Вивчено осмотичні властивості поліетиленоксидних основ з емульгаторами №1, Т2 та твін-80. Підібраний склад основи супозиторіїв для застосування в проктології з оптимальними осмотичними властивостями.

Изучены осмотические свойства полиэтиленоксидных основ с эмульгаторами №1, Т2 и твином-80. Подобран состав основы суппозиториев для применения в проктологии с оптимальными осмотическими свойствами.

The osmotic properties of polyethylene oxide bases with emulgators №1, Т2, tween-80 have been investigated. The composition of the suppository's base for application in proctology with the necessary osmotic properties has been selected.

Досліджено реологічні властивості супозиторної маси з різною концентрацією парацетамолу. Доведено, що реопараметри супозиторної маси залежать від температури, часу та частоти перемішування. Визначено і стандартизовано оптимальні технологічні параметри суспензійних супозиторіїв із парацетамолом різного дозування. Результати дослідження використано під час розробки промислової технології препаратів.

Исследованы реологические свойства суппозиторной массы с различной концентрацией парацетамола. Установлено, что реопараметры суппозиторной массы зависят от температуры, времени и частоты перемешивания. Изучены и стандартизованы оптимальные технологические параметры суспензионных суппозиториев с парацетамолом различных дозировок. Результаты исследований использованы при разработке промышленной технологии препаратов.

Rheological properties of suppository mass with different concentration of paracetamol have been investigated. Rheological characteristics of suppositories mass are shown to depend on temperature, time and frequency of mixing. The optimal technological parameters of suspension suppositories with paracetamol of different dosages have been studied and standardized. The research results have been used when developing the industrial technology of drugs.

Рассмотрены вопросы неопухолевых заболеваний прямой кишки, анального канала и мягких тканей промежности, приведены описания патологий, освещены современные методики их хирургического лечения и профилактики. Проанализированы морфологические изменения в тканях при криодеструкции геморроя.

Приведены материалы биофидбек-лечения 142 больных с хроническим проктогенным колостазом (ХПК) методом компьютерной пневмостимуляции. Оценена эффективность различных методик биофидбек-тренинга в зависимости от типа ХПК. Результаты исследования свидетельствуют о положительном влиянии компьютерной пневмостимуляции в комплексе консервативного лечения проктогенного колостаза. Оценка результатов лечебной программы свидетельствует о ее эффективности у 73 (93,6 %) больных.

Предложена методика альтернативного КТ-обследования прямой кишки в случае невозможности проведения колоноскопии.

Приведены результаты фармакологического изучения эффективности суппозиториев с маслом плодов аронии черноплодной при экспериментальном феноловом проктите в сравнении с ректальными суппозиториями с маслом облепихи. Установлено, что терапевтическое действие исследуемого препарата не уступало, а по некоторым показателям превосходило, аналогичное действие препарата сравнения. Приведенные результаты исследования обосновывают целесообразность клинического испытания эффективности свечей с маслом аронии при проктите.

Вивчено вплив комплексного лікування з використанням силарду П на показники анометрії: силу ректального сфінктера та його ригідність у хворих на хронічний невиразковий проктосигмоїдит, що супроводжувався проносом. Найкращий результат отримано за умови застосування силарду П у поєднанні з загальноприйнятою терапією.

Установлено, що у разі свинцево-кадмієвої інтоксикації в білих щурів формується ниркова недостатність, яка характеризується порушенням діяльності судинно-клубочкового апарату (різке зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ)) та канальцевого відділу (пригнічення проксимального транспорту іонів натрію) нефронів, що призводить до розвитку помірної ретенційної гіперазотемії та гіпонатріємії. Застосування коригувальної суміші усуває порушення екскреторної функції нирок внаслідок розвитку тубулогломерулярного зворотного зв'язку через покращання діяльності проксимальних ниркових канальців, що забезпечує підвищення ШКФ і виведення з організму азотистих метаболітів.

Вивчено реологічні властивості крові у 46-ти хворих на хронічний проктосигмоїдит, що супроводжувався проносом. Групу порівняння складали 25 здорових осіб. У хворих виявлено посилення агрегаційних властивостей еритроцитів. Про це свідчило збільшення показника агрегації еритроцитів, середнього розміру агрегату еритроцитів і зменшення відсотка неагрегованих еритроцитів. Опилення прямої і сигмоподібної кишки силлардом П у поєднанні із загальноприйнятими засобами сприяло поліпшенню результатів лікування та реологічних властивостей крові.

Представлены результаты исследования эндокринных клеток (ЭК) и ЭК, содержащих серотонин, в слизистой оболочке (СО) желудка и прямой кишки у 48 больных при неспецифическом язвенном колите (НЯК). По данным гистохимических и иммуногистохимических исследований, количество ЭК и ЭК, содержащих серотонин, в СО желудка увеличивается, а ЭК, содержащих серотонин, в CO прямой кишки - уменьшается, выраженность этих изменений зависит от тяжести НЯК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.4 + Р413.51-2

Рубрики:

Хвороби прямої кишки і заднього проходу

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клінічне обстеження та лікування 52 хворих на спайкову хворобу, ускладнену гострою кишковою непрохідністю (19 чоловіків і 33 жінки віком від 19 до 81 року). Гостру спайково-динамічну непрохідність виявлено у 11 хворих (27,3 %), рецидивну спайкову - у 19 (36,8 %), обтураційну спайкову непрохідність - у 14 (26,7 %) і странгуляційну спайкову непрохідність - у 8 (9,2 %) хворих. Пацієнтам зі спайково-динамічною та рецидивною формами спайкової непрохідності проведено переважно консервативне лікування. Усіх хворих з обтураційною та странгуляційною спайковою непрохідністю прооперовано. Встановлено, що інтраопераційне та післяопераційне аерозольне зволожування органів черевної порожнини є ефективним методом профілактики спайкової хвороби.

Наведено порівняльні дані загальної та посегментної якості підготовки товстої кишки до колоноскопії з використанням різних методів. Для виконання дослідження кишечника на сучасному рівні рекомендовано застосовувати препарати мовиреп і 4л препарати на основі макроголу.

Наведено аналіз ускладнень після проведення 224 маніпуляцій торакоцентезу в пацієнтів із синдромом плеврального випоту різного генезу: перша група - 134 (60 %) пацієнти, яким виконували торакоцентез за класичною методикою; 2-га група - 90 (40 %) пацієнтів - під УСГ-навігацією. Усім пацієнтам перед маніпуляцією проводили рентгенографію органів грудної клітки та ультрасонографію (УСГ). Серед ускладнень торакоцентезу виділено: біль, пневмоторакс, затруднене дихання, кашель, вазовагальна реакція. За спостереженнями такі ускладнення, як гемоторакс та пневмоторакс під час торакоцентезу під УСГ-навігацією відбуваються удвічі рідше, ніж за класичною методикою, а пошкодження суміжних органів та "пустих" спроб торакоцентезу взагалі можна уникнути.

This paper presents the results of a study of patients with nonalcoholic steatohepatitis, alcoholic steatohepatitis, and drug-induced liver injury. In patients with liver injury, changes in intestinal microflora were marked. After a combination therapy of this pathology with L-ornithine L-aspartate and symbiotic, an improvement of biochemical, clinical indicators was observed, as well as a decrease in fatty degeneration, reduction of elastographic indicators of liver fibrosis. The introduction of the drug formulation L-ornithine L-aspartate and symbiotic in the complex of conservative treatment of steatohepatitis help to prevent complications and increase the treatment efficacy of these diseases.

Роботу присвячено складним в плані діагностичного пошуку та ведення хворого нозологіям - неспецифічному виразковому коліту та хворобі Крона. На сьогодні основною діагностичною процедурою при цих захворюваннях залишається ендоскопія з біопсією та гістологією. Проте зберігаються обмеження щодо їх проведення та в оцінці ускладнень і проксимального поширення хвороби Крона. Європейські керівництва з діагностики неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона рекомендують додаткові методи візуалізації для діагностики та визначення локалізації, ступеня та ускладнень, а саме УЗД шлунково-кишкового тракту. У роботі наведено клінічні випадки неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, при яких пацієнтам було виконано УЗД кишечника, та показано високу діагностичну значимість останнього.