Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.91 + Н626.102.91

Рубрики:

Жаростійкий, вогнетривкий бетон

Технологія виробництва жаростійкого (вогнетривкого) бетону

Шифр НБУВ: ВА706417 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив поліпропіленової фібри двох видів, наповнювача - меленого піску, Щ/П суміші та кількості цементу на властивості дрібнозернистого бетону для гідротехнічних споруд. Розроблено оптимальні склади модифікованих фібробетонів підвищеної міцності, водонепроникності, морозостійкості (до F600) і тріщиностійкості. Показано, що за рахунок застосування дисперсного армування морозостійкість композиту підвищується на 100-150 циклів, за умов введеня наповнювача на 100 циклів. Отримано патент на бетонну суміш з наповнювачем (меленим піском) і полімерною фіброю.

Проаналізовано вплив середовища на суднобудівельні бетони у процесі експлуатації. Доведено, що довговічність бетону конструкцій тонкостінних плавучих і гідротехнічних споруд, які працюють за умов градієнтів вологості, температури, тиску та солоності, визначається для підводної частини споруди водонепроникністю, а для надводної - морозостійкістю. Показано, що зменшити градієнти локальних знакозмінних деформацій можливо за рахунок створення структури з капілярами близького розміру за умов зменшення загальної пористості шляхом введення комплексних модифікаторів, що складаються з пластифікаторів, кольматувальних домішок і наповнювачів. Перерозподілити деформації за об'ємом конструкції дозволяє армуання матеріалу не схильною до корозії фіброю. Відзначено, що застосування комплексних модифікаторів і наповнювача зменшує відкриту пориститість на 10 - 20 % і середній розмір пор у 1,5 - 2 раза, що підвищує водонепроникність у 1,5 - 2 раза та морозостійкість на 150 - 200 циклів у морській воді. Одержано та впроваджено дрібнозернисті модифіковані бетони та фібробетони підвищеної довговічності. Розроблено методи прискореного визначення морозостійкості та корозійної стійкості суднобудівного бетону за зміною його пошкодженості.

Удосконалено технологію влаштування бетонної підлоги, яка дисперсно-армована полімерною фіброю, шляхом використання замість дорогих готових сухих сумішей бетонних сумішей спеціально підібраного складу, що виготовляються на будівельному майданчику за розробленим технологічним регламентом. Наведено результати проведених експериментально-теоретичних досліджень впливу способів приготування дисперсно-армованих бетонних сумішей на експлуатаційно-технологічні показники. За результатами лабораторних досліджень визначено вплив технології приготування на технологічні показники дисперсно-армованих бетонних сумішей і експлуатаційні властивості одержаних на їх основі бетонів. Здійснено виробничі дослідження та розроблено пропозиції та рекомендації щодо приготування дисперсно-армованих бетонних сумішей на будівельному майданчику та їх укладання під час улаштування бетонних підлог.

Розроблено склади ефективних дрібнозернистих безусадних бетонів на чавунних заповнювачах для захисту від іонізуючого випромінювання (ІВ). Досліджено їх властивості. Обгрунтовано й підтвержено можливість одержання ефективних стійких до довготривалої дії нейтронного та гамма-випромінювання, радіаційнозахисних дрібнозернистих безусадних бетонів, що вміщують високоосновні гідросульфоферити кальцію. Встановлено, що формування в цементному камені добре закристалізованих гідратів типу AFm- та AFt-фаз, що втрачають зв'язану воду за підвищенних температур, призводить до підвищення стійкості бетонів до довготривалої дії ІВ. Доведено, що застосування демпфірувальних домішок у складі в'яжучого підвищує стійкість бетонів до довготривалоії дії ІВ. Встановлено закономірності фізико-механічних властивостей дрібнозернистих бетонів від дії технологічних факторів.

Удосконалено проведення бетонних робіт за від'ємних температур із застосуванням ефективних бетонів з комплексною протиморозною добавкою на основі роданідів і тіосульфатів натрію. Встановлено, що введення у бетонну суміш водорозчинних лужних солей натрію у сукупності з електролітом та ефективним суперпластифікатором, сприятиме створенню рухливих бетонних сумішей з низьким В/Ц та інтенсифікації процесу твердіння бетону за умов низьких температур. Показано, що внаслідок цього утворюються сполуки у вигляді твердих розчинів типу високоосновних гідроалюмоферитів кальцію з вмістом сульфатів, нітритів або роданідів кальцію. З'ясовано, що вони сприятимуть одержанню морозостійких бетонів з необхідними поліпшеними характеристиками, одночасно забезпечуючи наявність у пасивному стані сталі через утворення відповідних захисних плівок навколо стрижнів арматури.

Встановлено, що за взаємодії у процесі структурування гідратувальної електропровідної матриці у вигляді фосфогіпсового в'яжучого з частинками полідисперсної суміші рентгенозахисного наповнювача у вигляді рідкоземельних елементів з наступним закріпленням їх в твердіючий матриці з утворенням міцних фазових контактів, рентгенозахисна конструкція з композиційного рентгенозахисного матеріалу (у порівнянні з показниками відповідно до закону Бугера) послаблює інтенсивність рентгенівського та гамма-випромінювань. Це досягається за рахунок реалізації механізму кристалізації гідратувального в'яжучого, що забезпечує руйнування агломерованих частинок рідкоземельних елементів, за рахунок чого збільшується кількість ультрадисперсної фракції, що, у свою чергу, призводить до збільшення перерізу взаємодії випромінювання з композиційним матеріалом конструкції. Встановлено закономірності зміни рентгенозахисних властивостей конструкцій з композиційним матеріалом на основі фосфогіпсу від технологічних параметрів формування матеріалу. Визначено технологічні параметри, що впливають на механізм взаємодії гідратувального в'яжучого з рідкоземельними та забезпечують послаблення інтенсивності рентгенівського та гамма-випромінювань у низькому та середньому діапазоні енергій у 1,4 - 1,5 раза. Доведено доцільність створення рентгенозахисних конструкцій з композиційного матеріалу на основі фосфогіпсу. Обгрунтовано параметри рентгенозахисної конструкції, а також ефективність її застосування під час захисту від рентгенівського та гамма-випромінювань.

Исследовано влияние диспергирующих добавок "СП-7Мс" и "СП-7Мл" на свойства корундового и шамотного бетонов с содержание CaO более 3 мас. %. Установлено, что лучшие показатели свойств обеспечивает диспергирующая добавка марки "СП-7Мл", вводимая в состав бетонной смеси в количестве 0,4 % от массы цемента. Применение указанной добавки позволяет снизить водопотребность бетонных смесей на 30 % и увеличить их растекаемость в 1,4 - 1,5 раза. Кроме того, наличие добавки "СП-7Мл" в составе корундового и шамотного бетонов обеспечивает повышение предела прочности при сжатии образцов, изготовленных из указанных бетонов, после суточного твердения на воздухе и высокотемпературной обработки в 2,0 - 2,2 и 1,4 - 1,6 раза соответственно и снижение их открытой пористости в 1,1 раза, что в конечном итоге улучшит служебные характеристики футеровок, выполненных с их использованием. Учитывая улучшение показателей свойств бетонных смесей, содержащих диспергирующую добавку "СП-7Мл", последняя, наряду с диспергирующими добавками марок "С-3" и "Геокон G-14", рекомендуется к применению.

Изучена зависимость свойств низкоцементного хромсодержащего корундового бетона марок СКБГХ-1, СКБГХ-2 от вида и количества диспергирующих добавок. Установлена оптимальная диспергирующая добавка - 0,20 % Сastament FS 60 + 0,05 % Сastament VP 95L, обеспечивающая достижение высоких показателей свойств низкоцементного хромсодержащего корундового бетона перечисленных марок. Технология производства бетона этих марок освоена на опытном производстве института. Выпущена опытная партия бетона марки СКБГХ-2, которая поставлена одному из украинских предприятий для проведения промышленных испытаний в службе в рабочем слое футеровки реактора производства техуглерода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.9 + Н626.102.9

Рубрики:

Бетони спеціального призначення

Технологія виробництва бетонів спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты петрографических исследований образцов периклазоуглеродистого бетона и периклазохромитового огнеупора после испытания на шлакоустойчивость. Установлена их практически равная устойчивость к воздействию расплава основного шлака. Периклазоуглеродистый бетон рекомендуется для испытаний в футеровке в зоне шлакового пояса сталеразливочных ковшей, выполненных как из периклазоуглеродистых, так и из периклазохромитовых огнеупоров.

Наведено теоретичне узагальнення та вирішення практичного завдання, що полягає в розробці технології бетону сухого формування підвищеної міцності у разі розтягу, тріщиностійкості, ударної стійкості та довговічності за рахунок оптимізації структури бетону шляхом введення до складу цементної системи маложорстких хімічно активних компонентів, що демпфівують. Спосіб сухого бетонування, за якого суміш в'яжучих і заповнювачів спочатку укладають у форму, ущільнюють і піддають тепловій обробці, попередньо зафіксувавши об'єм відформованого виробу, усуває залежність легкоукладальності бетонної суміші від водопотреби піску та строків тужавіння цементу. Застосування способу сухого формування залізобетонних виробів з компонентами, що демпфівують, дозволяє підвищити експлуатаційні характеристики бетону конструкції. Визначено шляхи підвищення міцності кристалогідратного зростку цементної матриці, що полягають у забезпеченні формування на етапі тверднення структури з розвиненими міцними контактами та підвищеною дисперсністю кристалів, що технологічно проведено шляхом оптимізації режиму тверднення бетону, а також у зниженні величини внутрішніх напружень у структурі цементної матриці, модифікованої маложорсткими компонентами, що демпфівують.

Запропоновано метод опису плину фібробетонної суміші в каналах нових конструкцій змішувальних віброекструдерів. Метод надає можливість здійснювати розрахунки сумарної деформації зсуву в процесі ламінарного конвективного змішування.

Показано можливості підвищення ефективності технології виробництва фібробетону для конструктивних елементів будівель та споруд з використанням ресурсозберігальної технології приготування якісного матеріалу підвищеної міцності, маслостійкості та низької деформівності. Можливість її реалізації дозволила використати фібробетон для різних виробів і конструкцій, в тому числі для улаштування якісної підлоги в цехах металургійних та інших підприємств, заливки заглиблень анкерних пристроїв і підливки під високотехнологічне імпортне устаткування замість дорогих імпортних сумішей. Запропоновано теоретичні основи проектування ресурсозберігальної технології виробництва якісного фібробетону, які дозволили розробити й удосконалити різноманітні технологічні прийоми приготування якісного дисперсно-армованого дрібнозернистого бетону, що характеризується високою однорідністю, щільністю та міцністю за рахунок комплексного використання напружуючого цементу, ефективних способів перемішування компонентів фібробетону та оптимального складу матеріалу. Розроблено рекомендації з підбору складів, технології приготування та виготовлення виробів з дисперсно-армованих бетонів і технологічний регламент на улаштування монолітної підлоги з фібробетону.

Сталефібробетон (СФБ) є різновидом дисперсно-армованого бетону, в якому матрицею є звичайний бетон, який має низьку міцність на розтяг Rbt. З метою покращення показника Rbt в бетонну матрицю вводять армуючи нитки-фібри. Як встановлено проведеними дослідженнями, в зоні контакту "сталева фібра - цементне тісто" виникає шар новоутворень, міцність яких в 2,24 рази перевищує міцність цементного каменю в середині бетону. Відмінна позитивна якість бетону, армованого сталевими фібрами, дала підставу створити нову модель структури СФБ. Аналіз нової моделі дозволяє визначити напрямки технологічних рішень, які сприяють підвищенню міцності СФБ на розтяг. Такими технологічними показниками є наступні: розширення площі контакту "сталева поверхня - цементний камінь", максимально можливе зближення окремих фібр між собою, розташування фібр в напрямку дії зовнішніх зусиль. Використання відомого методичного підходу "спрямоване структуроутворення" дозволило шляхом комплексного вирішення вищезгаданих окремих завдань отримати СФБ з високим показником міцності на розтяг при вигині Rbt = 56,2 МПа.

Наведено характеристику вихідних компонентів, комплекс експериментально-статистичних моделей, що дозволяє прогнозувати властивості реакційно-порошкових бетонів (РПБ) та проектувати їх склади. Увагу приділено особливостям технології виготовлення РПБ, розрахунку складу РПБ з використанням номографічного методу, реакційно-порошковим фібробетонам, реакційно-порошковимі бетонам з дисперсним армуванням сталевими сітками, проектуванню складів реакційно-порошкових фібробетонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н626.102.9 + О311.45-060.646

Рубрики:

Технологія виробництва бетонів спеціального призначення

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: Ж69103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різні аспекти процесу влаштування покриттів нежорсткого типу із дрібноштучних бетонних фігурних елементів мостіння (ФЕМ). Простежено ґенезу вулично-проїжджої мережі в містах Західної Європи та світу з моменту появи покриттів доріг і вулиць із дрібноштучних природних елементів мостіння до сучасної міської інфраструктури благоустрою з бетонних елементів. Розглянуто галузі застосування покриттів із бетонних ФЕМ під час виконання благоустрою міських і промислових територій, а також базові типи покриттів із бетонних ФЕМ під час улаштування автомобільних магістралей, пішохідних зон, промислових майданчиків та інших варіантів застосування бетонної бруківки. Увагу приділено основним чинникам, що впливають на фізико-механічні властивості бетонних ФЕМ, які працюють у складі покриттів нежорсткого типу під дією експлуатаційних навантажень (міцність, старанність, насиченість кольору бетонної поверхні тощо), допустимим відхиленням щодо геометричних розмірів бетонної бруківки та виконання основних шарів дорожнього одягу під покриттями. Наведено декілька найбільш ефективних варіантів проєктів конструкції покриттів із бетонних дрібноштучних ФЕМ у взаємодії з об'єктами міської забудови. Розглянуто питання появи висолів на поверхні бетонних ФЕМ і методи боротьби з їх появою. Подано інформацію щодо вибору технології виготовлення бетонної бруківки одно- та багатошаровим методом вібропресування на індустріальному бетоноформувальному обладнанні. Наведено основні вимоги та критерії контролю за дотриманням якості бетонних ФЕМ, таблицю допустимих відхилень у виробах в геометричних розмірах, перераховано основні чинні нормативні документи для даної продукції (технічні умови, державні стандарти та будівельні норми і правила). Розглянуто способи влаштування покриттів у зонах примикання до каналізаційних люків і бортових бетонних каменів та варіанти вирішення закінчення дорожньо-тротуарних покриттів під час улаштування зелених зон і паркінгів. Висвітлено процес організації робіт із благоустрою міських територій з використанням бетонних ФЕМ. Уміщено відомості щодо проєктування оптимальних складів вібропресованого дрібнозернистого бетону для ФЕМ, дорожніх декоративних елементів, каменів бортових бетонних, малих архітектурних форм для ландшафтного дизайну.

Викладено експериментально-теоретичні дослідження механізму демпфірування бетону. Визначено вплив структурно-механічної неоднорідності бетону на його міцність, ударну стійкість і властивість модифікованих бетонних сумішей сухого формування за різних параметрів і технологічних впливів.

Показано можливість підвищення міцності та довговічності керамзитобетонів для тонкостінних конструкцій гідротехнічних споруд завдяки модифікації суміші пластифікатором С3, мікрокремнеземом та обробки керамзитового гравію цементною суспензією у початковій стадії перемішування суміші. Встановлено зміни структури та фізико-механічних властивостей керамзитобетону при застосуванні суперпластифікатору, мікрокремнезему і зміні розсунення керамзитового гравію. Виявлено ефективність застосування дисперсного армування керамзитобетонів для тонкостінних гідротехнічних споруд, зокрема плавучих залізобетонних. Із використанням методів планування експерименту та Монте-Карло запропоновано оптимальні склади модифікованих керамзитобетонів і фіброкерамзитобетонів для тонкостінних гідротехнічних споруд із підвищеною міцністю та довговічністю. Розроблено склади модифікованих керамзитобетонів і фіброкерамзитобетонів із високими рівнями міцності, морозостійкості та водонепроникності, що забезпечує їх довговічність у гідротехнічних спорудах. Виготовлено опитно-промислову партію тонкостінних керамзитобетонних конструкцій із модифікованого керамзитобетону рекомендованого складу та з використанням обробки керамзитового гравію цементною суспензією. Результати досліджень використано при виробництві керамзитобетонів тонкостінних конструкцій гідротехнічних споруд, зокрема суднобудівних, а також упроваджено в навчальному процесі в Одеській державній академії будівництва та архітектури при підготовці здобувачів вищої освіти ступеня магістра і доктора філософії по спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія".