Вперше визначено методологічні основи, принципи та методичні підходи щодо вдосконалення робіт з охорони грунтів за рахунок впровадження стратегії аналізу екологічного ризику. Розглянуто механізми й умови реалізації запропонованих підходів. Висвітлено основні напрями міжнародного співробітництва у сфері управління екологічною безпекою землекористування. Сформульовано план першочергових дій, спрямованих на призупинення деградації грунтового покриву країни.

На районному, зональному та регіональному рівнях визначено масштаби деградованості орних земель Київської області. Оцінку цього процесу зроблено за ступенем прояву і територіального поширення основних видів деградації з урахуванням їх впливу на режими і властивості грунтів та навколишнє середовище.

Викладено основні положення Конвенції ООН "Про боротьбу із спустеленням та деградацією земель" (КБО) та її зв'язок з Конвенцією ООН "Про зміну клімату", Кіотським протоколом та Конвенцією "Про біологічне різноманіття". Проаналізовано стан виконання Україною основних вимог КБО, відповідної програми дій, а також існуючі перепони на шляху її реалізації.

Изложены принципы построения и структура базы данных, предназначенной для обеспечения мониторинга процессов деградации и опустынивания земель сельскохозяйственного назначения Украины.

Проаналізовано основні генетичні групи грунтів Чернігівського Полісся. Проведено оцінку рівнів природної родючості грунтів, які належать до поліської частини Чернігівської області. Розглянуто стан проблеми деградації грунтів сільськогосподарського призначення та визначено чинники, що їх зумовлюють. Відзначено шкідливу дію ерозійних процесів на грунти, що спричиняє як щорічні втрати значних площ земельного фонду внаслідок перетворення високопродуктивних сільськогосподарських земель на малопродуктивні, так і вагомі збитки у сільському господарстві.

Розкрито суть деградації грунтів, її видів. Виявлено причини виникнення деградованих земель і визначено шкоду від них. Проаналізовано особливості поширення деградованих і малопродуктивних земель в окремих грунтово-кліматичних зонах України. Наведено конкретні заходи щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Розглянуто теорію В. І. Вернадського про функціонування та зміну біосфери, зокрема її компонента - грунтового покриву, під впливом господарської діяльності людини. Викладено прогнози Європейського Союзу щодо землекористування в Європі і світі та роль України у вирішенні питань продовольчої безпеки. Проведено аналіз сучасного якісного стану грунтів України. Встановлено, що родючість грунту знижується, зокрема зменшується вміст гумусу та поживних речовин, відбувається зміщення реакції грунтового розчину в бік підкислення та підлуження. Визначено, що основними чинниками деградації грунту є низькі обсяги внесення органічних і мінеральних добрив, порушення співвідношення азоту, фосфору і калію за внесення останніх, призупинення заходів з хімічної меліорації та недотримання сівозмін. Обгрунтовано необхідність впровадження раціональних і науково обгрунтованих підходів.

В результате исследования 6 полей в Полесье, Лесостепи и Степи Украины установлены признаки физической деградации - глыбистости в поверхностном слое и переуплотнения в пахотном слое и плужной подошве. Физическую деградацию диагностировали по отношению к оптимальным, модальным и предельно допустимым параметрам, полученным, соответственно, в модельных опытах, на основе массовых определений и расчетным способом. Глыбистость проявляется повсеместно, что свидетельствует об ухудшении процесса структурообразования на пашне. Переуплотнение чаще всего проявляется на краях полей и в понижениях, где больше сказывается воздействие ходовых систем машинно-тракторных агрегатов. Обработку полей следует осуществлять по технологии точного земледелия, так как глыбистость и переуплотнение в пахотном слое и в плужной подошве не имеют сплошного характера.

Проаналізовано показники (індикатори) і дані, що характеризують поширеність деградації земель в Україні, а також системи збору відповідної інформації. Досліджено їх достатність та придатність у контексті визначення можливості досягнення нейтрального рівня деградації земель та інших цілей сталого землекористування з урахуванням міжнародного досвіду та зобов'язання України як Сторони Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці.

Наведено коротку характеристику якісного стану грунтів Рівненської обл. за період 2008 - 2012 pp. За останнє десятиліття спостерігається збіднення грунтів на поживні елементи, помітно зменшуються запаси рухомих форм фосфатів та обмінного калію, підвищується кислотність. Одержані результати свідчать про незначне нагромадження токсикантів і радіонуклідів у грунтах області. Запропоновано захисні заходи зі зниження коефіцієнта їх переходу у системі грунт - рослина, що надасть можливість знизити їх шкідливий вплив на організм людини.

Висвітлено процеси агрохімічної деградації грунтів Чернігівської обл. за вмістом рухомих сполук фосфору і калію. Розглянуто динаміку кислотності грунтів області та територіальне розповсюдження їх площ. Оцінено рівень і динаміку використання добрив у області, обсягів проведення хімічної меліорації та їх вплив на показники родючості грунтів. Вказано на необхідність проведення заходів зі збереження та відтворення родючості грунтів шляхом їх вапнування, відновлення балансу поживних речовин завдяки збалансованому застосуванню мінеральних і органічних добрив та інших заходів.

Досліджено особливості фізичної деградації рендзин Подільських Товтр. Встановлено відмінності між фізичними властивостями цілинних і освоєних рендзин досліджуваної території. Обгрунтовано рівні та напрями деградації їхнього фізичного стану внаслідок сільськогосподарського використання.

Исследованы особенности физической деградации рендзин Подольских Товтр. Установлены отличия между физическими свойствами целинных и пахотных рендзин исследованной территории. Обоснованы уровни и направления деградации их физического состояния вследствие сельскохозяйственного использования.

The purpose of this work is to study levels and substantiation trends manifestations physical degradation of rendzinas Podilski Tovtry for further development of nature protection and eco- permissible measures for their protection and balanced economic use. Object of researching – rendzinas of the Podilski Tovtry. Methodology. The studied features of physical degradation rendzinas of the Podilski Tovtry. For determination the levels of physical degradation was used indicators to equilibrium densityof composition, between- and internal aggregate porosity, the content of agronomically valuable structure and its water resistance. Results. Established that due to the small capacity of the soil profile and loose original composition, rendzinas in the process of development undergo within the entire sealing profile Is noted decrease in overall porosity and porosity of aeration in the upper arable layer agrorendzinas to 50–55 %, and under the plow sole – to 40–45 %. Established that reducing the content of agronomically valuable aggregates in the size of arable and subarable horizons, accompanied by increased content clumps. Structuring coefficient of agrorendzinas decreases in 1,5–3,5 times in comparison with virgin options. The proved levels and trends of degradation their physical condition, as a result agricultural use.

Розглянуто технологічні прийоми щодо реабілітації порушених земель гірничих підприємств. Метою розроблених і випробуваних рішень є формування вторинних грунтів, сполучних та відновлювальних елементів екомережі, поверхні земель, порушених гірничими роботами, а також відтворення рослинності, зокрема популяцій рідкісних видів рослин. Запропоновано типологію екологічних умов, побудовану за комбінаторним принципом. Відзначено важливість створення техногенних ландшафтних заказників. Дієвість наданих засобів реабілітації підтверджено прикладами їх застосування.

Обгрунтовано актуальність проблеми погіршення якісного стану грунтового покриву та неконтрольованого розвитку процесів ерозійної деградації грунтів, що підвищує ризики розвитку процесів опустелювання агроландшафтів. Встановлено, що внаслідок дії змін клімату посилюється зливовий характер опадів, який за умови надвисокого рівня насиченості агроекосистем просапними культурам значно знижує протиерозійну стійкість агроландшафтів. Здійснено оцінку ризику ерозійної деградації грунтового покриву внаслідок збільшення частоти екстремальних добових опадів. Наведено результати моделювання із застосуванням рівняння USLE поточних і прогнозних на 2045 р. втрат грунту, спричинених водною ерозією, на прикладі типових агроландшафтів зони Лісостепу у межах Канівського та Миронівського районів. Підтверджено, що на територіях, де не вжито грунтоохоронних та протиерозійних заходів, прогнозується суттєва інтенсифікація ерозійних процесів унаслідок впливу екстремальних погодних умов. З метою адаптації до змін клімату запропоновано впровадити систему протиерозійних заходів на басейнових принципах та інтегрованого управління земельними, водними, біологічними і агроресурсами.

Висвітлено еколого-економічний механізм реабілітації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель шляхом консервації, землювання та регенерації. Удосконалено класифікацію процесів, що спричиняють деградацію земельних угідь та запропоновано методику щодо їх еколого-економічної оцінки. Підкреслено роль землеустрою в реабілітації деградованих і малопродуктивних земель. Наведено методологію розробки та обгрунтування технічних проектів землеустрою стосовно консервації деградованих земель та робочих проектів землеустрою щодо зняття, переміщення, складування та нанесення родючого шару грунту на малопродуктивні угіддя (землювання).

Проаналізовано й узагальнено літературні джерела та результати власних досліджень щодо взаємозалежності екологічного стану грунтів та систем землеробства. Висвітлено, що для одержання високих урожаїв екологічно безпечної сільськогосподарської продукції та сировини за умов органічного землеробства насамперед необхідно розробити науково-методичні основи збереження родючості грунтів і належного управління їх експлуатацією, акцентуючи увагу на їх відновленні й охороні за допомогою екологічно збалансованих методів. Визначено, що фіторемедіація та фітомеліорація є екологічними інструментами сталого розвитку агроекосистем.

Висвітлено основні критерії застосування даних дистанційного зондування Землі з космічного простору для виявлення та швидкого реагування на процеси деградації грунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, що є приватною власністю громадян власників земельних часток (паїв) і постійно використовуються за цільовим призначенням. Розглянуто питання щодо раціонального використання деградованих та ерозійно-небезпечних земель в сільськогосподарських підприємствах Харківської області.

Науково обгрунтовано національні індикатори прояву деградації грунтів і процесів опустелювання земель, основні напрями досягнення їх нейтрального рівня та вдосконалення інформаційного й інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Запропоновано в ролі концептуальної платформи провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов'язань України в рамках Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням.

Викладено авторський підхід до оцінки впливу деградаційних процесів на продуктивність сільськогосподарських земель (СГЗ) на регіональному рівні. Відображено особливості створення агроформувань упродовж земельної реформи. Досліджено сучасні підходи до визначення понять продуктивності та потенціалу СГЗ. Представлено показники, за якими можна оцінювати якісні та кількісні характеристики продуктивності СГЗ. Розглянуто використання орних земель і структуру посівних площ у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведено класифікацію деградаційних процесів на досліджуваній території. Представлено уточнену характеристику системи природно-сільськогосподарського районування даної території. Розроблено економіко-математичну модель для оцінки впливу водної ерозії грунтів, балансу поживних речовин на продуктивність орних земель. Запропоновано шляхи оптимізації використання орних земель у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведено прогнозні розрахунки підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування у досліджуваному регіоні в різних варіаціях інтенсивності прояву деградаційних процесів.

Розроблено наукові основи оцінювання антропогенного забруднення агроекоценозів шляхом комплексного використання даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), агрохімічного обстеження та географічних інфомаційних систем (ГІС). Уперше розроблено систему оцінювання рівня деградації грунтового покриву за непрямами дешифрувальними ознаками (стан розвитку рослинного покрову). Уперше для оцінювання вмісту гумусу в грунтах за даними ДЗЗ одержано розв'язання рівняння парної регресії, яке характеризується максимальним значенням коефіцієнта кореляції та мінімальною залишковою дисперсією, що дає змогу ефективно визначати ступінь деградації грунтів. Розроблено інфомаційно-аналітичну систему екологічного моніторингу грунтів, яка враховує алгоритм прогнозування процесів деградації грунтового покриву.