Досліджено алкілювання метанолу ізобутиленом з метою одержання метил-трет-бутилового ефіру - екологічно чистого, високооктанового компонента для автомобільного бензину різних марок. Вперше як каталізатор процесу застосовано природний цеоліт - клиноптилоліт карпатського походження Сокирницького родовища. Вивчено вплив способу модифікування вживаного каталізатора на основні параметри реакції.

Як каталізатор одержання високооктанового компонента бензинів трет-бутилетилового етеру взаємодією етилового спирту та ізобутилену досліджено природний цеоліт - кліноптилоліт карпатського походження Сокирницького родовища, модифікований різними методами: оброблений розчином хлоридної кислоти за кімнатної температури і кип'ятіння, прожарений, а також прокип'ячений з розчином хлоридної кислоти, а потім прожарений. Зазначено, що найефективнішим каталізатором є прожарений кліноптилоліт.

В качестве катализатора получения высокооктанового компонента бензинов трет-бутилэтилового этера взаимодействием этилового спирта и изобутилена исследовано природный цеолит - клиноптилолит карпатского происхождения Сокирницкого месторождения, модифицированный различными методами: обработанный раствором хлоридной кислоты при комнатной температуре и кипячении, прожаренный, а также прокипяченный с раствором хлоридной кислоти, а потом прожаренный. Самим эффективным катализатором оказался прожаренный клиноптилолит.

As a catalyst of the production of the high-octane component of petrols: tert-butyl ethyl ether by the interaction between ethyl alcohol and isobutylene the natural zeolite- clinoptylolite of Sokyrnytske deposit, modified by such different methods as a treatment by chloride acid solution at ambient temperature , boiling in chloric acid solution, and then annealed has been investigated. It has turned out that annealed clinoptylolite is the most efficient catalyst.

Описано процес гідрування бензол-толуол-ксилольної фракції коксохімічного виробництва для одержання екологічно чистого високооктанового компонента автомобільних бензинів. На підставі результатів досліджень рекомендовано оптимальні умови проведення процесу.

Описано процеси гідрування бензол-толуол-ксилольної фракції коксохімічного виробництва та фракції бензину процесу реформінгу. На підставі одержаних результатів досліджень рекомендовано оптимальні умови процесів для одержання високооктанових компонентів автомобільних бензинів з покращеними екологічними показниками.

Рассмотрена взаимосвязь потерь от испарения и кондиционности автомобильных бензинов. Представлены результаты исследований современных бензинов. Установлено, что испарение приводит к увеличению в составе бензина концентрации тяжелых углеводородов, которые при превышении допустимых концентраций отрицательно влияют на его качество и эксплуатационные свойства.

Наведено результати експериментальних досліджень щодо впливу введення поверхнево-активних речовин до різних типів автомобільних бензинів з метою запобігання виділення з них води або льоду. Запропоновано варіанти використання обводнених бензинів та бензинів, що містять біоетанол.

Запропоновано концепцію ідентифікації автомобільних бензинів, що забезпечує оперативність контролю. Сформовано вимоги до базових зразків та описано практичну реалізацію ідентифікації автомобільних бензинів.

Вперше систематично досліджено сорбцію парів автомобільного бензину на синтезованому з вітчизняної сировини кремнійорганічному адсорбенті під умовною назвою "Креосорб". Встановлено вплив гідрофобізації поверхні сорбенту типу "Креосорб" на зменшення впливу полярності адсорбенту під час адсорбції ароматичних і полярних сполук. Показано, що використання синтезованого адсорбенту дозволяє здійснювати процес адсорбції - десорбції парів бензину за регенеративною схемою. З використанням одержаних залежностей сорбційної здатності сорбенту типу "Креосорб" від характеристик поверхні розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності сорбційної технології запобігання втратам бензинів від випаровування на автозаправних станціях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л542.22-44

Рубрики:

Виробництво високооктанових авіаційних і автомобільних бензинів

Шифр НБУВ: Ж70861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зміну властивостей бензину А-92, обробленого озоном різної дози, для зменшення токсичності відпрацьованих газів двигуна ГАЗ-3110. Надано рекомендації щодо використання озону для підвищення паливної економічності та екологічності автомобіля.

Апробовано методику оцінки та прогнозування фізичної стабільності автомобільних бензинів. Надано результати випробувань сучасних автомобільних бензинів. Доведено раціональність використання показника заломлення для визначення величини втрат бензину від випарування. Проведено перевірку методики. Наведено рекомендації щодо її використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л542.223

Рубрики:

Регенеративний каталітичний крекінг газойлей для одержання олефінових бензинів (сайкловершн)

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л542.22 + О33-082 н6

Рубрики:

Виробництво високооктанових авіаційних і автомобільних бензинів

Автомобілі. Автомобілебудування

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше математичну модель реакторного блоку каталітичного риформінгу реалізовано у вигляді системи кінетичних моделей з індивідуальними настроювальними коефіцієнтами, які враховують властивості реакційної суміші й активність каталізатора в кожному реакторі та збільшують адекватність математичного опису процесу. Вперше розроблено ітераційно-нейромережевий спосіб ідентифікації, що мінімізує час пошуку настроювальних коефіцієнтів математичної моделі процесу каталітичного риформінгу за рахунок використання нейронної мережі для компенсації кроків пошукового ітераційного алгоритму. Вперше розроблено спосіб розрахунку оптимального розподілу температур реакційної суміші на входах реакторного блоку каталітичного риформінгу в залежності від ароматизації сировини та чутливості процесу за каналом керування температурою. Розроблено спосіб керування процесом каталітичного риформінгу шляхом оптимального розподілу температур на входах першого та другого реакторів за постійного граничного значення решти керувальних впливів.

Сьогодні спостерігається постійне розширення транспортного сектора. І , як наслідок, - постійне підвищення рівня забрудненості навколишнього середовища шкідливими вуглеводневими викидами автомобільного транспорту. Це стало причиною підвищення європейських вимог як до якості палива, що використовується, так і до норм викидів пари нафтопродуктів в атмосферу. Основними джерелами небезпечних викидів є: викиди вуглеводневої пари палива під час транспортування, зберігання, виконання різних технологічних операцій і викиди продуктів згоряння палива. Рівень екологічності автомобіля прямо залежить від якості використовуваного палива. Досліджено взаємозв'язок втрат від випаровування автомобільних бензинів і можливих негативних змін його фізико-хімічних, експлуатаційних і екологічних характеристик. Використано стандартні методи контролю якості автомобільних бензинів і монографічний метод. Розглянуто взаємозв'язок втрат від випаровування і кондиційності бензинів. Наведено результати дослідження зміни фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей автомобільного бензину внаслідок випаровування. У ході аналізу одержаних результатів встановлено залежність кондиційності автомобільного бензину від кількісних втрат від випаровування. Рішення важливої еколого-енергетичної проблеми завдяки запобіганню втрати автомобільного бензину від випаровування. На об'єктах сфери нафтопродуктозабезпечення необхідно обов'язково використовувати сучасні засоби запобігання втрат автомобільних бензинів від випаровування з метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище як в результаті викидів шкідливих вуглеводневих парів автомобільних бензинів (у разі зберігання, транспортування та виконання технологічних операцій), так і в результаті використання палива, яке зазнало негативних змін якості внаслідок випаровування.

Розглянуто сучасний стан нормативно-технічного регулювання у сфері авіапаливозабезпеченя. Наведено основні принципи підходу до нормативно-технічного регулювання у країнах ЄС, а також у інших розвинених країнах. Розглянуто основні нормативні документи, що визначають вимоги до якості авіаційних бензинів та палив для реактивних двигунів. Приділено увагу проблемі невизнання багатьма провідними державами аваційних палив українського виробництва у зв'язку з деякою невідповідністю вимог до якості палив вітчизняних та міжнародних стандартів. Розглянуто документи, що регулюють відносини у сфері авіапаливозабезпечення, які було покладено в основу розроблюваного регламенту. Представлено розділи технічного регламенту та розглянуто основний їх зміст. Зроблено висновки про доцільність розроблення технічного регламенту, а також про позитивні наслідки його впровадження в Україні.

Запропоновано модернізовану систему керування процесом каталітичного крекінгу вакуумного газойлю аерозольним нанокаталізом, що забезпечує максимальний вихід високоякісних бензинових і дизельних фракцій. Удосконалена система керування забезпечує формування керуючих впливів на основі інформації про зміну температури процесу, частоти вібрації реактора та витрат реагентів. Технологія АНК має суттєві переваги перед іншими, так як дозволяє значно збільшити швидкість реакції у розрахунку до масової витрати каталізатора, суттєве зменшення його кількості та енергозатрат тощо. У даний час основним напрямком досягнення високої інтенсифікації процесу каталітичного крекінгу є роботи пов'язані з модернізацією системи автоматизації реактора, спрощення його конструкції, вибору каталізатора та його геометричних характеристик, методів підготовки каталізатора а також принципів контактування каталізатора з вуглеводневими парами. Якщо фізико-хімічні характеристики процесу крекінгу, як правило, є заданими попередніми технологічними процесами перероблення нафтопродуктів, то головними питаннями в процесі каталітичного крекінгу є наступні: принципи та способи контактування каталізатора з вторинною вуглеводною сировиною, системи забезпечення активності каталізатора за час перебування його в реакторі, оптимальний режим його роботи та ін. Отже, актуальною є задача модернізація існуючої системи автоматизації керування процесом каталітичного крекінгу, розробки методів оптимального керування, які забезпечують одержання високоякісних бензинових і дизельних фракцій за умов невизначеності параметрів.

Принципово важливим є розв'язання проблеми підвищення експлуатаційних властивостей палив з одночасним збереженням або ж покращанням їх екологічних характеристик. Проаналізовано можливі способи обробки автомобільного бензину, з метою підвищення октанового числа. Визначено, що кавітаційна обробка є перспективним та ефективним способом впливу на антидетонаційні властивості автомобільних бензинів. Наведено результати дослідження впливу кавітаційної обробки автомобільного бензину марки А-92 на його октанове число. Встановлено оптимальні робочі параметри, за яких досягається покращання підвищення октанового числа бензину. Встановлено, що під час кавітаційної обробки збільшення октанового числа спостерігається на початковому етапі обробки. Збільшення часу кавітаційної обробки проб бензину А-92 негативно впливає на величину октанового числа, що призводить до помутніння проб з подальшим випадом осаду чорного кольору. Також наведено результати дослідження фізичної стабільності автомобільного бензину після обробки кавітацією.

Проаналізовано екологічні властивості компонентів авіаційних бензинів та обгрунтовано їх оптимальний компонентний склад для забезпечення достатніх експлуатаційних та екологічних властивостей. Під час дослідження розглянуто техногенний вплив процесів видобування та переробки нафти. Розглянуто процес переробки нафтової сировини та виробництва авіаційних бензинів. У представленій статті наведено екологічні властивості традиційних та альтернативних авіаційних бензинів. Показано вплив індивідуальних вуглеводневих компонентів, що містяться у бензинах на їх екологічні властивості, а також рівень токсичності вуглеводневих компонентів. Встановлено, що із зменшенням вмісту ароматичних вуглеводнів у складі бензинів, насичуючи їх оксигенатами, можна покращити склад авіаційних бензинів. Це допоможе зменшити рівні утворення оксиду вуглецю та неспалених вуглеводнів під час згорання. Показано, що зі збільшенням октанового числа концентрація токсичних газів у вихлопі зменшується, чим поліпшуються екологічні властивості. Використання біопалива веде до покращення екологічних характеристик. Розроблено та проаналізовано порівняльну характеристику фізико-хімічних властивостей традиційних автомобільних та авіаційних бензинів та деяких оксигенатів, таких як метанол, етанол та бутанол, а також водень. Показано, що додавання оксигенатів, зокрема етанолу до складу авіаційного бензину допомагає підвищити його октанове число, таким чином справляючи позитивний ефект на експлуатаційні властивості поршневих авіаційних двигунів, а також поліпшуючи склад відпрацьованих газів у результаті згорання авіаційного бензину. Запропоновано оптимальний вміст етанольного оксигенату у складі авіаційного бензину - 25 %. У результаті роботи зроблено висновок, що застосування оксигенатів поліпшує екологічні характеристики альтернативних авіаційних бензинів. Це також поліпшує експлуатаційні властивості авіаційних бензинів та мінімізує вплив авіаційної галузі на довкілля.

Детонационная стойкость (ДС) бензинов оценивается октановыми числами (ОЧ), которые определяются на специальных моторных установках. Методы определения ОЧ стандартизованы и используются при паспортизации бензинов, в арбитражных и других случаях. Однако они трудоемки и дороги. Поэтому для исследовательских целей создано большое количество экспресс-методов, основанных на определении физических параметров бензина, коррелирующих с их ДС. До недавнего времени эти методы использовались достаточно широко и давали неплохие результаты, однако многокомпонентность состава современных бензинов затрудняет их применение. Кроме того, эффект от введения в бензины антидетонационных присадок (АДП) при этом часто остается незамеченным. Описаны принцип и метод оценки ДС бензинов на основании изучения процессов их предпламенных превращений. Разработан реактор, в котором созданы условия, необходимые для возникновения реакции холоднопламенного окисления, и с его помощью проведен ряд исследований наиболее распространенных на сегодня АДП. Разработан экспериментальный образец прибора ОК-2М для определения ДС автомобильных бензинов, приведена его структурная схема и описан принцип работы. Определены зависимости ДС бензинов от температуры и времени реакций их холоднопламенного окисления. В качестве примера приведены в графическом виде зависимости температуры в реакторе от времени, прошедшего с момента впрыска пробы, полученные для бензинов с разными значениями ОЧ моторных и ОЧ исследовательских. Приведены экспериментальные данные и технические возможности разработанного способа и устройства для оценки ДС товарных бензинов. Определены методики распределения ДС топлив по параметрам реакции окисления углеводородов. Полученные результаты подтверждены исследованиями с помощью арбитражных методов. В отличие от других экспресс-методов, описанный метод позволяет оценить детонационные свойства топлив, изготовленных с применением антидетонаторов.