Розглядаються основні характеристики та конструктивні особливості модифікацій єдиної експлуатованої зараз авіаційно-космічної системи "Пегас". Приводяться дані про льотні випробування і пуски, аналізуються причини аварійних пусків, розглядаються перспективи експлуатації.

Для визначення координат нової перманентної GPS-станції UZHL використано спостереження GPS-супутників на перманентних станціях UZHL, GLSV та POTS з 8 до 10 лютого 1999 р.

Розглянуто можливість застосування розширеного правила Тіціуса - Боде для визначення орбіт супутників планет. Виявлено аналогію цих супутникових систем і структури атомів: Землі - водню, Марса - гелію, Юпітера - вуглецю, Сатурна - неону, Урана - азоту, Нептуна - кисню, що відповідає кількісному розподілу елементів у Всесвіті. Зроблено висновок про існування невідомих загальних закономірностей самоорганізації мікро- і макросистем.

Розглянуто проблему використання комбінованого ракетно-аеродинамічного маневру для переведення космічного апарата з гіперболічної траєкторії на орбіту штучного супутника Марса при одночасній зміні кута нахилу площини руху на атмосферній ділянці. Запропоновано методику визначення закону керування, що мінімізує витрати палива на формування нової орбіти.

Розглядається задача визначення моментів інерції штучних супутників Землі (ШСЗ) за інформацією навігаційної системи. Відзначено принципову можливість її вирішення при гіросиловому управлінні обертанням супутника. Розроблено методику та алгоритм розв'язання задачі. Наведено рекомендації щодо практичного використання методики.

Розглядається аеродинамічне маневрування з метою зниження затрат при переведенні космічного апарату із геперболічної траєкторії на орбіту штучного супутника Марса з некомпланарною траєкторією. Для цієї атмосферної ділянки запропоновано методику визначення закону оптимального керування.

Обоснована перспективность дальнейшего изучения и освоения Луны человеком, приведены некоторые гипотезы происхождения и строения лунных грунтов, а также показано влияние внешних условий на их структуру и состав. Результаты исследований физико-механических характеристик и химического состава грунтов по отдельным районам лунной поверхности, выполненные автоматическими лунными станциями "Луна", "Сервейер", передвижными лабораториями "Луноход-1" и "Луноход-2", а также экипажами космических кораблей "Аполлон" рассмотрены как исходные данные, которые могут быть положены в основу проектирования и создания лунной строительной техники.

Обговорено можливості використання мікросистемних технологій у космічній галузі. Розглянуто окремі питання концепції побудови мікросупутників, використання нових матеріалів (провідні полімери, фулерени, нанотрубки, молекулярні шари), інформаційного забезпечення та можливих перспектив упровадження нанотехнологій у космічне приладобудування.

Пропонується до розгляду інформаційний відеоскоп - широкопрофільний прилад для автоматизації космічних наукових досліджень, демонструється сфера його застосування і спектр його модифікацій.

Рассмотрены основные аспекты проведения квалификационных и приемных испытаний, разработанных на основе европейского стандарта PSS-49 для алюминиевых тепловых труб, изготовленных методом экструзии, с продольными аксиальными канавками и аммиаком в качестве рабочей жидкости. Описаны основные особенности методик проводимых испытаний и конструкций стендового оборудования. Приведены основные результаты теплотехнических испытаний, а также испытаний, имитирующих воздействие условий эксплуатации.

Main aspects of execution of qualification and acceptance tests, elaborated on the base of European standard PSS 49, have been considered for aluminum extruded heat pipes with axial grooves and ammonium as working fluid. Heat pipes are intended for thermal control system of microsatellite. Distinctive feature of elaborated methodic of tests and design of test benches are described. The main results of thermal test are presented: thermal resistance of heat pipes, maximal heat transfer ability, influence of inclination of heat pipe plane relative to horizon on transfer ability, and the impact of environmental tests, imitating exploitation condition.

Разработана математическая модель движения "обобщенного" спутника системы космической связи на интервале видимости. Эта модель удобна для оценки ошибок программного наведения наземной антенны на любой из спутников системы, если параметры орбит спутников различаются только значениями долготы восходящего узла и времени прохождения перигея. Предложены модели ошибок программного наведения наземной антенны на "обобщенный" спутник.

Індекс рубрикатора НБУВ: О643

Рубрики:

Штучні супутники

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено залежність від проектних параметрів тривалості побудови групи із основного та відокремлюваного від нього допоміжного супутників Землі в околі однієї орбіти та інтервалу часу до першої корекції відстані між ними.

Рассмотрена проблема прогноза механических "конфликтов" (столкновений) между искусственными спутниками Земли, которая ввиду значительных темпов роста числа орбитальных космических аппаратов становится все более острой. Для тех случаев, когда необходимы "быстрые" методики, решение задачи на основе моделирования движения космических тел не всегда рационально. Предложена методика "быстрого" прогноза механических конфликтов. Решение сводится к нахождению участков кеплеровых орбит спутников (опасных участков), которые находятся друг от друга на расстоянии, опасном с точки зрения возможности возникновения конфликтов. Опасные участки определяются с учетом возможных отклонений спутников от номинальных положений. Далее, основываясь на периодичности движения спутников, определяются отрезки времени движения по этим участкам (опасные отрезки времени). Если какие-либо опасные отрезки времени космических аппаратов, проверяемых на конфликт, перекрываются, полагается возможной конфликтная ситуация.

Наведено наукову програму супутника "Інтербол-3".

Наведено результати експериментальних досліджень міцносних характеристик аміачних теплових труб із алюмінієвого сплаву АД-31 для системи терморегулювання мікросупутника проекту "BIRD".

Розглянуто питання розробки формувача телеметричних кадрів системи збору й обробки наукової інформації для космічних об'єктів відповідно до протоколів Консультативного комітету з космічних інформаційних систем. Описано методи кодування інформації телеметричного кадру, структури кодерів і декодерів, рандомизатора формувача телеметричного кадру, які є достатніми для моделювання формувача телеметричного кадру за допомогою VHDL-проекту з подальшим завантаженням у програмовані логічні схеми XCV 300E-PQ240 і відладкою.

Множинний підхід застосовувався для керування орієнтацією штучного супутника Землі за неповної інформації про його вектор стану. При оцінюванні вектора стану використовувалися додаткові обмеження на значення похибки вимірювань. Комп'ютерне моделювання показало ефективність множинних оцінок.

Наведено просторовий розподіл некерованих об'єктів у зоні геосинхронних супутників, розподіли елементів орбіт цих об'єктів, параметрів відносного руху в разі їх зближення з активними геостаціонарними супутниками (АГС). Досліджено ймовірності зіткнення некерованих об'єктів і ймовірності їх зіткнення з АГС.

Рассмотрена динамика спутника с тросовой системой гравитационной стабилизации в окрестности резонанса между колебаниями спутника и маятниковыми колебаниями системы в целом. Определена максимальная степень устойчивости системы и исследовано влияние изменения параметров на динамику системы в окрестности резонанса. Проведен анализ преимуществ практического использования рассматриваемого резонанса для стабилизации движения спутника.