Наведено сезонну динаміку чисельності попелиць на посівах озимої пшениці під впливом гідротермічних умов зони Кременчуцького водосховища (Полтавська область). Установлено, що в цьому випадку кількість попелиць збільшується в середньому на 17 %.

Установлено, що за умов лівобережного Лісостепу України посіви ярого ріпаку пошкоджують п'ять видів хрестоцвітих блішок, серед яких домінує чорна (Phyllotreta atra F.). Зростання щільності популяцій блішок співпадає з найбільш вразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Чисельність шкідника на сходах ріпаку значно перевищує економічний поріг шкодочинності. Масова поява жуків нового покоління спостерігається в середині липня та суттєво не впливає на врожайність насіння ріпаку, рослини якого в цей час знаходяться у фазах молочної та воскової стиглості.

Викладено результати вивчення впливу попередника на динаміку чисельності злакових попелиць у посівах пшениці озимої. В результаті досліджень виявлено, що попередники істотно впливають на щільність злакових попелиць. Вірний добір попередника дає змогу різко обмежити шкідливість численної групи потенційних, головним чином, спеціалізованих шкідників. Впровадження науково обурунтованої сівозміни не потребує значних коштів і є головним профілактичним заходом попередження масових розмножень шкідників. У зв'язку зі складними метеорологічними умовами останніх років та спільною дією еколого-економічних чинників доцільний постійний моніторинг посівів пшениці озимої.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

Вперше досліджено причини стабільної шкодочинності каліфорнійської щитівки в садах України, уточнено зони розвитку одного та двох поколінь. Проведено аналіз видового складу ентомофагів щитівки та визначено їх роль у регулюванні чисельності виду в різних регіонах нашої держави. Розроблено режими захисту посадкового матеріалу та прищепно-підщепних комбінацій проти заселення щитівкою за допомогою фітоверму. Створено методику визначення плодючості самок та встановлено динаміку виходу личинок (бродяжок) з використанням ловильних смужок. Виявлено, що частина зимуючих личинок щитівки навесні не активізується, а залишається у стані діапаузи протягом усього вегетаційного періоду. Обгрунтовано можливість відміни ранньовесняної обробки саду пестицидом "ДНОК" залежно від умов зимівлі та встановлено доцільність використання інсектицидів для захисту рослин проти каліфорнійської щитівки. З'ясовано, що для короткострокового прогнозу розмноження шкідника навесні достатнє уявлення дають відомості про виживання щитівки після зимівлі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено фауну шкідників гороху - комах-фітофагів, яких нараховується 34. У ході проведення досліджень шкодочинними виявились: Acyrthosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus Hrbst., S. lineatus L., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz., найбільш поширеним видом - горохова попелиця (Acyrthosiphon pisi Harr.). Досліджено біологію названих видів. Встановлено видовий склад ентомофагів шкідників гороху - паразитів та хижаків - 32 види. Найбільш ефективними були наступні види: Aphidius ervi Hal., Coccinella 7-punctata L., Sirphus balteatus D. Досліджено їх біологію. Розроблено заходи щодо підвищення ефективності ентомофагів: створення змішаних посівів гороху з нектароносними рослинами, на яких ентомофаги живляться в імагінальній фазі, та організації резервацій для ентомофагів, де вони виживають під час зимівлі та посухи. Описано систему інтегрованих заходів щодо захисту гороху від шкідників, яка включає вирощування стійкого проти ряду шкідників сорту, обмежене використання інсектицидів (крайове та черезсмужне обприскування посівів) та сприяння природному збереженню ентомофагів.

Встановлено прямо пропорційну залежність між гідротермічним коефіцієнтом і заселеністю листковою буряковою попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування. Уточнено видовий склад ентомофагів попелиці на насінниках цукрових буряків та їх роль в регуляції чисельності фітофага. Обгрунтовано доцільність застосування проти шкідника агротехнічних прийомів у процесі вирощування висадків. Визначено ефективність сучасних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці за різних способів їх застосування.

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.823 + П468.61

Рубрики:

Бактерії у захисті рослин

Хоботні (Homoptera)

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впродовж 2004 - 2009 рр. простежено тенденцію до збільшення щільності жуків ріпакового квіткоїда у місцях зимівлі та у період вегетації рослин ріпаку озимого. Щільність фітофага досягає 8,56 екз/рослину у період бутонізації - початку цвітіння. Найбільша щільність становить 9,9 екз/рослину. Це перевищує економічний поріг шкідливості та призводить до необхідності проведення відповідних заходів захисту.

Проаналізовано співвідношення ентомофагів і попелиць. Встановлено, що найбільш ефективними ентомофагами серед хижих комах є кокцинеліди, сирфіди і хризопи. Встановлено, що для запобігання масового розмноження попелиць необхідно сприяти збільшенню чисельності афідофагів до початку вегетаційного періоду.

Вивчено й уточнено особливості сезонної динаміки чисельності горохової попелиці в агроценозах бобових культур впродовж вегетаційного періоду. Розглянуто особливості біології й екології фітофага залежно від абіотичних чинників і видовий склад ентомофагів горохового поля й їх роль у зниженні чисельності горохової попелиці. Проведено оцінку впливу агротехнічних заходів на щільність популяції фітофага та його шкідливість. Оцінено сучасні селекційні сорти гороху на чутливість щодо заселення шкідником. Встановлено технічну ефективність нових інсектицидів за обприскування рослин гороху та токсикації насіння проти горохової попелиці. Вдосконалено існуючу систему заходів захисту гороху від даного шкідника, в якій уточнено строки застосування та норми витрати інсектицидів.

Уточнено особливості біології зеленої яблуневої попелиці та досліджено закономірності динаміки її чисельності. З'ясовано видовий склад кормових рослин \i Aphis роmі\i0, які належали до родини \i Rosaceae\i0 та були представлені 12-ма родами та 37-ма видами. Встановлено, що найбільша кількість видів припадала на роди \i Malus \i0 (11 видів), \i Crataegus \i0 (6 видів) та \i Prunus \i0 (6 видів). Вперше визначено зміни показників річного приросту пагонів, площі листкової поверхні, вмісту первинної та гігроскопічної вологи, хлорофілу \i а\i0, хлорофілу \i b \i0 та каротиноїдів у листках кормових рослин залежно від ступеня заселеності зеленою яблуневою попелицею. Встановлено видовий склад та ефективність ентомофагів, біологічних препаратів та настоїв рослин з інсектицидними властивостями проти фітофага. Доведено високу інсектицидну активність (94,5 %) Актофіту, к.е. (2,0 л/га) та настоїв, виготовлених з \i Nicotiana tabacum \i0 та \i Achillea millefolium\i0. Досліджено ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів за обприскування рослин проти зеленої яблуневої попелиці та доведено доцільність проведення захисних заходів у період появи самиць-засновниць.

У межах вивчення взаємодії мікроорганізмів агробіоценозу досліджено вплив компонентів мікробного препарату Бактофунгін-LS на персикову попелицю у контрольованих умовах теплиці. Встановлено, що після трьох обробок рослин препаратом з періодичністю 1 - 2 тижні кількість ентомопатогенних мікроорганізмів на обробленій поверхні зберігається на рівні, який є задовільним для ефективного контролю чисельності шкідника. Обгрунтовано можливість застосування розробленого препарату для захисту рослин як екологічно безпечної альтернативи хімічним інсектицидам.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.506(4УКР-4КИЇ),022 + П468.619 Aphididae

Шифр НБУВ: ДС48550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.506(4УКР-4КИЇ),022 + П468.619 Aphididae

Шифр НБУВ: ДС48550 Пошук видання у каталогах НБУВ