Розглянуто основні принципи санаторно-курортної реабілітації дітей з урахуванням періоду ремісії онкогематологічних захворювань і окремих солідних пухлин (пухлини головного мозку, нирок, ока та його придатків), особливостей психосоматичного статусу. Обгрунтовано диференційовані підходи щодо застосування фізичних факторів, спрямованих на відновлення порушених функцій організму. За комплексним обстеженням 350-ти дітей у різні періоди ремісії онкогематологічних захворювань і солідних пухлин встановлено, що на санаторно-курортну реабілітацію направляються діти з характерними порушеннями психосоматичного статусу: поєднані супутні захворювання гепатобіліарної системи, захворювання верхніх дихальних шляхів, наявність астенізації та психовегетативного дисбалансу, порушення гормонально-метаболічних процесів, взаємодії антиоксидантних і прооксидантних механізмів, гормональної регуляції на фоні відносних змін імунного стану. Запропоновано основні принципи реабілітації дітей у різні періоди ремісії онкологічних захворювань. Обгрунтовано диференційні підходи щодо застосування питних мінеральних вод різного хімічного складу, електросонтерапії, камерних вихрових ванн в комплексі реабілітації, що сприяє активації систем детоксикації, регуляції психовегетативного балансу, підвищенню адаптаційних реакцій. Визначено ефективність повторних курсів реабілітації протягом 3 - 4-х років внаслідок послідовного підвищення компенсаторних можливостей дитячого організму з формуванням стійкого саногенетичного ефекту в 1,9 раза частіше, ніж після амбулаторних курсів реабілітації. Наведено нормативну документацію з організації реабілітації хворих дітей за санаторно-курортних умов.

Наведено сучасні уявлення про психічні та фізіологічні механізми формування психосоматичних розладів, взаємозв'язок між психічною та соматичною сферами в організмі людини, а також результати вивчення процесу дезадаптації. Проаналізовано концепції виникнення психосоматичних розладів унаслідок психічної дезадаптації та стресового чинника, погляди на багатофакторну природу цієї групи захворювань. Для ранньої діагностики та первинної профілактики психосоматичних розладів у підлітків необхідно проводити аналіз соціально-психологічних чинників, які впливають на їх формування і розвиток. Наведено результати власних спостережень психосоматичних розладів та їх гендерних особливостей у підлітків. Встановлено роль психічної дезадаптації в розвитку психосоматичних розладів підлітків залежно від статі, що суттєво впливає на якість життя і працездатність підлітків. Дівчатам більш властиві скарги афективного характеру, хлопцям - астенічного. У дівчат набагато частіше спостерігаються порушення функціонального характеру з боку серцево-судинної системи. Лише у хлопців були скарги з боку сечовидільної та опорно-рухової систем. Виявлено достовірний зв'язок між порушеннями травних та нервово-психічних функцій у підлітків за дії стресового чинника. З огляду на негативні наслідки дезадаптації, зокрема виникнення порушень поведінки, стійких видів соціально-психологічної дезадаптації, актуальним є вивчення причин її розвитку у підлітків з урахуванням біологічних, психологічних і соціальних чинників.

Наведено аналітичний огляд світової літератури; висвітлено актуальність, сучасні погляди на патогенез, клініку, діагностичні критерії соматоформних розладів у дітей і підлітків та соціальне значення цих захворювань. Розглянуто ключові рекомендації щодо лікування і профілактики соматоформних розладів у дітей та підлітків згідно з останніми світовими рекомендаціями, заснованими на доказовій медицині.

Проведено аналітичний огляд світової літератури, у якій висвітлено актуальність, сучасні погляди на патогенез, клініку, діагностичні критерії соматоформних розладів у дітей і підлітків та соціальне значення цих захворювань. Розглянуто методи лікування і профілактики соматоформних розладів у дітей та підлітків згідно з останніми світовими рекомендаціями, заснованими на принципах доказової медицини.

Мета роботи - визначити роль дезадаптивних реакцій у формуванні психосоматичних розладів у підлітків. Проведено оцінку соматичного стану підлітків (18 хлопців та 39 дівчат, середній вік підлітків - (14,0 +- 2,0) роки) із загальноосвітньої школи та школи-інтернату, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні Хмельницької обласної та міської дитячої лікарні з приводу психосоматичних розладів. Проаналізовано результати дослідження з використанням психодіагностичних і патопсихологічних методик (тест-опитувальник батьківського відношення (А. Я. Варга, В. В. Столін), оцінка настрою, карта спостережень Д. Стопа, шкала-термометр, тест Айзенка, тест Спілбергера - Ханіна). У підлітків-сиріт і напівсиріт виявлено порушення механізмів особистісної адаптації. Такі діти можуть часто порушувати поведінку та вимагають уваги педагогічних працівників і психолога школи. Встановлено особливості дезадаптивних реакцій у формуванні психосоматичних розладів у підлітків. Визначено оптимальні патопсихологічні методики для діагностики дезадаптації у разі психосоматичних розладів. Висновки: у виникненні психосоматичних захворювань провідну роль відіграють психотравмувальний чинник та стан суб'єкта, який зазнає його впливу.

Проведені дослідження показали, що включення до санаторно-курортного лікування дітей з порушеннями функціонального стану гепатобіліарної системи та психосоматичними розладами у періоді ремісії онкологічних захворювань до п'яти років мінеральної води "Царичанська", а у періоді ремісії більше п'яти років - мінеральної води "Березівська" та психологічної корекції або психологічної підтпримки дозволило покращити клінічний стан дітей за показниками зниження ендогенної інтоксикації, поліпшити функціонування гепатобіліарної системи, психовегетативний баланс, зменшити прояви тривоги, агресії, покращити якість життя.

Проведенные исследования показали, что включение в санаторно-курортное лечение детей с нарушениями функционального состояния пищеварительной системы и психосоматическими расстройствами в период ремиссии онкологических заболеваний до пяти лет минеральной воды "Царичанская", а в период ремиссии более пяти лет - минеральной воды "Березовская" и психологической коррекции или психологической поддержки позволило улучшить клиническое состояние детей по показателям снижения эндогенной интоксикации, улучшить функционирование пищеварительной системы, психовегетативный баланс, уменьшить проявления тревоги, агрессии, улучшить качество жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.1-5

Рубрики:

Психосоматичні розлади у дітей

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто організацію та зміст занять із музикотерапії для дітей 6 - 10 років, які мають психосоматичні захворювання. Результати аналізу літератури вчених різних країн свідчать про те, що найбільш раціональним для занять із музикотерапії з дітьми цього віку є поєднання музики з фізичними вправами, іграми й танцями. Вони активно впливають на позбавлення дітей від захворювань, пов'язаних із негативним впливом навколишнього середовища на їхню психіку, неврозів, агресії, а також позитивно сприяють психофізичному розвитку, вихованню естетичних почуттів, формуванню норм поведінки. Дослідження науковців і практичний досвід свідчать про необхідність широкого застосування занять із музикотерапії в дошкільних закладах, школах, санаторіях та лікувальних центрах у зв'язку з поширенням за останні 15 років психосоматичних захворювань у дітей та учнівської молоді.

Розроблено концептуальні, теоретико-методологічні й методико-прикладні засади проведення нейропсихологічної діагностики та корекції особистості з девіантною поведінкою. Розкрито і поглиблено теоретико-методологічні підходи до вивчення девіантної поведінки. Зокрема, здійснено оцінку з позиції нейропсихології стану розроблення соціоцентричного та персоноцентричного розуміння феномена девіантної поведінки, окреслено сучасне бачення проблеми її соціогенетизму та біогенетизму, а також виявлено нейропсихологічні механізми формування сучасним суспільством артифіціальних девіацій у особистості. Представлено концепції та моделі нейропсихологічного підходу до вивчення девіантної поведінки. Розглянуто нейропсихологічні причини основних форм девіантної поведінки: агресії, сексуальних девіацій, суїцидальної та адиктивної поведінки. Описано методологічні засади нейропсихологічного дослідження особистості з девіантною поведінкою. Представлено розроблену програму експериментального дослідження осіб з девіантною поведінкою. Розроблено концептуальні положення та стратегії нейропсихологічної діагностики особистості з девіантною поведінкою. З'ясовано структуру девіантного субстрату/діяльності, наведено характеристику вибірки та девіантної реальності. На основі результатів нейропсихологічного дослідження осіб з девіантною поведінкою, які не були учасниками бойових дій, а також дослідження агресивності у постраждалих учасників АТО, визначено структуру девіантної особистості та її функціональних характеристик. Розкрито особливості нейропсихологічних механізмів актуалізації девіантної поведінки залежно від нейроперсонологічних характеристик особистості з девіантною поведінкою. Представлено нейропсихологічну концепцію девіантної поведінки. Запропоновано принципи надання нейропсихологічної допомоги девіантній особистості та соціуму. Зокрема, представлено принципи бригадної нейропсихологічної допомоги девіантній особистості. Розроблено й апробовано психологічний квест "Подорож героя" та програму "Щастя" для нейропсихокорекції особистості з девіантною поведінкою.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, створенню та апробації комплексної психокорекційної програми розвитку здатності до саморегуляції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Емоційні переживання підлітків із такими захворюваннями виявляються через низку психологічних симптомокомплексів, що виходять з особистісних особливостей досліджуваних, стосунків із найближчим оточення (дитячо-батьківських і сиблігових), що безпосередньо мають вплив на особистість підлітків і стають у подальшому прототипною моделлю взаємодії із соціумом, а також з огляду самого нозологічного навантаження. Емпіричним дослідженням охоплено загалом 360 респондентів. Експериментальну групу становили підлітки із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями кількістю 180 досліджуваних віком 14- та 15-ти років, до контрольної групи ввійшли 180 респондентів їхніх однолітків без проявів захворювання. Запропоновано комплексний підхід емпіричного дослідження емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, результати якого були інтегровані у формувальну частину дослідження. Подано визначення емоційних переживань і побудовано теоретичну модель виникнення емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Поглиблено розуміння ролі емоційних переживань в генезі та в опрацюванні стигматизуючих наслідків психосоматичних серцево-судинних захворювань для підлітків. Розроблено й апробовано щоденник інтроспекції та рефлексії емоційних переживань відповідно до віку досліджуваних. Обгрунтовано припущення, що інтенсивні емоційні переживання відреаговуються психосоматичними пацієнтами, зокрема підлітками із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями через симптоматику або сновидіння. Виявлено ключове завдання психологічної корекції емоційних переживань у підлітків із такими захворюваннями, а саме розвиток здатності до їхньої саморегуляції, а також застосовано інтроспекцію та рефлексію в контексті наративів досліджуваних, для формування здатності до саморегуляції емоційних переживань.

Уперше обґрунтовано та експериментально доведено ефективність комплексного використання засобів рухливих ігор в межах занять з фізичного виховання з молодшими школярами 6 - 10 років з девіантною поведінкою в умовах спеціалізованого закладу середньої освіти. Запропоновано комплексне використання засобів рухливих ігор на заняттях з фізичного виховання для таких дітей з визначенням завдань, структури, змісту занять та застосування спеціальних рухливих ігор у відповідності до всіх способів рухової діяльності, які наведено у типовій програмі з урахуванням усіх форм девіантної поведінки (агресивна, гіперактивна, імпульсивна, загальмована). Запропонований підхід має виключно оздоровчу та виховну спрямованість для підвищення психічного та фізичного стану цих дітей. Доведено, що комплексне використання засобів рухливих ігор в процесі фізичного виховання молодших школярів з девіантною поведінкою спеціалізованого закладу середньої освіти сприяло суттєвому поліпшенню психічного та фізичного стану дівчат та хлопчиків 6 - 10 років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.1 + Р128.94-31

Рубрики:

Психосоматичні розлади у дітей

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - систематизувати сучасні дані щодо особливостей внутрішньої картини хвороби та необхідності медико-психологічного супроводу при психосоматичних захворюваннях у дітей з різними видами реагування на хворобу. Вивчено внутрішнью картину хвороби як невід'ємну складову внутрішньої картини здоров'я в педіатричній практиці. Розглянуто типи відношення пацієнтів до хвороби. Наведено типи реакції на хворобу з позицій медичної психології. Описано типологію психологічного реагування на хворобу або типи особистості (гармонійний, індиферентний, гіперпатичний, гіпопатичний, лабільний) при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей. Відзначено особливості перебігу непсихотичних психічних розладів у дітей раннього віку. Зазначено, що розробка диференційних програм психологічного супроводу з урахуванням типології психологічного реагування на хворобу буде прискорювати процес одужання та реабілітації пацієнтів. Висновки: підвищення рівня професійної компетентності щодо внутрішньої картини хвороби сприятиме покращанню комунікативних звэязків ланцюжку "медичний працівник - хвора дитина - батьки". Своєчасна організація медико-психологічного супроводу на всіх рівнях надання медичної допомоги при психосоматичних захворюваннях у дітей сприятиме запобіганню та зменшенню частоти невротичних і неврозоподібних рогзадів психіки та поведінки.