Розглядаються основні характеристики та конструктивні особливості модифікацій єдиної експлуатованої зараз авіаційно-космічної системи "Пегас". Приводяться дані про льотні випробування і пуски, аналізуються причини аварійних пусків, розглядаються перспективи експлуатації.

Обоснована перспективность дальнейшего изучения и освоения Луны человеком, приведены некоторые гипотезы происхождения и строения лунных грунтов, а также показано влияние внешних условий на их структуру и состав. Результаты исследований физико-механических характеристик и химического состава грунтов по отдельным районам лунной поверхности, выполненные автоматическими лунными станциями "Луна", "Сервейер", передвижными лабораториями "Луноход-1" и "Луноход-2", а также экипажами космических кораблей "Аполлон" рассмотрены как исходные данные, которые могут быть положены в основу проектирования и создания лунной строительной техники.

Пропонується до розгляду інформаційний відеоскоп - широкопрофільний прилад для автоматизації космічних наукових досліджень, демонструється сфера його застосування і спектр його модифікацій.

Зазначено, що сучасний рівень мікро- та нанотехнологій електронних компонентів обчислювальної техніки дозволяє значно поширити коло проблемних задач, що потребують розв'язання. На підставі одержаних результатів досліджень електронних компонентів з використанням мікро- та нанотехнологій запропоновано їх впровадження в системах штучного інтелекту, які встановлюються у складі бортової апаратури літаків і космічних станцій.

Розглянуто питання динаміки й керування зв'язкою перших двох блоків Міжнародної космічної станції "Альфа" під час економічного тривалого польоту. Наведено результати натурних випробувань. Проаналізовано вплив на динаміку зв'язки аеродинамічного моменту з урахуванням роботи системи орієнтації сонячних батарей під час проходження тіньових ділянок орбіти.

Рассмотрены вопросы разработки научной аппаратуры для осуществления космического эксперимента "Трубка", в частности, автоматизированного управления экспериментом и точного измерения температуры опытных тепловых труб. Эти результаты позволят успешно решить задачи космического эксперимента, который будет осуществлен на борту международной космической станции.

Проведено порівняння станів перемикання розглянутих напівпровідникових інверторів, змодельовано роботу чотириплечового інвертору з нульовою точкою як найбільш ефективного для систем орієнтації електронних платформ. Обгрунтовано потребу у прогнозуванні значень магнітної індукції з метою усунення спотворень, таких як магнітні збурення та аномалії для найбільш точної орієнтації платформи на орбіті. Розроблене програмне забезпечення для систем керування перетворювачами дозволяє прогнозувати значення магнітної індукції й енергоспоживання на базі математичного апарату.

Описано вимірювання і оптимізацію поля зору спектрометричного модуля фотоспектральної системи, що використовується на борту міжнародної космічної станції в межах космічного експерименту "Ураган". Розглянуто модифіковану оптичну схему із зменшеним полем зору модуля спектрорадіометра в сагітальній площині, а також результати відносної прив'язки цього поля до поля зору модуля реєстрації зображень.

Описаны особенности магнитно-абразивной очистки поверхности. Приведены примеры ее применения при подготовке материалов к сварке. Особо отмечена перспективность применения метода для очистки стекол иллюминаторов космических станций и поверхностей конструкций при монтаже и ремонте на орбите.

Предложенный специалистами ИЭС им. Е. О. Патона проект создания универсального научно-технологического комплекса (УНТК) в составе украинского модуля МКС базируется на многолетнем опыте длительной подготовки космонавтов-операторов и практической реализации технологических процессов на орбите. УНТК позволит значительно расширить возможности внутри- и внекорабельной деятельности космических экипажей и проведения научных экспериментов с использованием вредных токсичных материалов, а также ремонтно-восстановительных и монтажных работ по обслуживанию внешних систем станции.

Система контроля и анализа космической обстановки (СКАКО) Украины, как и любая другая система контроля космического пространства, прежде всего, предназначена для работы в случаях возникновения нештатных ситуаций. Приведен краткий аналитический обзор работы СКАКО по сопровождению и прогнозированию времени и района прекращения существования автоматической межпланетной станции "Фобос-Грунт" в условиях опытной эксплуатации системы.

Зауважено, що українську мережу оптичних станцій УМОС створено 2011 р. з метою вивчення та контролю космічних об'єктів в навколоземному просторі. Описано склад, інструменти та основні завдання мережі УМОС.

Мета роботи - аналіз ефективності використання засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з урахуванням тенденцій їх розвитку за останні десять років. Аналізуються: ефективність використання засобів ДЗЗ для соціально-економічного розвитку (у картографії, метеорології й кліматології, океанології, гідрології, сільському господарстві, лісовому господарстві, у завданнях міського й регіонального керування, для охорони навколишнього середовища, при надзвичайних ситуаціях); ефективність діяльності індійської галузі ДЗЗ (як приклад однієї із провідних держав в області ДЗЗ); основні тенденції розвитку систем ДЗЗ, що підвищують ефективність їхньої роботи (відкритий доступ до даних ДЗЗ, приватне й приватно-державне партнерство, оперативність доставки інформації, обробка даних ДЗЗ на борту космічного апарата, аналітика на основі даних ДЗЗ), порівняння частки ринку даних безпілотних літальних апаратів з часткою ринку даних ДЗЗ із космосу. Результатами статті є виявлення в світовій галузі ДЗЗ таких тенденцій, що сприяють підвищенню ефективності використання даних ДЗЗ: поступова переорієнтація до отримання не тільки даних дистанційного зондування, але також і аналітики на основі цих даних; інтенсивний розвиток методів геопросторового моніторингу, бізнес-аналітики, машинного навчання, нейронних мереж, хмарної архітектури й автоматичної обробки великих масивів даних ДЗЗ; незважаючи на широкі можливості застосування даних ДЗЗ і зниження цін на космічні знімки, ступінь використання цієї інформації для вирішення соціально-економічних завдань, за оцінками деяких аналітиків, зовсім незначний, тому що менше ніж 1 % даних, отриманих від супутників дистанційного зондування Землі коли-небудь знаходять своїх клієнтів; в Індії, Китаї, Російській Федерації та Україні провідними принципами розвитку галузі ДЗЗ є планове державне фінансування, яке уже не використовується в більшості розвинутих країн, де розвиваються приватно-державні й комерційні структури ДЗЗ; підхід до поширення продуктів ДЗЗ на внутрішньому ринку з метою компенсації капітальних витрат на розробку супутників ДЗЗ в країнах, де здебільше державне фінансування в цій галузі, неминуче веде до негативних результатів; створюються національні ринки даних ДЗЗ, які використовують: відкритий доступ до даних, приватне й приватно-державне партнерство, оперативність доставки інформації за рахунок застосування веб-сервісів і хмарних обчислень, аналітику на основі даних ДЗЗ, обробку даних на борту космічного апарата в недалекому майбутньому; в перспективі майбутнє ДЗЗ буде залежати від проривних технологій, інноваційних рішень, нових додатків і інтеграції технологій, таких як VR (віртуальна реальність), AR (доповнена реальність), AI (штучний інтелект), ML (машинне навчання), Big Data (великі дані), Cloud Computing (хмарні обчислення) та IoT (Інтернет речей), які будуть мати вирішальне значення для сегмента ДЗЗ. Використано метод системного аналізу.

Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS-даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника "Січ-2-30" з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п'яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник "Січ-2-30" не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з'явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з'явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС.