Представлены современные сведения о природе и механизме развития бронхиальной астмы, характеристика основных феноменов: аллергического воспаления бронхов и гиперреактивности. Дано описание отдельных форм и клинических вариантов заболевания, особенностей течения астмы у детей, в пожилом возрасте, в связи с беременностью. Представлены лекарственные и нелекарственные средства и методы лечения астмы, изложены принципы терапии и профилактики. Отдельный раздел посвящен советам больным бронхиальной астмой.

У хворих на генералізований пародонтит уперше проведено дослідження параметрів, що характеризують стан альвеолярних міжзубних тканин залежно від патогенетичної гормональної (глюкокортикоїдної) терапії бронхіальної астми. Виявлено найбільшу втрату кальцію та підвищення активності загальної лужної фосфатази за умов щоденного перорального прийому глюкокортикоїдних препаратів. На підставі отриманих даних, зроблено висновок, що основними факторами розвитку остеопорозу в міжзубних альвеолярних перегородках у хворих на генералізований пародонтит на тлі патогенетичної терапії бронхіальної астми є гормональні порушення - зниження рівней паратгормону та кальцітріолу.

Наведено результати вивчення метаболічних процесів у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого та тяжкого перебігу. Визначено особливості клітинних (еритроцити та лейкоцити периферичної крові) та гуморальних метаболічних процесів. Розглянуто можливості корекції процесів вільнорадикального окислення за умов дії терапії з антиоксидантами: альфа-токоферолом, аскорбіновою кислотою, тіатриазоліном. Проаналізовано оксидантно-антиоксидантні співвідношення та вплив екзогенних антиоксидантів на загальнофізіологічні показники гомеостазу.

С помощью психологических тестов обследованы больные бронхиальной астмой (17 чел.) и гипертонической болезнью (20 чел.). Выявлены психологические и личностные характеристики больных, которые создают условия для формирования интропсихических конфликтов, хронического эмоционального напряжения и создания психофизиологического патодинамического стереотипа.

Стисло викладено різноманітні методики дихальної гімнастики, призначені для лікування бронхіальної астми.

У 108-ми пацієнтів із бронхіальною астмою, у яких після проведення бронхопровокаційного тесту з водним аерозолем виявлено високу (групи A) та низьку (групи B) гіперреактивність на гіпоосмолярну провокацію, визначали сироваткові концентрації g-IFN, IL-4, IL-10, загального IgE та кортизолу перед та після двадцяти сеансів галотерапії. Позитивну імунологічно-гормональну динаміку тільки у групах A, тому рівень реактивності бронхів на туман дистильованої води повинен слугувати критерієм відбору хворих на галотерапію.

У 108-ми пациентов с бронхиальной астмой, у которых после проведения бронхопровакационного теста с водным аэрозолем выявлено высокую (группы А) и низкую (группы Б) гиперреактивность на гипоосмолярную провокацию, установлены сывороточные концентрации g-IFN, IL-4, IL-10, IgE и кортизола и после двадцати сеансов галотерапии. Положительную иммунолого-гормональную динамику отмечено только в группах А, поэтому уровень реактивности бронхов на туман дисцилированной води должен служить критерием отбора больных на галотерапию.

На підставі комплексної оцінки добових коливань функціональних параметрів гемодинаміки у хворих на хронічний обструктивний бронхіт середнього ступеня важкості встановлено, що у порівнянні зі здоровими особами у цієї категорії хворих відзначено відхилення біоритмологічних параметрів гемодинаміки, які характеризуються патологічними зміщеннями на ранкову і вечірню фази добового циклу.

На основании комплексной оценки суточных колебаний параметров гемодинамики у больных с хроническим обструктивным бронхитом средней степени тяжести установлено, что по сравнению со здоровыми людьми в этой категории больных отмечены отклонения биоритмологических параметров гемодинамики, которые характеризуются патологическими смещениями на утреннюю и вечернюю фазы суточного цикла.

Розглянуто апробований на практиці варіант підключення фрагмента програми фізичної реабілітації до амбулаторного лікування хворих бронхіальною астмою, що включав застосування сегментарно-рефлекторного масажу, точкового масажу і респіраторної терапії, створення комплексної програми фізичної реабілітації хворих бронхіальною астмою різного ступеня ваги, проаналізуовано безпосередні результати реабілітації.

Рассмотрен апробированный на практике вариант подключения фрагмента программы физической реабилитации к амбулаторному лечению больных бронхиальной астмой, который включал применение сегментарно-рефлекторного массажа, точечного массажа и респираторной терапии, создание комплексной программы физической реабилитации больных бронхиальной астмой различной степени тяжести, проанализирован непосредственные результаты реабилитации.

Variant of including an element of physical rehabilitation programme of into out_patient treatment of patients with bronchial asthma which envisaged utilization of segmentaty_reflexive massage, acupressure and respiratory therapy is considered. It hasbeen aimed at establishment of complex rehabilitative programme for patients with bronchial asthma of different severity. Analysis of the results of rehabilitation is presented.

Висвітлено основи інгаляційної терапії у разі бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень. Розглянуто питання історії розвитку інгаляційних пристроїв, наведено їх класифікацію, описано аерозольні та порошкові інгалятори.

Освещены основы ингаляционной терапии при бронхиальной астме и хроническом обструктивном заболевании легких. Рассмотрены вопросы истории развития ингаляционных устройств, приведена их классификация, представлены описания аэрозольных и порошковых ингаляторов.

Розглянуто апробовану на практиці програму фізичної реабілітації амбулаторних хворих з бронхіальною астмою, що включала застосування сегментарно-рефлекторного, дихального, перкусивного, точкового масажу, респіраторної терапії та лікувальної гімнастики. Проаналізовано безпосередні результати реабілітації.

Рассмотрена апробированная на практике программа физической реабилитации амбулаторных больных бронхиальной астмой, которая включала применение сегментарно-рефлекторного, дыхательного, перкуссионного, точечного массажа, респираторной терапии и лечебной гимнастики. Проанализированы непосредственные результаты реабилитации.

The program of physical rehabilitation of out patients with bronchial asthma which envisages utilization of segmentary-reflexive massage, respiratory massage, acupressure, respiratory therapy and remedial gymnastics. Analysis of the results of rehabilitation is presented.

Вивчено деякі імунологічні показники у тварин з бронхіальною астмою. У фазі загострення захворювання спостережено збільшення ЦІК, підвищену здатність до розеткоутворення (E-РОК) та підвищення якості еозинофілів у плазмі крові та бронхозмивах.

Исследованы некоторые иммунологические показатели у животных с моделью бронхиальной астмы. В фазе обострения заболевания отмечается достоверное увеличение ЦИК, повышенная способность к розеткообразованию (Е-РОК) и увеличение количества эозинофилов в плазме крови и бронхосмывах.

Викладено сучасні погляди на класифікацію, етіологію, патогенез, критерії діагностики та диференційованої діагностики бронхіальної астми у дорослих та дітей. Охарактеризовано основні групи препаратів для лікування даного захворювання. Розглянуто проблеми лікування професійної бронхіальної астми.

Розглянуто програму фізичної реабілітації для амбулаторних хворих на бронхіальну астму. Проаналізовано безпосередні результати реабілітації в динаміці відновного лікування.

Рассматрено апробированную на практике программа физической реабилитации амбулаторных больных бронхиальной астмой. Проанализировано непосредственные результаты реабилитации в динамике восстановительного лечения.

We have checked up in practice the program of a physical rehabilitation of the patients with a bronchial asthma. Analyzing the received results of application of the program of a physical rehabilitation is possible to tell, that it has allowed considerably to lower frequency, duration and gravity of attacks.

Ключ. слова: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-43

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж15971 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що пікфлоуметрія - ефективний метод моніторування стану хворих на бронхіальну астму за діагностики та реабілітації. Описано аналіз моніторингу пікової швидкості видиху, що є одним з найбільш доступних та інформативних методів.

Отмечено, что пикфлоуметрия - эффективный метод мониторирования состояния больных бронхиальной астмой при диагностике и реабилитации. Описан анализ мониторинга пиковой скорости выдоха, который является одним из наиболее доступных и информативных методов.

Peakflowmetria - the effective method of monitoring patients with bronchial asthma during diagnostics and rehabilitation. In the article analysis of monitoring the peak expiratory flow, which is one of the most accessible and informative methods is depicted.

Визначено інформативність показників спірометрії у діагностиці бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень залежно від ступеня важкості перебігу захворювань.

Определены информативность показателей спирометрии в диагностике бронхиальной астмы и хронического обструктивного заболевания легких в зависимости от степени тяжести заболеваний.

The article determines the spirometry informativity estimation while making an asthma and chronical obstructive pulmonary diseases diagnosis depending on the severity of the clinical course.

В ході дослідження виявлено психоемоційні особливості хворих на бронхіальну астму чоловіків - більш виражені конвенційність та конформність та жінок - більш виражені тривожність та депресивні тенденції. Виявлені статеві особливості зумовили меншу успішність реабілітаційного лікування. Рекомендовано лікарям загальной практики, терапевтам і психологам враховувати результати дослідження під час застосування раціональної психотерапії у комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на бронхіальну астму.

Изучалась связь между психоэмоциональной реактивностью и эффективностью пульмонологической реабилитации у больных бронхиальной астмой с учетом половых различий. Отмечена меньшая результативность пульмонологической реабилитации у мужчин с более выраженными конвенционностью и конформностью, у женщин - с более высокими тревожностью и депрессивными тенденциями. Рекомендовано врачам общей практики, терапевтам и психологам учитывать результаты исследования при рациональной психотерапии в комплексном реабилитационном лечении больных бронхиальной астмой.

Приведены результаты лечения бронхиальной астмы на амбулаторном этапе, рассмотрены вопросы прогнозирования её обострений. Проанализирована роль курения в формировании бронхиальной обструкции при туберкулезе органов дыхания. Освещены клинические особенности хронического обструктивного заболевания лёгких (ХОЗЛ) у работников промышленных предприятий, эффективность санаторно-курортного лечения больных ХОЗЛ при использовании разных методов аппаратной физиотерапии. Изучено влияние биорезонансной стимуляции на процессы апоптоза у больных ревматоидным артритом. Описаны особенности комплексного лечения больных церебральным атеросклерозом в сочетании с остеохондрозом шейного отдела позвоночника.

Проанализировано значение аэропалинологического мониторинга в диагностике и профилактике аллергических заболеваний. Определены факторы формирования и прогнозирования исходов лечения бронхиальной астмы. Изучено влияние бронхолитической терапии на работников промышленных предприятий, больных хроническим обструктивным заболеванием лёгких (ХОЗЛ). Рассмотрены вопросы применения гипоксическо-гиперкапнических тренировок и ароматерапии при ХОЗЛ. Освещены особенности минерального обмена у больных ювенильным ревматоидным артритом, дисплазии соединительной ткани у детей, больных сколиотической болезнью. Раскрыто влияние биорезонансной вибростимуляции на состояние психонейроиммунологических взаимодействий у больных с травматической болезнью спинного мозга.

Зазначено, що протягом спостереження за 82-ми хворими на бронхіальну астму (БА), яким проводили базисну фармакотерапію відповідно до консенсусу, додатково призначали метаболічний коректор кардонат. Встановлено, що базисна фармакотерапія у хворих на БА не зумовлює вірогідних змін рівня тропoніну I та креатинфосфокінази МВ у крові, хоча спостерігається тенденція до зниження рівня гіперферментемії тропоніну I у швидких ацетиляторів. Двохмісячне додаткове призначення кардонату до базисної терапії у разі БА супроводжувалося зниженням рівня в крові обох маркерів пошкодження міокарда майже наполовину.

The 82 patients were given, attidionally to basic therapy according GINA, a metabolic corrector - cardonate. The basic pharmacotherapy in patients with Asthma don't performed troponin I an creatinphosphokinase MB-fraction in the blood, but was only the tendention to decrease this levels. Analysis of the cardiotoxicity indices dynamics: troponin I, creatinphosphokinase MB-fraction in the serum after the treatment with basic pharmacotherapy and cardonate in patients with asthma depending on the acetylatory status it decreased nearly 50 %.