Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11 + Р41,2

Рубрики:

Риніт

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.9 + Р517.767

Рубрики:

Філяріоз

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу даних літератури та результатів власних досліджень одержано безперечні докази одночасної присутності у хворих на озену явищ сидеропенії та інфікування порожнини носа клебсієллою озени (КО). Частота виділення КО була пов'язана зі стадією захворювання: за першої (початкової) вона складала 94,8 %, за другої (вираженої) - 89,6 %, за третьої (регресивної) - 28,5 %, а загалом - у 81,7 % від 338 обстежених пацієнтів. Розповсюдження сидеропенії також залежало від динаміки патологічного процесу та частіше за все спостерігалося у осіб з першою стадією озени (84,3 %), менше - з другою (82,3 %) та третьою (22,4 %), що в цілому дорівнювало 74,0 %. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що в розвитку захворювання обидва фактори мають суттєве значення та повинні рівноцінно враховуватися під час вивчення патогенезу озени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-3

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати власних досліджень слизової оболонки носа в разі хронічного риніту, які інтерпретовано з позицій біологічної ролі складових системи тканин внутрішнього середовища організму людини.

На підставі всебічного аналізу профільної літератури та результатів власних клініко-морфологічних досліджень представлено систему багаторівневих фізіологічних бар'єрів у слизовій оболонці носа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-54 + Р412.202-54

Рубрики:

Риніт

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цитокины, ИЛ-5, ИЛ-10, gamma-ИФН, специфическая иммунотерапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив антигомотоксичних препаратів (АГТП) на імунологічні показники стану хворих на бронхіальну астму в поєднанні з алергійними риносинусопатіями. Комплексне застосування АГТП сприяє підвищенню неспецифічного захисту організму, а також поліпшенню клінічного стану хворих.

Останніми роками проблема цілорічного алергійного риніту набуває більшого клінічного та соціального значення у зв'язку із загальним зростанням частоти алергійних захворювань. Так, за даними ВООЗ, понад 40 % населення розвинених країн мають ознаки так званої алергійної готовності, а наукові прогнози свідчать про подальше підвищення рівня алергійних захворювань у популяції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11,2-5

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено методичні підходи проведення патогенетично обгрунтованого комплексного лікування хворих на озену та вивчено його ефективність. Проаналізовано результати комплексного лікування хворих на озену за період з 1966 до 2006 рр. З 240-ка пролікованих пацієнтів жінок було 197 (82,1 %), чоловіків 43 (17,9 %) віком від 12-ти до 38-ми років. Усім хворим проводили комплексне лікування, яке включало патогенетично обгрунтовані терапевтичні заходи (антибіотико- та залізотерапію) і хірургічне звуження (рекалібровку) деформованих носових ходів шляхом введення імплантатів у кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна та бічної стінки носа. З імплантатів, які використовували для хірургічного лікування озени, перевагу надавали гомо- та автотрансплантатам. Внаслідок проведеного комплексного хірургічного лікування одержано позитивні результати у 85,5 % обстежених пацієнтів: клінічне одужання - у 43-х (17,9 %) хворих, значне поліпшення - у 117-ти (48,8 %), помірне поліпшення - у 45-ти (18,8). У 21-го (8,8 %) хворого спостерігали незначне поліпшення, у 14-ти (5,8 %) - ефективність лікування з'ясувати не вдалося. Строк спостереження становив від 1-го до 5-ти років. Комплексне лікування хворих на озену повинно включати патогенетичні засоби - препарати заліза й антимікробну терапію та хірургічне звуження патологічно розширених носових ходів. Висока ефективність запропонованого комплексного методу лікування хворих на озену дає змогу рекомендувати його для широкого застосування в практичній медицині.

Проаналізовано результати хірургічних втручань у хворих на озену за період з 1966 до 2006 рр. Із 240-ка прооперованих пацієнтів жінок було 197 (82,1 %), чоловіків - 43 (17,9 %) віком від 14-ти до 38-ми років. Усім хворим проводилося хірургічне звуження (рекалібровка) деформованих, патологічно розширених носових ходів шляхом введення імплантатів у кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна та бічної стінки носа. Для відновлення атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини застосовували консервовану тверду мозкову оболонку. З імплантатів, які використовували для хірургічного лікування озени, перевагу віддавали гомо- та автотрансплантатам. Внаслідок проведеного комплексного хірургічного лікування позитивні результати одержано у 85,5 % обстежених пацієнтів: клінічне одужання - у 43-х (17,9 %) хворих, значне поліпшення - у 117-ти (48,8 %), помірне поліпшення - у 45-ти (18,8). У 35-ти (14,5 %) пролікованих хворих спостерігали незначне поліпшення, що виявлялося зменшенням інтенсивності неприємного запаху, сухості слизової оболонки носа, кількості кірок у носовій порожнині, що краще видалялися. Висновки: хірургічне лікування озени полягає в звуженні патологічно розширених носових ходів і є необхідним компонентом комплексного лікування хворих на озену. Використання авто- та гомоімплантатів не тільки дає змогу виконати рекалібровку носових ходів, а й стимулює трофічні процеси в порожнині носа. Хірургічне та комплексне лікування хворих на озену дозволяє одержати позитивні результати у 85,5 % прооперованих пацієнтів.

Для подслизистой вазотомии носовых раковин при медикаментозном рините предложен метод с использованием инфракрасного лазерного излучения, передаваемого контактно через кварцевое волокно, что способствует снижению риска интра- и послеоперационного кровотечения и травмы мерцательного эпителия слизистой оболочки. Ближайшие и отдаленные положительные результаты получены у 96,8 % из 124-х пациентов в возрасте от 16-ти до 65-ти лет с давностью заболевания более одного года. Возможность выполнения вмешательства в амбулаторных условиях делает его доступным для использования в поликлиниках железнодорожных больниц.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики нейровегетативної та алергічної форм вазомоторного риніту (ВР) з урахуванням функціональної активності вегетативної нервової системи, стану місцевого та загального імунітету та встановленню ролі екзо- та ендогенних факторів його розвитку. Розроблено питання алергодіагностики методом імунотермостометрії. Встановлено, що серед хворих на ВР, особливо на алергічну форму, має місце порушення бар'єрного стану слизової оболонки носа. Доведено, що у 81,9 % випадків серед хворих на нейровегетативну форму ВР спостерігається дисбаланс вегетативної нервової системи, який потребує корекції. Запропоновано методики вегетотропної терапії з урахуванням віку пацієнтів та клінічних проявів вегетативних порушень. Визначено деякі генетичні маркери (еритроцитарні та лейкоцитарні) захворювання на алергічну та нейровегетативну форму ВР. Розглянуто зміни загального та місцевого імунітету внаслідок різних форм ВР, а також визначено диференційні ознаки. На великому клінічному матеріалі встановлено найбільш характерні алергени, які викликають алергічну форму ВР. Значну увагу приділено можливості імунотермостометрії у діагностиці побутової, інфекційної, пилкової, медикаментозної та професійної алергій. Визначено можливості регіональних вітчизняних алергенів стосовно діагностики та лікування алергічної форми ВР. Проведено порівняльний аналіз специфічної імунотерапії алергічного процесу стандартними та індивідуальними алергенами. Розроблено лікувальний алгоритм щодо ВР. Запропоновано програму з метою комп'ютерної діагностики форм ВР і прогнозування ризику розвитку риніту та його ускладнень.

В роботі представлено результати комплексного вивчення загальноклінічних, фізіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників у 287 хворих на хронічний вазомоторний риніт. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових осіб. Проведено порівняльну оцінку ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, поєднання кріо- і хірургічного та вживання імунокоректора - левамізолу, після кріохірургічного втручання. Усі хворі обстежились до, через тиждень, 1 і 18 місяців. Катамнез простежено до 5 років. Розроблено новий одноетапний комплексний метод лікування хворих на хронічний вазомоторний риніт, що поєднує підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин нижніх носових раковин та їх латеропозиції при вживанні левамізолу в післяопераційному періоді. Вивчено в динаміці фізіологічні функції носа і його гемодинаміку, а також показники клітинного і гуморального імунітету, які свідчили про їх нормалізацію та значне поліпшення в катамнезі (3 - 5 років): в 1-й групі 73,7% хворих на нейровегетативну та 67,3% на алергійну форму вазомоторного риніту; 2-й - відповідно - 84,7% і 84,8% ; в 3-й - 90,6% і 89,4% ; у хворих на алергійну форму риніту, які одержували левамізол після хірургічного втручання, ці показники склали 92,8%. Кріохірургічний метод лікування вазомоторного риніту нормалізує фізіологічні функції носа, стабілізує імунологічні процеси в організмі та значно збільшує термін ремісії при цьому захворюванні, ніж кріоаплікаційний та хірургічний.