Представлена характеристика бриофлоры степной зоны Европы на фоне антропогенного прессинга на природу. Приведена история изучения мохообразных, проанализирована таксономическая, эволюционно-географическая, биоморфологическая, экологическая и ценотическая структура бриофлоры. Рассмотрены основные этапы истории формирования бриофлоры, изменения бриофлоры под антропогенным воздействием. Показано, что для охраны редких видов созданы 8 заказников, а на 19 заказников и 2 национальных парка подготовлены материалы.

Наведено загальні положення з анатомії покритонасінних рослин, розглянуто основні компоненти будови рослинної клітини, у т.ч. цитоплазму, пластиди, рибосоми, лізосоми, мітохондрії, вакуолі тощо. Представлено характеристику тканин цього відділу рослинного світу (твірних, покривних, механічних, основних, провідних та видільних). Особливу увагу приділено анатомії та морфології вегетативних та генеративних органів рослин.

На основі вивчення мікрофлори заповідника наведено матеріали про систематичний склад базидіальних макроміцетів. Визначено 139 видів макроміцетів, наведено результати фенологічних спостережень і розподіл макроміцетів за еколого-біологічними групами.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Представлен анализ видового состава мучнисторосяных грибов (Erysiphales, Ascomycota) Горного Крыма. Приведены дополнительные сведения об их распространении на территории данной природной зоны.

Рассказано о проведенном в 2001 г. очередном съезде Украинского ботанического общества. Рассмотрены проблемы, идеи и подходы современной ботаники. Наибольшее внимание уделено вопросам применения достижений современной геномики и генной инженерии в исследованиях систематиков и флористов.

Наведено стислий огляд розвитку ботанічної науки. Детально розглянуто структурну систему ядра, оболонку рослинної клітини, мітоз, амітоз і мейоз. Окремі розділи присвячено морфологічній та анатомічній будові вегетативних органів, відтворенню та розмноженню рослин, а також еколого-морфологічній класифікації життєвих форм. Апробовано сучасні біологічні, типологічні та допоміжні (математичний, морфологічний, анатомічний, палеоботанічний, ембріологічний, географічний, біохімічний, експериментальний, гібридологічний, тератологічний, серодіагностичний, а також ентомологічний) методи систематики рослин.

Викладено відомості про ліхенофільні, септорієві та пукцинієві гриби України, загальні дані щодо їх морфології, біології, екології та систематики, обговорено історію їх вивчення в Україні. Вказано поширення в Україні кожного таксону ліхенофільних грибів, посилання на літературні джерела, для деяких видів - синоніми. Зроблено нові комбінації та запропоновано нові назви септорієвих грибів.

Исследованы изменения в параметрах люминесценции культур микроводорослей, растущих при наличии и отсутствии в среде органических питательных веществ. Показано, что под влиянием РОВ гидролизата у исследованных видов микроводорослей снижалась люминесценция хлорофилла, а люминесценция компонентов гетеротрофного энергообеспечения клетки возрастала. Анализ динамики соотношения люминесценции хлорофилла и окисленных флавопротеинов позволяет судить о типе питания в культуре микроводорослей.

Методами пульс-електрофорезу та гель-електрофорезу досліджено характер деградації ДНК клітин насіння люпину, яке сформувалось за умов 10-кілометрової зони відчуження ЧАЕС і зазнало впливу прискореного старіння протягом 3 - 20 діб. Показано, що в такому насінні спостерігається впорядковане високомолекулярне розщеплення ДНК на фрагменти розмірами 50 - 60 та 300 тис. пар нуклеотидів. Характер розщеплення ДНК залежить від тривалості прискореного старіння, а наслідки хронічного опромінення викликають часові зсуви спостережених ефектів. Встановлено факт деградації ДНК на низькомолекулярні фрагменти, розмірами менші за 10 тис. пар нуклеотидів у клітинах насіння люпину з цієї зони, що зазнало прискореного старіння та було додатково опромінено дозами до 100 Гр. Обговорено можливе значення активної клітинної відповіді в реакціях на пошкоджуючі впливи.

Досліджували вплив емістиму та інших регуляторів росту на калюсоутворення і морфогенез ізольованих тканин кукурудзи. Первинну калюсну тканину одержували на середовищі Мурасіге-Скуга з додаванням різних регуляторів росту рослин. В умовах культури виявлено здатність емістиму, поряд з відомими регуляторами росту, індукувати органогенез в калюсній тканині кукурудзи.

На территории Нижнеднепровских песков (Херсонская и Николаевская области Украины) в составе сообществ природной и синантропной растительности выявлено 198 видов аскомицетов, относящихся к 92 родам, 34 семействам, 18 порядкам. Рассмотрено распределение выявленных видов по растительным сообществам основных типов растительности. Наибольшее количество аскомицетов отмечено в степных (81 вид), синантропных (79), лесных ценозах (74 вида). Проведено сравнение видовых спектров аскомицетов разных растительных сообществ с использованием методов кластерного анализа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6е

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто природні умови України та її ботаніко-географічне районування. Детально проаналізовано історію інтродукції та культури деревних рослин. Подано ботанічний опис понад 350 видів і форм дерев та кущів голонасінних, а також аналітичний ключ для визначення родин, родів і видів. В описах видів зазначено їх латинські назви, життєві форми, розміри, природний ареал, місця виявлення культури.

Наведено всебічну характеристику покритонасінних деревних і чагарникових аборигенних видів України та найважливіших культивованих екзотів. Визначено відмінності покритонасінних від інших рослин. Запропоновано таблицю, у якій наведено порівняльну оцінку деревини деяких покритонасінних деревних порід і чагарників за фізико-механічними властивостями.

Визначено еволюцію типів матки, виявлено фактори,що її обумовлюють, встановлено біологічну закономірність переходу таксонів від одного типу матки до іншого. Виявлено комплекс таксономічної подібності та видової відмінності взаємозв'язку статевих органів та на морфофункціональному рівні доказано, що видове різноманіття структур шийки матки та статевого члену у ссавців є механізмом репродуктивної ізоляції. Доповнено та вдосконалено класифікацію типів маток ссавців.

Исследованы динамические процессы в популяциях разных видов Potentilla L., произрастающих на осушенных площадях Волынского Полесья. Эксплеренты P. anserina L. и P. reptans L. активно распространяются на мелиорированных площадях. Патиенты P. alba L. и P. argentea L. не испытывают в результате осушения значительных изменений. Однако наиболее ценный в сырьевом отношении P. erecta (L.) Raeusch. быстро выпадает из состава новых сообществ, а его урожайность снижается примерно в 5 раз.

Досліджено вплив абсцизової кислоти на виживання рослин озимого жита і гороху за дії гербіциду диквату. Спочатку рослини вирощували на розчинах кислоти (дослід) і на дистильованій воді (контроль), а потім - на розчині гербіциду. Встановлено, що рослини, вирощені на розчині абсцизової кислоти, усихали на 48 - 96 год пізніше, ніж контрольні. Зроблено висновок, що захисна дія зазначеної кислоти зумовлена її антиоксидантними властивостями.

Досліджено рецепторну здатність рослинних лектинів і бактеріальних екзополісахаридів (ЕПС). Встановлено, що як лектини бобових рослин, так і ЕПС бульбочкових бактерій є молекулярними рецепторами симбіонтів, специфічність взаємодії яких забезпечує ранній етап формування бульбочки та залежить від ступеня гомологічності штаму ризобій до певної рослини-господаря.

Вивчено умови проростання спор вищих базидіальних грибів у культурі. Наведено дані про вплив деяких мінеральних солей, вітамінів та джерел вуглецю на проростання базидіоспор. З'ясовано оптимальні умови для одержання моноспорових культур з окремих пророслих базидіоспор.