Обобщен зарубежный опыт планировки и застройки прибрежных урбанизированных территорий, опыт проектирования Одессы и ее прибрежной зоны как элементов приморской агломерации. На данном примере изложена совокупность факторов, определяющая архитектурно-планировочное формирование приморских общественных центров. Сформулированы принципиальные положения и методические рекомендации по их формированию и организации проектирования.

Розкрито закономірності, що показують наявність певної піврозмірноcті міського середовища центру та маси його користувачів.

Раскрыты закономерности, показывающие существование определенной соразмерности городской среды и массы ее потребителей.

Given article is devoted to disclosing of the laws showing existence of certain harmony of the city environment and weight of her consumers.

Розглянуто основні тенденції розвитку та збагачення структури системи громадських центрів в контексті функціонально-територіальної організації сучасного міста.

Рассмотрены основные тенденции развития и обогащения структуры системы общественных центров в контексте функционально-территориальной организации современного города.

Рассмотрены необходимость комплексного подхода для решения вопросов сохранности исторической среды, а также пути решения проблем исторических центров крупнейших городов. Даны рекомендации по формированию архитектурно-пространственной композиции центральной части города Днепропетровска, которые следуют учитывать при проектировании новой застройки в исторической среде.

На підставі проведених комплексних досліджень розкрито виявлені архітектурно-планувальні, композиційні принципи побудови та розміщення житлової забудови в центрах міст Донбасу в 1930 - 1950-і рр. Укладено типологію виявлених принципів стосовно житлової забудови.

На основе проведенных комплексных исследований раскрыты выявленные архитектурно-планировочные, композиционные принципы построения и размещения жилой застройки в центрах городов Донбасса в 1930 - 1950-е гг. Составлена типология выявленных принципов применительно к жилой застройке.

On the basis of the carried out(spent) complex researches composite principles of construction and accommodation of inhabited buildings in the centres of cities of Donbass in 1930 - 1950th are opened revealed by us architectural-scheduled. The typology of the revealed principles, with reference to a vein (an inhabited) to building is made.

Розглянуто проблеми збереження структури історичного середовища та підвищення якості житлового середовища історичних кварталів в умовах реконструкції. Виявлено необхідність об'єднання соціологічних, містобудівних та архітектурно-просторових методів дослідження в процесі регулювання забудови та розробці містобудівної політики розвитку історичних міських районів.

Рассмотрены проблемы сохранения структуры исторической среды и повышения качества жилой среды исторических кварталов в условиях реконструкции. Выявлена необходимость объединения социологических, градостроительных и архитектурно-пространственных методов исследования в процессе регулирования застройки и разработки градостроительной политики развития исторических районов города.

Висвітлено особливості територій центральних частин історичних міст , які за своїми характеристиками середовища не відповідають ознакам цілісності та є територіями з порушеним середовищем і визначальним ресурсом розвитку центральних частин. Обгрунтовано доцільність їх реконструкції.

Рассмотрены территории центральных частей исторических городов, которые за своими характеристиками среды не отвечают признакам целостности, и которые можно считать территориями с нарушенной средой, обосновывается целесообразность их реконструкции, и которые являются определяющим ресурсом развития центральных частей.

Розглянуто формування вуличної мережі загальноміського центру на прикладі однієї з найдавніших вулиць Ужгорода. Висвітлено еволюцію загальноміського центру Ужгорода.

Рассмотрено формирование уличной сети общегородского центра на примере одной из самых старых улиц Ужгорода. Освещена эволюция общегородского центра Ужгорода.

Розглянуто фактори, що впливають на ефективне використання територій центрів історичних міст містобудівної й економічної груп. Запропоновано критерій містобудівної ефективності реконструкції територій центрів - досягнення стабільного середовища.

Рассмотрены факторы, которые влияют на эффективное использование территорий центров исторических городов градостроительной и экономической групп. Предложен критерий градостроительной эффективности реконструкции территорий центров - достижения стабильной среды.

Визначено архітектурно-планувальні закономірності процесу ствердження національної ідентичності під час формування громадських центрів столичних міст у країнах з досвідом авторитарного правління. На конкретних прикладах архітектури громадських центрів Києва, Москви та Берліна виначено аналогії та відмінності в інтерпретації проявів національної ідентичності у країнах з різним історичним досвідом й національною культурою. У наукову галузь архітектури та містобудування вперше введено категорії "ідентичність" та "національна ідентичність". Розроблено концепцію визначення ідентичності як порівняльної сутності закономірних процесів формування й історичної трансформації громадських міських центрів під впливом політичних чинників. Розроблено й апробовано матрицю ідентичностей і функцій, запропоновано класифікацію ознак архітектури міських громадських центрів на підставі трьох проявів поняття ідентичності як порівняльної сутності явища, створено методику їх визначення. Показано значення політичних ідей, програм і міфів для формування національної ідентичності, розглянуто її прояви у функціональному змісті та формі міських громадських центрів. Виявлено архітектурні засоби утвердження ідентичності. Основні результати наукового досліження рекомендовано використовувати як інформаційно-методичну базу для державних проектів й міжгалузевих програм у сфері архітектурно-планувальної організації урбаністичних структур в Україні та сусідніх країнах Євросоюзу та СНД.

Досліджено історичні, етно-культурні, композиційні, середовищні, побутові, а також містобудівні принципи формування міських (МЦ) центрів в Йорданії, формування їх архитектурно-просторової та функційної композиції. Визначено закономірності формування сучасних МЦ. Розроблено просторово-часові моделі МЦ для умов Йорданії. Запропоновано нову методику допроектного аналізу. Наведено численні приклади композиційних рішень МЦ.

Проналізовано особливості формування архітектурного середовища м. Черкаси. Виявлено архітектурні та дизайнерські засоби формування громадських просторів.

Окреслено актуальні проблеми планування та забудови малого міста Хуста відповідно до потреб його містобудівного розвитку.

Розглянуто шляхи розвитку міського середовища та надано рекомендації щодо формування громадського культурного простору на прикладі реорганізації площі Перемоги в м. Київ.

Описано особливості житлового середовища у центральних частинах великих міст, основні проблемні питання в організації комфортних умов проживання та тенденції вирішення у сучасному будівництві та реконструкції. Розглянуто основні проблеми організації житлового середовища за умов високої щільності наявної забудови та забезпечення екологічних стандартів середовища.

Проаналізовано реконструктивні трансформації, які відбулися з забудовою ринкової площі малого історичного міста, що призвело до втрати нею її історичної функції, але водночас отримання нових, не менш важливих функцій. Показано, як це вплинуло на сучасне планування та забудову площі. Визначено стратегію ревалоризації як необхідної реконструктивної трансформації для її активізації. Надано рекомендації, як розвинути її наявні сучасні функції, відновити історичну та гармонічно їх поєднати для створення якісного міського публічного простору.

Розглянуто процес інтенсифікації міської території історично сформованого міста. Проаналізовано спроби інтенсифікувати квартали житлової забудови у різні періоди. Наведено визначення показників щільності. Прослідковано урбаністичні трансформації міської тканини, що впливають на зміни показників щільності та взаємозалежність між ними.

Проаналізовано сучасний стан будівництва транспортно-пересадкових вузлів як ключових елементів транспортної мережі міста, проблеми та тенденції архітектурно-планувальної організації міської забудови у зонах їхню впливу. Розглянуто комплекс питань містобудівного розвитку функціонально-планувальної та архітектурно-просторової реорганізації території та забудови навколо цих вузлів як елементів формування поліцентричної системи загальноміського центру. Наведено висновки та рекомендації з цієї проблематики.

Архітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір: б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині XX ст. і на початку XXI ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити 3 характерні періоди: А. 1945 - 1955 рр. - період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу (ТСЕЛ); Б. 1955 - 1990 рр. - період індустріалізації будівництва та типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень у радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції ТСЕЛ; В. 1991 - 2016 рр. - період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки та парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу "радянського міста". Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам'ятки містобудування та архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об'ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційнім шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть слугувати проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві-Руській Соколі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип "соціалістичного міста", в основу їх планування та забудови була покладена концепція "міста-саду". В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами та з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Упродовж 1960 - 1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися 2 різнохарактерні міські образи: образ історичного центру міста з пам'ятками архітектури; образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть слугувати Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний "вибух" індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може слугувати огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Проаналізовано сучасний стан будівництва транспортно-пересадкових вузлів як ключових елементів транспортної мережі міста, проблеми та тенденції архітектурно-планувальної організації міської забудови у зонах їхню впливу. Розглянуто комплекс питань містобудівного розвитку функціонально-планувальної та архітектурно-просторової реорганізації території та забудови навколо цих вузлів як елементів формування поліцентричної системи загальноміського центру. Наведено висновки та рекомендації з цієї проблематики.