Дисертація присвячена питанням удосконалення методів відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу- учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчено адаптивний вплив нормобаричної гіпоксії тіотріазоліну в комплексному лікуванні 184 хворих на гіпертонічну хворобу першої і другої стадії на стан центральної і периферичної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, показників функції зовнішнього дихання і периферичної крові. Основні результати дослідження можуть бути використані при розробці індивідуальних комплексних програм відновлювальної терапії цієї категорії хворих.

Вивчені особливості розвитку гіпертензивного серця у гірників. Виділені клінічні варіанти та структурно-функціональні типи гіпертензивного серця у гірників різних професійних груп. Визначено компенсаційні можливості лівого передсерця в формуванні діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Вивчено структурно-функціональний стан правого шлуночка при розвитку гіпертензивного серця. Розроблено критерії діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка, критерії діагностики стадій гіпертензивного серця у гірників.

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової смерті у гірників. Розвинуто новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології. Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії її індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й впроваджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

Роботу присвячено систематизації та узагальненню даних про стан фізичної працездатності (ФП) у 280 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та 174 без захворювань системи кровообігу. Зміни ФП і її забезпечення в учасників ЛНК з ГХ із зростаючою дозою опромінення від 0,05 до 0,5 Зв характеризуються нелінійною залежністю, відмінності порогової потужності складають 2 - 9 ВТ (P > 0,05). Виділено варіанти адаптації до фізичного навантаження, зокрема, несприятливі, що характеризуються відхиленням лінійного збільшення споживання кисню від виходу на "плато" на рівні 100 - 125 і 50 Вт. Встановлено зниження ФП у 60 % учасників ЛНК з ГХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні 0,05 - 0,5 Зв з відновленням у середньому за 2 - 6 місяців після виконання робіт з ЛНК. Доведено, що до кінця десятиріччя порогова потужність зменшилася на 27,5 Вт. За результатами досліджень розроблено спосіб визначення порогової потужності у хворих на ГХ без проведення навантажувального тесту та запропоновано програму велотренувань, яка сприяє збільшенню порогової потужності, економізації забезпечення фізичного навантаження.

Зазначено, що високий рівень автоматизації виробничого процесу на металургійних заводах, несприятливий мікроклімат, шум, пил та інші фактори на робочому місці оператора мають суттєвий негативний вплив на його здоров'я, у тому числі значно підвищують ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Мета роботи - оцінка загального стану здоров'я та ризик розвитку хвороб системи кровообігу в операторів трубопрокатних станів та обгрунтувати заходи профілактики. Представлено матеріали та результати дослідження показників здоров'я, визначений ризик виникнення хвороб системи кровообігу в операторів автоматизованого трубного цеху. Оператори працювали в незадовільних виробничих умовах. Напруженість їх роботи відносена до II - III та III - IV класів шкідливості. В операторів з більшою напруженістю праці визначали підвищений ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Висновки: в операторів пультів управління, що мали більш напружену роботу, визначали достовірні зміни показників добового АТ, що свідчить про більший ризик розвитку артеріальної гіпертензії в подальшому.

Дисертацію присвячено вивченню актуальної проблеми профілактичної медицини - донозологічної діагностики та профілактики структурно-функціональних змін органів і систем у працівників локомотивних бригад (ПЛБ). Вивчено умови праці і вплив комплексу шкідливих виробничих факторів на організм ПЛБ за участю: важкість та напруженість трудового процесу; шкідливі фактори виробничого середовища (шум, загальна вібрація, електромагнітне випромінювання, несприятливий мікроклімат). В цілому умови і характер праці машиністів електровозів та їх помічників відносяться до 3 класу 2 ступеня (клас 3.2). Показано, що при впливі комплексу шкідливих виробничих чинників на фоні вегетативної дисфункції у ПЛБ існує ризик розвитку артеріальної гіпертензії, метаболічного синдрому, неалкогольної жирової хвороби печінки, формування коморбідної патології. Розроблено та рекомендовано профілактичні заходи, диспансеризацію по стажових підгрупах з "кроком" в 10 років та схема корекції вегетативної дисфункції у працівників локомотивних бригад. Розроблений науково обгрунтований алгоритм слугує основою запровадження профілактичних заходів у транспортній галузі і може бути використаний у тих галузях промисловості, де має місце наявність подібних шкідливих виробничих факторів, що сприятиме зростанню ефективності економічної діяльності у відповідних галузях.