У диспетчеров электрических сетей при 2-дневном чередовании 12-часовых смен измеряны АД и ЧСС (1224 человеко-наблюдений). Утомление оценено диспетчерами по 5-балльной шкале. Выявлено, что утомление ведет к деформации суточных ритмов кровообращения. Работа во вторые ночные смены старит сердечно-сосудистую систему в наибольшей мере. При утомительной работе днем наиболее выражено растет парасимпатическая регуляция и недостаточность кровообращения; при утомительной работе ночью наиболее выражено стареет саморегуляция кровообращения (снижается вклад сердечного и растет вклад сосудистого звена); при неутомительной работе (кроме первых дневных смен) с увеличением возраста и стажа растет доля симпатических влияний в регуляции кровообращения, что свидетельствует о нарушении биологически целесообразного механизма повышенной сохранности функции сердца в онтогенезе. Выявленные закономерности актуализируют разработку специальных режимов труда и отдыха, учитывающих возраст, стаж работы, утомительность смены, ее положение в недельном графике.

Вивчено особливості психовегетативних розладів у робітників атомно-енергетичного комплексу. Розроблено принципи побудови заходів відновлювальної терапії реабілітації. На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного й електрофізіологічного дослідження вивчено клінічні, соціальні, соціально-психологічні, особистісно-психологічні особливості у хворих з психовегетативними розладами. Установлено особливості центральної та церебральної гемодинаміки в обстежених хворих за даними реоенцефалографії та гемодинамічними показниками. Виділено провідні патогенетичні механізми психовегетативних розладів, які визначають їх клінічну маніфестацію. Розроблено систему патогенетично обгрунтованої відновлювальної терапії та реабілітації хворих з різними формами зазначених розладів.

На основании анализа 304 карт условий труда выявлено, что ведущим вредным производственным фактором на рабочих местах машинистов энергоблоков ТЭС является напряженность труда (класс 3.3), что повышает риск формирования патологии ССС. Параметры микроклимата и шума квалифицируются в среднем как вредные класса 3.2 и 3.1 соответственно, однако на третьей части рабочих мест квалифицируются преимущественно как вредные класса 3.3 и 3.2 соответственно. Тяжесть выполняемой работы соответствует классу 3.1 за счет выраженной гиподинамии.

Представлен анализ фазовой структуры суточных ритмов показателей самооценки состояния и показателей сердечно-сосудистой системы диспетчеров метрополитена и операторов атомной электростанции при сменном труде, а также испытуемых-добровольцев при моделировании умственной деятельности операторского типа и сменного графика. Экспериментальными исследованиями установлено, что высокий уровень напряженности является фактором, самостоятельно приводящим к развитию десинхроноза. Выраженные проявления десинхроноза у диспетчеров и операторов обусловлены сочетанным влиянием стрессогенных факторов - сменности и напряженности труда.

Представлены результаты анализа структуры суточных ритмов психофизиологических показателей двух групп операторов теплоэлектроцентрали, которые работали по графику с 12-часовой продолжительностью дневных и ночных смен. Установлено, что у операторов в 39 - 93 % случаев наблюдались нарушения фазовой структуры суточных ритмов. У группы операторов с высокой напряженностью труда среднесуточные величины показателей были больше, а амплитуды суточных ритмов выше, чем у группы с более низкой напряженностью. Выраженная десинхронизация суточных ритмов явилась следствием влияния двух стрессогенных факторов - сменного труда и напряженности.

Проведено психофізіологічне дослідження диспетчерів енергосистем за умов змодельованих на тренажерах аварійних та штатних режимів роботи обладнання. Розроблено розв'язувальні правила для оцінки та прогнозування психофізіологічних якостей, а також ефективності професійної діяльності диспетчерів енергосистем, які працюють в різних режимах функціонування енергетичних мереж.

На основании 1224 наблюдений диспетчеров, распределяющих электроэнергию, установлено, что длительное поддержание рабочего напряжения нарушает суточные биоритмы показателей системы кровообращения - вплоть до их распада (вторичного сглаживания) у операторов старше 40 лет в напряженные вторые последовательные 12-часовые смены. В ночные смены выявлена максимальная возрастно-стажевая разбалансировка симпатовагальной регуляции кровообращения: в сторону преобладания вагусной регуляции (ассоциирующейся с повышением напряжения физиологических систем) - в утомительные смены, симпатической (ассоциирующейся со снижением сохранности функции сердца) - в условиях "оперативного покоя". Выявленные возрастно-стажевые изменения показателей системы кровообращения отражают повышение физиологической "цены" обеспечения деятельности и нарушение саморегуляции кровообращения, что является фактором риска формирования сердечно-сосудистой патологии.

Висвітлено результати гігієнічних та психофізіологічних досліджень умов праці електромонтерів оперативно-виїзних бригад (ОВБ). Оцінено рівень впливу факторів зовнішнього трудового середовища на працівника у віковому аспекті. Показано, що найпотужнішими діючими факторами зовнішнього середовища є: "висота", "вітер", "напруга", "дощ". Фактор "низька" температура однаково впливає на представників усіх вікових груп. Оцінено напруженість праці електромонтера ОВБ, яка за "Гігієнічною класифікацією..." (2001 р.) має клас шкідливості 3.2.

Проведено комплексное обследование 894 специалистов Запорожской АЭС с помощью созданного с участием авторов автоматизированного аппаратно-программного комплекса "МОРТЕСТ" (вариант "СПАС-14"). Кластерный анализ позволил выделить три группы сотрудников по уровню профессиональной компетенции. На основе дискриминантного анализа построена линейная функция и произведена оценка вклада каждого психофизиологического показателя в интегральную характеристику готовности к профессиональной деятельности. Результаты объективных комплексных психофизиологических исследований коррелируют с экспертными оценками, подтвердившими обоснованность, высокую прогностическую значимость разработанной технологии психофизиологического отбора операторов ЗАЭС, рекомендованной для практического внедрения.

Потенціал теплоенергетики України складають 44 електростанції, з яких 14 великих, які працюють на вугіллі, природному газі, мазуті та дизельному паливі. Із загального об'єму видобутку вугілля переважає вугілля, яке використовують переважно для виробництва електро- і теплоенергії. Загальна кількість працюючих становить декілька десятків тисяч осіб. Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними. Основними несприятливими факторами, що визначають високий рівень захворюваності працівників ТЕС, є шум, мікроклімат виробничих приміщень, тяжкість і напруженість праці, запиленість повітря робочої зони. Незважаючи на значну кількість гігієнічних досліджень, які проведено в попередні роки, до уваги не брався можливий суттєвий вплив волокон азбесту, який є присутнім у пиловому міксті ряду виробничих приміщень ТЕС, особливо тих, що були побудовані за радянські часи. На теплових електростанціях широко використовують різні теплоізоляційні матеріали, переважно на основі штучних, а також природних волокон, у тому числі азбест. У результаті деструкції цих матеріалів повітря робочих зон ТЕС може забруднюватися аерозолями, що містять штучні та природні мінеральні волокна і, як наслідок, викликати розвиток патологічних змін здоров'я робітників котлотурбінних цехів, які більшу частини робочого часу зайняті обслуговуванням технологічного обладнання цих цехів. Ураховуючи актуальність проблеми ліквідації азбестообумовлених захворювань, одним із важливих питань сучасної гігієни праці є дослідження щодо елімінації волокон азбесту з теплової ізоляції в повітря робочої зони ТЕС та розробка системи заходів щодо запобігання впливу азбесту на організм працююцих.

На основі дослідження умов і характеристик праці диспетчерів енергосистем у штатних та аварійних ситуаціях здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано оригінальне практичне вирішення гігієнічної проблеми прогнозу та підвищення надійності й ефективності діяльності диспетчерів енергосистем за рахунок практичного використання розробленого психофізіологічного контуру "тренажера оперативних перемикань" з комплексом адекватних модифікованих психофізіологічних методик для оцінювання рівня розвитку та тренування професійно важливих якостей диспетчерів енергосистем, використання обгрунтованих розв'язувальних прогностичних правил і застосування розроблених методичних рекомендацій, спрямованих на покращання психофізіологічних характеристик і збереження високої працездатності.

Запропоновано метод та критерії оцінки колективного та індивідуального ризику погіршення стану здоров'я персоналу, що обслуговує електроустановки надвисокої напруги, від дії електричного поля промислової частоти для удосконалення механізмів оцінки умов праці на робочих місцях і зменшення професійних ризиків працівників, які працюють на цих місцях. Визначення умов праці базується на введенні показника професійного ризику ураження електричною енергією.

На основі досліджень санітарно-гігієнічних умов праці працівників електроенергетичних підприємств запропоновано нові підходи до оцінювання впливу електромагнітних полів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.507 + Р124.432.5

Рубрики:

Гігієна праці у виробництві електроенергії та теплоенергії

Профілактика професійних отруєнь і уражень органічними речовинами

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Електроенергія в Україні виробляється тепловими (ТЕС), гідравлічними (ГЕС і ГАЕС), атомними (АЕС) електростанціями, а також шляхом вітру та сонячного випромінювання. Найпоширенішими в Україні є ТЕС, більшість яких було побудовано в радянські часи. Вони працюють на вугіллі та природному газі. На ТЕС працюють десятки тисяч робітників, які зазнають впливу складних і несприятливих умов праці, пов'язаних з впливом комплексу шкідливих виробничих факторів. Мета дослідження - провести комплексну гігієнічну оцінку виробничих факторів за умов сучасного отримання електроенергії та тепла на ТЕС. Дослідження факторів виробничого середовища проведено за допомогою гігієнічних методів з використанням приладів Testo, "Drager CMS", Октава, Тайфун Р-20-2. Для гігієнічної оцінки умов праці працівників котлотурбінних цехів проведено санітарно-гігієнічні дослідження на ТЕС, що відрізняються за видом застосовуваного палива (вугілля, природний газ), потужності паротурбогенераторів, режиму роботи та ролі в енергосистемі населених місць. Аналіз результатів санітарно-гігієнічних досліджень свідчить про те, що шкідливими чинниками виробничого середовища ТЕС є несприятливий мікроклімат, непостійний широкосмуговий шум, полідисперсний аерозоль складного хімічного складу. Висновки: сучасний стан умов працівників котлотурбінних цехів характеризується дією комплексу несприятливих виробничих факторів, здатних викликати зниження працездатності, порушення здоров'я, підвищувати ризики загальної та професійної захворюваності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.032.1 + Р124.507-0

Рубрики:

Режим роботи

Гігієна праці у виробництві електроенергії та теплоенергії

Шифр НБУВ: ДС40883 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.032.1 + Р124.507-0

Рубрики:

Режим роботи

Гігієна праці у виробництві електроенергії та теплоенергії

Шифр НБУВ: ДС40883 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.032.1 + Р124.507-0

Рубрики:

Режим роботи

Гігієна праці у виробництві електроенергії та теплоенергії

Шифр НБУВ: ДС40883 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.032.1 + Р124.507-0

Рубрики:

Режим роботи

Гігієна праці у виробництві електроенергії та теплоенергії

Шифр НБУВ: ДС40883 Пошук видання у каталогах НБУВ