Досліджено концентрацію антитіл до ліпополісахаридів грамнегативних бактерій, С3а компонента комплементу, С-реактивного білка та прокальцитоніну у 80-ти вагітних, що одержали традиційне лікування пієлонефриту, і у 72-х вагітних, яким додатково призначали озонотерапію. Концентрацію цих запальних маркерів визначали в крові пуповини 77-ми новонароджених у момент пологів. Було доведено, що за застосування озонотерапії відбувається нормалізація С3а компонента системи комплементу та прокальцитоніну, а також достовірно знижується рівень антитіл до ліпополісахаридів і С-реактивного білка в крові вагітних. Лікування пієлонефриту стандартними схемами супроводжувалося підвищеними концентраціями в крові пуповини С3а компонента комплементу, С-реактивного білка та прокальцитоніну, чого не спостерігали за використання озонотерапії.

Исследована концентрация антител к липополисахаридам грамотрицательных бактерий, С3а компонента комплемента, С-реактивного белка и прокальцитонина у 80-ти беременных, которые получили традиционное лечение пиелонефрита, и у 72-х беременных, которым дополнительно назначалась озонотерапия. Концентрация этих воспалительных маркеров определялась в крови пуповины 77-ми новорожденных в момент родов. Было доказано, что при применении озонотерапии происходит нормализация С3а компонента системы комплемента и прокальцитонина, также достоверно снижается уровень антител к липополисахаридам и С-реактивным белкам в крови беременных. Лечение пиелонефрита стандартными схемами сопроваждалось повышением концентрации в крови пуповины С3а компонента комплемента, С-реактивного белка и прокальцитонина, чего не наблюдалось при использовании озонотерапии.

Проанализирован 141 случай материнской смертности при патологии почек за последние 7 лет (1997 - 2003). Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что хотя пиелонефрит встречается чаще (72,34 %), гломерулонефрит ведет к развитию более тяжелых акушерских осложнений, таких как преэклампсия (66,66 %) с дальнейшим летальным исходом в 39,18 %, острая почечная недостаточность (46,15 %). Сделан вывод о необходимости разработанного комплекса прогностических и лечебно-профилактических мероприятий у женщин с гломерулонефритом с учетом полученных данных.

Представлены результаты исследования состояния фетоплацентарного комплекса (ФПК), новорожденных и особенностей становления лактации у 28 беременных с хроническим пиелонефритом (ХП) после оздоровления в санатории "Великий Луг" и 40 беременных с ХП без санаторного оздоровления. У беременных с ХП имеет место нарушение состояния ФПК, что в дальнейшем отражается на процессах адаптации новорожденных в раннем неонатальном периоде. После проведенного курса санаторного оздоровления у беременных с ХП наблюдается улучшение функции ФПК, что проявляется в повышении адаптационных процессов новорожденных, а также в данной группе отмечено увеличении объема лактации.

Приведены результаты доплерультразвукового исследования маточно-плацентарного и плодного кровотока у беременных с хроническим гломерулонефритом. Проведен сравнительный анализ полученных результатов у женщин с хроническим гломерулонефритом, преэклампсией и нормальным течением беременности.

Наведено результати доплерометричного ультразвукового дослідження матково-плацентарного та плодового кровотоку у вагітних з хронічним пієлонефритом. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів у жінок з хронічним пієлонефритом, прееклампсією та з нормальним перебігом вагітності.

Для определения дополнительных критериев диагностики сочетанного позднего гестоза с помощью метода компьютерной кардиоинтервалографии проведен сравнительный анализ отдельных показателей, характеризующих состояние вегетативной нервной системы (ВНС) у беременных с хроническим пиелонефритом на фоне проведения курса профилактики позднего гестоза по методу прерывистой нормобарической гипоксии (ПНГ) и с использованием медикаментозных препаратов. Исследования доказывают, что применение ПНГ у беременных с хроническим пиелонефритом приближает основные показатели ВНС к уровню, характерному для физиологической беременности.

Иммуногистохимически исследованы с моноклональными антителами к различным типам иммунокомпетентных клеток плаценты 6 пациенток, перенесших при беременности пиелонефрит. Из них четыре пациентки получили традиционную терапию пиелонефрита. Двум больным в комплекс лечения дополнительно назначалась озонотерапия. Типировались иммунокомпетентные клетки с экспрессией CD20, CD45Ro, а также CD-68. Расшифрован клеточный состав воспалительных инфильтратов в плаценте при инфекции почек. В них отсутствуют В-лимфоциты, присутствуют Т-лимфоциты и макрофаги двух субпопуляций - с экспрессией CD45Ro и CD68. Подтверждена защитная функция макрофагов в плаценте при пиелонефрите, перенесенном в процессе гестации. Предположено, что озонотерапия стимулирует защитную функцию макрофагов, которые принимают участие в развитии преждевременных родов. Однако, вполне возможно, что в этом процессе принимают участие и другие механизмы.

Определена степень риска некоторых перинатальных осложнений при пиелонефрите, перенесенном в процессе гестации, создана комплексная программа ведения беременных с инфекцией почек (ИП), внедрена в практику и оценена эффективность этой программы. В результате исследования 533-х историй родов определено, что относительный риск преждевременных родов при ИП составляет 2,26 случаев (95 % доверительный интервал (ДИ) 1,18 - 4,32), острой интранатальной асфиксии - 2,82 (ДИ 1,38 - 5,78), рождения маловесного новорожденного - 2,48 (ДИ 0,8 - 8,9), рождения новорожденного с низким массо-ростовым коэффициентом - 1,94 (ДИ 1,19 - 3,17). Разработаны новые способы и методы антенатальной охраны плода при пиелонефрите у беременных, объединенные в комплексную программу ведения беременных с ИП, внедренной в Донецком РЦОМД. Программа включает в себя выявление беременных группы риска по возникновению ИП с активным их ведением, что позволяет снизить распространенность пиелонефрита. Всем беременным, которые перенесли пиелонефрит, необходимо ежемесячно проводить бактериологическое обследование мочи до родов для своевременного выявления рецидива инфекции. Для предотвращения повторной инфекции или рецидива рекомендована хроническая терапия супрессии нитрофуранами или озонотерапия. Родоразрешение предпочтительно провести через естественные родовые пути. При подозрении на внутриутробную инфекцию, малом весе при рождении рекомендовано определение в крови пуповины маркеров воспаления, С3а компонента комплемента, С-реактивного белка, прокальцитонина. Риск преждевременных родов при ведении беременных по предложенной программе снижается в 2,17 раза (ДИ 1,13 - 4,14),

острой интранатальной гипоксии - в 2,25 раза (ДИ 1,15 - 4,41), рождения маловесного новорожденного - в 3,06 раза (ДИ 1,31 - 7,15), рождения новорожденного с низким массо-ростовым коэффициентом - в 2,68 раза (ДИ 1,53 - 4,68).

Представлены результаты исследования состояния фетоплацентарного комплекса (ФПК), внутриутробного плода и новорожденного у 40-ка беременных с хроническим пиелонефритом (ХПН). При этом выявлена высокая частота осложнений беременности и родов у данного контингента женщин. У беременных с ХПН имеет место нарушение состояния ФПК, что негативно влияет на внутриутробный плод, а в дальнейшем и на процессы адаптации новорожденных в раннем неонатальном периоде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.696.540.111-29

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена динамика функциональной активности лейкоцитов у беременных с пиелонефритом. Во время лечения 80 беременных получили традиционное лечение пиелонефрита, а 72 беременным дополнительно назначалась озонотерапия. Определение функциональной активности лейкоцитов производили также в пуповинной крови 77-ми новорожденных от этих матерей. Показано, что инфекция почек при беременности характеризуется угнетением функциональной активности лейкоцитов с увеличением их хемилюминесценции. Курс терапии инфекции почек с использованием медицинского озона в отличие от традиционной схемы лечения обеспечивает нормализацию функциональной активности лейкоцитов и их хемилюминесценцию у беременных и их новорожденных.

Представлено результати дослідження гормонального гомеостазу у жінок, хворих на хронічні запальні захворювання нирок протягом другої половини вагітності, а також особливості змін рівнів гормонів при ускладненні перебігу вагітності прееклампсією.

Цель работы: исследование показателей артериальной гемодинамики фетоплацентарного комплекса (ФПК) беременных женщин с воспалительными заболеваниями почек (ВЗП) в III триместре гестации. Проведено комплексное доплерометрическое исследование показателей артериальной гемодинамики ФПК 120-ти беременных женщин с ВЗП в III триместре гестации и 40-ка здоровых беременных (группа контроля). Сравнены средние значения индексов сосудистой резистентности (ИСР) артерий ФПК, а также частота выявления патологических гемодинамических спектров в группах. Проведен анализ зависимости частоты ряда акушерских осложнений от степени нарушения маточно-плацентарной гемодинамики. Выводы: у беременных женщин с ВЗП в III триместре гестации в сравнении со здоровыми беременными достоверно снижается ИСР средней мозговой артерии плода, достоверно чаще повышается ИСР торакальной аорты плода, пуповинных и маточных артерий, проявляются ярко выраженные патологические гемодинамические спектры артерий пуповины. Анализ осложнений беременности и родов у 83-х женщин с повышенным ИСР маточных артерий в III триместре гестации показал увеличение частоты развития преэклампсии - на 38 %, преждевременных родов - на 48 % по сравнению с женщинами без нарушений маточно-плацентарной гемодинамики.

Наведено дані аналізу вмісту гормонів фетоплацентарного комплексу у жінок з хронічним пієлонефритом в динаміці вагітності залежно від концентрації антифосфоліпідних антитіл. Показано особливості порушення стероїдогенезу в плаценті таких пацієнток у разі підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.

Наведено результати вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу в 120 жінок із запальними захворюваннями нирок, що одержані під час поширеного ультразвукового дослідження та оцінки біофізичного профілю плода наприкінці III триместру гестації.

Дисертацію присвячено обгрунтуванню підходів до вибору лікувально-реабілітаційного комплексу при гестаційному пієлонефриті на основі дії різноманітних варіантів рефлекторно-пунктурної фізіотерапії (РПФ) (лазеропунктура; лазерний вплив на ділянку проекції нирок; комбінований вплив, який складається з поєднання черезшкірного лазерного опромінювання крові та опромінювання ділянки проекцій нирок). Виявлено характерні особливості виникнення та перебігу гестаційного пієлонефриту. З'ясовано найбільш інформативні показники стану імунної системи вагітних з гестаційним пієлонефритом. Показано, що використання в комплексному лікуванні вагітних, хворих на пієлонефрит, РПФ сприяє більш швидкій регресії симптомів захворювання, скорочує строки лікування, сприяє нормалізації імунного статусу. Виявлено, що із запропонованих способів лікування найбільш ефективним є вплив інфрачервоного лазеру на точки акупунктури.

Розроблено методику комплексної оцінки ефективності лікування гестаційного пієлонефриту на базі кількісного аналізу показників суб'єктивного й об'єктивного стану хворих за допомогою вперше запропонованої бальної шкали. Вивчено особливості хронізації запального процесу у нирках у вагітних, хворих на гестаційний пієлонефрит, що супроводжується порушенням обмінних процесів й імунного статусу організму, та визначено діагностичну цінність кожного з досліджуваних показників гомеостазу. Удосконалено сучасні уявлення про причинно-наслідковий зв'язок між тривалістю та ступенем проявів запального процесу в нирках у вагітних, на підставі яких розроблено комплексний метод лікування жінок, хворих на гестаційний пієлонефрит. З використанням клінічних, біохімічних, гормональних та імунологічних показників вперше патогенетично обгрунтовано показання до застосування катетара-стента у комплексній терапії гестаційного пієлонефриту та доведено позитивний вплив нового методу лікування на зниження частоти розвитку віддаленних ускладнень даної патології.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між ехографічними, доплерометричними та ендокринологічними показниками у жінок з пієлонефритом різної етіології, які мешкають у різних екологічних умовах. Це дозволило розширити існуючі дані про патогенез фетоплацентарної недостатності і науково обгрунтувати необхідність використання комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів з урахуванням етіології пієлонефриту та екологічних умов в зоні проживання. Запропоновано оптимальний варіант корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з пієлонефритом.

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження вагітних з гострим та хронічним пієлонефритом з метою з'ясування ролі імунного гомеостазу, процесів перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи захисту в патогенезі гестаційного пієлонефриту та підвищення ефективності терапії. Встановлено, що виявлені порушення імунного статусу, процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту мають суттєве значення в оцінці особливостей патогенезу гестаційного пієлонефриту, диференційованого підходу до проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів та прогнозування кінця вагітності. Впроваджено новий препарат - скутекс, що сприяє нормалізації імунних порушень, інгібує перекисне окислення ліпідів, нормалізує функціональну активність біоантиокислювальної системи, що знижує число перинатальних втрат при гестаційному пієлонефриті.