Вивчено рівень концентрації фібронектину (ФН) плазми крові у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) недоношених та здорових дітей. Обстежено 186 немовлят. Показано, що рівень концентрації ФН чітко відтворює етапи адаптації новонароджених у неонатальному періоді.

Наведено дані вивчення динаміки рівня сироваткового фібронектину та фагоцитарної активності клітин крові у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку в неонатальному періоді.

The purpose of research VMS The study of a condition oval window at healthy newborn during in the early neonatal period. A material of inspection were 31 newborn term. The method of research ivas a echocardiography with the synchronized record electrocardiograms during 1-st, on 2, 3-rd, 4- th, 5-th and 6-th daus of life. The results of researches have shown chanee of a gradient of pressure between the right and left departments of heart at healthy newborn and termination of an appreciable aloud shunting from left to right uu ducius uritrlosus fur 2 day uf life. The functioning of a oval window proceeds during early neonatal period, characterizing various complains of the left and right departments of heart.

Вивчено антропометричні показники у 952 новонароджених. Показано, що діти з середніми масо-зростовими показниками відразу після народження мають найбільш виражені гомеостатичні можливості, а діти з низькою масою тіла характеризуються зниженням резистентності, високою захворюваністю. Факторами ризику ускладненого перебігу новонародженості у них є фенотип B, несумісність з матір'ю за системою ABO, Rhesus, що реалізується шляхом порушення балансу регуляторних субпопуляцій лімфоцитів.

Изучена интенсивность спонтанной и металлкатализируемой модификации белков у доношенных новорожденных при привычном эндокринном невынашивании у матери. Выявлено наличие признаков оксидативного стресса, что может служить причиной нарушения энзимной активности и рецепторного регулирования. Сохранение высокой интенсивности пероксидации белков к концу раннего неонатального периода может быть механизмом развития неонатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.3

Рубрики:

Новонароджені діти

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі даних реєстрів новонароджених Волинської та Рівненської областей за 2001 - 2004 рр. створено стандарти маси тіла при народженні у дітей північно-західного регіону України, починаючи з 28 тижнів гестаційного віку. Показано, що маса тіла при народженні у дітей в 2001 - 2004 рр. суттєво не відрізняється від такої у немовлят Львівської області у 1994 - 2000 рр., але більша за показники у новонароджених Денвера, (США, 1963) і наближається до таких у немовлят Британської Колумбії (1981 - 2000 рр.). При цьому маса тіла у немовлят двох областей (як у хлопчиків, так і дівчаток) менша за таку у норвезьких новонароджених (1967 - 1998 рр.). Середні значення маси тіла при народженні у дітей Волинської та Рівненської областей перевищують такі для відповідного гестаційного віку, визначені Г. М. Дєментьєвою та Е. В. Короткою у 1981 р. Оскільки 50-ті процентилі маси тіла при народженні у дівчаток та хлопчиків Волинської, Рівненської та Львівської областей майже повністю збігаються, можна вважати, що немовлята всіх трьох областей належать до однієї популяції. Тому для оцінки їх фізичного розвитку слід використовувати спільні стандарти, створені на підставі об'єднаних даних. Процентильні криві, одержані внаслідок зважування новонароджених різного гестаційного віку Волинської, Рівненської та Львівської областей, доцільно використовувати як стандарт для оцінки фізичного розвитку новонароджених України, насамперед, північно-західного її регіону.

Проведено дослідження особливостей прооксидантно-антиоксидантної системи у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Порівняно показники перекисного окиснення ліпідів та відповідні зміни в антиоксидантній системі у дітей, які народились здоровими з оцінкою за шкалою Апгар 8 - 10 балів від здорових матерів та матерів з ревматичними вадами серця, ускладненими наявністю інфекційних хвороб. Показано, що здорові немовлята, народжені від соматично здорових матерів, відрізняються від таких, але народжених жінками з ревматичними вадами серця, за адаптативними можливостями щодо зміни оточуючого середовища після пологів та ступенем розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій, і така негативна тенденція зберігається впродовж усього періоду ранньої неонатальної адаптації.

Аналіз показників роботи регіонального відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених показав, що для реалізації сучасних технологій виходжування дітей з екстремально низькою масою тіла важливим є об'єднання зусиль акушерської та неонатологічної служб у поєднанні з високим професіоналізмом та належним матеріально-технічним забезпеченням.

Оценено физическое развитие 14 новорожденных, рожденных с ОНМТ в постконцептуальном периоде. Установлено, что физическое развитие характеризуется сниженными темпами увеличения отдельных антропометрических показателей, первым из которых реагирует рост ребенка.

Проведено клініко-експериментальне дослідження та здійснено комплексну оцінку всіх патогенетичних ланок патологічного процесу, оптимізовано хірургічну тактику, напрямки етіологічної, патогенетичної та посиндромної терапії, що дозволяє запобігти розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПОГСУ) та поліпшити результати їх лікування. Уперше проведено вивчення ефективності інтраопераційної сорбційної детоксикації - тотальної пролонгованої перитонеосорбції з використанням полівінілпіролідону. Уперше розроблено та впроваджено до практики дитячої хірургії методи хірургічної корекції природжених вад травного тракту, які є патогенетично обгрунтовані щодо їх термінів, обсягів і клінічної ефективності. Розроблено комплексну патогенетичну обгрунтовану методику лікування післяопераційних інфекційних ускладнень. Визначено пріоритетні завдання для запобігання ПОГСУ у новонароджених і дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту.

Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

Изучен характер суточной динамики массы тела - положительной или отрицательной, в зависимости от вида вводимой питательной смеси, у новорожденных с энцефалопатией тяжелой степени. Материнское молоко чаще связано с позитивной прибавкой массы у новорожденных в критическом состоянии в течение всего неонатального периода. Искусственные смеси не обладают подобным действием.

Анатомическое исследование проведено на вилочковых железах 40 плодов и 46 новорожденных. Начало миелинизации нервов отмечено у плодов 32 недель появлением волокон малого диаметра. У новорожденных отмечается увеличение количества волокон и дифференцирование волокон среднего диаметра. У плодов и новорожденных в нервах железы преобладают безмиелиновые волокна. В спектре миелиновых волокон основную массу составляют волокна малого диаметра.

Определены особенности роста детей, рожденных с очень низкой массой тела, в постнатальном периоде их развития. Использование интегрального показателя скорости увеличения массы тела позволяет анализировать закономерности физического развития младенцев.

Вивчено фізичний розвиток недоношених дітей у сільській місцевості залежно від терміну вагітності та віку матері, маси тіла дитини під час народження. Встановлено, що фізичний розвиток недоношених дітей на першому році життя головним чином залежить від характеру вигодовування немовляти.

Представлены результаты наблюдения за физическим развитием на первом году жизни преждевременно родившихся детей с массой тела менее 2 кг в зависимости от обогащения рациона их матерей препаратами йода в период грудного кормления. Показано значительное влияние приема йодсодержащих препаратов кормящими матерями на прибавку массы тела и роста их детей в первые три месяца, когда поступление йода в организм ребенка зависит только от содержания его в грудном молоке.

Наведено результати добового моніторування ЕКГ з паралельним записом реопневмограми 30 недоношених дітей, які виходжувалися з використанням методу кенгуру, та 22 немовлят зі стандартним доглядом. Виявлено періодичне дихання з наявністю респіраторних пауз у всіх обстежених новонароджених та вірогідно виразнішу електричну нестабільність міокарда у дітей, матері яких не застосовували метод кенгуру.

Изучена вариабельность сердечного ритма с использованием суточного мониторирования по Холтеру у детей - пациентов отделения патологии новорожденных. Установлено, что вегетативный статус недоношенных детей характеризуется повышением симпатического тонуса на фоне снижения парасимпатической модуляции, а также смещением вегетативного равновесия в сторону преобладания симпатического звена.

Обследовано 279 беременных, рожденных ими детей, родителей I - II поколений. Предложена схема прогнозирования состояния здоровья новорожденного, которая включает паспортные, анамнестические данные, характеристику антенатального, интранатального периода жизни плода, оценку состояния новорожденного, пупочного канатика, плаценты, лабораторную оценку состояния новорожденного и генетической склонности. Прогноз здоровья новорожденного ребенка составляется на основе интегрированного анализа проведенных исследований в балльной системе. При нормальных данных обследования (сумма баллов 0) состояние здоровья новорожденного ребенка и прогноз в последующие периоды жизни удовлетворительный.