгоджуються з сучасними молекулярно-філогенетичними даними і не суперечать науково обгрунтованим палеогеографічним, палеокліматичним і палеоекологічним сценаріям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3"(45УКР3) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152 "072.3" (4УКР3)

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено нові детальні палінологічні характеристики відкладів голоцену розрізу Карпилівка. Досліджено загальний склад викопної палінофлори, який налічує 103 таксони різного рангу. Обгрунтовано як природні, так і антропогенні зміни у складі рослинності правобережної частини лісостепової зони України. Встановлено, що перші сліди господарської діяльності людини поблизу розрізу Карпилівка за палінологічними даними фіксуються з AT-3 часу голоцену.

На підставі аналізу розвитку пекоптерисової рослинної формації касимовського віку в Донбасі запропоновано деталізацію стратиграфічного розчленування касимовського ярусу.

На підставі вивчення викопних рослин суміжні відклади карбону та пермі Донецького басейну росподілено на комплексні флористичні зони та декілька типів зон за папоротями і птеридоспермами: зони сумісного поширення, інтервал-зони та зони масового поширення. Описано чотири комплексні зони. Розглянуто питання детальності розчленування суміжних відкладів карбону та пермі різними типами фітостратиграфічних зон і використання зон для аналізу розвитку рослинного покриву.

Приведена флористическая и климатическая характеристики раннего, среднего и позднего эоцена на территории Украинского щита и примыкающих к нему территорий. Рассчитаны количественные климатические параметры. Сопоставлены морские и континентальные отложения нижнего, среднего и верхнего эоцена по результатам спорово-пыльцевых исследований.

Приведено стратиграфическое расчленение вендских отложений Волыни. Выполнены микропалеофитологические исследования пород волынской, могилев-подольской и каниловской серий. Показана возможность уточнения стратиграфической схемы по результатам палеонтологических исследований.

Результати палінологічного аналізу субаеральних осадків розрізу Polanow Dolny дозволили відновити характер і склад рослинного покриву даної території, визначити загальні риси відбитої в них рослинної сукцесії протягом останнього інтергляціал-гляціального циклу. Одержано нову інформацію про локальні особливості рослинного покриву південно-східної Польщі. Встановлено, що в даному регіоні деревні угруповання зберігалися впродовж усього циклу.