За умов порівняльного вивчення активності гіперімунних сироваток, отриманих на неінактивовані антигени, інактивовані формальдегідом і неінактивовані антигени в олійному ад'юванті типу "вода в олії", встановлено, що після 4-х ін'єкцій антигену більш високі титри антитіл утворюються у тварин, гіперімунізованих неінактивованим антигеном в олійному ад'юванті. Доведено, що застосування живого вірусу для імунізації призводить до підвищення рівнів титрів антитіл лише після другої ін'єкції, після наступних ін'єкцій відбувається нейтралізація збудника. Якщо збудник (живий вірус) знаходиться у водній фракції емульсії типу "вода в олії", нейтралізації збудника не відбувається і наступні ін'єкції антигену призводять до збільшення рівнів титрів вірусоспецифічних антитіл.

Встановлено, що у технології виробництва гіперімунних сироваток заміна фенолу на формалін дає не тільки значний економічний ефект, але й дозволяє скоротити час відстоювання сироватки у 2 - 3 рази. Метод застосування формаліну для консервування сироватки можна використовувати на підприємствах біологічної промисловості та полегшити, або взагалі виключити трудомісткий процес стерилізаційної фільтрації. Досвід технологічної та хімічної переробки крові можно використати у технології виготовлення інших лікувально-профілактичних препаратів, які отримують з гіперімунних сироваток.

Обгрунтовано використання глибокого заморожування для тривалого збереження головних властивостей протипастерельозних емульсійних вакцин.

Відзначено, що у технологічному процесі виготовлення інактивованої вакцини проти сказу контроль якості - один із основних моментів. Він проводиться як на окремих етапах виготовлення вакцини (проміжний контроль), так і після виготовлення (вихідний контроль). Проведено дослідження з визначення контролю п'яти серій інактивованої культуральної антирабічної вакцини, випущеної на Сумській державній біофабриці в 2001 - 2003 рр.

Розглянуто питання підвищення імунної активності вакцини "БЕШИФОРМ". Вивчено окремі показники імунного статусу організму тварин під сумісним впливом імунних стимуляторів і вакцини.

Культура фібробластів ембріонів перепелів чутлива до вірусів птиці (Марека, ньюкаслської, герпесвірусу індиків та авіреовірусу) та ссавців (міксоматозу кролів і хвороби Ауєскі). Репродукція вірусів відбувається з появою характерних цитопатичних змін і забезпечує накопичення біомаси, достатньої для виготовлення вакцин.

Визначено оптимальнi лiкувальнi дози асоцiйованої iнактивованої вакцини "Мiкоеквiвак" проти дерматомiкозiв (трихофiтiї, мiкроспорiї). Дослiди проведено на хворих конях рiзних вiкових груп.

Вивчено зміни біохімічних показників крові лабораторних тварин через 12 годин після введення суспензії із сетарій. Ушкоджуючими факторами сетаріозної інвазії у спонтанно заражених корів були ті ж хімічні і біологічні чинники, що й у лабораторних тварин. В цьому разі на перший план виступали зміни, характерні для алергічної реакції.

Наведено данi про молекулярно-бiологiчнi властивостi вакцинних штамiв вiрусу сказу, на підставі чого запропоновано концепiю їх використання для створення антирабiчних вакцин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П843.9 + П821.219.212

Рубрики:

Окремі зоопатогенні віруси та їх групи

Вакцини проти сказу

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.229.91 + П873.91-912

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослiджень iз пiдбору оптимальної схеми iмунiзацiї та тварин-продуцентiв iз метою одержання гiперiмунної сироватки.

  Скачати повний текст

Вивчено епізоотичну ситуацію у світі та розроблено вакцину проти вірусної діареї великої рогатої худоби (ВРХ). Вивчено біологічні властивості різних штамів вірусу діареї та їх антигенну спорідненість. Оптимізовано умови і режими культивування та інактивації штаму ВК-I вірусу діареї. Досліджено імуногормональну відповідь на щеплення живим та інактивованим вірусом діареї, підібрано ад'ювант. Досліджено гематологічні та біохімічні показники крові тварин, щеплених зразками вакцини. Визначено оптимальну імунізувальну дозу, тривалість напруженого імунітету та рівень антитіл до вірусу діареї у молозиві та молоці щеплених тварин. Удосконалено метод титрування цього вірусу та постановки реакції нейтралізації для визначення антитіл до вірусу діареї. Визначено термін придатності вакцини, її профілактичну ефективність. Розроблено нормативну документацію на вакцину та проведено її комісійні випробування.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.219 Некросан + П873.239-911-7

Рубрики:

Окремі вакцини ветеринарного призначення

Інші інфекційні хвороби, загальні для кількох видів тварин

Шифр НБУВ: РА351856 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено протеїногенні властивості найбільш поширених на території України атипових мікобактерій. Розроблено синтетичне живильне середовище з вітчизняної сировини для виробничого культивування мікобактерій та вивчено селективні властивості збагачених живильних середовищ з рістстимулювальним компонентом. Виготовлено моноалергени з протеїнових культур атипових мікобактерій, вивчено активність, реактогенність та сенсибілізувальні властивості цих препаратів у дослідах на лабораторних та сільськогосподарських тваринах. Розроблено технологію одержання алергену.

Вперше в Україні досліджено ферментативний гідролізат білків крові з відходів виробництва сироватки, придатний для виготовлення живильних середовищ для культур клітин. Удосконалено методику щодо одержання ферментативного гідролізату білків з використанням нехарчової білкової сировини на принципах безвідходної технології виробництва. Запропоновано технологічну схему одержання сироватки крові великої рогатої худоби нативної без консерванту та метод контрольної системи для визначення її ростової активності.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні розроблено технологію культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу класичної чуми свиней (КЧС), яка забезпечує достатню його урожайність і високі імуногенні властивості. Оптимізовано основні елементи одержання первиннотрипсинізованої клітинної культури з тестикул ягнят (ТЯ). Розроблено гістохімічний варіант імуноферментного аналізу, призначеного для виявлення та титрування вірусу КЧС у клітинних культурах. Одержано перещеплювальну клітинну культуру ТЯ й охарактеризовано її основні біологічні властивості, а також чутливість до вірусів. Експериментально обгрунтовано раціональну методику одержання достатньо концентрованого вірусного матеріалу (штам ЛК-М вірусу КЧС). Досліджено імуногенні властивості штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у гетерологічній клітинній культурі ТЯ, охарактеризовано його вплив на деякі показники клітинного імунітету у свиней.