The article presents data on involvement of the nervous system of patients with medicamentous allergy characterized by allergic lesions of body vessels. Cerebral allergic vasculitis is often masked by other vascular conditions such as the following: atherosclerosis, high blood pressure, rheumatism and vegetovascular dystonia. The use of the reaction of a specific injury of basophilic leukocytes exposed to penicillin, streptomycin may be a diagnostic test in the determination of the damage of the nervous system in patients with medicamentous allergy.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р352.8 + Р281.3

Рубрики:

Зміна дії лікарських речовин

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено стан системи біотрансформації ксенобіотиків за гострого запалення (введення ліпополісахариду Sh. Boydii) та хронічного автоімунного запалення (ад'ювантного артриту) у щурів і пацієнтів з негоспітальною пневмонією. Встановлено, що запальний процес викликає значне гальмування активності ізоформ цитохрому P450 (переважно P4502E1, 2C та 3A), UDP-глюкуронілтрансферази, фенолсульфотрансферази та глутатіон-S-трансферази, уповільнює елімінацію з організму щурів ацетаніліду, амідопірину та диклофенаку, підвищує анальгетичну дію, гастро- та нефротоксичність останнього. Виявлено, що депресія ферментів асоціюється з посиленням утворення активних форм кисню і оксиду азоту, нагромадженням в мікросомальних мембранах печінки продуктів пероксидації ліпідів, зміною співвідношення між фракціями фосфоліпідів, посиленням активності ксантиноксидази та оксидази D-амінокислот. Доведено, що інгібітори синтази оксиду азоту L-NAME та аміногуанідин запобігають пригніченню активності ферментів метаболізму ксенобіотиків. З'ясовано, що висока активність запального процесу у пацієнтів з пневмонією асоціюється з гальмуванням метаболічних перетворень диклофенаку натрію та парацетамолу. Встановлено, що ступінь затримки елімінації препаратів можна визначити за тяжкістю перебігу захворювання, виявлено його кореляцію з рівнем фактора некрозу пухлини-альфа, інтерлейкіну-6 і метаболітів оксиду азоту.

Рассмотрены эволюция взглядов и современные подходы к терминологии, классификации, механизмам развития и клиническим проявлениям побочных реакций, обусловленных лекарственными средствами. Проанализированы механизмы развития и клинические проявления неблагоприятных побочных реакций типов А, В, С и D.

Проведено системний аналіз трактувань термінів, які стосуються проблеми несприятливих наслідків фармакотерапії і, зокрема, медичних помилок, та підходів до їх класифікації. Для з'ясування ролі фармаконагляду у виявленні та оцінці медичних помилок (МП) проведено аналіз таких помилок, виявлених у базі даних побічних реакцій (ПР) на лікарські засоби, інформація про які надійшла до Департаменту післяреєстраційного нагляду ДП "Державний експертний центр МОЗ України" від лікарів України в 2011 р. Результати аналізу свідчать, що 86,5 % випадків виникнення ПР, що сталися в результаті МП, є наслідком порушень чи неврахування рекомендацій інструкцій до медичного застосування. За результатами дослідження встановлено, що за допомогою бази даних фармаконагляду можна виявляти, ідентифікувати, аналізувати та узагальнювати основні причини виникнення МП, а тому фармаконагляд повинен бути обов'язковим учасником спільної діяльності системи охорони здоров'я з вивчення та запобігання їх виникненню.

Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на масові коефіцієнти та гістоструктуру нирок та печінки в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 під час курсового введення чинить певний негативний вплив на нирки та печінку. Це підтверджується результатами морфологічних досліджень, які виявили лімфоцитарну інфільтрацію в інтерстиції, локальну проліферацію сполучної тканини та епітелію канальців у нирках та лімфоцитарну інфільтрацію паренхіми печінки. Незначно негативні зміни стану нирок та печінки під дією АРІЛ-1 є оборотними. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефро- та гепатотоксичних властивостей у разі динамічного контролю стану органів. Тимчасові негативні зміни гістоструктури нирок та печінки під час застосування АРІЛ-1, імовірно, можна пояснити білковою природою препарату, який виявляє подразнювальну дію на структури нефронів та гепатоцитів, а також його імунотропними властивостями.

Мониторинг побочного действия лекарств, который осуществляется в мире и в Украине в течение последних десятилетий, существенно расширил знания медиков о возможных осложнениях фармакотерапии, в частности о гепатотоксическом действии лекарств. По данным спонтанных сообщений врачей Ивано-Франковской области, полученным сотрудниками регионального отделения Государственного экспертного центра МЗ Украины в 2002 - 2012 гг., о возникновении симптомов, указывающих на развитие гепатотоксичности, было сообщено в 6,2 % случаев от общего количества (2682). Из них только треть была подтверждена биохимическими исследованиями (резкое увеличение уровня трансаминаз), а остальные - обоснованы жалобами пациентов и клинической картиной (потерей аппетита, диспептическими расстройствами, болью и тяжестью в правом подреберье). Ни в одном из сообщений не указаны результаты инструментальных (УЗИ, компьютерной томографии или МРТ) или гистологических (биопсия печени) исследований. Частоту развития гепатотоксического побочного действия при применении лекарственных средств (ЛС) в терапевтических дозах чаще наблюдали у пациентов, которые получали длительное курсовое лечение цитостатиками и туберкулостатическими препаратами. Верификация поражения печени ЛС проведена только в 2,24 % случаев биохимическими тестами (АлАТ, АсАТ). Диспептические расстройства, которые описаны в сообщениях, могут быть проявлениями поражения печени, отмечены в 3,99 % случаев при курсовом применении Доксициклина, Пиразинамида (Пайзина), Гатифлоксацина, Пасконата в терапевтических дозах, что можно объяснить кумулятивной дозой препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.3 + Р413.51-12

Рубрики:

Зміна дії лікарських речовин

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж100167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, що впливають на нервову систему, одержаних співробітниками Департаменту після реєстраційного нагляду Державного експертного центру МОЗ (ДЕЦ) та його регіонального відділення в Івано-Франківській області (РВ) протягом 2007 - 2012 рр. був проведений за рядом показників. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок між побічними реакціями (ПР) і застосуванням лікарських засобів (ЛЗ) згідно до якісної методики, рекомендованої ВООЗ. Всі зареєстровані небажані прояви фармакотерапії були передбачуваними, із них більшість (64 %) - несерйозними та 36 % серйозними, тобто такими, що викликали загрозу життю та здоров'ю пацієнта або подовжували термін госпіталізації. Понад 60 % випадків побічної дії розвинулись на першу добу застосування препаратів, про віддалені несприятливі наслідки застосування ліків у Івано-Франківській області відзначено у 2 % повідомлень, а по Україні в цілому їх відсоток склав 1,68 %. Повідомлення про побічні реакції було одержано з лікувальних закладів різного профілю. Під час застосування фармакологічних груп засобів, що впливають на нервову систему частіше відмічали системні реакції з боку ЦНС, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, які пов'язані в першу чергу із механізмом дії препаратів та їх токсичністю. Слід також відзначити, що групою ризику за частотою розвитку ПР є жінки віком від 46-ти до 60-ти років, у яких ПР зустрічаються найчастіше (16,3 %) серед інших вікових категорій.

Особливо важливого значення набуває оцінка небажаних явищ дії лікарських засобів (ЛЗ) у клінічних випробуваннях (КВ), коли необхідно максимально чітко обгрунтувати, виявити та всебічно оцінити побічний вплив ЛЗ, тому що така інформація стане основою для подальших етапів КВ, а також для майбутніх напрямків з фармаконадзору. Згідно з порядком проведення КВ в Україні (наказ № 690 від 23.09.2009) побічні реакції (ПР) розглядаються як такі, що мають принаймні припустиму вірогідність причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням ЛЗ. При цьому визначення побічного явища (ПЯ) не є таким рівнозначним, адже інколи теж передбачає виникнення "відхилення від норми" (англ. abnormality) поза застосуванням досліджуваного препарату. Проведено аналіз документації 17 КВ з метою визначення понять ПР/ПЯ щодо оцінки, реєстрації та контролю небажаних та несприятливих проявів під час проведення КВ нових ЛЗ та досліджень біоеквівалентності. В результаті аналізу встановлено порушення в синхронізації інформації стосовно розуміння та оцінювання ПР/ПЯ між усіма учасниками процесу клінічних випробувань або вивчення біоеквівалентності. Для упорядкування інформації стосовно розуміння та оцінювання ПР/ПЯ розроблено відповідні алгоритми оцінки дослідником (або монітором) відхилень від нормальних показників з метою коректного внесення даних співдослідником до ІРФ та первинної документації, що надає змогу провести всебічний аналіз ПР/ПЯ, мінімізувати виникнення помилок під час внесення даних та стандартизувати процес внесення даних стосовно відхилень від нормальних показників, стандартизувати процес фіксації та оцінки ПР/ПЯ згідно з міжнародними вимогами. Впровадження такого алгоритму в систему роботи місця проведення дослідження надасть змогу значно полегшити роботу монітора, а також співдослідників, що займаються процесом збору моніторингу та внесення даних під час проведення клінічного випробування.

На современном теоретическом и клиническом уровнях рассмотрены вопросы этиологии и патогенеза гиперчувствительности к лекарственным препаратам. На основе множества литературных данных, преимущественно полученных методами доказательной медицины, описана клиническая картина медикаментозных поражений различных органов и систем организма. Рассмотрены особенности реакций гиперчувствительности на отдельные группы наиболее распространенных препаратов. Освещены современные методы диагностики реакции гиперчувствительности с особым вниманием к их применимости для использования в клинической практике. Приведены подходы к лечению и профилактике реакций гиперчувствительности на лекарственные препараты.

Общая фармакологическая безопасность (ОФБ) или Safety Pharmacology - это молодая, быстро развивающаяся дисциплина. Используя методы фармакологии в нормативных управляемых процессах, она позволяет получать данные для оценки профиля безопасности потенциального лекарственного средства. Целью ОФБ является выявление на стадии доклинического изучения возможных побочных эффектов лекарственного средства. При этом прогнозирование таких эффектов строится на основании результатов оценки соотношения фармакодинамических и фармакокинетических характеристик исследуемого вещества. В отличие от классической фармакологии, исследования общей фармакологической безопасности позволяют предсказать риск развития серьезных (тяжелых) побочных реакций, включая смертельный исход, а также включают соответствующие нормативные требования для проведения таких исследований, что придает ОФБ уникальный характер. Ключевыми вопросами для ОФБ являются обнаружение возможного неблагоприятного эффекта лекарственного средства, определение границ безопасности и, наконец, обоснование безопасности клинических испытаний. Иными словами, ОФБ - это дисциплина, которая позволяет предсказать, будет ли безопасным препарат (в самом широком смысле этого слова) при его введении животному или человеку. Представлен краткий исторический очерк становления и развития общей фармакологической безопасности, приведены основные директивные документы и руководства по оценке ОФБ. Показаны особенности функционирования сердечно-сосудистой системы мелких и крупных животных по сравнению с человеком. Обсуждены преимущества и недостатки проведения исследований на бодрствующих и наркотизированных животных по сравнению с человеком. Подчеркнуто возрастание значимости оценки ОФБ в результате появления законодательно оформленного понятия "breakthrough therapy" ("революционная терапия"). Новые препараты могут получить одобрение FDA только на основании результатов испытаний, устанавливающих их безопасность в процессе адекватных и хорошо контролируемых исследований. Сделан вывод об актуальности и перспективности развития исследований по оценке общей фармакологической безопасности в Украине. Целью таких работ должны быть минимизация риска развития потенциально опасных побочных эффектов и оптимизация доклинических испытаний новых лекарственных средств.

В обзоре обсуждены основные научные концепции и клинические проявления взаимодействий грейпфрута с лекарственными препаратами. Гоейпфрут и в меньшей степени - горькие апельсины, помело и лайм могут взаимодействовать с некоторыми принимаемыми внутрь лекарственными препаратами. Основным активным компонентом, по-видимому, являются фуранокумарины. Апельсины сладких сортов фуранокумаринов не содержат. В основе взаимодействия лежит инактивация фермента CYP ЗA4, участвующего в метаболизме многих лекарственных средств. Обсуждены некоторые клинически значимые побочные эффекты. Взаимодействие грейпфрута с лекарствами в целом рассматривается как нежелательное явление, однако свойство грейпфрута повышать биодоступность может найти практическое применение с целью снижения доз лекарственных препаратов. Фармакологическое действие грейпфрута подвержено значительным колебаниям, что сопряжено с трудностями дозировки в условиях узкого терапевтического окна. В связи с этим представляется перспективной разработка на основе компонентов грейпфрута лекарственных препаратов, которые можно было бы точнее дозировать. Таким образом, грейпфрут, как и другие цитрусовые, является ценным пищевым продуктом. Вместе с тем его взаимодействия с некоторыми лекарственными препаратами могут вести к симптомам передозировки. Понимание этих механизмов имеет значение для определения показаний и противопоказаний к употреблению грейпфрута в сочетании с различными лекарственными средствами.

Безопасность лекарственных средств (ЛС) постоянно находится в сфере интересов общества, поскольку касается широкого круга вопросов, связанных с фармакотерапией практически всех заболеваний, влияет на жизнедеятельность человека и существование социума. Проанализировав полученные сообщения, можно определить, после приёма каких препаратов и в каких дозах наиболее часто возникают нежелательные побочные реакции, какие комбинации лекарственных препаратов (ЛП) потенцируют развитие осложнений фармакотерапии. В Запорожское региональное отделение ГУ "Государственный экспертный центр МЗ Украины" в 2016 г. поступило 714 сообщений о нежелательных побочных реакциях ЛС. На основании анализа спонтанных сообщений, которыми располагает Запорожское региональное отделение, ЛП, вызывающие нежелательные побочные реакции, располагаются в следующем порядке: ЛС для лечения и профилактики инфекционных заболеваний, сердечно-сосудистые ЛС, нестероидные противовоспалительные ЛС, местные анестетики, гормональные ЛС, витаминные ЛС, ЛС, влияющие на функцию желудочно-кишечного тракта, нейротропные ЛС, антигистаминные ЛС, ЛС, влияющие на функцию органов дыхания, плазмозаменяющие и дезинтоксикационные растворы.

Безопасность лекарственных средств (ЛС) постоянно находится в сфере интересов общества, поскольку касается широкого круга вопросов, связанных с фармакотерапией практически всех заболеваний, влияет на жизнедеятельность человека и существование социума. Проанализировав полученные сообщения, можно определить, после приёма каких препаратов и в каких дозах наиболее часто возникают нежелательные побочные реакции, какие комбинации лекарственных препаратов (ЛП) потенцируют развитие осложнений фармакотерапии. В Запорожское региональное отделение ГУ "Государственный экспертный центр МЗ Украины" в 2016 г. поступило 714 сообщений о нежелательных побочных реакциях ЛС. На основании анализа спонтанных сообщений, которыми располагает Запорожское региональное отделение, ЛП, вызывающие нежелательные побочные реакции, располагаются в следующем порядке: ЛС для лечения и профилактики инфекционных заболеваний, сердечно-сосудистые ЛС, нестероидные противовоспалительные ЛС, местные анестетики, гормональные ЛС, витаминные ЛС, ЛС, влияющие на функцию желудочно-кишечного тракта, нейротропные ЛС, антигистаминные ЛС, ЛС, влияющие на функцию органов дыхания, плазмозаменяющие и дезинтоксикационные растворы.

Стрімкий розвиток фармацевтичної індустрії, поява нових форм реклами лікарських засобів (ЛЗ), сучасних технологій продажу, самолікування викликають занепокоєння. Разом з тим існують тенденції, коли ЛЗ призначаються, видаються чи реалізовуються неправильно, а також відбуваються помилки у прийомі ЛЗ пацієнтами. Це призводить до нанесення шкоди здоров'ю пацієнтів та у деяких випадках призводять до летальних наслідків та залучення додаткових коштів. Мета роботи - дослідження негативних наслідків застосування лікарських засобів пацієнтами в Україні та за кордоном. Проведено аналіз дефініцій, пов'язаних з безпекою лікарських засобів, досліджено класифікацію лікопов'язаних помилок, взаємозв'язок лікопов'язаних помилок з побічними реакціями ЛЗ. Проведено аналіз сучасного стану ефективності функціонування системи фармацевтичного нагляду в Україні, за результатами якого встановлено, що в цілому вітчизняна система відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я, однак станом на сьогодні не враховує усіх розроблених загальноєвропейських рекомендацій. Висновки: встановлено, що на теперішній час у світі не існує єдиної уніфікованої класифікації лікопов'язаних помилок. Визначено, що найбільш розповсюдженою дефініцією, що характеризує помилки під час фармакотерапії, використовується термін "medication error", або "лікопов'язана помилка". Враховуючи загальні тенденції, виділені наступні категорії помилок: помилки, що трапляються під час призначення ЛЗ, застосування ЛЗ під час стаціонарного лікування та при відпуску ЛЗ фармацевтичним працівником. Визначено, що системи фармацевтичного нагляду багатьох країн враховують дані щодо лікопов'язаних помилок. Вітчизняна система фармаконагляду в основному відповідає міжнародним стандартам, але не враховує усіх розроблених рекомендацій та потребує реформування, зважаючи на євроінтеграційні процеси, що відбуваються в Україні.

Розкрито побічну дію ліків, що застосовуються в сучасній клінічній практиці. Наведено міжнародні класифікації ліків, їх побічних реакцій та характеристики кожного типу побічних реакцій. Механізми побічної дії лікарських засобів та їх профілактику розглянуто на основі останніх досягнень фундаментальної фармакології. Наведено таблиці, алфавітний покажчик та глосарій, які сприятимуть швидкому пошуку потрібної інформації.