Розглянуто вплив розробленої методики лікувальної гімнастики, яка включала поверхневе дихання і дозовану ходьбу, на нормалізацію маси тіла у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріоектомію.

Рассмотрено влияние разработанной методики лечебной гимнастики, включавшей поверхностное дыхание и дозированную ходьбу на нормализацию массы тела у женщин репродуктивного возраста с экстрагенитальной патологией, перенесших овариоэктомию.

The author surveys influence of designed procedure of medical gymnastics including surface respiration and dosed walking on normalization of mass of a body at the women of reproductive age with an extragenital pathology, which has transferred ovariectomy.

Проаналізовано результати 395-ти випадків міомектомій, виконаних за 14-річний період в клініках Одеського державного медичного університету. З використанням абдомінальної, лапароскопічної, гістероскопічної, вагінальної техніки, а також авторської методики лапароскопічної асистенції вагінальної міомектомії відпрацьовано показання і протипоказання до кожної методики консервативної міомектомії (одиничні та множинні пухлини, субсерозна, інтрамуральна та субмукозна локалізація пухлин). Методом вибору можна вважати лапароскопічну міомектомію з лігатурною або безлігатурною технікою. Для видалення одиничних вузлів діаметром 4 - 7 см., локалізованих у задній стінці або дні матки, доцільно використовувати лапароскопічну асистенцію вагінальної міомектомії. Абдомінальна консервативна міомектомія є виправданою звичайно за великих (понад 7 см.) і численних міоматозних вузлів. Використання диференційованих підходів до консервативних міомектомій дозволяє скоротити тривалість операцій, частоту післяопераційних ускладнень, час перебування хворих у стаціонарі та покращити найближчі та віддалені морфофункціональні наслідки цієї операції.

Проанализированы результаты 395-ти случаев миомэктомий, выполненных за 14-летний период в клиниках Одесского гос. мед. ун-та. С использованием абдоминальной, лапароскопической, гистероскопической, вагинальной техники, а также собственной методики лапароскопической ассистенции вагинальной миомэктомии. Отработанны показания и противопоказания к каждой методике консервативной миомэктомии. Методом выбора можно считать лапароскопическую миомэктомию с лигатурной или безлигатурной техникой. Для удаления единичных узлов диаметром 4 - 7 см., локализованных в задней стенке или дне матки, целесообразно использовать лапароскопическую ассистенцию вагинальной миомэктомии. Абдоминальная консервативная миомэктомия оправдана при больших (более 7 см) и множественных миоматозных узлах. Использование дифференцированных подходов к консервативным миомэктомиям позволило сократить длительность операции, частоту послеоперационных осложнений, время пребывания больных в стационаре и улучшить ближайшие и отдаленные морфофункциональные последствия этой операции.

Висвітлено досвід консервативного та хірургічного лікування міхурово-вагінальних нориць з використанням нового медичного інструментарію і нових хірургічних прийомів під час фістулопластики. Наведено моделі катетерів двоканальних. Для хірургічного лікування запропоновано більше десяти винаходів, які забезпечують успішне виконання трансвезикальних фістулопластик у хворих з вираженим ожирінням.

Освещены опыт консервативного и хирургического лечения пузырно-вагинальных свищей с использованием нового медицинского инструментария и новых хирургических приемов при фистулопластике. Приведены модели катетеров двухканальных. Для хирургического лечения предложено более десяти изобретений, обеспечивающих успешное выполнение трансвезикальных фистулопластик у больных с выраженным ожирением.

Вимірювання вагінального профілю до та після операції за системою POP-Q виконано у 89-ти жінок, яким виконано модифіковану кульдопластику за Мак-Коллом (МКП МК), та у 68-ми жінок, яким виконано сакроспінальну кольпосуспензію (ССКС) під час реконструктивної операції з приводу генітального пролапсу. За одержаними даними протягом 12 - 14 міс. спостереження не встановлено ознак рецидиву. ССКС доцільно виконувати в групі жінок із високим ступенем ризику рецидивування та в разі необхідності збереження матки. МКП МК необхідно застосовувати у випадку неповного випадання матки та за наявності показань до гістеректомії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены основные клинические аспекты гистерэктомии у женщин репродуктивного возраста (РВ). Показано, что основной гинекологической патологией, приводящей к гистерэктомии в РВ, является миома матки. Установлены особенности развития нейроэндокринной и психосоматической патологии в отдаленном послеоперационном периоде. Выделен самостоятельный синдром постгистерэктомии.

Разработана и внедрена новая методика ведения больных, перенесших криодеструкцию шейки матки, на основании использования геля "Титриол". Это позволило улучшить клиническое течение послеоперационного периода, ускорить процессы регенерации тканей, а также снизить частоту реактивации хронических воспалительных процессов органов малого таза. Методика является простой, общедоступной и ее можно широко использовать в практическом здравоохранении.

Изучена репаративная активность новой биологически активной композиции "Гипокловойл", состоящей из масел облепихового фармакопейного и гвоздичного в соотношении 99/1, в условиях комплексного лечения дисплазий шейки матки после ее диатермоэксцизии. Получены доказательства достоверного ускорения процессов эпителизации шейки матки на фоне применения гипокловойла по сравнению с группой контроля (в среднем, в 1,5 раза). Эффективность гипокловойла в 1,3 превышала эффективность масла облепихового.

Ключ. слова: санация влагалища, "Клион", метронидазол
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.743 + Р715.3-52

Рубрики:

Операції на піхві

Хвороби піхви

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена эффективность применения комплексного иммуноглобулина "Триглобулин-Биофарма" у больных с трансвагинальными оперативными вмешательствами. Установлено, что применение иммуноглобулина "Триглобулин-Биофарма" позволяет сократить длительность послеоперационной лихорадки и уменьшить сроки заживления послеоперационных рубцов почти на 1,5 дня по сравнению с традиционными методами ведения больных, в 3 раза снизить частоту гнойно-воспалительных осложнений, на 2,1 суток сократить длительность послеоперационного койко-дня.

Полученные данные свидетельствуют, что частота возникновения и степени тяжести постгистерэктомического синдрома у женщин перименопаузального периода имеет прямую корреляционную зависимость от общесоматического статуса (наличие двух и более экстрагенитальных заболеваний, в том числе эндокриннозависимой патологии) и объема оперативного вмешательства. Гистерэктомия приводит к существенным изменениям анатомических характеристик оставшихся яичников, выражающимся в увеличении объема, понижении эхогенности и исчезновении обычной "ультразвуковой" структуры яичников, что связано с нарушением кровоснабжения яичников во время операции. Спонтанное восстановление объема прооперированных яичников происходит от 9 до 12 месяцев после хирургического лечения. Полученные результаты необходимо использовать при разработке комплекса реабилитационных мероприятий.

Місцеве застосування супозиторіїв Нео-Пенотран Форте до та після піхвових операцій у жінок перименопаузального віку дозволяє покращити стан мікробіоценозу статевих шляхів, що дає змогу коригувати показники місцевого імунітету та стимулює репаративні процеси післяопераційної рани піхви. Нео-Пенотран Форте показав високу ефективність та хорошу переносимість не тільки як засіб для ефективної санації статевих шляхів, але й як засіб для профілактики постінвазивних ускладнень та лікування запальних процесів мікробної етіології.

Отмечено, что фторхинолоновый антибиотик заноцин в гинекологической практике эффективен в отношении микроорганизмов, играющих роль в развитии послеоперационных инфекционных осложнений (ПВО). Препарат малотоксичен, хорошо переносится пациентками и практически не вызывает побочных реакций. Сделан вывод о высокой эффективности заноцина для профилактики ПВО в гинекологии, в том числе и у пациенток, имевших в анамнезе заболевания, передающиеся половым путем.

Отмечено, что изменения состояния вегетативной нервной системы (ВНС) зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и имеют достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, с учетом возникающих нарушений со стороны ВНС. Использование различных вариантов заместительной гормональной терапии позволяет снизить степень выраженности нарушений ВНС у пациенток этой группы.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что изменения сексуальной функции пациенток зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и носят достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, причем с учетом возникающих сексуальных нарушений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744 + Р569.714

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Пухлини матки та шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.74 с03 + Р454 с03

Рубрики:

Прийоми і методи гінекологічних операцій. Топографічна анатомія

Оперативна хірургія. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования: изучение возможностей относительно снижения частоты развития инфекционных осложнений у женщин после гистерэктомии путем проведения предоперационной интравагинальной терапии. В исследовании принимали участие 192 пациентки, которым предстояла тотальная абдоминальная гистерэктомия. Вагинальную флору оценивали согласно критериям Нугента с помощью предоперационных влагалищных мазков, окрашенных по Грому. Больным основной группы (95 женщин) было назначено вагинальное комбинированное лечение (по 500 мг метронидазола и 100 мг миконазола нитрата 2 раза в сутки в течение 7-ми дней), а в контрольной группе (97 больных) такая терапия не проводилась. Путем сопоставления полученных данных оценивалась и сравнивалась частота развития послеоперационных осложнений у пациенток обеих групп наблюдения. В контрольной группе у женщин с аномальной флорой регистрировалось намного больше раневых и вагинальных осложнений по сравнению с пациентками с нормальной флорой. При этом в основной группе намного чаще отмечались инфекции, поражавшие мочевой тракт (38,9 против 23,7 % случаев), а вагинальные инфекции намного чаще наблюдались в контрольной группе (2,1 против 8,2 %). Выводы: благодаря терапии, направленной на нормализацию аномальной влагалищной флоры и проведенной перед трансабдоминальной гистерэктомией, у обследованных пациенток удалось существенно снизить частоту развития послеоперационных инфекционных осложнений.

Обстежено 350 хворих з пролапсом геніталій, які були прооперовані у Київському центрі репродуктивного здоров'я протягом 1995 - 2007 рр., та 150 пацієнток з опущенням та випаданням статевих органів, яким проведено оперативне лікування (черезпіхвова екстирпація матки) протягом 2001 - 2007 рр. Визначено, що вивчення показників системи гемостазу виявило наявність різкого зростання гіперкоагуляції (за показниками судинно-тромбоцитарного гемостазу), а також тенденції до підвищення показників системи згортання, що свідчить про максимальне напруження системи гемостазу у пре- і постменопаузальний періоди. Показано, що для попередження розвитку тромбоемболічних та запальних ускладнень необхідно з метою профілактики призначати пацієнткам перед, під час та після операції еластичну компресію нижніх кінцівок, введення у профілактичних дозах до і після операції НМГ (Фраксипарин, Клексан), а також антибіотиків широкого спектра дії (інтраопераційно).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1 + Р715.744

Рубрики:

Пухлини матки

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ