Рассмотрены тенденции распространения табакокурения в мире, причины, способствующие закреплению привычки курить. Приведена информация о составе табачного дыма, его главных биологических компонентах. Показано, что негативное влияние данного дыма в основном связано с воздействием активных органических и активных свободных радикалов. Освещены механизмы, путем которых табачный дым действет на дыхательные пути (индукция воспаления, мутагенные и канцерогенные эффекты), а также современное представление о патогенезе заболеваний легких, связанных с курением. Высказано мнение, что для профилактики патологии органов дыхания у детей необходимы методы протекции воздействию табачного дыма на активных и пассивных курильщиков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.2-37 + Р733.645.021.19-3

Рубрики:

Хвороби бронхів у дітей

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-37

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-2

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-37

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-57

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: РА326590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання удосконалення діагностики патологічних змін у функціональному стані чутливих бронхіальних рецепторів під впливом тютюнового диму, а також можливості профілактики та корекції цих порушень у дітей. Вперше визначено вплив тютюнового диму на функціональний стан чутливих бронхіальних рецепторів та на регуляцію бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнового диму. Встановлено, що під його впливом, ще в дитячому віці, порушуються функціональний стан осморецепторів слизової оболонки бронхів, холінергічні рецептори бронхів та механізми регуляції тонусу бронхів з боку вегетативної нервової системи. Визначено ендогенні фактори, зокрема, обтяжену спадковість з хронічною легеневою патологією, перинатальне ушкодження ЦНС в анамнезі та наявності синдрому вегетативної дисфункції, які забезпечують схильність до більш раннього пошкодження механізмів регуляції тонусу бронхів у дітей під впливом тютюнового диму. Показано, що рівні кортизолу та основних тиреоїдних гормонів, повторні запалення в бронхах, хронічний тонзиліт суттєво не впливають на появу змін у функціональному стані бронхіальних рецепторів під дією тютюнового диму. Запропоновано нові ефективні засоби корекції негативних змін у чутливих бронхіальних рецепторах, що виникають під дією тютюнового диму. Визначено критичні періоди та причини початку активного паління серед хлопців та дівчат старшого шкільного віку, що можна використовувати під час формування антинікотинових програм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19 + Р733.66

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Хвороби порожнини рота і зубів у дітей. Стоматологія дитячого віку

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен обзор литературы, посвященный анализу состояния здоровья детей раннего возраста, находящихся под влиянием табачного дыма вследствие курения родителей. Приведены статистические данные про распространение курения в Украине и в мире. Описана связь вредного фактора окружающей среды с наиболее распространенными патологическими состояниями этого периода детского возраста. Внимание уделено особенностям вскармливания детей, родители которых курят.

Наведено дані щодо шкідливого впливу тютюнопаління на підлітковий організм, актуальності профілактики тютюнозалежності у дітей та підлітків, ролі медичних працівників у профілактиці здорового способу життя.

Отображены особенности клинико-анамнестических и морфологических данных формирования хронической гастродуоденальной патологии у подростков в зависимости от табакокурения. Установлено, что длительность заболевания была выше у пациентов, которые курят, а отягощенная наследственность у пациентов активных-курильщиков отмечалась намного реже, чем у пациентов, которые не курят. В результате исследования установлено, что хроническая гастродуоденальная патология у подростков, активных-курильщиков чаще протекает на фоне нарушений моторно-эвакуаторной и секреторной функций желудка. Морфологическое исследование показало, что у курящих детей достоверно чаще наблюдалась выраженная степень воспаления слизистой оболочки желудка на фоне микроциркуляторных нарушений.

Вивчено вплив активного та "пасивного" паління на емоційний стан та розумову працездатність 966-ти учнів Х - ХI класів у місті з великим виробництвом чорної металургії та коксохімії. Встановлено, що активне і "пасивне" паління викликає у старшокласників пригнічення емоційного стану. У сім'ях, де батьки не палять, відсоток емоційно спокійних школярів вищий. Встановлено зміну рівня механічної пам'яті у дітей, які активно палять. Наведено рекомендації щодо захисту здоров'я школярів.

Изучено влияние на эмоциональное состояние и умственную работоспособность 966-ти школьников Х - ХI классов активного и "пассивного" курения в городе с крупными производствами черной металлургии и коксохимии. Установлено, что активное и "пассивное" курение вызывает у старшеклассников угнетение эмоционального состояния. В семьях, где родители не курят, выше процент эмоционально спокойных школьников. Обнаружено изменение уровня механической памяти у активно курящих детей. Предложены рекомендации, направленные на защиту здоровья школьников.

Визначено клінічні та параклінічні особливості хронічної гастродуоденальної патології у дітей, які є активними курцями. Досліджено особливості клінічного перебігу, гістологічні та імуногістохімічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) та слизової оболонки (СО) дванадцятипалої кишки (ДПК) залежно від активності тютюнопаління дітей. Доведено, що тютюнопаління відіграє важливе значення у виникненні запалення в СО гастродуоденальної зони, адже спричиняє порушення кровопостачання, і, як наслідок, спостерігається зниження продукції таких гастропротективних факторів СО, як нейтральні мукополісахариди, простагландин Е та оксид азоту крові. Встановлено, що ефективність комплексної терапії хронічної гастродуоденальної патології підвищується з використанням цитопротекторів (омега-3 поліненасичених жирних кислот). Показано, що цей комплекс сприяє більш швидкому зникненню диспептичного синдрому на фоні зменшення запальних і деструктивних змін СОШ та СО ДПК, підвищенню резистентності захисного бар'єру шлунка та ДПК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2 + Р733.645.021.19

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановити клінічні та морфологічні особливості хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) (у дітей, які активно палять. Під спостереженням перебувало 136 дітей із ХГДП. Усім дітям проведено фіброезофагогастродуоденоскопію з Ph-метрією та морфологічним дослідженням біоптатів антрального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки. Для оцінки стану захисного слизового бар'єру проведено забарвлення біоптатів на нейтральні та кислі мукополісахариди; імуногістохімічне дослідження біоптатів на рівень експресії простагландину Е (ПГЕ). Визначено рівень оксиду азоту крові за допомогою спектрофотометричного методу залежно від тютюнопаління. Встановлено, що у дітей - активних курців ХГДП перебігала з переважанням виразного запалення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі порушень мікроциркуляції, зниження вмісту нейтральних мукополісахаридів та експресії ПГЕ у слизовій оболонці шлунка та зниження продукції NO крові, що необхідно враховувати під час проведення лікування. Зроблено висновки, що тютюнопаління спричиняє виникнення дисбалансу між факторами агресії та захисту слизової оболонки шлунка, що негативно впливає на перебіг ХГДП.

Зниження поширеності куріння традиційних сигарет серед осіб молодого віку в нашій країні відбувається на фоні зростання популярності альтернативних видів куріння, зокрема електронних сигарет, дія яких на організм ще остаточно не визначена. Тому вивчення поширеності куріння електронних сигарет серед підлітків є актуальним. Мета роботи - вивчити поширеність куріння електронних сигарет серед підлітків в Україні й оцінити вплив такого виду куріння на здоров'я підлітків. Застосовувались аналітичні, соціологічні, математичні методи. Об'єктом дослідження були учні 7 - 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів різних регіонів України. Опитування проведено в рамках Глобального опитування школярів щодо тютюнопаління (GYTS, 2017). Використовувалась уніфікована для усіх країн ВООЗ анкета, блок запитань якої був присвячений курінню електронних сигарет. Усього було опитано 4065 учнів. За даними опитування підлітків GYTS (2017), частка дітей, які курять електронні сигарети, становила 18,4 %, з них хлопців - 22,6 %, дівчат - 14, 0 %, що у 2 рази перевищує частку курців звичайних сигарет - 9,2 % (10, 8 % - хлопці, 7,7 % - дівчата). Виявлені регіональні особливості поширеності куріння електронних сигарет: найвищі рівні - у східному регіоні та м. Київ, найнижчі - у західному й північному регіонах, що в цілому збігається з регіональними особливостями поширеності куріння звичайних сигарет. За кількістю днів куріння електронних сигарет протягом усього життя найбільша частка курців, які курили вейпи 100 днів і більше, відзначена у м. Київ й східному регіоні, а найменша - у західному і північному регіонах. Висновки: високі рівні поширеності куріння електронних сигарет за відсутності поглиблених досліджень щодо безпеки електронних сигарет для здоров'я дитячого населення, відсутність законодавчо закріплених обмежень стосовно вживання даних пристроїв для куріння дітьми можуть розцінюватися як загроза суспільному здоров'ю.

Мета дослідження - уточнення реальної поширеності та медико-соціальних аспектів тютюнопаління дівчаток-підлітків в обласному центрі сходу України (м. Харків) на підставі об'єктивних тестів. Проведено анонімне анкетування 60 учениць 10 - 11-х класів загальноосвітньої середньої школи віком 14 - 16 років. Для об'єктивізації контакту з продуктами згоряння тютюну анкетування було доповнено кількісним визначенням концентрації тіоціанідних іонів у сечі опитаних. Вміст останніх у сечі до 3 мг/л вважали фоновим (негативним), 3 - 4 мг/л - граничним, а більше 4 мг/л - позитивним результатом. Визначення концентрації тіоціанідних іонів у сечі обстежуваних засвідчило, що 21 особа з 60 мають безпосередній контакт із продуктами згоряння тютюну (тіоціанатурія у межах 4,13 - 9,01 мг/л); 17 із 60 дівчаток-підлітків є активними курцями, причому 12 із 17 надають правдиву інформацію про свою звичку в анкетах. У контрольну групу ввійшли 39 осіб із рівнем тіоціанатурії 0,68 - 3,47 мг/л, що свідчить про відсутність контакту з тютюновим димом. Серед факторів, що впливають на формування моделі поведінки дівчаток-підлітків, найбільше значення має високий добробут сім'ї, наявність великої кількості безконтрольних "кишенькових" грошей у дитини, що провокує не тільки тютюнопаління, а й вживання алкогольних напоїв: 43 % дівчаток-курців проти 15 % тих, хто не палить, систематично вживають алкоголь. Усім без винятку курцям приклад подають друзі та знайомі, що значно перевищує ступінь впливу родичів. Провокувальну роль відіграє також близькість до школи торгових точок, що продають тютюнову продукцію неповнолітнім, у поєднанні з відсутністю контролю з боку викладачів. Встановлено, що 35 відсотків дівчаток-школярок віком 14 - 16 років систематично мають безпосередній контакт із тютюновим димом, 28,3 % є активними курцями. Наявність досить великих сум безконтрольних "кишенькових" грошей може стати фундаментом для виникнення та подальшого вкорінення звички тютюнопаління. Цьому сприяє спілкування з друзями-курцями та доступність тютюнової продукції у торгових точках неподалік від школи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шкідлива звичка паління протягом багатьох років залишається глобальною проблемою людства. Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що паління поширене практично серед усіх верств населення. Крім того, паління чинить шкідливий вплив на весь організм людини, доведено зв'язок цієї звички більш ніж із 40 захворюваннями, втратою працездатності та передчасною смертю, яким людство здатне запобігти. За споживанням сигарет Україна посідає 17-те місце у світі. До цієї шкідливої звички щорічно долучаються понад 500 тис. молоді. За останні десятиліття, крім традиційних сигарет, популярності набувають, особливо серед підлітків та осіб юнацького віку, альтернативні види паління, зокрема, електронні сигарети (Е-сигарети, вейпи), пристрої для нагрівання тютюну (IQOSs), а подекуди - вироби зі зниженим вмістом тютюну (нюхальний, жувальний тютюн тощо). Крім того, серед молоді модним і подекуди престижним залишається кальян, який також чинить шкідливий вплив на організм людини. Мета роботи - визначити поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку для розробки та впровадження в подальшому програми профілактичних заходів. За допомогою спеціально розробленої анкети проведено опитування 136 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років у конфіденційних умовах. Анкета включала 16 питань, що стосувалися виявлення факту наявності шкідливої звички паління; виду, початку та тривалості паління; мотивації до початку та відмови від паління; обізнаності про шкідливість паління для здоров'я; скарг із боку ротової порожнини, пов'язаних із наявністю шкідливої звички, тощо. Встановлено, що ця шкідлива звичка зустрічається як серед осіб підліткового, так і серед респондентів юнацького віку. Серед усіх респондентів 32,4 +- 1,5 % визнали себе щоденними курцями. Показано, що рівень поширеності паління зростає зі збільшенням віку анкетованих. Так, поширеність паління серед підлітків становила 26,3 +- 1,8 %, тоді як серед осіб юнацького віку цей показник збільшувався і становив 38,5 +- 2,4 %. Серед опитаних респондентів більшість курців вказали, що палять традиційні сигарети, - 49,7 +- 1,9 %, про використання сучасних (альтернативних) видів паління зазначили 41,9 +- 2,2 %, а також 8,4 +- 0,6 % палять кальян. Середній вік початку паління становив 13,2 +- 0,5 року, що є негативним фактором впливу на формування здоров'я цього контингенту. Отримані дані вказують на необхідність посилення профілактичних заходів щодо попередження втягнення осіб підліткового та юнацького віку в коло курців, а також на важливість розроблення ефективних програм щодо допомоги кинути палити. Результати є підгрунтям для планування профілактичних заходів із метою збереження та зміцнення здоров'я. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.