Викладено епідеміологічну ситуацію щодо захворюваності на туберкульоз жінок репродуктивного віку. Запропоновано класифікацію та визначено основні клінічні форми туберкульозу жіночих статевих органів. Висвітлено загальні, клінічні та спеціальні методи дослідження, особливості діагностики та лікування специфічного захворювання з урахуванням новітніх методів і методик. Описано сучасні методи молекулярної біології й охарактеризовано основні профілактичні заходи щодо зниження захворюваності на туберкульоз жінок фертильного віку.

Изложена эпидемиологическая ситуация заболеваемости туберкулезом женщин репродуктивного возраста. Предложена классификация и определены основные клинические формы туберкулеза женских половых органов. Освещены общие, клинические и специальные методы исследования, особенности диагностики и лечения данного специфического заболевания с учетом новейших методов и методик. Описаны современные методы молекулярной биологии и охарактеризованы основные профилактические мероприятия по снижению заболеваемости туберкулезом женщин фертильного возраста.

Отмечено, что внутривенное введение озона у беременных с активным туберкулезом органов дыхания при различных патологических состояниях улучшало переносимость химиотерапии, сокращало сроки исчезновения туберкулезной интоксикации, очагов, инфильтрации и заживления каверн при деструктивном туберкулезе легких. Отмечался выраженный лечебный эффект при нарушениях в системе гемостаза. Увеличивались активированное время ре-кальцификации, толерантность плазмы к гепарину, активированное частичное тромбопластиновое время, снижалась концентрация фибриногена в плазме. В результате иммуномодулирующего действия озона происходили положительные сдвиги в иммунной системе, нормализовались параметры клеточного и гуморального звена иммунитета. Структурные изменения, происходящие в плаценте под влиянием озона, приводили к нормализации микроциркуляции, процессов обмена веществ в системе мать - плацента - плод, что предупреждало развитие хронической внутриутробной гипоксии, преждевременного созревания плаценты и внутриутробной задержки развития плода. При этом озонотерапия способствовала снижению частоты осложнений гестационного периода и родов, продлению беременности до физиологических сроков родоразрешения и более благоприятному прогнозу для плода и новорожденного.

Обследованы 40 беременных с инфильтративным туберкулезом легких и 20 здоровых беременных. В сыворотке крови изучали концентрацию эстриола, прогестерона, плацентарного лактогена и кортизола, исследовали показатели кислотно-основного состояния крови, проводили исследование биофизического профиля плода. У беременных с сопутствующим инфильтративным туберкулезом установлено развитие фетоплацентарной недостаточности, респираторный алкалоз, низкий суммарный показатель биофизического профиля плода. 20-ти беременным с туберкулезом легких назначали общепринятую терапию (контрольная группа), 20-ти женщинам в комплексное лечение включали курс озонотерапии (основная группа). Применение озона способствовало уменьшению признаков фетоплацентарной недостаточности, улучшению показателей кислотно-основного состояния крови и суммарного показателя биофизического профиля плода.

Проанализировано, что развитие специфического поражения плевры у беременных имеет тенденцию к росту, поскольку инфицированность взрослого населения составляет 80 %. При учете женщин по поводу беременности в анамнезе должен быть обязательно зафиксирован контакт с больным туберкулезом или перенесения в последние три года заболевания с параспецифическими признаками, характерными для атипичного туберкулезного плеврита (субфебрильная температура тела, боль в грудной клетке, связанная с дыханием, немотивированное удушье). В подобных случаях необходима консультация фтизиатра с записью результатов осмотра в карту беременной для принятия необходимых мер профилактики и лечения после родов.

Гистологическими и иммуногистохимическими (определение пролиферативного антигена PCNA) методами исследованы 78 плацент при туберкулёзе у беременных, в т.ч. 16 плацент с туберкулёзным воспалением и 62 - без него. Установлено, что при туберкулёзе у беременных отмечается незрелость хориальных ворсинок. Сформулирован вывод о том, что для развития незрелости ворсинок наличие туберкулёзного воспаления не является обязательным. Основными критериями незрелости ворсин являются: больший в сравнении с физиологической беременностью процент промежуточных незрелых ворсинок, персистенция клеток Гофбауера в промежуточных зрелых и терминальных ворсинах, недостаточность истончения в целом плацентарного барьера, в частности - синцитиотрофобласта и прослойки соединительной ткани между эпителием и сосудами ворсин. Выявлено, что незрелость хориального дерева при туберкулёзе у беременных сопровождается усиленной пролиферацией цитотрофобласта промежуточных зрелых и терминальных ворсинок. Приведено предположение, что усиленная пролиферация цитотрофобласта ворсинок является одним из факторов незрелости хориального дерева при туберкулёзе у беременных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.542-54

Рубрики:

Туберкульоз легень у вагітних

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о прерывании беременности по медицинским показаниям у 11 женщин, больных туберкулезом. Показано, что активный туберкулезный процесс усугубляет состояние беременной, приводит к тяжелым акушерским осложнениям, а также обусловливает функционально-морфологические нарушения в плаценте.

Наведено клініко-морфологічні дані обстеження жінок, які інфіковані мікобактеріями туберкульозу, у різні репродуктивні періоди життя. Проаналізовано функціональні та клінічні зміни репродуктивної системи у разі безпліддя, особливості перебігу вагітності та пологів на тлі туберкульозного ураження легень і морфологічні порушення структури плацентарного комплексу.

Проведено аналіз діагностики ускладнень вагітності у 24 жінок, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, що народжували у пологових будинках м. Чернівці та м. Одеса. Туберкульозний процес у вагітних призводить до суттєвих функціональних порушень у фетоплацентарному комплексі. Фетоплацентарна недостатність на тлі туберкульозу призводить до негативних наслідків, що потребує профілактичних заходів.

Наведено результати клінічного обстеження 45-ти вагітних, хворих на туберкульоз, та морфологічного дослідження їх плацент. Проаналізовано клінічні та морфологічні порушення плацентарного комплексу на тлі туберкульозного ураження. Вивчено застосування актовегіну та озонованого 0,9 % розчину NaCl з метою корекції плацентарної дисфункції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.54-3

Рубрики:

Туберкульоз у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати обстеження і лікування вагітної, хворої на туберкульоз з атиповим клінічним перебігом. Проаналізовано ефективність діагностики та лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.54-37 + Р716.216.411.033.2-3

Рубрики:

Туберкульоз у вагітних

Залізодефіцитна анемія у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою імуногістохімічних та гістологічних методів вивчено 16 випадків інфікування мікобактерією туберкульозу вагітних та 20 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. У вагітних, інфікованих мікобактерією туберкульозу, у цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки знижується концентрація гормону плацентарного лактогену та активується проапоптотичний протеїн ВАХ на фоні незміненої концентрації протиапоптотичного протеїну Bcl-2. Дані факти можуть пояснити недостатність гестаційної перебудови спіральних артерій матково-плацентарної ділянки у разі туберкульозу вагітних.

Проведена клінічна апробація оральних контрацептивів і оптимальний вибір (овідон, ригевідон, контінуін) у жінок, хворих на туберкульоз легень. Вивчено стан основних функцій печінки, згортаючої системи крові, ендокринної функції яєчників у жінок, хворих на туберкульоз легень, під час вживання овідону, також вивчено стан ендокринної функції яєчників після припинення вживання препарату. Встановлено, що найвища ефективність контрацепції і найбільш сприятливий клінічний ефект мали місце під час застосування овідону. Доведено, що концентрація фібріногену в крові жінок, хворих на туберкульоз легень, підвищується на третьому місяці вживання овідону, однак не перевищує верхніх меж норми. Повне відновлення ендокринної функції яєчників у жінок, хворих на туберкульоз легень, відбувається на третьому місяці після відміни орального контрацептиву. Застосування овідону жінками, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень, дозволить уникнути вагітності під час лікування даного захворювання.

Вивчено патогенез анемії у вагітних у разі запальних захворювань нирок, питання призначення комплексного лікування, що стабілізує обмін заліза, зокрема, знижує рівень трансферину та нормалізує насичення його залізом, загальної залізозв'язувальної властивості сироватки, функціональної активності симпато-адреналової системи, процесів антиоксидантного захисту. Показано, що прийом запропонованого комплексу лікарських засобів знизив у 2 рази відсоток загрози передчасних пологів і частоту розвитку прееклампсії, в 1,7 - хронічну плацентарну недостатність, покращив внутрішньоутробний стан плоду, зменшив у 1,5 рази відсоток передчасного розриву плідних оболонок, у 2 - аномалій пологової діяльності, в 1,7 - кількість патологічних втрат крові, у 2 - післяпологових анемій.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності у вагітних жінок з туберкульозом легень, досліджено розвиток плацентарної недостатності, порушення показників кислотно-лужного стану крові, прояви метаболічного ацидозу. Визначено прямий кореляційний зв'язок між ступенем виявлених порушень, терміном вагітності та формою туберкульозу легень. Відзначено ускладнення перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, розвиток гіпоксії та гіпотрофії плода. Доведено, що під час застосування комплексного лікування з диференційним використанням озонотерапії покращується стан матері та плода, зменшуються прояви плацентарної недостатності, а також покращується перебіг вагітності та пологів, зменшуються перинатальні ускладнення.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на туберкульоз легень. Визначено чинники ризику, що призводять до акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних залежно від форми легеневого туберкульозу. Вивчено функціональний, гормональний стан фетоплацентарного комплексу та надано оцінку морфологічним, гістохімічним і імуногістохімічним особливостям плацент вагітних, хворих на туберкульоз легень. Досліджено частоту та поліморфізм генів у вагітних і визначено їх вплив на характер ускладнень гестації й ефективність лікування туберкульозу. Розроблено патогенетично обгрунтовану систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів для жінок, хворих на туберкульоз легень, з метою зниження частоти акушерських ускладнень на етапах прегравідарної підготовки, вагітності, пологів та оцінено її ефективність.

З'ясовано, що плацентарній дисфункції (ПД) за умов туберкульозу легень обумовлена розладами матково-плацентарного кровообігу та спричинена гіпоксією хоріального дерева, яка призводить до порушень продукції плацентарного лактогену та специфічних білків вагітності, викликає порушення дозрівання хоріального дерева. Одержано дані, що в основі патогенезу ПД, за умов туберкульозу легень, є неповна гестаційна перебудова спіральних артерій матки, яка пов'язана з хронічним запаленням матково-плацентарної ділянки, результатом якої є зниження проліферативних процесів інвазивного цитотрофобласта та зростання інтенсивності ВАХ-залежного апоптозу цих клітин. Встановлено прогноз діапазонів частоти плацентарної дисфункції серед вагітних, хворих на активний та перенесений туберкульоз із залишковими змінами, за допомогою біномінального метода визначення довірчих інтервалів для частот (p=0,05). Визначено, що причиною порушень продукції плацентарних гормонів і плацентарних специфічних білків за умов туберкульозу легень є, в першу чергу, ураження трофобластичного покриву хоріальних ворсинок, як наслідок циркуляторної гіпоксії, що призводить до гальмування дозрівання хоріального дерева та, відповідно, -до його функціональної недостатності.