Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.014-5

Рубрики:

Гнійні захворювання черевної стінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше встановлено особливості змін показників клітинного та гуморального імунітету у хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію. Наведено дані про характер впливу імунологічної реактивності на результати комплексного лікування хворих. Визначено три типи імунограм, які відображають тяжкість перебігу захворювання та дають змогу прогнозувати подальший його розвиток. Уперше доведено високу імуностимулювальну, загальностимулювальну та адаптогенну дію препарату "Кріокорд-С"за дослідженої патології. Запропоновано метод імунокоригувальної терапії, яка передбачає застосування даного препарату, та вивчено її ефективність.

Проведено комплексний аналіз патологічних змін у системі коагуляції за гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії залежно від тяжкості захворювання. Доведено, що гемокоагуляція тісно пов'язана зі синдромом системної запальної відповіді та гнійно-септичними ускладненнями. Вивчено та проаналізовано вміст активованого протеїну C (АПС) та молекули міжклітинної адгезії-1 (ІСАМ-1). Вперше доведено зворотну кореляційну залежність між АПС та ІСАМ-1. Встановлено, що зі зниженням вмісту АПС і наростанням ІСАМ-1 у сироватці крові з'являється ризик виникнення ПОД і можливого летального висліду. Результати статистичного опрацювання даних аналізів крові доводять пряму кореляційну залежність між АПС та абсолютною кількістю тромбоцитів та ІСАМ-1 і гематокритним числом. Доведено, що за тяжкого перебігу захворювання кількість тромбоцитів знижується, а гематокритне число зростає. На підставі співставлення прижиттєвих рівнів АПС, ІСАМ-1 та результатів автопсії встановлено порушення мікроциркуляції у життєво важливих внутрішніх органах, що свідчить про посилення коагуляції паралельно з прогресуванням запальної реакції. Вперше з'ясовано основні ланки взаємозв'язку між системою коагуляції-фібринолізу та запаленням.

Вперше на підставі клінічно-лабораторних досліджень обгрунтовано взаємозв'язок між виникненням післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) та функціональним станом нирок у хворих на гостру непрохідність кишок і гострий апендицит (ГА), ускладнених перитонітом. Встановлено алгоритм діагностики прихованих і початкових проявів порушень парціальних функцій нирок як критеріїв ранньої діагностики післяопераційних ГСУ. Запропоновано спосіб ранньої діагностики післяопераційних ГСУ та прогнозування їх перебігу на підставі підвищення діагностичної інформаційності біохімічних досліджень крові та сечі на вміст продуктів обміну з середньомолекулярною масою в динаміці з вирахуванням концентраційних індексів молекули середньої маси.

На основании анализа результатов обследования и лечения 150 больных с абдоминальным сепсисом предложена оригинальная балльная система оценки. Система, в отличие от других, включает не только определение факторов воспаления и показателей эндотоксемии, но и внутрибрюшного давления и показателей ригидности передней брюшной стенки, эластичности ее тканей. Важным считали определение показателей синдрома внутрибрюшной, внутригрудной и микрорегионарной гипертензии, не менее важны показатели механизмов патогенеза эндотоксикоза. Рекомендуется использовать показатели патологических последствий этих 2 факторов для оценки тяжести абдоминального сепсиса.

Изложен опыт применения меропенема (Мепенам Корпорации ARTERIUM, Украина) в качестве эмпирической терапии при тяжелых интраабдоминальных инфекциях (ИАИ). Оценены эффективность препарата, исход заболеваний, даны рекомендации по его использованию в лечении тяжелой ИАИ.

Представлен опыт местного применения антисептика Декасана в комплексе лечения абдоминальной инфекции различного генеза. Отмечена клиническая и экономическая эффективность применения препарата.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 89 хворих на абдоміальний сепсис. Обгрунтовано доцільність використання сучасної класифікації септичних синдромів, оскільки критерії їх визначення дозволяють оцінити тяжкість стану пацієнтів, прогностичні орієнтири й динаміку патологічного процесу. Комплексне хірургічне лікування, яке включає адекватну санацію патологічного осередку, раціональну антимікробну терапію, респіраторну, циркуляторну та метаболічну підтримку дозволяє суттєво поліпшити результати лікування тяжкої категорії хворих.

Вивчено морфологічні зміни в органах гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі у випадку абдомінального сепсису. Встановлено, що чільне місце в ураженні клітин гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи при абдомінальному сепсисі займають явища апоптозу, які в організмі ініціюються оксидом азоту. Апоптоз, імовірно, може бути морфологічним критерієм поліорганної дисфункції.

Вивчено частоту та структуру гнійно-запальних ускладнень післяопераційних лапаротомних ран черевної стінки після планового оперативного втручання. Розроблено й експериментально досліджено ефективність технології "екстемпорального" надання хірургічному шовному матеріалу протимікробних властивостей за умов операційної. Досліджено в експерименті морфологічні зміни навколоранових тканин післяопераційної рани черевної стінки в ділянці швів при її зашиванні запропонованим способом, а також під час застосування лігатур оброблених розчинами з декаметоксину та димексиду (4:1) у порівнянні із традиційним вузловим способом з'єднання тканин. Проведено порівняльне оцінювання ефективності профілактики інфекції хірургічного розрізу для запропонованого комплексу способів лікування післяопераційних лапаротомних та троакарних ран черевної стінки із традиційними методами за клінічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.014 + Р457.463.014

Рубрики:

Піддіафрагмальний абсцес. Абдомінальний сепсис

Гнійні захворювання черевної стінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ