Розглядаються питання удосконалення віброзахисту автобусів та автонавантажувачів. Висвітлюються методи дослідження плавності ходу автобуса та його об'єктів коливань, системи віброзахисту людини-оператора та шляхи їхнього вдосконалення, можливості конструктивної реалізації програмно-керованих підвісок автобусів. Представлено конструкції сидінь водія (пасажира), які відповідають ряду вимог безпеки та комфортабельності, а також розроблені авторами конструкції пневматичних підвісок і стендів для їх досліджень. Повідомляється, що віброзахист автобусів ЛАЗ не поступається закордонним аналогам, а в деяких випадках - кращий.

Розглянуто наукові аспекти забезпечення паливної економічності та екологічності автобусів. Розроблено моделі та методики визначення режимів навантаження автобуса для розрахунків на міцність і довговічність елементів кузова і підвіски, що забезпечує високу якість та ефективність їх проектування, виготовлення та експлуатації у реальному середовищі цільового використання. Проаналізовано взаємозв'язок експлуатаційних властивостей автобусів з технічними і технологічними факторами.

Оцінено ремонтопридатність та економічну ефективність автобусів різних марок і наведено результати їх досліджень. Запропоновано розроблені автором конструкції гальмових пристроїв, підвісок, стендів для їх досліджень. Розглянуто особливості формування, розрахунку й аналізу виробничих потужностей автотранспортних підприємств, які необхідні для технічного обслуговування та ремонту автобусів. Визначено шляхи подальшої інтенсифікації їх використання за умов самоуправління і самофінансування. Запропоновано технології оперативного управління пасажирськими перевезеннями на рівні територіального управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: О335.53 + О35

Рубрики:

Автобуси

Автотракторні двигуни (автомобільні та тракторні двигуни)

Шифр НБУВ: ІВ200851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання компонування пневматичної підвіски автомобіля й одержання необхідної пружинної характеристики. Визначено оптимальні співвідношення параметрів автотранспортних засобів як коливних систем.

Рассмотрены вопросы компонирования пневматической подвески автомобиля и получение необходимой пружної характеристики. Определены оптимальные соотношения параметров автотранспортных средств как колебательных систем.

Розглянуто питання нинішнього стану ТО автобусів малої пасажировмісності працюючих на міських маршрутах; проходження передрейсового контролю для цих же автомобілів; основні поломки автомобілів від нерівностей дороги; методи запису мікропрофілю дороги; зміну модуля передатної функції залежно від частоти сил, що обурюють, і ваги автомобіля.

Комп'ютерено змодельовано та проаналізовано каркас кузова автобуса типу Low-entry; надано оцінку його рівноміцності за умовами визначення перевантажених зон із недопустимими значеннями напружень і деформацій. За результатами аналізу визначено особливості спільної поведінки класичної задньої та низькопідлогової міжосьової та передньої частини автобуса середнього класу типу Low-entry під дією різних навантажень.

Детально техніко-економічно проаналізовано механічну систему підресорювання сучасного автобуса. Для дослідження обрано середній приміський автобус із комбінованою ресорно-пружинною підвіскою. Увагу приділено конструктивним особливостям передньої та задньої підвісок машини. Із використанням реальних конструктивних варіантів системи підресорювання виконано поглиблений розрахунок собівартості залежних підвісок ведучого моста та керованих коліс автобуса.

Проаналізовано поведінку секцій кузовів автобусів за умов напружено-деформованого стану під час їх випробувань на міцність. Досліджено фактори впливу на результуючу пасивну безпеку, визначену залишковим життєвим простором салону внаслідок нормативних випробувань.

Зазначено, що реалізація в СНД пілотного проекту тривісного так званого 15-метрового міського автобуса/тролейбуса "Богдан А231" з моноблочним кузовом зумовила необхідність системного аналізу та перегляду традиційних засад проектування двовісних і дволанкових тривісних автобусів/тролейбусів. Проаналізовано 3 можливі схеми розділення гальмового приводу та оцінено їх ефективність з точки відповідності нормативним вимогам ЄЕК ООН N 13-09. Для збільшення швидкодії приводу запропоновано додаткове введення пришвидшувального клапана з диференціальним поршнем.

Проведено порівняльні дослідження температурних режимів вентильованих і невентильованих дискових гальм автобуса на випробовуваннях і шляхом комп'ютерного моделювання.

Розроблено засади системного аналізу й оптимального проектування гальмового керування (ГК) автобусів та його підсистем (гальмових механізмів і приводу, антиблокувальної системи) зі створенням нових і вдосконалених математичних моделей, методів програмного забезпечення та робочих процесів з урахуванням структурно-функціональних взаємозв'язків з основними системотвірними елементами відкритої органічної системи "загальмовуваний автобус". Запропоновано концепцію та алгоритми багатокритеріального оптимального проектування ГК автобусів на підставі статистичних вагових коефіцієнтів і розробленого векторного критерію ефективності. Здійснено параметричну оптимізацію підсистем ГК і запропоновано їх нові технічні рішення.

Розроблено математичну модель плоскопаралельного руху шарнірно зчленованих автобусів (ШЗА) за різних схем приводу ведучих коліс та систем керування причіпною секцією. Запропоновано методику визначення критичної швидкості та межової швидкості початку коливальної нестійкості ШЗА, яка дозволяє підбирати та оптимізувати параметри колісного керуючого модуля та автопоїзда в цілому, завдяки чому забезпечується стійкість його руху у межах експлуатаційних навантажень та швидкостей. З використанням методу "продовження за параметрами" визначено умови втрати статичної стійкості у круговому русі й одержано мінімально можливі стійкі динамічні радіуси повороту за різних швидкостей руху, а також визначено стаціонарні кругові режими ШЗА за дії на нього постійних зовнішніх сил і моментів.

Досліджено вплив передаточних відношень трансмісії та параметрів компонування газобалонних автобусів на показники їх тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та стійкості руху. Запропоновано методику визначення передаточних відношень трансмісії даних автобусів. Установлено показники поперечної стійкості газобалонного атобуса ЛАЗ. Складено диференціальні рівняння руху автобуса за умов загального випадку та встановлено, що показники маневреності цього автобуса відповідають показникам базової бензинової моделі, а наведена жорсткість керувального колісного модуля суттєво впливає на стійкість його руху.

Розв'язано завдання щодо вибору компонувальних, масових параметрів і системи управління тривісних автобусів особливо великого класу. Визначено основні компонувальні параметри та параметри системи повороту автобуса даного класу, що забезпечують задане навантаження на його осі та необхідні показники маневреності. Одержано систему диференціальних рівнянь, що описує рух автобуса як тримасової системи, яка передбачає врахування впливу керуючих колісних модулів перехідних і задніх коліс. Визначено показники стійкості руху автобуса та проаналізовано вплив параметрів керуючого колісного модуля на їх числове значення. Показано, що застосування переднього та заднього колісного керуючого модуля зумовлює покращання показників стійкості руху автобуса за перехідних режимів руху. Встановлено закон управління колесами заднього керуючого модуля, за якого покращуються показники маневреності та стійкості руху автобуса.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано критерії оцінки ефективності роботи автобусів, запропоновано заходи щодо розв'язання паливної та екологічної проблеми, наведено методики визначення нормативних значень витрати палива. Розроблено моделі для індивідуального підходу до розрахунку нормативів витрати палива для конкретних марок транспортних машин. Проведено комплекс експериментальних досліджень для визначення впливу різних експлуатаційних факторів на нормативи витрати палива та кількість викидів різних шкідливих компонентів відпрацьованих газів автомобілів.

Розроблено класифікацію деталей кузовів сучасних автобусів за конструктивно-технологічними та виробничо-економічними параметрами. Запропоновано й обгрунтовано принципи їх уніфікації у межах декількох модельних рядів за найбільш складних і трудозатратних у виготовленні великогабаритних панелей зовнішнього облицювання. Обгрунтовано можливість і доцільність більш повного використання принципу уніфікації за технологічного членування великогабаритних облицювальних панелей кузовів автобусів та їх штампування на багатоконтурних електрогідравлічних пресах з використанням універсального технологічного оснащення. Одержано математичну модель, яка описує вплив параметрів уніфікації автобусів та їх кузовів на ефективність виробничої та технологічної систем їх виробництва. Створено нові технологічні процеси відбортовки панелей облицювання даних кузовів на багатоконтурних електрогідравлічних пресах, обгрунтовано критерії їх технологічності. Визначено параметри технологічності великогабаритних панелей зовнішнього облицювання кузовів автобусів та їх типових елементів, штампованих з використанням запропонованих схем. Розвинуто принципи здійснення уніфікації кузовів під час створення типорозмірних рядів автобусів різних класів і призначень на базі одного автомобільного шасі.

Для стандартної циклограми руху міських автобусів запропоновано методику вибору мотор-коліс. Визначено електричні параметри блоків управління і бортового джерела живлення.

Для стандартной циклограммы движения городских автобусов предложена методика выбора мотор-колёс. Определены электрические параметры блоков управления и бортового источника питания.

Autonomous electro-drive of electro-bus on the base of motor-wheels is examined. For standard diagram of motion of city busses the method of choice of motor-wheels is offered, the electric pa-rameters of blocks of management.

Встановлено, що під час аналізу компоновки та міцнісних характеристик несівного кузова Low-entiy не можна застосовувати підхід "класичних" кузовів або Low-floor. Формування структури каркасу даного типу кузова суттєво відрізняється. Розроблено комп'ютерну методику перевірки виконання вимог щодо насипної безпеки за бокового перекидання дозволила промоделювати деформації кузова автобуса та встановити запас залишкового життєвого простору салону. За цього збіжність результатів експериментальних (натурних) випробувань і комп'ютерного моделювання по деформації знаходиться в межах 4,5 - 12 %.