Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.11-2

Рубрики:

Запалення нервової системи. Енцефаломієлополірадикулоневрити

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хроническая воспалительная демиелинизирующая полиневропатия (ХВДП) - одна из частых аутоиммунных полиневропатий. Использование международных критериев диагностики ХВДП не всегда позволяет достоверно поставить правильный диагноз, поэтому поиск новых диагностических биомаркеров заболевания является неотъемлемой частью повышения качества медицинской помощи при данной патологии. Цель работы - изучение взаимосвязи уровней BAFF в сыворотке крови и спинномозговой жидкости (СМЖ) у пациентов с ХВДП с данными клинической картины заболевания и электрофизиологическими характеристиками. Обследовано 59 пациентов (женщин - 26, мужчин - 33) в возрасте от 36 до 77 лет (средний возраст 58,2 +- 17,2 года), соответствующих международным критериям диагностики ХВДП (INCAT - Inflammatory Neuropathy Cause and Treatment, 2001). Группу контроля составили 30 человек. Объем обследования включал: оценку неврологического статуса, проведение стимуляционной электронейромиографии, определение уровней BAFF в сыворотке крови и СМЖ. При анализе клинических данных выявлено наличие у пациентов симметричных, преимущественно дистальных периферических парезов конечностей. Имеет место частое вовлечение в патологический процесс черепных нервов. Изолированное поражение глубокой чувствительности не характерно для ХВДП. Анализ электрофизиологических характеристик показал наличие у всех пациентов с ХВДП смешанного характера поражения периферических нервов (демиелинизирующий + аксональный). Выявлено статистически значимое различие в содержании BAFF в сыворотке крови у пациентов с ХВДП и в группе контроля (p = 0,001) и в уровне BAFF в СМЖ пациентов основной группы по сравнению с группой контроля (p = 0,007). Выявлены корреляционные связи уровня BAFF в биосредах организма (сыворотка крови и СМЖ) с клинической картиной заболевания и электрофизиологическими показателями. Выводы: определение уровня BAFF в сыворотке крови и СМЖ может быть полезным для диагностики ХВДП, а степень повышения содержания BAFF может указывать на активность заболевания.

Мета роботи - вивчити функціональні зміни в культурі дисоційованих клітин гіпокампа під впливом мікрополяризації (МП) за умов моделювання запального процесу in vitro. Експерименти проведено на дисоційованій культурі гіпокампа. Розроблено спеціальний пристрій для впливу МП на клітинні культури. Для моделювання запального процесу використовували ліпополісахарид (ЛПС). Оцінювали життєздатність і мітохондріальну активність культивованих клітин за допомогою лактатдегідрогеназного і MTC-тестів відповідно. Виявлено найефективнішу концентрацію ЛПС для моделювання запального процесу на культурі дисоційованих клітин гіпокампа. Оптимізовано режим тривалості МП, прийнятний для дослідження ефектів МП в експериментах in vitro під час моделювання процесу нейрозапалення. За допомогою лактатдегідрогеназного тесту встановлено, що у разі додавання у культуральне середовище ЛПС у концентрації 10 мкг/мл життєздатність гіпокампальних клітин статистично значущо знижується. У разі дії МП (0,25 мкВ протягом 4 год) за наявності ЛПС показники життєздатності культивованих клітин залишалися високими, МТС-тест показав, що МП суттєво підвищує мітохондріальну активність за нормальних умов і запобігає її зниженню за наявності ЛПС. Висновки: оптимізовано умови для дослідження МП в експериментах in vitro під час моделювання запального процесу нервової тканини. Встановлено, що МП активізує гіпокампальні клітини за нормальних умов і поліпшує їх життєздатність і функціональну активність за наявності ЛПС.

У ссавців анкіриновий іонотропний рецептор транзієнтного потенціалу типу 1 (TRPA1) є єдиним членом підродини TRPA-рецепторів. Його визначають як мішень для пошкоджувальних і запальних впливів у периферичних сенсорних нейронах, що передбачає його функціональну роль у розвитку болю та нейрогенного запалення. Експериментальні дослідження свідчать, що кальційпроникний, неселективний іонний рецептор-канал TRPA1 активується цілою низкою екзогенних подразнювальних сполук і факторів, таких як температура або механічні подразнення. Розглянуто структуру, властивості та фізіологічну роль TRPA1-рецепторів.

Представлено опис нозологічних форм, перебігу, загальних клінічних проявів вірусно-вірусних, вірусно-бактеріальних мікст-інфекцій. Описано імунологічні показники, рівні цитокінів у сироватці крові та СМР у пацієнтів із моно- і мікст-інфекціями при двох нозологічних формах АЕ і РЕМ. Проаналізовано ефективність комплексних схем терапії пацієнтів із вірусно-вірусними, вірусно-бактеріальними інфекціями. Представлено динаміку змін рівнів прозапальних цитокінів у СМР після першого інтратекального введення дексаметазону та результати тривалого (протягом 3–5 років) диспансерного спостереження за пацієнтам після основного курсу терапії. Подано оцінку ефективності протирецидивної терапії та наслідків запальних захворювань нервової системи.