На підставі власних і літературних даних розглядаються фізіологічні механізми дії ретардантів на процеси фотосинтезу, морфогенезу та росту рослин як донорно-акцепторної системи (системи "source - sink"). Під впливом ретардантів відбувається зменшення площі листків при збільшенні їх питомої маси та підвищення в рослинах вмісту як неструктурних, так і структурних вуглеводів у вигляді полісахаридів, які виконують буферну роль між процесами фотосинтезу і росту. Спостерігаються також зміни в структурі хлоропластів, однак дані про дію ретардантів на інтенсивність фотосинтезу суперечливі. Показано, що дія ретардантів на морфогенез реалізується переважно через інгібування синтезу гіберелінів та підсилення синтезу абсцизової кислоти в рослинах.

Проанализированы физико-химические свойства и особенности биологической активности пиридина и его производных (динамические и полупроводниковые свойства, особенности электронного строения, протоноакцепторная способность). Представлены результаты экспериментальных и теоретических поисков регуляторов роста растений (РРР) в ряду N-окисленных пиридиновых соединений, а также большой фактический материал, характеризующий избирательность действия РРР на растительные и животные организмы. Рассмотрено влияние на активность N-окисленных пиридиновых оснований различных внешних факторов, комплексообразования с протонодонорами и кислотами Льюиса. Описаны результаты многочисленных испытаний соединений на разных сельскохозяйственных культурах в лабораторных и полевых условиях. Особое внимание уделено вопросам токсического действия N-окисленных производных пиридина на организмы животных и растений.

Наведено результати досліджень з використання біологічного препарату комплексної дії "Фурор" на посівах сільськогосподарських культур. Описано основні властивості препарату, визначено типи впливу на грунт і рослину. Наведено традиційну та раціональну технології вирощування сортів ярого та озимого ріпаку з використанням даного препарату.

Приведены результаты исследований по использованию биологического препарата комплексного действия "Фурор" на посевах сельскохозяйственных культур. Описаны основные свойства препарата, определены типы влияния на почву и растения. Приведены традиционная и рациональная технологии выращивания сортов ярового и озимого рапса с использованием данного препарата.

Висвітлено біологічну роль селену, сучасні наукові аспекти його циркуляції у довкіллі. Розглянуто питання застосування селеновмісних сполук у рослинництві, тваринництві та продуктах харчування. Проаналізовано особливості коригування дефіциту селену у грунтах, рослинах, організмі людини і тварин.

Освещены биологическая роль селена, современные научные аспекты его циркуляции в окружающей среде. Рассмотрены вопросы применения селеносодержащих соединений в растениеводстве, животноводстве и продуктах питания. Проанализированы особенности корректирования дефицита селена в почвах, растениях, организме человека и животных.

Висвітлено теоретичні аспекти застосування регуляторів росту в рослинництві, фізіологічні основи етилену як регулятора процесів росту і фактора модуляції захисних механізмів рослин. Розглянуто питання про використання відходів харчової промисловості для створення регуляторів росту комплексної дії. Визначено продукти термофільного метанового бродіння як комплексний регулятор росту, джерело фітогормонів та фізіологічно активних речовин, вермикомпости як сировина для створення комплексних регуляторів росту. Проаналізовано вплив регуляторів росту на фізіологічні реакції рослин під час формування стійкості проти некротрофних грибних патогенів.

Освещены теоретические аспекты применения регуляторов роста в растениеводстве, физиологические основы этилена как регулятора процессов роста и фактора модуляции защитных механизмов растений. Рассмотрен вопрос об использовании отходов пищевой промышленности для создания регуляторов роста комплексного действия. Определены продукты термофильного метанового брожения как комплексный регулятор роста, источники фитогормонов и физиологически активных веществ, вермикомпосты как сырье для создания комплексных регуляторов роста. Проанализировано влияние регуляторов роста на физиологические реакции растений в период формирования стойкости против некротрофных грибных патогенов.

Розглянуто можливості застосування біологічно активних речовин для усунення або пом'якшення у процесі вирощування культурних рослин негативного впливу різних стрес-факторів абіотичної (низькі та високі температури, посухи, повені, забруднення грунтів) і біотичної (ураження патогенами) природи. Охарактеризовано регулятори росту та розвитку рослин, а також антиоксиданти як адаптогени та стреспротектори. Висвітлено досвід застосування саліцилової кислоти та мікроелементів, зокрема селену, під час вирощування рослин за стресових умов.

Рассмотрены возможности применения биологически активных веществ для устранения и смягчения при выращивании культурных растений негативного влияния разных стресс-факторов абиотической (низкие температуры, засухи, наводнения, загрязнения почв) и биотической (поражения патогенами) природы. Охарактеризованы регуляторы роста и развития растений, а также антиоксиданты как адаптогены и стрессопротекторы. Освещен опыт применения салициловой кислоты и микроэлементов, в частности селена, при выращивании растений в стрессовых условиях.

Наведено класифікацію та характеристику біологічних препаратів (мікробіологічних препаратів і регуляторів росту рослин). Описано технології їх застосування у процесі вирощування різних сільськогосподарських культур, зокрема, гречки, рису, кукурудзи, картоплі, соняшинику. Увагу приділено санітарно-технічним вимогам до даних і препаратів, заходам особистої та громадської безпеки під час роботи з ними. Висвітлено питання доцільності застосування біологічних препаратів у сумішах з гербіцидами.

Приведены классификация и характеристика биологических препаратов (микробиологических препаратов и регуляторов роста растений). Описаны технологии их применения при выращивании разных сельскохозяйственных культур, в частности, гречихи, риса, кукурузы, картофеля, подсолнечника. Уделено внимание санитарно-техническим требованиям к данным препаратам, мерам личной и общественной безопасности при работе с ними. Освещены вопросы целесообразности применения биологических препаратов в смесях с гербицидами.

Рассмотрены происхождение, состав, свойства гуминовых веществ. Проанализирована их зависимость от видового состава исходного сырья - растений и микроорганизмов, в частности, от возраста растений, структуры целлюлозы и лигнина, количественного и качественного состава макро- и микроэлементов, условий гумификации, продуктов метаболизма микроорганизмов. Виявлено возможное влияние на состав и свойства гуматов полупродуктов биохимических реакций растений, образующихся и накапливающихся в процессе их жизнедеятельности. Установлена биологическая активность таких веществ, как кремний, германий, титан, хитозан, салициловая, жасминовая и сиреневая кислоты. Уделено внимание применению гуминовых препаратов в растениеводстве, лесном хозяйстве и зеленом строительстве.

Розроблено технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів з відходів лікарських рослин після їх використання у фармацевтичному виробництві. Зазначені технології апробовано за лабораторних умов, доведено їх високу ефективність. Це дає можливість ефективно використовувати відходи фармацевтичної промисловості. Одержані біологічно активні речовини можуть мати практичне застосування як регулятори росту та засоби захисту рослин.

Вивчено роль лектинів сої та гороху як біологічно активних речовин, які впливають на розвиток рослин у ранні фази онтогенезу. Зазначено, що обробка насіння сої, гороху та пшениці екзогенними лектинами бобових рослин здебільшого призводить до прискорення процесів проростання насіння, збільшення довжини та маси проростків. Під час вивчення впливу на ріст і розвиток проростків досліджуваних рослин лектинів різної специфічності - галактозоспецифічного лектину сої та глюкозоспецифічного лектину гороху - встановлено, що більш сильнішим є стимулювальний вплив глюкозоспецифічного лектину гороху.

Наведено огляд літератури з проблеми ефективності використання біопрепаратів на основі азотфіксувальних і фосформобілізувальних мікроорганізмів, які сприяють поліпшенню фітосанітарного стану, мінерального живлення, активізації росту та підвищенню продуктивності рослин.

У вегетаційних дослідах із гречкою, кукурудзою i люцерною на чорноземі типовому, темно-cірому лісовому грунті та піщаному субстраті в ризосфері та коренях рослин виявлено кислі, нейтральні і лужні фосфатази. Встановлено можливість підвищення активності цих ферментів при застосуванні нових комплексних препаратів, які містять вітчизняні фосфорити, синтетичні та природні регулятори росту рослин фітогормональної дії, амонійно-карбонатні сполуки, а також мікроелементи.

Узагальнено результати досліджень впливу ендо- й екзогенних фітогормонів та їх синтетичних аналогів на розвиток і функціонування азотфіксувальних симбіозів та асоціацій. Розглянуто необхідність створення комбінованих біопрепаратів з контрольованим вмістом стимуляторів росту та бактерій, а також можливість поєднання передпосівної бактеризації з обробкою вегетуючих рослин розчинами стимуляторів росту.

Досліджено біологічну ефективність і хімічний склад вермикомпосту (ВК) (біогумусу (БГ)). Встановлено наявність у водних екстрактах БГ трьох класів фітогормонів-стимуляторів (ауксинів, цитокінінів, гіберелінів). За допомогою атомно-емісійного методу проаналізовано вміст мікроелементів у складі ВК. Показано високу рістстимулювальну активність окремих фракцій БГ на озимій пшениці та кукурудзі. На основі ВК створено комплексний препарат із властивостями регулятора росту, біофунгіциду та мікродобрива для зернових культур.

Наведено результати агроекологiчного монiторингу використання пестицидiв за умов агроландшафтiв Полтавщини. Розглянуто фактори, що вплинули на змiну обсягiв застосованих препаратiв хiмiчного методу захисту рослин сiльськогосподарських культур.

Вивчено біоактивність нових стимуляторів росту на основі гуматів з бурого вугілля та неорганічних сполук ванадію різної валентності. Показано позитивну ефективність препаратів на гороху, райграсу та пшениці.

Охарактеризовано нові комплексні препарати, створені на основі природної сировини (гумусів, сапропелів, фітогормонів та їхніх аналогів) і мікроорганізмів, які є конкурентами патогенної мікрофлори й можливими джерелами фітогормонів у ризосфері сільськогосподарських рослин. Наведено перелік основних препаратів, дозволених до використання в господарствах різних форм власності. Запропонована інформація дає змогу розширити знання щодо існуючих препаратів і можливості їх використання у сільськогосподарському виробництві.

Изучено влияние синтетических регуляторов роста ивина и БАП на показатели водообмена проростков кукурузы и ячменя на фоне хлоридного засоления. Установлено, что засоление увеличивает относительную тургесцентность листьев и резко снижает интенсивность транспирации исследуемых культур. Регуляторы роста на солевом фоне интенсифицируют водообмен, что проявляется в более активном набухании семян, увеличении скорости их прорастания, а также активизации нагнетающей деятельности корня проростков и интенсивности транспирации. Наблюдаемое под действием регуляторов роста на фоне засоления увеличение общего содержания белка может быть одной из причин повышения гидравлической проводимости мембран.

Изучены особенности усвоения фосфора из почвы растениями и повышения эффективности использования поглощенного элемента в процессах метаболизма. Рассмотрены морфологические, физиологические, биохимические, молекулярные и генетические адаптационные изменения растений в ответ на дефицит фосфора. Определены перспективы развития диагностики фосфорного статуса посевов и создания новых сортов сельскохозяйственных растений с высоким индексом урожайности в условиях фосфорного дефицита.

Досліджено вплив неліцензованого в Україні пестициду "Бар'єр" на показники і розвиток рослин трьох видів: гороху, салату латуку і кукурудзи. Визначено фітотоксичний ефект. Розраховано ефективну концентрацію ЕК50 пестициду. За одержаними даними, горох є найбільш чутливим до впливу пестициду, тоді як кукурудза зазнає вибіркового впливу, а найбільш стійким до його дії виявилися рослини салату.