Здійснено критичний аналіз використання сучасних біосенсорних методів для визначення токсичності сільськогосподарської продукції, ураженої шкідливими сполуками різного походження. Розглянуто деякі особливості впливу екотоксикантів на якість та безпеку харчових продуктів і кормів з метою загострення уваги на необхідності підвищення системи контролю їх споживчої цінності для людей і тварин.

Здійснено критичний аналіз сучасних досягнень та новітніх тенденцій у розвитку біосенсорів для визначення таких хімічних забруднювачів довкілля як пестициди і мікотоксини. Розглянуто деякі особливості впливу екотоксикантів на якість та безпеку сільськогосподарської сировини, харчових продуктів і кормів з метою загострення уваги на необхідності підвищення системи контролю їх споживчої цінності для людей і тварин, збереження здоров'я.

Наведено результати дослідження впливу традиційної, гліфосат-резистентної генно-модифікованої сої та дії самого гербіциду roundup на вміст загального протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну в сироватці крові щурів трьох поколінь. Фосфорорганічні добрива є токсичними речовинами, які можуть призводити до порушення обміну речовин в організмі, тому дослідження впливу генно-модифікованої сої, обробленої гербіцидом, та гербіциду roundup на рівень метаболітів азотистого обміну в організмі тварин є актуальними. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар, розподілених на 5 груп: I контроль група - інтактна; I дослідна - у раціоні щурів 20 - 26 % корму замінювали традиційною соєю; II дослідна - у раціоні щурів 20 - 26 % корму замінювали генно-модифікованою соєю, яку не обробляли гербіцидом roundup; III дослідна - щури вживали генно-модифіковану сою, яку обробляли гербіцидом; IV група - щури одержували гербіцид з питною водою. Через 42 дні з початку згодовування добавок самиці всіх груп були спаровані і продовжували одержувати той самий раціон і гербіцид у питній воді. Застосування раціону, який містив традиційну та генетично модифіковану сою, не обробену гербіцидом roundup, призводить до незначного підвищення рівня азотистих сполук у крові. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування генетично модифікованої сої, яку було оброблено гербіцидом, та самого гербіциду з питною водою призводить до підвищення у крові рівня протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну у всіх трьох поколінь щурів; лише у IV групі спостерігається незначне зниження концентрації сечовини як у першому, так і в наступних поколіннях. Такі результати можуть свідчити про токсичний вплив гербіциду і трансгенної сої, обробленої гербіцидом roundup, на функціональну діяльність печінки і нирок щурів.

Проведено порівняльну оцінку параметрів методів вивчення гострої токсичності кормових добавок за традиційним методом і методом класифікації гострої токсичності з дотриманням принципів керівного документу OECD тест N 423. Встановлено, що кожен з оцінюваних методів може бути ефективно застосований для проведення оцінки гострої токсичності залежно від наявної інформації про склад і властивості кормових добавок. З метою економії ресурсів і враховуючи принципи гуманного поводження з тваринами, за наявності відповідної інформації про склад та властивості, рекомендовано застосування методу класифікації гострої токсичності для встановлення класу гострої токсичності під час доклінічних досліджень кормових добавок.

Наведено результати досліджень із вивчення токсичності та безпечності кормової добавки (КД) інсорб. Інсорб - порошок, розроблений для застосування під час лікування та профілактики інтоксикацій, викликаних мікотоксинами. У результаті проведених досліджень, а саме: визначення гострої токсичності за одноразового внутрішньошлункового введення, встановлено, що КД інсорб, згідно з ГОСТ12.1.007-76, належить до IV класу токсичності. Він добре переноситься тваринами. У період використання його протягом 14 діб встановлено позитивний вплив на морфофункціональний стан крові щурів. Досліджувані гематологічні показники були у межах фізіологічної норми, що свідчить про відсутність токсичного впливу даної КД на організм щурів. Одержані результати вказують про доцільність подальшого вивчення і застосування КД інсорб з лікувальною та профілактичною метою, за мікотоксикозів тварин.

Висвітлено основні аспекти токсикологічної безпеки кормів: надано сучасну нормативну документацію України у сфері кормовиробництва, класифікацію та опис основних видів кормів, охарактеризовано токсикози сільськогосподарських тварин, викликані токсичними речовинами різного ґенезу (природного, мікробіологічного і хімічного) з детальним розглядом клінічних симптомів та патологоанатомічних змін, описано наявні системи лікування і профілактики кормових токсикозів в умовах агропромислового виробництва. Наголошено, що у практиці Європейського Союзу та України концепція гарантування безпечності тваринницької продукції "від лану до столу" передбачає особливу увагу до кормів, призначених для годівлі тварин, що використовуються для виробництва сировини чи продуктів харчування, зокрема молока, м’яса та яєць. Директивами Європарламенту та Ради ЄС регламентовано, що продукти, призначені для годівлі тварин, можуть бути ввезені, введені до обігу та використані тільки якщо є доброякісними, справжніми і придатними для продажу, тобто, які за умов правильного використання не представляють небезпеки для здоров’я людини, тварини чи навколишньому середовищу і не чинять несприятливого впливу на продукцію тваринництва. Положення інших європейських регламентів щодо кормів адаптовані до вітчизняного законодавства, викладено у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про безпечність та гігієну кормів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин". Зазначено, що перелік регламентованих забруднювачів кормів і продукції тваринництва включає близько 80 речовин, а загальний список кормових токсикантів налічує до 5000 різних субстанцій. Встановлено, що за наявності залишків токсичних речовин у кормах, продукції тваринництва і харчових продуктах, залежно від їхньої кількості та шляхів надходження до організму тварин і людини, вони можуть зумовлювати гепатотоксичну, мутагенну і канцерогенну дії, імунодефіцити. Висвітлено основні аспекти, пов’язані з безпекою кормів, розглянуто токсичні речовини мікробіологічного і хімічного походження та їх максимально допустимі рівні у кормах, основні клінічні ознаки отруєнь, наявні системи лікування і профілактики кормових токсикозів тварин.