Оцінено зміни елементів родючості сірого лісового грунту та продуктивності зерно-просапної сівозміни за умов довготривалого (1981 - 1995 рр.) застосування альтернативних систем основного обробітку.

Багаторічними дослідженнями встановлено, що за продуктивністю ланки зерно-картопляної сівозміни, фітосанітарною дією й економічними показниками найоптимальнішою системою обробітку є: під картоплю - чизельний на глибину 40 - 42 см, а під озиме жито і ячмінь - поверхневий на 6-8 см. Це не призводить до підвищеної забур'яненості посівів у порівнянні зі звичайною оранкою і забезпечує ріст урожаю та зниження затрат на підготовку поля.

Розглянуто вплив основного обробітку та сидератів на фізичні властивості зрошуваних чорноземів, характер мінливості кількісних ознак у гібридів озимої пшениці різних поколінь. Висвітлено особливості експертної оцінки вартості незавершеного сільськогосподарського виробництва, промислового садівництва в зоні степу, стан і перспективи світового виробництва рису, селекційно-технологічне значення ознаки великоплідності свиней.

Визначено, що за мінімалізованих технологій обробітку грунту та за умов внесення 18 т на 1 гектар сівозмінної площі гною з 160 кг/га д.р. NPK можливо на чорноземі типовому важкосуглинковому підтримувати вміст гумусу на рівні 5,2 %.

Теоретично обгрунтовано напрями ресурсозбереження й охорони родючості меліорованих земель сільськогосподарського призначення за рахунок оптимізації фізико-хімічного, біологічного та фітосанітарного стану грунтів у різних агроценозах. Встановлено фактори управління родючістю чорнозему південного середньозмитого, темно-каштанового вторинноосолонцьованого та луко-каштанового середньоосолоділого на оглеєному лесі за тривалого застосування систем основного обробітку грунту з та без обертання скиби. Виявлено закономірності трансформації органічної речовини, напрями фізико-хімічних і біологічних процесів і динаміку вмісту гумусу у грунті залежно від способу, прийому та глибини закладання органічних добрив і рослинних решток сільськогосподарських культур у плодозмінній і травопільній сівозмінах. Наведено енергетичну й еколого-економічну оцінку функціонування агроценозів, що базуються на системах основного обробітку грунту з і без обертання скиби. Створено базу даних для комп'ютерної програми "Грунтозахисна система землеробства засушливого Степу півдня України" БД "EROZIYA" для розробки екологічно безпечних моделей агроценозів відповідно до меліоративного стану грунтів.

За умов Північного Степу України досліджено вплив елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур на окремі показники родючості чорнозему звичайного та врожайність культур ланки сівозміни ячмінь ярий - кукурудза на силос - пшениця озима. Доведено, що у разі застосування мінімального та нульового обробітку щільність чорнозему звичайного знаходиться у межах оптимальних значень, показники структурно-агрегатного складу поліпшуються зі збільшенням вмісту агрономічно цінних агрегатів та підвищення їх водотривкості. Виявлено збільшення запасів продуктивної вологи, вмісту рухомих форм фосфору та калію за грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Встановлено особливості кругообігу макроелементів у посівах ячменю ярого за традиційної, грунтозахисної та за технології прямого висіву. Виявлено, що за грунтозахисної технології до кругообігу залучається на 42 кг/га більше поживних речовин ніж за традиційної технології. Доведено економічну та енергетичну ефективність грунтозахисних технологій вирощування зернових культур.

Встановлено особливості фосфатного режиму лучно-чорноземного вилугування грунту за умов застосування різних систем обробітку та удобрення в Андрушівському природно-сільськогосподарському районі. Виявлено позитивний вплив мінімального обробітку на процеси трансформації фосфатів у легкодоступні форми внаслідок підкиснення грунтового розчину та посилення фосфатазної активності, встановлено його стимулювальний вплив у поєднанні з органо-мінеральною системою удобрення на збільшення органофосфатів у складі гумусу, споживання рослинами фосфору. Визначено величину врожаю пшениці озимої, кукурудзи на силос та ячменю ярого, розраховано показники економічної та енергетичної ефективності у разі застосування різних систем обробітку грунту та удобрення.

Висвітлено особливості тривалого впливу систем обробітку грунту у поєднанні з мінеральними, органо-мінеральними добривами та соломою на основні агрофізичні, біологічні й агрохімічні показники грунту, забур'яненість посівів і врожайність сільськогосподарських культур, еколого-економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних і мінеральних добрив у випадку різноглибинних полицевих, безполицевих та ресурсоощадних систем обробітку грунту, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим неглибоким обробітком і плоскорізальним знаряддям під озимі та ярі зернові колосові культури, озимий ріпак, люцерну, а також забезпечити сталу врожайність зерна та зеленої маси. У разі такого поєднання ефективно використовується післядія мінеральних, органо-мінеральних добрив і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення.

Досліджено особливості грунтотворного процесу за технологією нульового обробітку грунту та проведено комплексну оцінку даної технології на чорноземі Степу Донбасу. Доведено, що нульовий обробіток спряє розвитку акумулятивного процесу грунтоутворення. З'ясовано, що агрофізичні, агрохімічні та біологічні параметри грунту не стримують розвиток рослин та не зменшують врожайність польових культур. Встановлено кращу ефективність захисту від дефляції за технологією нульового обробітку в порівнянні з традиційним. Доведено економічну та енергетичну ефективність нульового обробітку.

Науково обгрунтовано доцільність та ефективність покращання меліоративного стану важких мінеральних грунтів Передкарпаття на базі багатоярусного розпушення. Встановлено залежність для визначення тривалості післядії та одержано закономірності впливу даного розпушення на водоакумулювальну здатність важких мінеральних грунтів. Визначено інтегральний показник якості розпушення, що враховує повноту та коефіцієнт розпушення. Удосконалено методику розрахунку та оптимізації технологічних параметрів багатоярусного розпушення під час будівництва та реконструкції меліоративних систем. Обгрунтовано можливість збільшення міждренних відстаней у 1,2 - 1,4 рази у випадку застосування цього розпушення кожні 3 - 4 роки.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив різних систем основного обробітку та мульчування на агрофізичні, агрохімічні та біологічні показники родючості грунту, водний режим, фітосанітарний стан посівів, формування врожаю й якість зерна культур сівозміни. Встановлено доцільність мульчування за фоном неглибокої безполицевої системи обробітку як засобу підвищення протиерозійної стійкості і родючості грунту та продуктивності сівозміни.

Розглянуто агроекологічні й економічні основи ведення систем землеробства на меліорованих землях південної посушливої та сухостепової грунтово-екологічних підзон степової зони України. Узагальнено багаторічний досвід формування способів і систем обробітку грунту на цій території. Увагу приділено питанням збереження та підвищення родючості зрошуваних і схилових земель за рахунок застосування різних способів і прийомів основного обробітку грунту та їх комплексного застосування у відповідних сівозмінах.

Наведено результати досліджень покращання обробітку південних і звичайних чорноземів Степу України. Визначено шляхи запобігання ерозійним процесам, істотного зменшення енерговитрат, нагромадження та збереження вологи у грунті.

Приведены результаты исследований улучшения южных и обыкновенных черноземов Степи Украины. Определены пути предупреждения эрозионных процессов, существенного уменьшения энергозатрат, накопления и сохранения влажности в почве.

Визначено параметри продуктивної вологи за "нульовою" технологією вирощування польових культур у порівнянні з традиційною полицевою оранкою. Встановлено, що обов'язковою умовою вирощування культур без обробітку грунту в зоні недостатнього зволоження є створення потужного шару мульчі з рослинних решток за рахунок нетоварної частки врожаю культур, яка в подрібненому вигляді залишається на поверхні грунту.

Определены параметры продуктивной влаги при "нулевой" технологии возделывания полевых культур относительно традиционной с отвальной вспашкой. Выявлено, что обязательным условием возделывания культур без обработки почвы в зоне недостаточного увлажнения является создание мощного слоя мульчи из растительных остатков за счет нетоварной части урожая культур, которая в измельченном виде остается на поверхности почвы.

Індекс рубрикатора НБУВ: П143.181.3 + П040.171

Рубрики:

Обробіток підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтів

Удобрення на підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень гранулометричного та мікроагрегатного складу чорноземних грунтів, показники їх протиерозійної стійкості та потенційної здатності до оструктурення. Показано вплив органо-мінерального удобрення на протиерозійну стійкість грунту та потенційну агрегованість чорноземів за умов застосування мілкого плоскорізного обробітку.

Висвітлено результати досліджень гумусового стану біологічної активності лучно-чорноземного грунту й фізико-хімічних властивостей чорнозему типового за різної агротехніки. Оцінено спрямованість змін процесів гумусоутворення під впливом різних технологій. Встановлено, що технології, які базуються на мінімальном обробітку грунту, мають перевагу перед технологіями з оранкою з впливом на інтенсивність і характер перетворення рослинних решток та органічних добрив, сприяють стабілізації гумусного стану і покращують його характеристики, підвищують урожайність вирощуваних культур.