Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.545

Рубрики:

Гігієна праці у тваринництві

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано систему управління охороною праці в сільському господарстві, розглянуто механізм її функціонування й охарактеризовано складові. Висвітлено питання гігієни праці та виробничої санітарії, встановлено ергономічні вимоги до робочих місць механізаторів. Визначено особливості умов праці під час обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин. Проаналізовано проблеми профілактики виробничого травматизму у рослинництві, а також забезпечення збереження здоров'я та працездатності працівників під час виконання виробничих процесів, зокрема, з підвищеним рівнем небезпеки. Розглянуто вимоги пожежної безпеки до будівель і споруд для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин ДБН В.2.2-7-98. Висвітлено основні положення конвенції 184 "Про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві".

Описана система управления охраной труда в сельском хозяйстве, рассмотрен механизм ее функционирования и охарактеризованы составляющие. Освещены вопросы гигиены труда и производственной санитарии, установлены эргономические требования к рабочим местам механизаторов. Определены особенности условий труда при обслуживании тракторов и сельскохозяйственных машин. Проанализированы проблемы профилактики производственного травматизма в растениеводстве, а также обеспечения сохранения здоровья и трудоспособности работников при выполненнии производственных процессов, в частности, с повышенным уровнем опасности. Рассмотрены требования пожарной безопасности к зданиям и сооружениям для сохранения минеральных удобрений и средств защиты растений ДБН В.2.2-7-98. Освещены основные положения конвенции 184 "О безопасности и гигиене труда в сельском хозяйстве".

В результате гигиенических исследований на 3 комбикормовых предприятиях Украины установлено, что процесс производства кормов сопровождается проявлением ряда неблагоприятных производственных факторов - нагревающий микроклимат, органическая пыль и широкий спектр микроорганизмов. Установлено, что в динамике рабочей смены происходит интенсивное загрязнение воздуха производственной среды, технологического оборудования, спецодежды и кожи рук рабочих микроорганизмами. Концентрации микроорганизмов в воздухе рабочей зоны находятся в прямо пропорциональной зависимости от уровней пыли, а видовой состав микроорганизмов зависит от вида и качества используемого сырья. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что биологический фактор на данных предприятиях может служить фактором риска для здоровья работающих и причиной возникновения профессионально обусловленных заболеваний.

С помощью анализа доступной информации и результатов собственных исследований установлено, что новый перспективный инсектицид из группы неоникотиноидов тиаметоксам и препараты на его основе - Актара 240 SC, к.с. и Актара 25 WG, в.г., при различных путях поступления в организм умеренно опасны - III класс опасности в соответствии с Гигиенической классификацией пестицидов по степени опасности, Киев, 1998. Отдаленные эффекты действия не являются лимитирующим критерием при оценке опасности тиаметоксама и обосновании его допустимой суточной дозы для человека, которая составляет 0,02 мг/кг массы тела. Условия труда при применении тиаметоксама в виде концентрата суспензии и водорастворимых гранул с помощью летательных аппаратов, штангового, вентиляторного и ранцевого опрыскивателей, а также методами: капельного орошения, полива саженцев и рассады, замачивания корней рассады соответствуют гигиеническим требованиям, предъявляемым к работе с пестицидами. Содержание тиаметоксама в объектах окружающей среды (атмосферном воздухе, почве, растениях) не превышало допустимых уровней. Полученные результаты позволили обосновать гигиенические нормативы тиаметоксама и разработать регламенты его безопасного применения в современных технологиях химической защиты сельскохозяйственных культур.

Зазначено, що несприятливі шкідливі чинники виробничого середовища призводять до виникнення професійних захворювань. Вібраційна патологія займає друге місце серед професійних захворювань (20 %). Особливо небезпечною є поштовхоподібна вібрація, що викликає мікротравми різних тканин із наступними реактивними змінами. Вона реєструється в водіїв машин, трактористів, бульдозеристів, машиністів екскаваторів. Для розрахунку ймовірності виникнення професійного захворювання у тракториста використано логіко-графічну модель дерево відмов. Побудова дерева відмов "VIBRHV1" як моделі випадкового процесу дозволила здійснити вибір варіантів ефективного керування ризиком і розробити заходи щодо зменшення рівня захворювання на вібраційну хворобу в господарстві.

Експериментально-теоретично обгрунтовано розроблені концепції та методичні основи гігієнічного регламентування пестицидів у ході їх застосування на радіоактивно забруднених територіях і зонах екологічного ризику для збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту навколишнього середовища від додаткового екзогенного забруднення. За умов натурно відтвореного експерименту та під час епідеміологічних досліджень вивчено основні ланки патогенезу та залежності "доза - час - ефект" за тривалої поєднаної дії на організм малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ) і фосфорорганічних пестицидів (ФОП). Вивчено вплив малих доз ІВ і ФОП на стан чоловічої репродуктивної системи. Науково обгрунтовано теоретичні, методологічні та практичні аспекти оцінки потенційного екологічного ризику виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту та серцево-судинних захворювань у населення. Надано гігієнічну оцінку потенційному ризику для працюючих і населення 56 нових закордонних пестицидів. Створено теоретичні основи та методичну базу для корекції допустимої добової дози надходження пестицидів до організму людини за умов їх використання на радіоактивно забруднених територіях. Запропоновано нові методи підвищення адаптаційних реакцій організму та зниження поглинутої дози за умов комбінованого навантаження радіонуклідами та пестицидами.

Здійснено комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці на основних етапах технологічного циклу вирощування та переробки соняшника. Установлено, що під час виконання земляних сільськогосподарських робіт на технічно зношених тракторах оператори зазнають впливу шкідливих виробничих чинників (шуму, вібрації, пилу, мікроклімату), рівні яких у деяких випадках наближаються до екстремальних і на 10 % - 70 % перевищують значення, що реєструвалися у 1980 - 1990 рр. За умов застосування пестицидів як неодмінної складової інтенсивних технологій у рослинництві, працівники зазнають їх шкідливої дії за різних шляхів надходження до організму (інгаляційних, перкутанних), за цього розрахункові ризики шкідливої дії є високими для будь-якого шляху. Відзначено, що застосування новітніх технологій ультрамалооб'ємного обприскування за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) має гігієнічні переваги у порівнянні з традиційними повнооб'ємними технологіями. Зазначено, що використання НЛА потребує спеціальної підготовки, високої кваліфікації пілотів і застосування комплексу заходів щодо безпеки польотів і засобів захисту від впливу шкідливих виробничих чинників (високої напруженості праці, шуму, вібрацій, пестицидів). За результатами фізіологічних досліджень установлено залежність вираженості біологічної реакції організму від інтенсивності впливу шкідливих виробничих чинників різної природи за різних видів робіт. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, зокрема, цільове застосування способів захисту під час виконання конкретних видів робіт, дію раціональних режимів праці, визначення санітарно-захисних зон

Проведено гігієнічну класифікацію ципродинілу та люфенурону, й препаратів "Хорус 75 WG в.г." і "Матч 050 ЕС к.е." за ступенем небезпечності та показано, що за токсичними властивостями обидві діючі речовини та препарати на їх основі належать до помірно небезпечних пестицидів. Надано гігієнічну оцінку ризику несприятливого впливу досліджуваних пестицидів на осіб, що застосовують препарати на їх основі, та доведено, що ризик комплексного впливу цих сполук на працюючих не перевищує допустимий. Установлено кількісні закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону у рослинах та грунті за умов різних агрокліматичних зон України з різними типами грунтів та показано, що за стабільністю у грунті та стійкістю у рослинах у сільськогосподарській сировині обидві сполуки належать до стійких речовин. Виявлено закономірності впливу досліджуваних сполук на процеси самоочищення водойм від органічного забруднення. Визначено дипольні моменти ципродинілу та люфенурону, здійснено класифікацію цих речовин за полярністю та встановлено, що обидві сполуки належать до малополярних пестицидів, що використано під час розробки методів визначення.

Здійснено гігієнічне оцінювання нових імідазолонових гербіцидів "Півот", 10 %-го водорозчинного концентрату (в.р.к.), "Патріот", 10 %-го в.р.к. і "ДТ-03", в.р.к. і їх діючої речовини - імазетапіру для захисту посівів бобових культур від бур'янів. Установлено закономірності поведінки імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища. Оцінено екотоксикологічний ризик, умови праці та ризик шкідливого впливу на здоров'я працюючих. Науково обгрунтовано граничнодопустиму концентрацію імазетапіру у грунті та гігієнічні регламенти безпечного застосування досліджених гербіцидів. Розроблено аналітичні методи визначення імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища, продуктах харчування та сільськогосподарській сировині.

Дисертаційна робота містить результати досліджень гігієнічної ефективності систем підготовки відходів тваринницьких комплексів свинарських і великої рогатої худоби до сільськогосподарського використання. В районах інтенсивного ведення сільгоспвиробництва України рівень загальної захворюваності дітей зростає в лінійній залежності "територіальні навантаження пестицидів, органо-мінеральних добрив - час - ефект". Запропоновані для грунтово-кліматичних зон України гігієнічно обгрунтовані диференційовані територіальні навантаження пестицидів, мінеральних та органічних добрив: в зоні Степу вони становлять 3,4-3,6 кг/га, 100-125 кг/га і 6-10 т/га; в зоні Лісостепу - 3,0-3,3 кг/га, 130-160 кг/га і 10-13 т/га;в зоні Полісся -до 3,0 кг/га, 185-200 кг/га і до 15 т/га відповідно.

Наведено результати гігієнічної оцінки умов праці у разі застосування пестицидів. Визначено особливості забруднення виробничого середовища залежно від стадії технології даного застосування та способу обробки рослин. Кількісно оцінено ступінь несприятливого впливу пестицидів на працюючих. Показано, що деякі положення методології оцінки ризику черезшкірного впливу потребують подальшого вивчення. Найбільш складним є питання визначення безпечних рівнів впливу пестицидів, величини дози їх поглинання шкірою у випадку забруднення та значення фактора шкірної абсорбції (ФА), який передбачає залежність між нашкірною експозиційною дозою та дозою у разі надходження per os. На підставі результатів аналізу співвідношень токсичності великої групи пестицидів різних хімічних класів і рівнів токсичності у разі різних шляхів надходження до організму (per os та крізь шкіру), а також експериментальних досліджень обгрунтовано значення фактора шкірної абсорбції залежно від класу небезпеки (ФА = 0,4; ФА = 0,7), рекомендовані для використання під час розрахунків оцінки ризику.

Обгрунтовано пріоритетні критерії гігієнічного моніторингу інгібіторів нітрофікації (IH), проведено комплексну гігієнічну оцінку IH за основними критеріями шкідливості. Теоретично обгрунтовано моделі прогнозу токсичної дії за токсикокінетичними параметрами та квантово-хімічними характеристиками структури молекул IH, їх метаболітів. Описано закономірності розкладання IH у грунті від їх структури та типу грунтів. Надано характеристику процесів міграції. Обгрунтовано використання встановлених закономірностей як моделі деструкції IH. Результати використано для обгрунтування гігієнічних нормативів IH. Розроблено методики контролю вмісту IH у харчових продуктах, об'єктах довкілля, біологічному матеріалі та профілактичні заходи щодо безпечного застосування IH.

Розглянуто шляхи вирішення проблеми створення санітарно-гігієнічних умов праці в кабіні трактора шляхом розробки та впровадження в систему вентиляції кабіни нової конструкції ротаційного пиловіддільника. Вперше встановлено залежності, що дозволяють обгрунтувати конструктивні параметри протипотокового ротаційного пиловловлювача повітря, які забезпечують підвищення ефективності очищення повітря в кабіні трактора. З'ясовано закономірності кінематичного руху частинок пилу під дією силового поля в просторі, обмеженому зовнішніми кільцевими пластинами пиловіддільника, на основі яких обгрунтовано режими роботи конструкції за рівномірного розподілу повітря по всій довжині ротора. Визначено закономірності впливу умов експлуатації трактора на ефективність роботи запропонованого протипотокового ротаційного пиловіддільника під час виконання польових робіт.

Проведено оцінку умов праці та вивчено вміст залишкових кількостей піриметанілу і трифлоксистробіну в повітрі та грунті у разі застосування пестицидів Флінт Стар 520 SC, к.с. і Скала 400 SC, к.с. для захисту виноградників та яблуневих садів. Одержані результати дозволили обгрунтувати гігієнічні нормативи піриметанілу в повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті і розробити регламенти безпечного застосування препаратів у сільському господарстві.

Наведено характеристику видів і методів контролю за станом оператора машинно-тракторних агрегатів.

Наведено аналіз розрахунку продуктивності оператора машинного доїння. Розроблено математичну модель і запропоновано коефіцієнт завантаження оператора. Наведено результати моделювання для різних типів доїльних установок.

Проведен анализ данных литературы и собственных исследований о состоянии функций костно-мышечного аппарата у работников сельского хозяйства и сформулированы меры профилактики.

Розглянуто питання, пов'язані з професійними захворюваннями (ПЗ) у сільському господарстві Польщі. Розглянуто законодавство в галузі ПЗ, а також відношення між кількістю осіб із ПЗ, продуктивністю сільського господарства та кількістю працюючих у сільському господарстві. Проаналізовано вплив шкідливих чинників у виробничому середовищі на кількість ПЗ працюючих в сільському господарстві. Розглянуто питання грошової допомоги та обслуговування з боку сільськогосподарського фонду соціального страхування фермерів із ПЗ і членів їх сімей.

Результаты токсиколого-гигиенических исследований показали, что гербицид Глифо-Стар 480 SL умеренно опасен для лабораторных животных при разных путях поступления в организм. При его применении не ухудшаются условия труда сельскохозяйственных работников, не загрязняются объекты окружающей среды. Обоснованы необходимые гигиенические регламенты безопасного применения препарата в условиях сельского хозяйства.

Проведено токсикологічну оцінку та гігієнічні дослідження умов праці під час застосування аміаку безводного зрідженого в сільському господарстві. Аміак за параметрами токсикометрії відноситься до небезпечних речовин, є сильним подразником шкіри, слизових оболонок очей та дихальних шляхів, проявляє слабкі сенсибілізуючі та кумулятивні властивості. У результаті гігієнічних досліджень встановлено, що вміст аміаку в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі не перевищував гігієнічні нормативи. Зроблено висновок, що сучасна технологія внесення добрива в грунт, виконання вимог інструкції із застосування та техніки безпеки при роботах з аміаком зводять до мінімуму ризик його негативного впливу на працюючих на різних етапах виробничого процесу. Рекомендовано аміак безводний зріджений марки Б за ГОСТ 6221-90 до застосування в сільському господарстві України як високо концентроване азотне добриво (N - 82 %) для внесення в грунт під широкий спектр сільськогосподарських культур.