Обстежено 337 електрозварювальників суднобудівельного заводу. Професійні порушення органа слуху виявлено у 222-х (65,9 %). Зниження слуху кондуктивного характеру у 20-ти (5,9 %) обстежених пов'язано з розвитком гнійного та рубцового отиту після опіків барабанних перетинок. Зроблено припущення, що зміни слуху перцептивного характеру у 202-х (59,0 %) робітників викликані сумісною дією шуму та електрозварювального аерозолю.

Обследованы 337 электросварщиков судостроительного завода. Профессиональные нарушения органа слуха обнаружены у 222-х (65,9 %). Снижение слуха кондуктивного характера у 20-ти (5,9 %) обследованных связано с развитием гнойного и рубцового отита после ожогов барабанных перепонок. Предположено, что изменения слуха перцептивного характера у 202-х (59,0 %) работников вызваны совместным действием шума и электросварочного аэрозоля.

Наведено результати комплексної фармакотерапії за клінічного перебігу хронічного бронхіту у працівників машинобудівної промисловості. Основну групу склали ті, що працювали за шкідливих умов, контрольну - без профшкідливих умов. Комплексна фармакотерапія сприяла усунененню підвищеної температури тіла, значному зменшенню скарг (загальної слабкості, стомлюваності тощо), кашель спостережено у 13-ти (65 %) хворих основної групи, контрольної - (42,1 %). Відзначено, що після проведеної фармакотерапії загальна кількість скарг була більшою у хворих на хронічний бронхіт з основної групи.

Приведены результаты комплексной фармакотерапии при клиническом течении хронического бронхита у работников машиностроительной промышленности. Работающие во вредных условиях труда составили основную группу, работающие без профвредностей - контрольную. Комплексная фармакотерапия способствовала ликвидации повышенной температуры тела, значительному уменьшению жалоб (общей слабости, утомляемости и других), кашель продолжался у 13-ти (65 %) больных основной группы, контрольной - у 8-ми (42,1 %). Отмечено, что после проведенной фармакотерапии общее количество жалоб было выше у больных хроническим бронхитом основной группы.

Розглянуто причини розвитку професійної патології ЛОР-органів на сучасному виробництві. Розкрито особливості впливу на організм людини шуму, вібрації, токсико-хімічних і алергізувальних речовин. Наведено інформацію про професійні захворювання слухового аналізатора, нейросенсорну приглухуватість, ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, порушення голосового апарату від перенапруги, а також деякі варіанти професійного раку гортані внаслідок впливу таких канцерогенних речовин, як нікель і його сполуки, шестивалентний хром, етилхлоргідрин, фенол-формальдегідні смоли.

Рассмотрены причины развития профессиональной патологии ЛОР-органов на современном производстве. Раскрыты особенности влияния на организм человека шума, вибрации, токсико-химических и аллергенных веществ. Приведена информация о профессиональных заболеваниях слухового анализатора, нейросенсорной тугоухости, поражения слизистой оболочки верхних дыхательных путей, нарушения голосового аппарата от перенапряжения, а также некоторых вариантах профессионального рака гортани вследствие влияния таких канцерогенных веществ, как никель и его соединения, шестивалентный хром, этилхлоргидрин, фенол-формальдегидные смолы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.508.24

Рубрики:

Електрозварювання

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено алгоритм планування заходів, спрямованих на зниження ризику професійної захворюваності у зварювальному виробництві. Запропоновано для використання показник, який визначає економічну ефективність планування працеохоронних заходів.

Дослідження імунної системи у робітників машинобудівної промисловості, хворих на хронічний бронхіт (ХБ), показують, що під дією шкідливих факторів в організмі хворих відбуваються зміни імунного статусу, гуморального імунітету. Пригнічення імунітету, в свою чергу, призводить до загострення захворювання. Для зміцнення імунітету потрібно зменшити або припинити дію шкідливих факторів на дихальні шляхи хворих на ХБ, які працюють за шкідливих умов. Вивчення стану імунної системи у хворих на ХБ машинобудівної промисловості потрібно і для запобігання розвитку професійних захворювань і переведення таких хворих на роботу, не пов'язану зі шкідливими факторами.

Гігієнічно оцінено умови праці працівників основних професій підприємства авіаційного машинобудування; досліджено стан слухового аналізатора з застосуванням тональної аудіометрії, реєстрацією коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів та акустичної імпедансометрії у 52 працівників "шумових" професій із початковою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) і 20 соматично й отологічно здорових осіб як контрольної групи. Встановлено, що на робочих місцях робітників ряду професій реєструються підвищені рівні шуму. За даними суб'єктивної аудіометрії обстежених працівників розподілено на 2 групи: 1 - з симетричним порушенням слухової функції за типом звукосприйняття, у яких слух на тони в області конвенціонального діапазону частот знаходився в межах норми, а в розширеному був порушеним (28 осіб); 2 - із порушенням слухової функції також і в конвенціональному діапазоні частот (24 особи). Одержані дані свідчать про доцільність обстеження центральних відділів слухового аналізатора у працівників "шумових" професій із початковими порушеннями слуху за типом звукосприйняття, оскільки вони дозволяють виявити слухові порушення в ранні доклінічні терміни, та своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи і тим самим попередити розвиток СНП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р124.508.24-4

Рубрики:

Інсульт

Електрозварювання

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі власних і літературних даних про сучасний стан виробництва свинцевих акумуляторів і виплавки вторинного свинцю в Україні, а також даних аналізу гігієнічних досліджень, проведених упродовж різних років, сформульовано основні концептуальні положення сучасних гігієнічних вимог у разі використання свинцю в акумуляторному виробництві та його рекуперації.

Наведено результати порівняльного аналізу нових технологій виробництва свинцевих акумуляторних батарей, запроваджених на підприємствах національної акумуляторної корпорації (НАК) "ІСТА" для визначення основних виробничих чинників, що формують умови праці робітників основних професій на підприємствах НАК ("ЗАТ "ІСТА-ЦЕНТР" і ДДЗ "ЕНЕРГОАВТОМАТИКА"). На підставі досліджень гігієнічно оцінено умови праці робітників за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для оцінки професійного ризику.

Дисертацію присвячено вивченню захворюваності на алергічні враження шкіри працівників машинобудівних заводів та розробці методів їх лікування та профілактики.Проведено дослідження характеру загальної дерматологічної захворюваності, захворюваності на алергічні дерматози (екзема та алергічний дерматит), визначені основні хімічні алергени виробництва, досліджено в експерименті виразність їх токсичних та алергічних властивостей. Наводяться результати комплексних досліджень у групі працівників, які отримували традиційне лікування, а також в основній групі, де використовували розроблений комплексний метод лікування, в основі якого знаходиться залежний від стану стійкості капілярів шкіри дозований вплив вакуумом з наступним електрофоретичним введенням аскорбінової кислоти. За показниками захворюваності, тривалості періоду непрацездатності, тривалості одного випадку захворювання, результатами клінічно-лабораторних досліджень стану імунологічної системи організму працівників, функціональних показників шкіри (pH, опір електричному струмові, пороги температурної та больової чутливості) доведено високу ефективність розробленого комплексного методу лікування алергічних дерматозів.

  Скачати повний текст

Вивчено негативний вплив виробничих факторів повітряного середовища на верхні дихальні шляхи робітників ливарного виробництва й експериментальних тварин і визначено можливі методи їх корекції. Проведено клінічне отоларингологічне та лабораторне обстеження 120-ти робітників ливарного виробництва та 30-ти осіб контрольної групи, а також експериментальні дослідження на 40-ка безпородних білих щурах з використанням морфологічних, гістохімічних та цитохімічних методик. Виявлено високий рівень запальних і дистрофічних процесів слизової оболонки носа та глотки у порівнянні з особами контрольної групи та пряму залежність від стажу роботи обстежуваних. Зроблено висновок про зв'язок частоти виникнення запальних і дистрофічних процесів слизової оболонки носа та глотки з умовами роботи, зокрема чинниками повітряного середовища робочих місць. У лімфоцитах крові виявлено значне зниження ферментативної активності, що свідчить про порушення в них метаболічних процесів. У слизовій оболонці піддослідних тварин після експозиції в повітряному середовищі ливарного виробництва виявлено чітко виражені ознаки хронічного запального процесу з периваскулярним набряком, порушенням структури покривного епітелію, зменшенням кількості плазматичних клітин, збільшенням плазмобластів і тканинних базофілів. Встановлено, що після інгаляцій 10 % розчину гелю "Кверцетину" у піддослідних тварин значно зменшились явища хронічного запалення, спостерігалась нормалізація активності ферментів, морфологічної структури слизової оболонки. З урахуванням зазначених позитивних результатів процедуру інгаляції рекомендовано застосовувати для

Розглянуто питання встановлення закономірностей виникнення професійної захворюваності зварників у процесі ручного дугового зварювання. Проаналізовано ступені впливу множини чинників на ризик виникнення професійної захворюваності. З використанням методів математичного моделювання встановлено функціональні залежності інтенсивності виділення та концентрації зварювального аерозолю для найбільш розповсюджених марок електродів. Отримано висновки щодо функціональної залежності ризику професійного захворювання зварника від загального стажу його роботи, стажу роботи в контакті з пилом, а також від середнього пилового навантаження на організм працюючого. Розроблена методика планування заходів з питань охорони праці в зварювальному виробництві з використанням інформаційно-аналітичної системи дозволяє комплексно вирішувати питання зі створення належних умов праці та запобігати професійним захворюванням зварників. Висвітлено особливості вибору засобів захисту зварників з урахуванням фінансових витрат на їх реалізацію.

Вивчено комплексний вплив зварювальних аерозолів, важкості праці на показники здоров'я електрозварників. Доведено, що певні фракції твердої складової зварювальних аерозолів мають різну здатність проникнення та затримуваності в окремих ділянках органів дихання. Загальна маса та дисперсний склад частинок твердої складової зварювальних аерозолів, які осіли на окремих ділянках органів дихання, залежать від важкості виконуваної роботи, що впливає на величину поглинутої дози пилу. Окрім вагових концентрацій твердої складової зварювальних аерозолів у формуванні пилового навантаження важливе значення відіграють антропометричні дані електрозварника та його вік. Побудовано математичні моделі, які дозволяють на підставі певного розрахунку встановити величину поглинутої дози пилу з урахуванням зазначених факторів. Одержано дані про динаміку та характер темпів старіння окремих органів і систем, а також в цілому організму електрозварників напівавтоматичного та ручного дугового зварювання чорних металів. Установлено зв'язок між загальним і кардіопротекторним біологічним віком і рівнем загальної захворюваності, а також захворюваності дихальної і серцево-судинної систем. Створено нові моделі для оцінки загального та кардіореспіраторного біологічного віку. Доведено, що парціальний (кадіореспіраторний) біологічний вік електрозварників напівавтоматичного та ручного дугового зварювання є більш адекватним, ніж загальний біологічний вік, способом оцінки впливу зварювальних аерозолів на темпи старіння кардіореспіраторної системи. Вивчено залежність між загальним біологічним віком і передбачуваною

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності планування заходів запобігання виробничого травматизму на машинобудівних підприємствах на основі багатокритеріальної оптимізації технічних, економічних та соціальних показників механоскладального виробництва. Запропонована методика системної оцінки виробничої травмонебезпеки технологічного та допоміжного обладнання, транспортних засобів та споруд машинобудівного цеху; планування альтернативних заходів запобігання виробничого травматизму; структурно-параметричної оптимізації плану заходів з охорони праці, що в повній мірі забезпечує ефективність рішень, які дозволяють підвищити рівень безпеки праці при мінімальних витратах і з врахуванням найбільшої продуктивності роботи технологічного обладнання.

Обстежено 337 робітників шумових професій судноремонтного виробництва м. Маріуполь. Виявлено, що у більшості (59,9 %) з них за даними аудіометрії має місце порушення слуху за типом звукосприйняття. Надано клініко-аудіологічну характеристику робітників шумових професій судноремонтного виробництва з урахуванням характеристики умов їх праці. Виділено вісім типів аудіометричних кривих у робітників шумових професій судноремонтного виробництва та надано кількісну характеристику слуху на тони в області (0,125 - 8 кГц), а також частоту для кожного типу. Показано, що у обстежених робітників з рівнем інтенсивності шумового впливу на робочому місці більше граничнодопустимого рівня (ГДР) (80 дБ) спостерігаються більш виражені порушення в показниках тональної та мовної аудіометрії, в тому числі уповільнення розбірливості словесного тесту у 56,7 %, а також її парадоксальне падіння за збільшення інтенсивності в 13,3 % випадків. У 63,3 % спостерігаються низькі диференціальні пороги (ДП) за методом Люшера в області 4 кГц. Виявлено ранні зміни у функціональному стані середнього вуха у робочих шумових професій судноремонтного виробництва, у яких рівень шуму на робочих місцях не перевищує ГДР, за показниками тимпанометрії. Виділено групи ризику - це робочі, які не мають скарг на зниження слуху, але у них є суб'єктивний шум у вухах (56,7 %), підвищена дратівливість (70,0 %), а також зниження слуху на тони в області 4, 6 - 8 кГц, зменшення величини ДП за методом Люшера в області 4 кГц.

Вперше показано негативну роль шкідливих виробничих чинників на перебіг хронічного бронхіту (ХБ) і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у працівників машинобудівної промисловості, що виявляється більш тяжким клінічним перебігом цих захворювань. Доповнено уявлення про клінічні, лабораторні, біохімічні та функціональні зміни у хворих на ХБ і ХОЗЛ, які є більш вираженими за дії шкідливих виробничих чинників у порівнянні з хворими, що працюють без шкідлих умов. Вперше показано, що шкідливі виробничі фактори у працівників машинобудівної промисловості призводять до дисфункції імунної системи, що виявляється пригніченням Т-ланки й активацією В-ланки імунітету, порушення балансу системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантного захисту (АОЗ), які виявляються активацією ПОЛ і пригніченням АОЗ.

Охарактеризовано шкідливі та небезпечні фактори зварювального процесу. Викладено основи гігієни праці у зварювальному виробництві. Приділено увагу виробничій санітарії, яка включає в себе вентиляцію, нормалізацію іонного складу повітря, вимоги до освітлення, захист від шуму, електромагнітних та оптичних випромінювань. Висвітлено особливості безпеки зварювального виробництва, зокрема, вимоги до персоналу, що виконує зварювальні роботи, технологічних процесів, виробничих приміщень, матеріалів, заготовок, їх зберігання та транспортування, експлуатації зварювального обладнання, організації робочих місць тощо. Розглянуто засоби індивідуального захисту органів дихання, зору, обличчя та голови.

Вперше визначено зміни, які відбуються в системі здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за підприємствами машинобудування, з урахуванням соціально-економічних перетворень в державі. Визначено професійні ризики серед працюючих у машинобудуванні в Україні. Висвітлено закономірності формування професіональної захворюваності серед працівників машинобудування за останні 15 років. Обгрунтовано критерії й інформативні показники для оцінювання рівня безпеки промислових підприємств за проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці та станом здоров'я працюючих.