Наведено дані про перерозподіл макро- і мікроелементів у грунтах з розвиненим мікрорельєфом залежно від способів обробітку та агромеліоративних заходів.

Викладено основні положення щодо підвищення якості грунтів за сучасних умов Полтавщини в цілому та окремого аграрного підприємства зокрема. Досліджено динаміку обсягів внесення мінеральних та органічних добрив за останні 10 років.

Досліджено закономірності й особливості формування режиму поживних речовин, гумусного стану та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового після розорювання багаторічного перелогу на фоні органічної, а також органо-мінеральної системи удобрення сільськогосподарських культур за умов запасного та систематичного застосування добрив. Розглянуто негативні наслідки сільськогосподарського використання чорнозему типового без застосування добрив. Виявлено закономірності динаміки головних показників після розорювання багаторічного перелогу та його сільськогосподарського використання внаслідок різних рівнів інтенсифікації. Встановлено кількісні критерії динаміки агрохімічних і фізико-хімічних властивостей чорнозему, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін.

Запропоновано новий методичний підхід до вивчення трансформаційних змін грунтів у разі внесення добрив, який базується на дослідженні безпосередньої взаємодії добрив з грунтом як хімічних реагентів з використанням сучасних методів нанодіагностики. Доведено, що різні види та форми добрив здійснюють різний вплив на органічну структуру грунтів. У цьому аспекті вперше досліджено явище пептизації органічних колоїдів добривами та визначено кількісні параметри "пептизації" залежно від форми добрива, типу грунту, характеру його сільськогосподарського використання та прийомів агротехніки. Проведено ідентифікацію органічних сполук, які зазнають безпосереднього впливу добрив (як хімічних реагентів), і внесено доповнення до існуючої класифікації мінеральних добрив. Вперше для агрохімічної характеристики існуючих і нових форм мінеральних добрив введено показник "пептизуюча здатність добрив". Запропоновано використовувати цей показник для оцінювання та прогнозування трансформаційних змін грунтів під впливом добрив. Виявлено існування та сферу використання (управління якістю культур) калійно-амонійного зв'язку в системі грунт - рослина - добриво. Впроваджено власну експрес-методику визначення калійної й амонійної буферності грунту, що є важливим для технологій точного землеробства.

Запропоновано новий методичний підхід до вивчення трансформаційних змін грунтів під час внесення добрив, який базується на дослідженні безпосередньої взаємодії добрив з грунтом як хімічних реагентів з використанням сучасних методів нанодіагностики. Доведено, що різні види та форми добрив здійснюють різний вплив на органічну частину грунтів. Вперше досліджено явище пептизації органічних колоїдів добривами і визначено кількісні параметри "пептизації" залежно від форми добрива, типу грунту, характеру його сільськогосподарського використання та прийомів агротехніки. Проведено ідентифікацію органічних сполук, які зазнають безпосередній вплив добрив і на цій підставі внесено доповнення до існуючої класифікації мінеральних добрив. Вперше для агрохімічної характеристики існуючих і нових форм мінеральних добрив введено такий показник, як пептизуюча здатність добрив. Запропоновано використовувати цей показник для оцінки та прогнозу трансформаційних змін грунтів під впливом добрив. Виявлено існування та сфери використання калійно-амонійного зв'язку в системі рослина - грунт - добриво. Вперше в Україні показано можливість використання X-Ray-томографії для оцінки структурно-агрегатного стану грунтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.17 + П032.33

Рубрики:

Удобрення на різних ґрунтах

Зміна хімічного складу ґрунту під впливом агроприйомів і добрив

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У багаторічному стаціонарному досліді за 4 ротації 6-пільної зернопросапної сівозміни у чорноземі типовому під впливом калійних добрив зменшився вміст увібраних основ, переважно за рахунок зниження кількості кальцію, а також відбулися істотні зміни у калійному фонді у зв'язку з перерозподілом його різних фракцій.

Розрахунок балансу хлору в системі грунт - рослина засвідчив, що застосування калімагнезії у порівнянні з хлористим калієм, сприяє зменшенню нагромадження хлору в грунті. За умови застосування оптимальних доз хлоровмісних добрив не існує небезпеки забруднення хлором водних джерел.

Наведено результати вивчення впливу мікродобрива еколіст моно мідь на чисельність основних таксономічних і еколого-трофічних груп мікроорганізмів грунту та його ферментативну активність.

Приведены результаты изучения влияния микроудобрения эколист моно медь на численность основных таксономических и эколого-трофических групп микроорганизмов почвы и ее ферментативную активность.

Наведено результати досліджень впливу тривалого застосування різних систем удобрення і періодичного вапнування на гумусний стан та інтенсивність виділення діоксиду вуглецю в умовах ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту Західного Лісостепу. Встановлено, що органо-мінеральна система удобрення на фоні вапнування найбільшою мірою інтенсифікує процеси гумусоутворення, покращує груповий і фракційний склад гумусу, біологічні процеси та оптимізує виділення діоксиду вуглецю, а також знижує негативний вплив екстремальних чинників зовнішніх умов. Показано, що за тривалого застосування лише мінеральних добрив та використання ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту в системі землеробства без добрив якісний склад гумусу та його біологічні властивості погіршуються, а рівень виділення діоксиду вуглецю знижується. Підкреслено важливість періодичного вапнування ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту як чинника, що послаблює негативний вплив мінеральних добрив та покращує якість гумусу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-434 + П032.33

Рубрики:

Цукровий буряк

Зміна хімічного складу ґрунту під впливом агроприйомів і добрив

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040 + П032.33

Рубрики:

Добрива

Зміна хімічного складу ґрунту під впливом агроприйомів і добрив

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.17 + П034.14-23 + П032.33

Рубрики:

Удобрення на різних ґрунтах

Сірі лісові та лісостепові ґрунти

Зміна хімічного складу ґрунту під впливом агроприйомів і добрив

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відомо, що в Україні сільське господарство розвинуте значно більше, ніж промисловість. Це зумовлено наявністю на території нашої держави високопродуктивних земель, зокрема чорноземів, які є національним багатством та захищені конституцією України. Саме це і зумовлює належність України до аграрних держав світу. Як наслідок, рівень розорюваності земель нашої країни є доволі високим, а посівні площі займають значну частку сільськогосподарських угідь. З іншої сторони, інтенсивне залучення земель до виробництва аграрної продукції призводить до погіршення стану грунтів, зниження їх природної родючості. Відсутність жорсткого контролю з боку держави за використанням угідь товаровиробниками лише підсилює наслідки антропогенного впливу на якість грунту. Житомирська область територіально знаходиться в зоні Полісся та Лісостепу. Переважаючим типом грунтів на її території є дерново-підзолисті (понад 60 %) із вмістом гумусу до 1,5 %. Такі грунти характерні для північних районів області. Лісостепова частина Житомирщини вирізняється більш родючими грунтами із вмістом гумусу понад 2,5 %. Посівні площі Житомирської області становлять 648,1 тис. га. Сільськогосподарські підприємства мають переважно зерновий напрям, оскільки у структурі посівних площ основну частку займають зернові та зернобобові, кукурудза на зерно, а також соняшник, соя і ріпак. До районів із найбільшою часткою орних земель належать Андрушівський, Бердичівський, Ружинський, Попільнянський, Чуднівський, Черняхівський та Брусилівський із площею орних земель 38,2 - 53,6 % загальної території району. У системі землеробства аграрії області недостатньо використовують мінеральні й органічні добрива. Про це свідчить від'ємний баланс поживних речовин, який становить 35,5 т усієї посівної площі. Щодо мінерального удобрення, то воно використовується товаровиробниками більш інтенсивно, ніж органічне під час вирощування сільськогосподарських культур. Удобрені площі в розрізі районів Житомирщини показано на відповідних картосхемах. За проведеними дослідженнями найвищим середньозваженим показником гумусу у грунті характеризуються Чуднівський (2,54 %), Андрушівський (2,62 %), Житомирський (2,63 %) та Ружинський (2,9 %) райони. Саме на цій території використання земель з екологічної точки зору можна назвати таким, що не суперечить чинному законодавству України. В цілому по області під культурами сформувалось 838 888 т гумусу на площі 607,1 тис. га. Проте основна частка у процесі гуміфікації належить саме рослинним решткам, а не органічним добривам. Отже, низький рівень використання добрив сільськогосподарськими підприємствами зумовлює дефіцит поживних речовин у грунті посівних площ і свідчить про нераціональне використання земель у сільськогосподарському виробництві.

Досліджено особливості взаємодії в системі: рослини соя (Glycine max) - МікоХелп (Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus) та рослини сої (Glycine max) - ФітоХелп (Bacillus subtilis). Доведено, що застосування біопрепаратів МікоХелп та ФітоХелп підвищує ефективність функціонування системи рослини сої-біопрепарати. Це супроводжується змінами основних еколого-трофічних груп мікробіому грунту та сприяє підвищенню його мікробіологічної активності. Біопрепарати сприяють підвищенню чисельності бактерій, які використовують переважно органічні сполуки азоту (біопрепарат МікоХелп в 3,3 раза на сорті сої Кент, а біопрепарат ФітоХелп порівняно із еталонним та контрольним варіантами в 5,3 - 18,8 разів, відповідно, на рослинах сої сорту Сузір'я). З'ясовано, що за оптимізації функціонування системи, яке простежувалось за обробки насіння біопрепаратами, в грунті спостерігається істотне зниження чисельності неактивних спорових форм мікроорганізмів (біопрепарат МікоХелп в 2,9, ФітоХелп в 5,0 разів, порівняно із контролем, відповідно, на рослинах сої сорту Кент). З'ясовано, що за використання біопрепаратів відбувається послаблення процесів деструкції органічної речовини і переважання її синтезу згідно із значеннями коефіцієнтів оліготрофності, мінералізації та іммобілізації азоту, а також педотрофності. Встановлено, що кореневі екзометаболіти рослин сортів сої призводять до зміни структури мікробних угруповань у ризосфері і можуть змінювати характер та інтенсивність впливу грунтових мікроорганізмів на рослини. В системі рослини сорту Кент - біопрепарат ФітоХелп чисельність олігонітрофільних бактерій знижувалась на 48,7 %, порівняно із контролем. У той час як за вирощування сої сорту Сузір'я, із додаванням біопрепаратів ФітоХелп та МікоХелп, чисельність олігонітрофільних бактерій залишалась на рівні контрольного варіанта.