Розглянуто питання організації ветеринарно-санітарного контролю (ВСК) на птаховиробничих підприємствах, наведено ветеринарно-санітарні вимоги до приймання та післязабойного ВСК птиці. Проаналізовано особливості будови її м'язової та кісткової тканин залежно від виду, а також проведення ветеринарно-санітарної експертизи яєць, яєчних продуктів.

Рассмотрены вопросы организации ветеринарно-санитарного контроля (ВСК) на предприятиях по производству птицы, приведены ветеринарно-санитарные требования к ее приемке и послезабойному ВСК. Проанализированы особенности построения мышечной и костной тканей птицы в зависимости от вида, а также проведения ветеринарно-санитарной экспертизы яиц, яичных продуктов.

Розглянуто питання організації ветеринарно-санітарного контролю в цехах м'ясопереробних підприємств, якості м'ясних туш, сортового розрубання, а також холодильної обробки м'яса. Наведено ветеринарно-санітарні вимоги до транспортування, приймання та передзабійного утримання тварин і птиці на м'ясокомбінатах. Викладено правила продажу м'яса та м'ясопродуктів.

Рассмотрены вопросы организации ветеринарно-санитарного контроля в цехах мясоперерабатывающих предприятий, качества мясных туш, сортовой рубки, а также холодильной обработки мяса. Приведены санитарно-ветеринарные требования к транспортировке, приемке и предзабойному содержанию животных и птицы на мясокомбинатах. Изложены правила продажи мяса и мясопродуктов.

На підставі робочих перекладів офіційних документів Європейського Союзу - Регламентів N 852/2004 та N 854/2004 щодо молока та молочних виробів наведено вимоги, які повинні задовольняти суб'єкти господарювання у даній сфері з метою розміщення своєї продукції на єдиному європейському ринку. Викладено рекомендації Кодексу Аліментаріус щодо санітарно-гігієнічних правил до виробників молока та молочних продуктів. Вміщено перелік контрольних методів аналізу даних продуктів у ЄС.

На основе рабочих переводов официальных документов Европейского Союза - Регламентов N 852/2004 и 854/2004 о молоке и молочных продуктах приведены требования, которые должны удовлетворять субъекты хозяйствования в данной сфере для размещения своей продукции на едином европейском рынке. Изложены рекомендации Кодекса Алиментариус о санитарно-гигиенических правилах к производителям молока и молочных продуктов. Предложен перечень контрольных методов анализа данных продуктов в ЕС.

Розглянуто ветеринарно-санітарну оцінку ураженої личинками анізакід морської риби - оселедців, кільки та минтаю, яка надійшла на споживчий ринок міста Полтави в 2004 - 2005 рр.

Наведено дані про результати ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою тварин на КП "Полтавський м'ясокомбінат".

Викладено дані з визначення активності трансаміназ та мікробне обсіменіння продуктів забою великої рогатої худоби у разі фасціольозної інвазії. У випадку фасціольозу великої рогатої худоби відбувається механічне ураження тканин, яке супроводжується інокуляцією різноманітною мікрофлорою. Відбуваються зміни на біохімічному рівні. У печінці великої рогатої худоби за слабкої фасціольозної інвазії активність ензиму АЛТ, у порівнянні із здоровою, знижується у півтора рази, а за середньої та високої інтенсивності інвазії активність ферментів АСТ і АЛТ в ураженій печінці знижується вдвічі. Це свідчить про токсичну дію продуктів життєдіяльності гельмінтів на клітини печінки та зниження її якості.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень, пов'язаних з усуненням хронічної фтористої інтоксикації шляхом згодовування коровам з основним раціоном магнію гідрокарбонату та впливом його на обмінні процеси в організмі, молочну продуктивність і ветеринарно-санітарні показники якості молока. На підставі комплексних досліджень встановлено вміст фтору у воді, грунті, кормах і тканинах корів. Визначено терапевтичну дозу магнію гідрокарбонату, який досить дешевий. Гідрокарбонат магнію шляхом утворення з солями фтору нерозчинних комплексних сполук знизив інтоксикацію організму тварин. У результаті згодовування вміст загального білка крові збільшився на 8,6 - 13,3 % за рахунок альбумінів (на 5,7 - 13,7 %) та альфа-глобулінової фракції у першій половині лактогенезу (на 12,4 - 25,2 %), рівень кальцію підвищився на 6,4 - 30,3 %, магнію - на 18,5 - 27 %, рівень фосфору знизився на 6 - 6,9 % залежно від періоду лактації. Відмічено підвищення молочної продуктивності дослідних корів (зростання середньодобового надою натуральної жирності на 37 %, кількості молочного жиру на 7 - 12 %) і покращання якісних показників молока. Розроблено рекомендації щодо використання магнію гідрокарбонату як кормової домішки коровам під час лактації та сухостою в зонах із хронічною фтористою інтоксикацією.

  Скачати повний текст

Досліджено питання ветеринарно-санітарного нормування технологічних процесів одержання та передачі на переробне підприємство молока коров'ячого незбираного екстра-гатунком. Розроблено концепцію санітарно-гігієнічного нормування такого молока. Встановлено наявність "фази кріомікрофлори" у мікробіологічному процесі молока незбираного охолодженого, в якому домінуючу роль відіграє психротрофна мікрофлора. Встановлено, що для одержання молока незбираного свіжонадоєного з загальним бактеріальним обсіменінням у межах 20 - 25 тис. КУО/куб.см. необхідно, щоб мікробне обсіменіння доїльного устаткування та молочного інвентаря було близько 500 КУО/куб.см змиву. Розроблено середовище психротрофних мікроорганізмів, яке забезпечує визначення вмісту психротрофів у молоці незбираному охолодженому та змивах з деталей доїльного устаткування протягом 48 год., що у п'ять разів швидше у порівнянні з загальновизначеним стандартним методом. Удосконалено схеми індикації та родової ідентифікації психротрофних мікроорганізмів.

У Системі контролю якості ветеринарних лікарських засобів провідна роль відводиться державним інспекторам ветеринарної медицини, які співпрацюють з підприємствами-виробниками продукції для ветеринарної медицини в частині нагляду і контролю за їх діяльністю. Здійснення державного нагляду і контролю згідно з Системою повинно гарантувати: виробництво ветеринарних препаратів та кормових домішок відповідно до технічних умов і стандартів, відповідальність працівників підприємств за випуск якісної і безпечної продукції, дотримання технологічних регламентів і контролю якості продукції на всіх етапах її виробництва, здійснення вибіркового контролю якості тощо.

Аналіз звітів ветеринарної медицини Одеської області за 2005 - 2008 рр. показав, що частота виділення культур сальмонел була в межах 0,14 - 0,34 % від загального числа досліджених проб патологічного матеріалу та 1,06 - 2,50 % від окремих видів тварин чи птиці, а золотистого стафілокока - 0,68 - 1,31 % досліджених проб молока корів, 0,64 % змивів із обладнання та 27,9 - 35,3 % змивів із рук працівників. Зазначено, що заходи щодо цього збудника треба проводити в напрямі діагностики та контролю маститів у корів, санітарного стану обладнання і рук працівників переробних підприємств.

Наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукового завдання впливу окремих факторів первинної переробки на якість і безпечність яловичини протягом терміну зберігання охолодженої продукції. Обгрунтовано можливість використання гострого пару під час заключної обробки туш. Висвітлено питання щодо цитотоксичного впливу хлорованої водопровідної води, яку використовують для вологого миття туш. Проаналізовано нові підходи щодо відбору проб із туш великої рогатої худоби для мікробіологічних досліджень.

Наведено порядок реалізації забійних тварин і птиці на м'ясопереробні підприємства, визначено категорії вгодованості та особливості первинної переробки тварин і одержаних продуктів забою. Наведено характеристику складу та властивостей м'яса, визначено вплив окремих факторів на формування його якісних показників як сировини для переробки. Описано різні методи консервування м'яса та м'ясопродуктів.

Розглянуто критерії якості вод, призначених для рибних господарств, і процеси, які впливають на якість природних водойм. Викладено основні поняття оцінки, прогнозу й управління якістю рибогосподарських вод. Висвітлено теоретичні положення про методи прогнозу й управління якістю рибогосподарських водойм. Досліджено особливості формування та трансформації речовин природного й антропогенного походження в річкових водах.

Розглянуто теоретико-методичні аспекти розмежування ветеринарно-санітарного нагляду та контролю, сформовано їх ознаки, визначено особливості розподілу наглядових і контрольних функцій між суб'єктами управлінської діяльності.

Розглянуто вирішення наукової задачі щодо мікробіологічних та паразитологічних критеріїв контролю процесу отримання молочної сировини належної якості. Розроблено методику паразитологічного дослідження сирого молока, вдосконалено склад живильного середовища для визначення психротрофної мікрофлори молока, визначено характеристику ризику щодо наявності паразитів у молоці. Внесено пропозиції з удосконалення ветеринарно-санітарного контролю технологічного процесу виробництва на фермах сирого товарного молока. Експериментально встановлено, що за обсіменінням мікроорганізмами різних груп збірне молоко з особистих селянських господарств становить найбільший ризик. Визначено, що паразитарна забрудненість молока характеризується наявністю у ньому найпростіших, гельмінтів, членистоногих, їх вегетативних форм, яєць та личинок. Найбільш забрудненим паразитами є молоко від корів особистих селянських господарств.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.21 + Л920.19

Рубрики:

Ветеринарно-санітарний нагляд на м’ясопереробних і забійних підприємствах

Шифр НБУВ: РА387077 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.22 + Л950.6

Рубрики:

Ветеринарно-санітарний нагляд у молочній промисловості

Спеціальні види оброблення

Шифр НБУВ: РА395123 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання з аналізу мікробіологічних і паразитологічних ризиків під час виробництва сирого товарного молока, їх оцінки та розробки превентивних заходів. Подано дані щодо органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних і паразитологічних показників сирого товарного молока за різних умов його виробництва. Запропоновано новий підхід до атестації технологічного процесу одержання товарного молока належної якості.