Описаны этиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика, лабораторные методы исследования и современные методы терапии болезней, передаваемых половым путем. Большое внимание уделено генитальному герпесу, гонорее, донованозу, сифилису, хроническому простатиту, болезни Рейтера и др.

Подано інформацію про хламідії та уреплазми як збудники урогенітальних інфекцій, розглянуто патогенез урогенітального хламідіозу та мікоплазмозу. Наведено рекомендації щодо лікування зазначених статевих захворювань препаратами нового покоління - фромілідом та ципринолом.

Обследовано 27 больных хроническими простатитами на фоне хламидиоза, 21 практически здоровых лиц соответствующего возраста составляли контрольную группу. Диагностика хламидиоза произведена иммуноферментным методом. Иммуноферментное исследование на урогенитальный герпес и цитомегаловирус дало отрицательный результат. Исследование имунного статуса включало определение субпопуляций иммунорегуляторных лимфоцитов с помощью моноклональных антител и гуморального иммунитета, неспецифических факторов защиты, интерферонового статуса. Установлено явление приобретенного иммунодефицита, со снижением общей популяции Т-лимфоцитов (36,7 +- 4,11, в контроле 50,1 +- 4,11), Т-хелперов (26,9 +- 3,31, в контроле 32,11 +- 3,07), NK-клеток (11,02 +- 1,18, в контроле 12,03 +- 2,07) при увеличении количества B-лимфоцитов. В крови уменьшается количество IgA (3,2 +- 0,31, в контроле 3,82 +- 0,19), при увеличении IgG (26,86 +- 0,67, в контроле 13,9 +- 0,64) и IgM (2,02 +- 0,11, в контроле 1,81 +- 0,16). Интерферонпродуцирующая реакция лейкоцитов и их фагоцитарная активность снижены.

М'які вагінальні лікарські засоби займають важливе місце у комплексній терапії запальних інфекційних захворювань урогеніталій. Розширення номенклатури таких засобів доцільно проводити шляхом вивчення композицій відомих антисептичних речовин у поєднанні з допоміжними речовинами, які забезпечують безпечність, високу ефективність лікування та комфортність застосування. Опрацьовано склад і технологію м'якої вагінальної лікарської форми з антисептичною речовиною полігексаметиленгуанідину фосфатом, відомою медичній практиці у вигляді 25 %-го водного розчину "Гембар". Вивчено вплив різних допоміжних речовин на показники якості виготовлюваних зразків гелю. Встановлено, що проксанол-268, пропіленгліколь та твін-80 у поєднанні з динатрієвою сіллю етилендіамінтетраоцтової кислоти забезпечують колоїдну та термічну стабільність, оптимальні реологічні властивості гелю з 1 % вмістом "Гембару". Інтенсивність вивільнення активнодіючої речовини через напівпроникну мембрану досягає понад 25 % упродовж години проведення рівноважного діалізу. Виявлено високу антисептичну активність опрацьованого гелю, яка не поступається і відомому дезінфектанту - розчину "Гембар" за аналогічного розведення. Опрацьована м'яка лікарська форма - гель для вагінального застосування зберігає свої фізико-хімічні та антисептичні властивості упродовж 24-х місяців (термін спостереження) зберігання у прохолодному затемненому місці.

Мягкие вагинальные лекарственные средства занимают важное место в комплексной терапии воспалительных инфекционных заболеваний урогениталий. Расширение номенклатуры таких средств целесообразно проводить путем изучения композиций известных антисептических веществ в сочетании со вспомогательными веществами, обеспечивающими безопасность, высокую эффективность лечения и комфортность применения. Разработаны состав и технология мягкой вагинальной лекарственной формы с антисептическим веществом полигексаметиленгуанидина фосфатом, известным в медицинской практике в виде 25 % водного раствора "Гембар". Изучено влияние различных вспомогательных веществ на показатели качества приготавливаемых образцов геля. Выявлено, что проксанол-268, пропиленгликоль и твин-80 в сочетании с добавкой динатриевой соли этилендиаминтетрауксусной кислоты обеспечивают коллоидную и термическую стабильность, оптимальные реологические свойства геля с 1 % содержанием р-ра "Гембар". Интенсивность высвобождения активно действующего вещества через полупроницаемую мембрану достигает свыше 25 % на протяжении часа проведения равновесного диализа. Установлена высокая антисептическая активность разработанного геля, не уступающая известному раствору "Гембар" при аналогичном разведении. Разработанная мягкая лекарственная форма для вагинального применения сохраняет свои физико-химические и антисептические свойства на протяжении 24 мес. (период наблюдений) хранения в прохладном затемненном месте.

Soft vaginal dosage forms are of great importance in the complex therapy of inflammatory infectious diseases of urogenitals. It is worthwhile to expand the nomenclature of such remedies by studying the known antiseptic substances compositions in combination with auxiliary substances, which ensure safety, high therapeutic efficacy and comfort of application. The composition and formulation of a soft vaginal dosage form with an antiseptic substance polyhexamethylenguanidine phosphate known in medical practice as 25% aqueous solution "Hembar" have been developed. The influence of different auxiliary substances on the quality parameters of gel samples has been studied. It has been revealed that proxanol-268, propylene glycol and tween-80 in combination with disodium salt of ethylendiaminetetraacetic acid addition provide colloidal and thermal stability, optimal rheologic properties of the gel with 1% "Hembar". The release intensity of an active substance via semi-permeable membrane reaches above 25% for an hour of the balanced dialysis. A high antiseptic activity of the gel developed has been determined, it is not less then one of the known solution "Hembar" with the same dilution. The soft dosage form developed for vaginal application preserves its physical and chemical and antiseptic properties for 24-months of its storage (the observation period) in cool darkened place.

Освещена проблема заболеваний, передаваемых половым путем (ЗППП), которые в настоящее время носят глобальный характер. Приведены основные принципы обследования данных больных, а также общее положение о лечении ЗППП, в частности, сифилиса, гонореи, мочеполовой трихомонозы, хламидиоза, урогенитального микоплазмоза, кандидоза и герпеса. Охарактеризованы средства, предупреждающие заражение ЗППП.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, морфологической диагностики и лечения заболеваний, передающихся половым путем. Показана роль урогенитальной инфекции при онкологической патологии. Доказана необходимость метода цитологической диагностики, как наиболее раннего и достаточно информативного, с целью своевременного назначения этиопатогенетической терапии и контроля за полнотой излечения. Предложены наиболее эффективные современные методы и схемы лечения заболеваний, передающихся половым путем. Описаны гонорея, бактериальные вигинозы, лептотрихоз, кандидоз, трихомониоз, хламидиоз, микоплазменная инфекция, генитальный герпес, папилломавирусные инфекции.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что использование препарата "Фунголон" при вагинальном кандидозе и для профилактики системного кандидоза на фоне использования антибиотиков, позволяет провести эффективное, относительно быстрое и экономически выгодное лечение.

Ключ. слова: хронический мочеполовой хламидиоз, продукция цитокинов, HLA-фенотип, гамма-интерферон, интерлейкин-10
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-3

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: урогенитальная хламидийная инфекция, бактерии, микробные ассоциации, чувствительность к антибиотикам
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы основные показатели имунного и интерферонового статуса у 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза (УГХ) под влиянием комплексной терапии с использованием индукторов интерферона - циклоферона и амиксина. Наиболее выраженный иммуномодулирующий эффект наблюдался в группе больных УГХ при применении амиксина.

Отмечено, что роль хламидий, уреаплазм в возникновении женского бесплодия связана с тем, что они вызывают поражение канала шейки матки, эндометрия, маточных труб, яичников. В патогенезе нарушения репродуктивной функции при хламидиозе и уреаплазмозе, кроме механического фактора, который является основным, важную роль играет и эндокринный фактор, возникающий вторично, вследствие нарушений нейрогуморальной регуляции овуляторной функции половых желез. Нарушение репродуктивной функции у мужчин при хламидиозе и уреаплазмозе корригирует с длительностью, тяжестью течения заболевания и вовлечением в патологический процесс предстательной железы, семенных пузырьков и придатков яичек. Снижение репродуктивных свойств эякулята чаще выявляют при хламидиозе, чем уреаплазмозе, и особенно часто - при смешанной хламидийно-уреаплазменной инфекции.

Ключ. слова: урогенітальний хламідіоз, епідеміологія, клінічний патоморфоз, діагностика, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані літератури щодо епідеміології хламідіозу та уреамікоплазмозу. Відзначено патоморфологічні особливості спричиненого хламідіями та уреамікоплазмами ураження внутрішніх органів і систем. Наведено сучасні методи діагностики хламідіозу, мікоплазмозу та уреаплазмозу. Виділено групи ризику виникнення ранніх і пізніх ускладнень цих інфекцій. Узагальнено результати вивчення супутніх запальних захворювань органів малого таза та внутрішніх органів у хворих віком від 18-ти до 30-ти років.

Наведено спостереження за 40-ка пацієнтами з цитомегаловірусною інфекцією, асоційованою з урогенітальними інфекціями. У всіх хворих вивчено інтерфероновий статус до лікування та після противірусної терапії. Обговорено доцільність застосування індукторів ендогенного інтерферону під час лікування цитомегаловірусної інфекції.

Викладено уявлення про етіологію, клініку, діагностику, лікування та профілактику інфекцій сечових шляхів (ІСШ) у хворих на цукровий діабет. Особливу увагу приділено обговоренню дискусійних питань патогенезу ІСШ і критеріїв віднесення цих інфекцій до категорії ускладнених у хворих на цукровий діабет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність застосування реніцину в гінекологічній, урологічній та дерматовенерологічній практиці, що обумовлено низкою його переваг порівняно з іншими макролідами та доступною вартістю лікування.

Наведено дані клінічного обстеження та мікроскопії препаратів зі зскребків зі слизової оболонки статевих органів 68-ми чоловіків та жінок, віком від 16 до 50-ти років, у яких діагностований урогенітальний мікоз, а також результати цитохімічного дослідження тканинного пулу лімфоцитів у вогнищі запалення. Пацієнтам проведені 1 - 2 курси пульс-терапії з використанням препарату "Орунгал" за наявності клініко-лабораторного контролю. Такий режим лікування забезпечив одужання 99,8 % пацієнтів. Як прогностичний критерій доцільно використовувати показники інтенсивності та типу запальної реакції, а також функціонально-метаболічної активності лімфоцитів у вогнищі ураження.

Запропоновано ефективний комплекс терапії урогенітального хламідіозу з використанням нового фторхінолонового антибіотика "Таванік" (левофлоксацину) та нового вітчизняного стимулятора інтерфероногенезу для застосування всередину - аміксину.

Проведено клинико-иммунное обследование 29-ти женщин, страдающих уреа-хламидиозом. Диагноз подтвержден при помощи ПЦР. Установлено снижение абсолютного и относительного количества лимфоцитов, Т- и Т-активных их субпопуляций. Угнетение CD3+ и CD4+ потенциалов сопровождалось индукцией CD8+ клеток. Полученные данные свидетельствуют об иммуносупрессивном статусе таких пациентов. С целью коррекции приведенных нарушений использовались, наряду с этиотропной терапией (вильпрафен и вибромицин), циклоферон и эхинацея композитум.